Поиск по базе сайта:
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека Науково-методичний відділ icon

Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека Науково-методичний відділ




НазваЗакарпатська обласна універсальна наукова бібліотека Науково-методичний відділ
Сторінка1/6
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.04 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека


Науково-методичний відділ


Серія “Бібліо-клас”


Соціальні інновації в бібліотеках: методичний аспект


Матеріали обласного семінару-тренінгу

22-23 жовтня 2008 р.


Випуск 7


Програма

обласного семінару-тренінгу методистів та директорів центральних районних та міських бібліотек “Соціальні інновації в бібліотеках: методичний аспект ”.


База проведення: Іршавська центральна районна бібліотека


14 жовтня


1100 – 11 20 Відкриття обласного семінару-тренінгу методистів та директорів

Дурунда О. С.,

головний спеціаліст Управління

культури облдержадміністрації,

Кузан В. В., зав. відділом культури

Іршавської РДА


1120 – 1240 Доповіді:


Нормативно-правове забезпечення організаційно-методичної діяльності ЦБС

Дурунда О. С.


Організаційно-методична робота ЦБС: стан та перспективи розвитку

Григаш Л. З.,

директор ЗОУНБ

^ 1240 – 1400 Консультації, повідомлення:

Традиції та інновації в методичній роботі, ефективність їх практичного поєднання

Дзуровчик О. М.,

зав. науково-методичним

відділом ЗОУНБ


Методичні служби бібліотек на допомогу інформаційним потребам дітей та молоді

Хмара І.М.,

заступник директора

з питань обслуговування

юнацтва


^ 1400 – 1500 Обідня перерва


1500 – 1630 Засідання “Акваріум”:

Модератор Лехцер В. Г.,

заступник директора з наукової

роботи ЗОУНБ,

Дзуровчик О. М.


Система безперервного підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників


^ 1630 – 1730 Вчимося у своїх колег:


Техніка організаційно-методичної роботи Іршавської ЦРБ

Васильцюн Г. І.,

зав. методичним відділом

Іршавської ЦРБ


15 жовтня


930 – 1200 Тренінг:

^ Модератор Григаш Л. З.

1. Аналіз довідок перевірок бібліотек-філій.

2. Скласти пам’ятку перевірки роботи бібліотеки-філії з питань:

організації, збереження та використання документних ресурсів бібліотеки;

обслуговування користувачів;

довідково-бібліографічної та інформаційної роботи;

проведення творчих акцій (актуальність тематики, форми роботи);

роботи з громадою.

3. Облік організаційно-методичної роботи.


^ 1200 – 1220 Кава-брейк


1220 – 1400 Консультації, презентації:


Використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у методичній діяльності бібліотек.

Ковальчук Г. К.,

заступник директора з

питань інформатизації ЗОУНБ


Ефективність методичного впливу ЦРБ на підвищення якості обслуговування користувачів в бібліотеках-філіях

Лехцер В. Г.


З досвіду американських бібліотек

Дорош Г. Ю.,

директор Мукачівської РЦБС


1400 – 1430Презентація нових методичних матеріалів бібліотек області

Яблонська Н. М.,

головний бібліотекар

науково-методичного відділу ЗОУНБ


^ 1430 – 1500 Підведення підсумків


Дурунда О. С.


Організаційно – методична робота бібліотек області: стан та перспективи розвитку

Григаш Л.З.,

директор ЗОУНБ


30 вересня ми відзначили Всеукраїнський День бібліотек. Вітаючи бібліотекарів з святом, Президія УБА наголосила “У світі, що змінюється, саме бібліотеки забезпечують нерозривний зв’язок із минулим і майбутнім окремої особи, громади, нації, цивілізації...”.

Майбутнє неможливе без позитивних змін та оновлення бібліотек.

Інтенсивність праці, розширення кола функціональних обов’язків, збільшення частки аналітичної, дослідницької інформаційної та бібліографічної роботи, запровадження новітніх технологій вимагають і теоретичного осмислення і нетрадиційних підходів до організаційно-методичної діяльності методичних центрів усіх рівнів.

Бібліотеки районної ланки та сільські бібліотеки-філіали, які довгий час існували на межі виживання, потребують нової стратегії розвитку та підвищення свого іміджу.

На сьогодні, в області працюють 500 публічних бібліотек. З них 2 обласні – Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека, Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. 2 міські та 11 районних централізовані бібліотечні системи об’єднують 485 філій. 55 бібліотек працюють в умовах децентралізації.

43,5% населення області залучено до користування бібліотеками. В той же час, жителі 165 населених пунктів позбавлені стаціонарного бібліотечного обслуговування і, нібито, обслуговуються в пунктах видачі, про що в більшості “верится з трудом” (на місцях , з роботою таких пунктів нас знайомлять вкрай рідко і з великою неохотою).

Організаційно-методичне керівництво діяльністю бібліотек здійснюють фахівці 2-х обласних бібліотек, 13-ти центральних районних та 2-х міських.

Успішний розвиток бібліотеки значною мірою залежить саме від вміння методиста проаналізувати зроблене, чітко визначити завдання на перспективу, спрямувати працівників на досягнення певного спільного результату.

Обласні бібліотеки вже багато років здійснюють аналіз діяльності бібліотек за кількісними показниками в понад 30-ти таблицях, що характеризують роботу бібліотек в різних ракурсах. За результатами аналізу готується довідка і видається збірник “Бібліотеки Закарпаття в дзеркалі статистики”. З метою аналізу та популяризації кращого досвіду бібліотек області з 2005 року обласна універсальна бібліотека видає інформаційний бюлетень “У нас в бібліотеках”.

Обласна бібліотека для дітей та юнацтва започаткувала, з цього року, інформаційний бюлетень “Бібліотеки Закарпаття для дітей: цифри і факти”.

Щорічно обласні методичні центри збирають для аналізування діяльності бібліотек звітно-планову документацію, яка є свідченням рівня професійної культури та компетентності керівництва та методичної служби методичних центрів.

Зокрема, традиційно інформативні, аналітичні звітні документи з викладом досвіду роботи, постановкою проблем надають Виноградівська, Мукачівська, Ужгородська міська, Воловецька, Свалявська та інші централізовані бібліотечні системи.

Щорічно здійснює аналіз діяльності за різними напрямками та цифровими показниками методична служба Іршавської ЦБС, яка постійно аналізує звіти і плани сільських бібліотек. Тячівська ЦРБ видає для філій інформаційно-аналітичний огляд “Бібліотеки району в ___ році”. В цих бібліотеках методична робота ретельно спланована.

На жаль, це ще не стало системою в інших районах. Деякі райони взагалі не аналізують звіти філій, які їх навіть і не здають до ЦРБ (Ужгородська, Берегівська ЦРБ). Послаблена увага до планування роботи. Наприклад, у В.Березнянському районі, де населення складає від 84, 250, 300 чол. по звіту проведено 900 заходів (по 27 на одну філію), а процент охоплення населення читанням становить 120-150 %. !!!

Не надають методичні центри належної уваги і обліковій документації філій. Тому, ми знаходимо читацькі формуляри перереєстрованих користувачів без підпису і без зафіксованої видачі документів “пусті” (Свалявська, Ужгородська, Рахівська, Берегівська ЦРБС), в актах на вилучення з фондів документи, що не відповідають причині, за якою вони вилучаються, в щоденниках – застарілі формулювання назв категорій користувачів, “смішні” назви заходів і форм роботи тощо.

У деяких звітах протягом ряду років простежується повторюваність з точністю до одиниць кількісних показників, що свідчить про відсутність належного обліку в бібліотеках, має місце і повторюваність текстової частини тощо.

За законом України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (березень, 2000р.) “Центральні бібліотеки – головні бібліотеки регіонів зобов’язані формувати, зберігати та надавати в користування найбільш повне зібрання документів... організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу.... Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації ... регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні інформаційних мереж на основі єдиних стандартів обробки документів та обміну даних”.

Жоден з цих напрямків не має бути поза увагою методистів. Тобто всі працівники методичного центру є методистами, повинні володіти інформацією про стан справ у філіях з свого напрямку і надавати їм допомогу. Методист ЦРБ – координувати їх діяльність, а директор, заступник директора по роботі з дітьми – здійснювати загальне керівництво і контроль.

Якщо говорити про участь в розробці регіональних програм, то варто відмітити активну участь Мукачівської, Ужгородської міських, Виноградівської, Мукачівської, В. Березнянської районних ЦБС, Воловецької ЦБ, але про участь в реалізації цих програм є дані лише від Іршавського районного методичного центру. Тут всі заходи і плани обов’язково враховують завдання програм, що діють в даний час на території району.

В плані роботи по формуванню, організації фондів ми знов і знов маємо наголошувати про недостатню роботу центральних бібліотек в цьому напрямку. Адже, якщо комплектування від Вас майже не залежить, то, наприклад, упорядкування відкритого доступу лише від Вас! Необхідно відмітити дуже ретельно проведену роботу по очищенню фондів відкритого доступу в Ужгородській, Мукачівській районних ЦБС. У філіях Ужгородщини відкритий доступ відповідає всім вимогам сьогодення. Знято морально застарілі видання, відремонтовані книги підвищеного попиту, фонд добре розкритий тематичними полицями, гарно і актуально оформлений. Цього не можна сказати про Свалявський, Хустський, Міжгірський райони, де і в центральних бібліотеках користувачів не можна відправляти до полиць, адже на них стоять книги, які в руки брати вже не можна.

Посилення методичної підтримки організації обслуговування користувачів всіх соціальних, вікових, національних та інших груп населення є нагальною проблемою, адже сьогодні бібліотеки Закарпаття намагаються вже не тільки виживати, а й інтенсивно розвиватися, зростати професійно, заявляти про себе громадськості. Бібліотеки нашої області багато працюють в цьому напрямку. Створенню власного іміджу та залученню користувачів сприяють діяльність клубів за інтересами, велика кількість просвітницьких заходів, що популяризують літературу з різних галузей науки, освіти, культури, а також присвячені знаменним датам і визначним подіям.

Проте, необхідно визнати, що ця робота проводиться, в багатьох випадках, по інерції, за застарілими формами, однотипними назвами, щороку повторюється тематика заходів (до Дня матері, Дня святого Валентина, до Паски, до Різдва), і майже лише для однієї категорії – дітей. Діти дійсно наше майбутнє, і потребують особливої уваги, але ж шановні методисти, чи заглядали Ви до сценаріїв цих свят, що там доноситься нашим дітям і як? Наші бібліотекарі сільських філій “настільки зайняті”, що навіть опрацювати готовий сценарій не “встигають”, не додають місцевого матеріалу, просто підшивають відзнятий на ксероксі з журналу примірник і все. В більшості випадків ці заходи не проводяться, а лише облікуються. Саме тут мають працювати фахівці відділів обслуговування, проаналізувати роботу з читачами у філіалі, надати допомогу щодо тематики та методики проведення заходів, їх планування та обліку.

Зміст діяльності будь-якої бібліотеки має бути підпорядкований інтересам і потребам населення регіону, тому бібліотека повинна володіти ситуацією і знаходитись в постійному пошуку нового, актуального. На жаль, зустрічаються випадки, коли ні сільський бібліотекар, ні фахівці центральних бібліотек не мають даних про демографічний і соціальний стан населення в районі, це означає, що працівники не володіють даними про потенційних відвідувачів бібліотек і не спрямовують свою діяльність на їх залучення до користування бібліотечними послугами. В щоденниках навіть не ведеться облік таких категорій користувачів як пенсіонери, безробітні, люди з особливими потребами. Хто як не методисти повинні це побачити!

Бібліотека сьогодні прагне стати інформаційним центром громади. Як ми відзначали на минулому семінарі “доступність інформації в сучасних умовах багато в чому залежить від стану довідково-бібліографічного обслуговування, яке є найскладнішою і найперспективнішою сферою бібліографічної діяльності”. Надання методичної допомоги з питань організації та удосконалення довідково-бібліографічного апарату, застосування різних форм інформаційної роботи, забезпечення діяльності регіональних інформаційних куточків, планування і обліку з цього напрямку мають бути в центрі уваги бібліографа системи, і, звичайно, методиста.

Сьогодні вже не викликає подиву те, наскільки стрімко ввійшли у повсякденне життя бібліотекарів інформаційно-комунікативні технології. Більшість бібліотек вже важко уявляють себе без комп’ютерних мереж. Можливість для користувача знаходити бажану інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших затратах зусиль і часу у всьому інформаційному просторі, стає найважливішим елементом життєдіяльності бібліотеки взагалі, і методичної служби зокрема.

Інформатизація – це ідеологія, яка сьогодні домінує в світі, і ми не можемо стояти осторонь. Саме тому методична служба повинна подолати перешкоди, в першу чергу в собі “комп’ютер – бібліотекар”, оволодіти комп’ютерною грамотою, зокрема, всіма технологічними процесами обробки документів та пошуку інформації в Інтернет, з метою використання та передачі інформації і набутих знань бібліотекарям низової ланки.

Впровадження додаткових платних послуг як додаткового позабюджетного фінансування, коли використовуються в основному власні ресурси і можливості, що вимагають від працівників більш напружених зусиль, додаткових витрат, знань, більшої адаптованості до потреб конкретного користувача також повинна забезпечити методична служба центральної бібліотеки. Є сільські філії, що якийсь мінімум коштів заробляють. Тому їм необхідно дати примірний пакет документів, допомогти розробити калькуляції, упорядкувати облік надходжень і витрат тощо.

Із всього вище наведеного може скластися враження, що центральна бібліотека має взяти на себе виконання всіх внутрішніх бібліотечних процесів у філіалах, що звичайно, неможливо і непотрібно. Необхідно не підміняти їх, а надати кваліфіковану допомогу (різними формами методичної і практичної роботи), посилити контроль за їх діяльністю, виконанням бібліотекарями зауважень, рекомендацій тощо.

Форми методичної роботи, в переважній більшості наших бібліотек, традиційні. Однією з ефективних форм методичної роботи є комплексні вивчення, або як в останні роки це зветься “експертно-діагностичний аналіз” діяльності бібліотек. Протягом року таких в області проводиться понад 70.

Протягом 2-х років фахівцями обласних бібліотек вивчено роботу Тячівської, Мукачівської, Хустської, Ужгородської, Свалявської, В.Березнянської районних ЦБС. Під час таких вивчень працівники не лише фіксують факти, але й аналізують роботу, відзначаючи позитивне, застосування інноваційних форм і методів, узагальнюють недоліки, пропонують шляхи їх усунення та дають рекомендації щодо вирішення проблемних питань. Всі, з ким працювали обласні методичні центри протягом 2-х років, майже відмітили, наскільки об’ємні наші довідки. Розуміючи, що довідку будуть читати керівники району, ми намагались якнайширше розкрити позитивне в роботі бібліотек району, але особливу увагу звертали саме на недоробки, особливо на такі, що вже давно не мали би мати місце в нашій роботі. Зізнаюсь, реакція на ці довідки не у всіх була адекватною. На мій погляд, фахівцям методичних центрів треба подякувати, що вказали Вам на те, чого Ви самі не бачите, і, якнайшвидше виправити, щоб більше ніхто цього не побачив. Якщо Ви уважно вивчали наші довідки, то також мали відмітити, що особлива увага загостювалась на питаннях, які не залежать саме від Вас, а потребують вирішення на рівні керівництва району. Обов’язково підводяться підсумки, керівництву району доповідається про стан справ в бібліотеках.

Необхідно відмітити, що досить добре поставлена ця робота в Тячівській, Іршавській, Свалявській районних ЦБС, Мукачівській та Ужгородській міських, Воловецькому районі. Тут на відміну від попередніх років, довідки грамотні, містять дійсно змістовний аналіз роботи, вказуються недоліки, надаються відповідні конкретні рекомендації. У зв’язку з тим, що комплексні вивчення проводяться через 4-5 років, методичні центри “моніторять” (контрольні) діяльність бібліотек через рік. Тобто вивчається питання усунення недоліків, впровадження рекомендацій. За результатами також оформляються довідки.

Проте, в області ця ділянка методичного впливу на роботу філій потребує удосконалення. Перш за все комплексні не плануються, або у 2007 році, наприклад, Рахів планує їх аж 13! Вже про якість говорити не можна. Довідки Рахівської, Виноградівської, В.Березнянської, Ужгородської, Міжгірської ЦБС перераховують масові заходи та виставки, містять опис кімнат, що займає бібліотека, кількісні показники не даються в динаміці, тобто “добре це чи погано” висновків зробити неможливо. Проблеми та рекомендації, відірвані від змісту довідки. Хустська ЦБ в довідці по філії просто переписала цілий абзац з довідки обласного центру, і довідку підписали 6 чоловік. Бригада з обласних центрів для комплексного вивчення роботи і то буває меншою. Не вдалось нам ознайомитись з довідками Берегівського та Мукачівського районів, їх не надіслали.

Залишаються ефективною формою методичної роботи виїзди на місця, що, здійснюються, за напрямками роботи (тематичні). З метою надання методичної та практичної допомоги, а також на виконання завдань місцевої влади, протягом року здійснюються понад 450 виїздів на місця.

Не повинна залишатися поза увагою методистів вивчення, узагальнення та розповсюдження досвіду роботи. Протягом останніх 5 – ти років на сторінках “Бібліотечної планети” спеціалісти ЗОУНБ Валентина Лехцер, Надія Панчук, Людмила Григаш опублікували матеріали з досвіду роботи Воловецької ЦРБ, сільської філії Виноградівської ЦБС, досвід роботи “Публічні бібліотеки як осередки сприяння розвитку і збереження культур національних меншин”, “Українська книга в бібліотеках Закарпаття”, а також досвід роботи філії Нове село Виноградівського району про роботу клубу за інтересами.

В одному з випусків “Світ дитячих бібліотек” опубліковані матеріали з досвіду роботи бібліотек області, що обслуговують дітей, фахівців обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Валентини Чіки, Алли Фролової, Анастасії Вайди, Оксани Горкій та Наталії Кавунець, Нателли Терещенко, заступників по роботі з дітьми Олени Левко (м. Ужгород), Єви Горової (Міжгір’я), Мирослави Бурч (м. Мукачево).

відміняв, але активно тут працюють лише Іршава та Виноградово. В інших районах досвід своїх бібліотек практично не узагальнюється, тобто системи цієї роботи немає. Невже ми так працюємо, що нам немає про що розповісти іншим? Хочу відмітити, що цю систему майже втратили і ми, обласна бібліотека. Але ми похопилися і, вже цього року, видано буклет з досвіду роботи с. Мала Копаня, що була визначена переможцем конкурсу минулого року.

Ефективною методичною допомогою бібліотекам області є інформаційна робота, що здійснюється за допомогою видавничої діяльності. Традиційний бібліографічний покажчик ЗОУНБ “Календар краєзнавчих пам’ятних дат на ___ рік” видається завжди за 2-3 місяці до нового року і дозволяє використати його для планування роботи, адже там є і дати, що відзначає Україна і світ (всі інші календарі надходять значно пізніше, майже в 2-ій половині року, і використати їх для планування неможливо). Наш календар включає значний інформаційний матеріал краєзнавчого характеру, що залишається потрібним і після складання планів. Протягом року видано “Довідник закарпатських Інтернет-ресурсів”, біобібліографічний покажчик, присвячений Ф. Кривіну, покажчик “Митці Закарпаття – лауреати Національної премії ім. Т.Г. Шевченка”, в грудні вийде покажчик до 80-річчя Ю. Шкробинця.

Крім того, бібліотеки отримали буклети про досвід роботи Інтернет – центру, інформаційно – ресурсного центру “Вікно в Америку”, центру європейської інформації ЗОУНБ. Спільно з обласною бібліотекою для дітей та юнацтва видано методико – бібліографічні матеріали “ Карпатська Україна – героїчна сторінка історії нашої держави”, “Вічний геній” (М.Гоголь) та ін.

Тематична та жанрова палітра видань на допомогу бібліотекам для дітей досить різноманітна: це покажчики, дайджести, інформаційні списки, методико-бібліографічні матеріали, збірники сценаріїв тощо, чому сприяє технічне оснащення обласної бібліотеки для дітей та юнацтва та інших бібліотек, що обслуговують дітей. Тематика видань планується з урахуванням загальнодержавних та місцевих видатних подій, ювілеїв, нагальних потреб бібліотек, пов’язаних з виробничою діяльністю загалом і соціокультурною зокрема.

Так, протягом 2007-2008 років бібліотекою для дітей та юнацтва видано альманах дитячої творчості „На крилах добра і любові”, з метою популяризації творчості талановитих дітей, читачів бібліотек області; дайджест творчих робіт ”Я починаюсь з рідної землі” – за підсумками Всеукраїнського конкурсу “Легенди рідного краю”; біобібліографічний рекомендаційний покажчик „Письменники Закарпаття – дітям” (з досвіду співпраці з бібліотеками області); методико-бібліографічні матеріали “Творчість, осяяна теплом” (до 100-річчя від дня народження Марії Пригари), „Співець срібної землі” до 110-річчя з дня народження В.С. Гренджі-Донського; інструктивно-методичні листи „Василь Стус: гармонія життя і творчості”, “Крути – наша слава, наша історія”, “Скорботна свічка пам’яті святої” (до 75-річчя Голодомору 1932–1933 року в Україні); збірка сценаріїв “Хай святиться паляниця на розшитім рушнику”(з досвіду роботи гуртка “Джерельце”).

З метою сприяння соціальній адаптації молоді, складено і розповсюджено бібліодайджести “Знайомтесь: нові професії”, “Випускні вечори”, рекламно-інформаційні буклети з циклу “Азбука пошуку роботи”: “Як правильно скласти резюме”, “Техніка телефонних дзвінків” тощо.

Необхідно відмітити, що значно зріс рівень видавничої діяльності багатьох бібліотек. Так, заслуговують на увагу збірки творчих доробок дитячої Мукачівської бібліотеки “Дітям тут цікаво й любо” та “Запровадьте у себе”, ціла низка інформаційних листівок, буклетів про заходи, що проводить бібліотека. Є окремі видання, що знайомлять з гуртковою роботою, рекламують роботу в бібліотеках для дітей Великоберезнянського, Міжгірського, Хустського , Ужгородського районів.

Традиційно добре поставлена ця робота у Виноградівській ЦРБ, змістовні видання Воловецької РБ “Бібліотечна Воловеччина”, ”Пам’ятки історії Воловеччини”. Актуальні, цікаві, професійно грамотні методичні матеріали розробляють Іршавська, Перечинська, Свалявська, Тячівська ЦРБ, Ужгородська міська. Їх форма і тематика різні: письмові консультації, бібліодайджести, пам’ятки тощо. “Зійшла моя квітка, та досить запізно”( до 75–річчя С.І. Бобели), “Методичні поради щодо участі бібліотек в утвердженні та розвитку української мови”, “Бібліотека та обслуговування користувачів з особливими потребами”, “Собор Олеся Гончара”, “Робота бібліотек з екологічної освіти користувачів” тощо.

В той же час, багато бібліотек просто бездумно передруковують методичні матеріали інших бібліотек і видають за власним підписом.

Звичайно, методичні матеріали видаються на допомогу бібліотекарям, і ми всі могли би обмінюватись, використовувати досвід колег, але ж не так, щоб ставити своє прізвище, не додаючи власної думки, не використовуючи місцевого матеріалу, навіть не змінивши назву заходу! Крім того, треба думати, що передруковуєте, ну для чого в сільській філії В. Березнянського району повна консультація В.Г. Лехцер, адресована методистам “Соціологічні дослідження: методика та організація проведення”?

Однією з причин слабкого використання внутрішніх ресурсів нашої галузі є недостатній рівень кваліфікації кадрів, і перш за все, на регіональному рівні. Так, серед бібліотекарів повну вищу освіту мають лише 67 працівників (9 % ), базову вищу – 558 (75% ). 119 чол. (16%) не мають освіти, а навчаються лише 4,6 %. Спостерігається старіння кадрів, особливо керівного складу. Навіть серед директорів, заступників і методистів практично немає людей з повною вищою освітою відповідного (бібліотечного) напрямку.

Сьогодні професійні знання швидко застарівають, тому здатність бібліотеки сприяти підвищенню кваліфікації співробітників є одним з важливих факторів успішної її діяльності. Ми розуміємо, що відчутна гостра потреба в підвищенні кваліфікації, спеціалістів районних бібліотек, тому щороку плануємо цілу низку заходів саме для них. Перш за все, намагаємось забезпечити райони методичними посібниками, що їх готують Національна парламентська, Національна для дітей, державна для юнацтва. Лише з 2004 року до бібліотек надійшли 7 випусків серії “Публічні бібліотеки” та 3 “Примірна тематика семінарів працівників районних бібліотек”.

Починаючи з 2005 року ЗОУНБ видає збірнички матеріалів обласних семінарів “Бібліотека як складова інформаційної інфраструктури”, ”Бібліотека в сучасному світі: нові вимоги і тенденції”, “Краєзнавство – шлях до формування позитивного іміджу публічних бібліотек” та ін. У зв’язку з тим, що в останні роки наші семінари стали проводиться із застосуванням інтерактивних форм навчання, введенням тренінгів, активних форм професійного спілкування і т. ін., ми об’єднали їх в серію “Бібліо-клас”, в якій вийшли “Стратегія формування бібліотечних фондів в сучасних умовах” та “Довідково-інформаційне обслуговування: реальність і можливість”.

Однією з найбільш затребуваних форм підвищення кваліфікації залишаються семінари.

Питання, які розглядаються на семінарах для дітей, завжди актуальні за змістом, допомагають вирішити нагальні проблеми практичної роботи. Серед таких: обласний семінар “Бібліотека для дітей в соціокультурному просторі регіону”, “Бібліотека: інформаційне середовище та інформаційно-пошукова система” (Мукачівська ЦМДБ), районні семінари у Виноградівському районі “Місце сільської бібліотеки у житті села”; семінар “Краєзнавча робота бібліотек: сучасний аспект” тощо.

Входять в практику роботи семінари – тренінги “Робота бібліотек по популяризації екологічної культури” (Перечинська ЦБС), семінари – практикуми: “Публічна бібліотека – центр правової освіти” (Виноградівська), “Краєзнавча робота як один з факторів національного відродження” (Рахівська), “Етика та психологія бібліотечного спілкування” (Іршавська РДБ) та ін.

Впродовж останніх чотирьох років на базі Тячівської ЦРБ функціонує клуб “Бібліотекар”, Великоберезнянської РДБ – “Школа професійної майстерності”. Щомісячні заняття з питань планування, формування та організації бібліотечного фонду, організації ДБА, вивчення читацьких інтересів та обслуговування користувачів допомагають бібліотекарям у повсякденній роботі. Протягом року надавались консультації на теми: “Прості секрети дитячого читання”, “Моніторингова діяльність бібліотеки”, “Популяризація української книги як провідний напрямок роботи з читачами-дітьми” та інші.

Хороший досвід проведення практикумів мають Перечинська та Виноградівська ЦРБ. Тут проводяться виїзні заняття, кожного разу в іншій сільській філії. Обов’язковою умовою є проведення просвітницького заходу. Оцінюють якість проведення колеги. Під час обговорення вказуються сильні та слабкі моменти. Такі виїзні заходи спонукають працівників інших філій підтягувати рівень своєї роботи.

Але система підвищення професійної компетентності бібліотечних працівників в цілому потребує удосконалення, адже у нас не вистачає знань з комп’ютерних технологій, формування БД, роботи в сучасних соціально-економічних умовах. В першу чергу, маємо визначитись при плануванні, що саме ми будемо проводити: семінар, тренінг, практикум, нараду тощо. В багатьох випадках семінари часто нагадують наради, під час яких Ви передаєте вказівки відділу культури. Програми переписуються з обласних програм, без творчого підходу. Не має ніяких слідів їх проведення: ні доповіді, ні консультацій, ні порад ні, обліку.

Не всі методичні центри використовують інтерактивні форми: тренінги, розгляд проблемних ситуацій тощо. Хорошим прикладом в цьому відношенні є Іршавська ЦРБ. Ви побачите і почуєте про творчу роботу методистів.

Деякі райони планують проведення занять школи “передового” досвіду, але програми їх недосконалі, “школа” як “школа” не відбувається, досвіду немає, він не узагальнений, не апробований. Тобто, що пропонується бібліотекарям – невідомо і самим організаторам.

Майже не проводяться стажування новопризначених працівників та тих, хто не має спеціальної освіти. Зазвичай програми стажувань не розробляються, а ті, що є – застарілі, не відповідають сучасному розвитку бібліотечної справи в Україні. Вірно розроблені програми стажувань новопризначених працівників в Іршавській ЦРБ та Мукачівській міській.

На професійні заняття, семінари вже декілька років не запрошуються спеціалісти обласних бібліотек, або запрошуються “сьогодні на вчора”, складається враження, що це спеціально, щоб не приїхали. Не опрацьовуються Вами методичні матеріали, тому і є випадки бездумного їх використання, про які вже говорилось. Не запрошуються і представники влади, відділу культури, потенційні партнери по співпраці, з метою ознайомлення їх з вашою діяльністю, підвищення свого іміджу.

Як відомо, соціологічні дослідження також є одним із напрямків методичної діяльності бібліотек. Можна констатувати, що ця робота в бібліотеках області майже не проводиться. Вивчення та анкетування плануються з року в рік по темах “Сучасний читач: його потреби та стан їх задоволення бібліотекою” або “Бібліотека очима користувачів”, “Ефективність використання періодичних видань”. Плануються, але рідко проводяться і то формально. Започатковане обласною універсальною науковою бібліотекою проведення в області “Днів суцільного обліку запитів користувачів” та моніторингу вивчення використання української книги, на жаль, проведено не всюди. Берегівська, Перечинська, Свалявська, Хустська взагалі досліджень не планує. Лише Міжгірська ЦРБ запланувала вивчення “Роль бібліотеки в житті сільського мешканця”, але матеріалів дослідження поки ми не маємо.

Проблема життєдіяльності сільської бібліотеки давно вже є однією з актуальних і такою, що потребує великої уваги з боку різних структур і організацій. Наші колеги організовують конкурси на кращу сільську бібліотеку, бібліотекаря, тощо. Наприклад, конкурс по розробці та реалізації цільової програми сільської філії (Крим) передбачає проведення семінарів “Основи бібліотечної інноватики”, майстер-клас “Ми пишемо проекти”, аукціони творчих ідей (тобто захист своїх програм), які стимулюють творчу ініціативу бібліотекарів, підвищують соціальний статус і престиж бібліотек. Наші колеги з Івано-Франківська провели конкурс на кращий сценарій просвітницьких заходів і видали збірник сценаріїв тощо. В більшості наших районів поки що застій. Вкрай необхідно активізувати свою роботу по підвищенню статусу сільської бібліотеки.

Радимо використати ті наради, що проводяться щомісяця, чи щоквартально для справді професійного індивідуального спілкування сільського бібліотекаря з усіма спеціалістами районного методичного центру.

В області вже другий рік проводиться огляд-конкурс “Краща сільська бібліотека року”. Підсумки будуть урочисто підведені 6 листопада в ЗОУНБ. Досвід бібліотеки-переможниці буде узагальнено і видано буклет.

Крім того, з наступного року ми започатковуємо “ Дні сільської бібліотеки в ЗОУНБ”.

Неможливо оминути питання обліку методичної роботи, оформлення методичних відділів та виконавську дисципліну методистів. Наприклад, лише Виноградівська ЦБС інформує про оформлення методичного відділу, де діє виставка “До уваги фахівців” з розділами “Аспекти соціальної діяльності”, “Професійна майстерність бібліотекаря”, “Бібліотечне краєзнавство”, “Методичні поради на допомогу бібліотекарю”, стенд “Інформує методична служба”, тут ведуться картотеки: “Бібліотеки району”, “Бібліотечні працівники”, “Систематична картотека методичних матеріалів”, “Сценарії”, “Картотека контролю”, тощо. Ну і Ви сьогодні побачите все це у вкрай тісному приміщенні, де працюють методисти Іршави.

В більшості районів не ведуться зошити обліку занять по підвищенню професійної компетенції працівників. Неправильно ведуться зошити обліку виїздів. Немає робочих картотек району, що мають містити багато даних за декілька років, тобто в динаміці. Практично не упорядкований фонд та ДБА методичної служби. Картотеки контролю існують формально.

Не хотілось би завершувати доповідь негативом, а говорити по цій темі можна до вечора. Але про ще один напрямок методичної роботи нагадаю – вивчення історії бібліотечної справи свого району. Якщо сільська бібліотека досліджує історію села, чому не може дослідити історію бібліотеки? Центральні районні бібліотеки мають замислитись, наближаються ювілейні дати майже у всіх наших бібліотек. Можливість сьогодні вже є (техніка, вміння працювати), маємо видати буклети, присвячені бібліотечній справі і бібліотекарям. Вони на це заслуговують, адже якщо нині наші бібліотеки ще живі, до того ж не всі втратили свою привабливість для людей, значить частина бібліотекарів і справді володіють унікальними якостями, що дозволяють бібліотекам не лише вижити, а і розвиватись.

  1   2   3   4   5   6



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації