Поиск по базе сайта:
Інновації під назвою бібліотека 0 icon

Інновації під назвою бібліотека 0




Скачати 294.67 Kb.
НазваІнновації під назвою бібліотека 0
Дата конвертації20.06.2013
Розмір294.67 Kb.
ТипДокументи


ІННОВАЦІЇ ПІД НАЗВОЮ БІБЛІОТЕКА 2.0


Нестримний потік нових інформаційних технологій все більше проникає у наше життя. З'являються послуги, побудовані на сервісах Інтернет, використання різноманітних інтерактивних технології вже не тільки дань моді, а й серйозна конкурентна перевага.

У 2005 виник термін Веб 2.0, який позначив найбільш прогресивні технології, що виникли завдяки Інтернет: це і дружні людинозорієнтовані інтерфейси, соціальні мережі, форуми, блоги, вікі платформи співпраці (спільне створення ресурсів на кшталт Вікіпедії), новинні ресурси, відгуки/коментування, нові можливості для поєднання людей/організацій, гнучкий та демократичний підхід, відкритий доступ тощо.

Часто кажуть що Веб 2.0 – це “Веб для людей”.

Загалом ідеї концепції Веб 2.0 вийшли за рамки комп'ютерних технологій та привели до розвитку ініціатив Освіта 2.0, Бібліотека 2.0, Бізнес 2.0 та ін.

У цьому світлі бібліотека постає як відкритий дослідницький інститут, в якому бібліотекарі спільно з читачами покращують сервіси бібліотеки, займаються інформаційним наповненням, створюють нову наукову інформацію тощо. Деколи кажуть що бібліотеки 1.0(старого стилю) працюють у режимі лише читання, а бібліотеки 2.0 — читання/запису.

Ідеї Бібліотеки 2.0 ілюструють наступні 10 принципів:

1) доступ до ЕК лише через веб браузер (доступ усім і всюди) та розширення можливостей ЕК через взаємодію зі зовнішніми сервісами;

2) залучення користувачів (коментарі, тегування та семантичні зв'язки, рейтинги,пропозиції на придбання, списки літератури, створення портрету читача;

3) спільне з читачами проектування бібліотечних сервісів юзабіліті (зручність, наглядність), доступність, багатомовність;

4) відкритість та безкоштовність ПЗ сервісів Бібліотеки 2.0;

5) постійний розвиток замість циклів поновлень — це більше відповідає стрімкому руху інформаційних технологій;

6) “вічна бета” продукти/сервіси бібліотеки завжди перебуватимуть у стані розробки/оптимізації та зворотного відгуку від користувачів;

7) запозичення досвіду роботи у сучасному інформаційному полі з освіти, економіки,журналістики, видавничої справи та інших;

8) дослідження та вдосконалення власних сервісів, можливість заміни їх на кращі(принципи конкурентоспроможності);

9) бібліотеки не можуть дозволити собі бути негнучкими, тому що втратять читацьку аудиторію на користь потужним інтернет компаніям.

10) використання “довгого хвоста” — бібліотеки повинні прикладати зусиль щоб зробити доступнішим для читачів 90 % рідко використованого фонду. Віриться, що реалізація концепції Бібліотеки 2.0 дозволить нашим бібліотекам зайняти достойне місце у сучасному інформаційному світі.


Ідеї Веб 2.0 не могли не привернути увагу бібліотекознавців.

використовувати термін «Library 2.0» для позначення прогресивних технологій бібліотечного сервісу.

Головна ідея полягала в тому, що шляхом використання основних положень Веб 2.0, як суто технологічних, так і тих, які лише побічно пов’язані зі впровадженням нових технологій, бібліотеки зможуть досягти якісно нового рівня забезпечення інформаційних потреб користувачів.

«Бібліотека 2.0: Сервіс для бібліотеки наступного покоління»

Наша мета зробити короткий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляють ся у провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву «Бібліотека 2.0» (L2 1).

На базі L2 розробляються спеціалізовані концепції: Публічна бібліотека 2.0 [5], Шкільна бібліотека 2.0

Визначення та короткий огляд Бібліотека 2.0 – це узагальнено визначена модель модернізованої форми бібліотечного сервісу, що відображає еволюцію шляхів надання сервісу користувачам. Маються на увазі онлайнові сервіси, такі як використання онлайнових каталогів та збільшеного зворотного інформаційного потоку від користувачів до бібліотеки.

Бібліотечний сервіс L2 передбачає постійність його вдосконалення та переоцінки з метою досягнення кращого рівня обслуговування бібліотечних користувачів. Бібліотека 2.0 має на меті також залучення бібліотечних користувачів до процесів розроблення та виконання бібліотечного сервісу шляхом заохочення зворотного зв’язку та участі користувачів у його наданні.

Прихильники цієї концепції вважають, що врешті решт модель сервісу L2 замінить традиційну, однобічну модель надання сервісу, яка була притаманна бібліотекам протягом століть. Всі «2.0 філософії», і зокрема L2, повністю побудовані довкола потреб користувача, його дій, очікувань та прагнень.

Згідно з положеннями L2 бібліотечні сервіси повинні регулярно оцінюватись та вдосконалюватись з метою забезпечення їх постійної відповідності потребам користувачів бібліотеки, релевантності бібліотечного сервісу користувацьким вимогам.

Оскільки потреби користувачів змінюються дуже швидко, так само швидко по винні змінюватись і бібліотечні сервіси.

Головною метою є заохочення зворотного зв’язку з користувачами та участь користувачів у розробленні та підтримці бібліотечних сервісів.

Двосторонність інформаційних потоків – від бібліотеки до користувача та від користувача до бібліотеки – дає змогу бібліотечним сервісам бути високочутливими до змін потреб користувачів, постійно еволюціонувати. При цьому користувач є учасником, співавтором, розробником та консультантом бібліотеки.

Ідея L2 прийшла до бібліотекознавства зі світу Інтернет технологій, мова йде не лише про ті сервіси, які виконуються в Інтернет середовищі, але і про поширення принципів L2 на всі ланки бібліотечного сервісу.

Автори статті «Library 2.0: Service for the next generation library» пишуть: «Будь який сервіс, фізичний або віртуальний, якщо він має успіх у користувачів, систематично оцінюється та надається за участі користувачів, є сервісом Бібліотеки 2.0. Навіть старі, традиційні сервіси можуть бути Бібліотекою 2.0, як що ці критерії наявні. Так само, новизни сервісу недостатньо, щоб зробити його сервісом Бібліотеки 2.0» [3].

Ключові принципи Бібліотеки 2.0 Ключові принципи Бібліотеки 2.0 стосуються не лише доступу до інформації. Вони охоплюють також широке коло питань, пов’язане зі створенням співтовариств, здатних проводити колективне аналітичне оброблення інформації і створювати вторинний інформаційний продукт. Це досягається шляхом довіри до користувачів та заохочення їх до розповсюдження своїх ідей через рецензування, оцінювання та коментування всього інформаційного змісту бібліотечних зібрань.

«Головна відмінність між Бібліотеками 1.0 та 2.0 полягає у тому, що Бібліотека 1.0 базується на використанні однобічного інформаційного потоку [від бібліотеки до користувача], тоді як L2 – це «бібліотека для читання/запису», що надає користувачам владу впливати на функціональність сервісу, який вони отримують».

Популярна мемкарта L2, яку розробила італійський бібліотекознавець Бонаріа Біанку. Ця карта не є переліком принципів L2, але вона дозволяє зорієнтуватися у ключових відмінностях L2 від Бібліотеки 1.0.




Вікіпедія пропонує 10 ключових принципів L2 [7]:

  1. Браузер + Веб 2.0 програмні додатки + Сумісність = Повнофункціональний онлайновий каталог.

Основним ресурсом бібліотечних сайтів наразі є електронні каталоги. Отже, в першу чергу покращувати та вдосконалювати потрібно саме ці ресурси. Перше правило Веб 2.0веб як платформа, тобто концепція Веб 2.0 передбачає, що всі онлайнові інформаційні ресурси повинні бути доступ ними у веб середовищі, а їх використання – можливим за допомогою звичайного веб браузера та інтегрованих у нього програмних модулів, без використання спеціального програмного забезпечення. Отже, користувач повинен працювати з електронним каталогом бібліотеки виключно у веб інтерфейсі свого браузера. Тобто, сьогодні бібліотеки прийшли до розуміння того, що лише шляхом співпраці вони можуть створити конкурентоспроможний інформаційний продукт. Одним з основних методів співпраці у Веб 2.0 є використання веб сервісів. Оскільки електронний каталог жодної бібліотеки не може містити вичерпних даних щодо тих елементів, які в ньому представлені (дані про авторів, тематику видань, їх популярність та цитованість тощо), електронні каталоги бібліотек повинні використовувати дані та програмні додатки інших розробників.

Головна ідея всю ди одна: користувач повинен отримувати якомога більше інформації про знайдений ним у онлайновому каталозі документ і мати якомога більше функціональності щодо використання цієї інформації безпосередньо з сайту бібліотеки.

  1. ^ Залучення бібліотечних користувачів як до розроблення, так і до реалізації бібліотечного сервісу.

Модель Бібліотеки 2.0 прагне використати знання наших користувачів для доповнення та покращання бібліотечних сервісів. Коментарі користувачів, тегування та рейтинги забезпечують [бібліотечні] сайти змістом, створеним користувачами. Зрозуміло, що це робить продукт більш інформативним для майбутніх користувачів. Користувачі вашої бібліотеки мають улюблені назви, авторів та жанри. Ваш каталог покращиться, якщо ви дозволите їм коментувати, писати огляди, тегувати документи та створювати власні рейтинги, а також забезпечите доступність цієї інформації для інших користувачів через багатофункціональний каталожний інтерфейс. Користувачі хочуть знати, що їх сусіди читають, слухають та дивляться» [3].

Весь інформаційний зміст має бути категоризованим мовою, однаково зрозумілою як кінцевим користувачам, так і програмним системам. З іншого боку, масиви наявної сьогодні інформації є такими, що ефективна орієнтація в них за допомогою традиційних засобів систематизації є великою проблемою.

З величезних фондів бібліотек сьогодні використовується лише декілька відсотків матеріалів, багато матеріалів, в тому числі дуже цінних, не запитуються користувачами.

Отже, традиційні засоби систематизації потребують якісної перебу дови. У контексті L2 мова йде в першу чергу про запровадження онтологій, заснованих на фолксономії. Фолксономія – це колективно створена

таксономія, тобто онтологія, що є актуальною і вичерпною для певної групи людей або суспільства в цілому. Тобто, образно, об’єкт має такі якості, які присвоїли йому всі члени групи, причому важливість кожної якості для загальної характеристики об’єкта прямо пропорційна кількості членів групи, які присвоїли об’єкту цю якість.

Як приклад на ведемо систему Reader2 (http://ua.reader2.com)

Проект є соціальною мережею читачів. Зареєстрованим користувачам надається можливість вводи ти до свого профілю дані про книжки, що були ними прочитані, тегувати їх, писати рецензії на них, каталогізувати свої домашні бібліотеки тощо. Далі користувачі отримують можливості пошуку книг, що їм сподобалися, можливості пошуку людей з подібними смаками та уподобаннями тощо. Таким чином, база даних системи в цілому – це електрон ний каталог книжок з великою кількістю семантичних зв’язків між його елементами.

  1. ^ Бібліотечні користувачі повинні мати можливість створювати та змінювати сервіси, що надаються бібліотекою.

Цей принцип прямо пов’язаний з питанням щодо форми (дизайну) бібліотечних проектів.

У рамках концепції Веб 2.0 та похідної від неї концепції L2 за зрозуміле приймається відповідність дизайну бібліотечних сайтів стандарту ISO 13407

Згідно зі стандартом ISO 13407 дизайн веб проектів має бути зорієнтованим на користувачеві, тобто повністю відповідати його потребам, прагненням та очікуванням.

  1. Компанії, які хочуть мати справу з публічними або академічними бібліотеками, не повинні виробляти комерційного програмного забезпечення; Бібліотека 2.0 не є закритим поняттям.

«Відкритість Бібліотеки 2.0 поширюється на програмне забезпечення та комп’ютерну техніку, яку використовують бібліотеки, в тому числі на інтегровані бібліотечні системи (ILS).

Таким чином, концепція L2 передбачає, що бібліотеки не повинні платити за програмне забезпечення та самі не можуть створювати комерційні програмні продукти. Тут наявна проблема. Не кожна бібліотека може дозволити собі утримання власних програмістів. У разі якщо АБІС купується бібліотекою, остання може розраховувати на сервісну підтримку щодо оптимізації цієї АБІС відповідно до потреб конкретної бібліотеки.

Виробник безкоштовного програмного забезпечення від надання таких послуг може відмовитись. Але, з іншого боку, сьогодні є багато бібліотек, для яких лише сам факт, що бібліотеки будуть використовувати саме їхнє програмне забезпечення, є питанням престижу. Отже, чи будуть великі бібліотеки допомагати малим у їх переході до використання відкритих програмних продуктів, може показати лише час.

  1. ^ Постійні зміни приходять на зміну старій моделі вдосконалення технологічних циклів.

Концепція L2 з’явилася у відповідь на мінливість сучасного світу та інтенсивність науково технічного прогресу. Ще не всі бібліотеки встигли звикнути до використання інтернет технологій у своїй практиці, а ми вже

говоримо про перехід на суттєво новий рівень використання цих технологій. Але якщо бібліотеки хочуть залишитись посередниками на інформаційному ринку, вони повинні збагнути, що з кожним роком інтенсивність змін у інформаційному середовищі буде лише збільшуватись, а отже від бібліотечних технологій з кожним роком буде вимагатись все більша рухливість та адаптивність.

  1. «Вічна Бета» («Beta is forever»).

У комп’ютерному світі префіксом «Beta» позначається перша публічна версія програмного забезпечення, яка не є закінченою і надається користувачам лише для тестування, оцінки та висловлення зауважень. У даному контексті цей термін пропонується поширити на всі продукти та сервіси бібліотеки. Отже, «вічна бета» – це продукти, створення яких ніколи не буде закінченим, розробники завжди будуть шукати шляхи оптимізації їх роботи, приймати оцінки та відгуки користувачів і переробляти продукти згідно з отриманими даними. Напевно, в контексті другого та третього принципів L2, наведених вище, цей принцип вже не потребує детальних пояснень.

  1. ^ Збирання та інтеграція в моделі бібліотечного сервісу ідей та технологічних рішень із суміжних галузей.

Бібліотечна справа стала більше уваги приділяти комп’ютерним технологіям, а й у тому, що інформатика стала більше торкатися гуманітарних аспектів інформаційних відносин.

Концепція L2 вимагає від бібліотек революційних перетворень як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях. Що стосується зовнішніх змін, мова йде про позиціонування бібліотеками себе у суспільстві як повноправних учасників ринку інтернет. На внутрішньому рівні мається на увазі реорганізація структури бібліотек згідно з вимогами часу.

Сучасна бібліотека має бути сукупністю технологічних відділів, кожен з яких відповідає за свою ділянку впровадження і використання інформаційних технологій, а отже для бібліотекаря будь якого відділу рівень кваліфікації у інформатиці стає не менш важливим, ніж кваліфікаційний рівень у бібліотекознавстві.

^ 8. Поєднання оцінки та вдосконалення сервісів з постійною готовністю змінити існуючий сервіс на інший, більш новий і кращий.

9. Негнучкість породжує невдачу. Восьмий і дев’ятий принципи розглянемо разом. Принципи ці стосуються не лише бібліотек, вони давно відомі психологам та економістам, і стосуються конкурентоспроможності на ринку. В сучасному світі у бібліотек також з’явилися потужні конкуренти на ринку інформації. Цими конкурентами є потужні інтернет компанії, що вкладають мільярди доларів у задоволення інформаційних потреб користувачів і відбирають аудиторію у бібліотек. Деякі дослідники для спрощення пропонують розглядати цю конкуренцію як конкуренцію між бібліотеками та компанією Google. Такий підхід багато в чому є виправданим. Американський дослідник Джон Блайберг пропонує поділ світу на «pre Google» (інформаційне середовище до появи Google) та «post Google» (світ після появи Google) [16]. Бібліотекам, як інформаційним установам, не просто втримати свою нішу у світі «post Google». У сфері пошуку інформації, релевантності та повноти пошукових результатів Google вже сьогодні не має рівних собі [18]. З іншого боку, численні високофункціональні сервіси Google зробили цей портал платформою №1 у світі. У веб середовища все ще є одна значна проблема – недостатність якісного інформаційного змісту. У відповідь на це Google оголосила стратегію поцифровування. Завдяки цьому проекту щодня на серверах Google з’являються значні обсяги високоякісного інформаційного змісту (http://books. google.com/). Для забезпечення цієї стратегії компанія Google охоче йде на партнерство з бібліотеками та видавцями по всьому світу. Феномен Google у тому, що ця компанія заробляє мільярди доларів на забезпеченні користувачам інтернету безкоштовного змісту та функціональності. По суті, Google надає бібліотечні послуги в інтернеті.

Отже, якщо розглядати інтернет компанії та бібліотеки конкурентами на інформаційному ринку, варто придивитись до стратегії впровадження нових прогресивних тенденцій, що практикуються інтернет корпораціями на кшталт Google або Yahoo. Ці компанії намагаються завжди пропонувати своїм користувачам найновіші розробки.

У сучасному технологічному середовищі лідерство дуже мінливе, і сьогоднішній лідер цілком може стати завтра аутсайдером, якщо вчасно не помітить певного прогресивного підходу.

Концепція L2 вимагає від бібліотек такого самого підходу до своїх сервісів. Бібліотеки по винні завжди перебувати у стані готовності до заміни старих рішень новими, якщо умови будуть вимагати такого переходу. Інакше користувачі швидко переорієнтуються на використання сервісів тих організацій, які швидше зможуть адаптуватися до змін на інформаційному ринку.

^ 10. Використання «довгого хвосту». «Довгий хвіст» – це статистичний термін, що був запропонований у 2004 р. Крісом Андерсоном для позначення великого масиву інформаційних джерел, що користуються попитом у невеликої кількості користувачів [19].

Ті твори, які не є популярними у суспільстві, навіть якщо вони мають високу якість, залишаються незатребуваними, оскільки про них просто не знають, і ніхто не докладає зусиль для інформування про них потенційних користувачів.

Забезпечення семантичних зв’язків між інформаційними джерелами можливе не лише за допомогою тих механізмів, які використовують у своїй практиці онлайнові проекти на кшталт Amazon.com.

У науковому співтоваристві широкого поширення набувають сьогодні системи, засновані на забезпеченні семантики цитованості наукових публікацій.

Ідея у тому, що дослідника, який зацікавився певним дослідженням Х, в першу чергу будуть цікавити ті дослідження, на які посилається автор дослідження Х, а також ті дослідження, які посилаються на дослідження Х. У більш складному вигляді дослідника може зацікавити загальна статистика цитованості одних авторів іншими або динаміка цитування певної публікації за роками. За таким принципом побудована реферативна база даних Scopus (http://www.scopus.com/) видавництва Elsevier.

Ключові принципи L2 не відрізняються новизною, вони пропонувалися реформаторами бібліотечної справи ще у ХІХ ст.

Так, наприклад, системний аналітик OCLC Уолт Кравфорд вважає, що L2 – за надто гучна назва, а по суті – комбінація з низки інструментів та положень, які самі по собі є чудовими, але не новими для бібліотечної справи, та з деяких бізнес та інструментно орієнтованих положень, що не здатні обслуговувати весь контингент користувачів бібліотек.

Він зазначає, що прийняття концепції L2 не дозволить бібліотекам залишитись джерелом інформації для всього суспільства. На думку Кравфорда, концепція L2 виникла на тлі конфлікту поколінь бібліотекарів [21]. Інші дослідники вимагають більш чітких прикладів того, як бібліотеки можуть стати L2.

Де які окремі положення L2, можливо, не є цілком новими, але конвергенція цих сервісних завдань та ідей з багатьма новими технологіями Веб 2.0 дозволяє говорити про появу бібліотечного сервісу нового покоління.

Як висновок наведемо цитату американського бібліотекознавця Джона Блайберга, який є послідовним прихильником концепції L2. «Я погоджуюсь (знову), що, напевно, «Бібліотека 2.0» – не найкращий ярлик. Такий ярлик означає, що всі наявні здобутки (в тому числі Олександрійська бібліотека) були «Бібліотекою 1.0». Це безглуздо. На мою думку, цей термін був вигаданий на хвилі загальної ейфорії, частково спричиненої Веб 2.0, але більшою мірою – перспективою захопливої нової ери у сучасному бібліотекознавстві. Але замість того, щоб сперечатись про влучність ярлику, погляньте на свою діяльність і оцініть ефективність вашої установи. Отже, врешті решт, що ж таке Бібліотека 2.0? Чи це просто набір ідей? Чи це рух? Або революція? Напевно, всього потрохи та ще щось. Це може бути не точним ярликом, але чим би ЦЕ не було, це Є» [16].


Библиотека 1.0 vs Библиотека 2.0

Сравнение двух версий библиотек еще не было. За основу был взят слайд из презентации K.G. Schneider "Library 2.0 Cookbook".

Библиотека 1.0

Библиотека 2.0

Закрытые стеллажи

Открытый доступ к книгам

Формирование фондов «сверху»

Пользователь может предложить книгу для приобретения в фонд библиотеки

Услуги, доступные только в стенах библиотеки

Повсеместно доступные услуги

Традиционный электронный каталог

Каталог с возможностью добавления комментариев, подборок книг

Новостные рассылки

rss поток

Информация как объект потребления

Информация как средство общения

Справочное обслуживание по телефону или лично

Виртуальное справочное обслуживание

Ограниченные сервисные возможности

Широкий спектр услуг

Индивидуальная деятельность библиотеки

Участие в корпоративных проектах

Веб сайт библиотеки

Библиотека имеет свое «пространство» в социальных сетях, виртуальных мирах



«Блоги как новая литература сегодня. Статус сетевой публикации»

Участники: 

Дмитрий Бавильский http://www.litkarta.ru/russia/chelyabinsk/persons/bavilsky d/,

Линор Горалик http://www.litkarta.ru/russia/moscow/persons/goralik l/,

Ирина Прохорова http://www.litkarta.ru/russia/moscow/persons/prohorova i/,

Юлия Идлис http://www.litkarta.ru/russia/moscow/persons/idlis u/.

Популярность блогосферы можно объяснить резким расширением пространства текстов в сети: доступность публикации – доступность прочтения. 
Кроме того, новые технологии реанимируют жанры, которые долгое время оставались на задворках литературы – афоризмы, например. «В одной смс поэзии порой больше, чем в толстом литературном сборнике» (Горалик).

Можно ли считать блоги литературой?

Литература – это текст, передающий эмоцию. Литература – это текст, который хочется перечитать. Вот и ответ.

Отличия сетевой публикации от публикации художественного текста на бумаге:

  • текст в сети лишен тела, он лишь мерцает на экране.

  • невозможно увидеть текст целиком, отсюда сложность восприятия композиции сетевого текста.

  • при этом необычайно возрастает роль каждого абзаца, кусочка текста. Текст становится дробным, дискретным.

  • другая логика выстраивания материала.

Отсюда следующий вывод: Интернет тексты очень сложно переделать в литературный текст для издания. Кроме того, публикация в блоге порой не так важна сама по себе, как комментарии, которые она вызывает. Некоторые посты вообще теряют смысл без комментариев. 

Web 2.0 в библиотеках

Рассмотрим современное состояние и возможности применения инноваций Web 2.0 в библиотеках как инструмент управления знаниями.

Основные критерии библиотеки 2.0 и на основе этого провести сравнительный анализ.
Обзор материалов по данном проблеме позволил нам выделить следующие критерии:

  • открытый доступ к печатным материалам

  • использование инструментов web 2.0 (блоги, RSS, wiki и др.)

  • привлечение пользователей к деятельности библиотеки

  • наличие электронного каталога и открытый доступ к нему

  • участие библиотеки в корпоративных проектах

  • наличие у библиотеки собственного пространства в социальных сетях или виртуальных мирах

  • наличие широкого спектра услуг, доступных из любого места

Рассмотрим каждый критерий в отдельности.

  1. открытый доступ к печатным материалам

Необходимо наличие двух залов, в которых пользователь может самостоятельно найти необходимую информацию как в печатном, так и электронном виде.
2. использование инструментов web 2.0 (блоги, RSS, wiki и др.)

Технологии 2.0 в работе библиотеки практически не используются. Можно найти библиотеки в которых предоставляется возможность подписаться на новости сайта библиотеки в формате RSS.

Сотрудники библиотеки если и ведут блоги, то на полупрофессиональные библиотечные темы, но это в первую очередь личные блоги, о существовании которых знает несколько сотрудников. Но даже они их читают очень редко, и никогда не оставляют комментариев, мотивируя тем, что можно все сказать при личной встрече.

  1. привлечение пользователей к деятельности библиотеки

Пользователи никак не участвуют ни в основной, ни в досуговой (типа Дня Библиотек) деятельности библиотеки. Студентов привлекают только как "рабочую силу" для переноса книг во время ремонта, но в любом случае это идет не как добровольная помощь, а как студенческая отработка "на благо университета", которую должны пройти все первокурсники.

  1. наличие электронного каталога и открытый доступ к нему
    Электронный каталог НБ УрГУ существует с середины 90х гг. Доступ к нему возможен с любого компьютера с выходом в Интернет. В перспективе через интерфейс ЭК можно будет бронировать необходимые книги, отслеживать выполнение заказа и продлевать книгу в режиме online. Но пользователи не могут составлять собственные подборки книг, присваивать записям собственные теги, оставлять рецензии на книги и т.п.

  2. участие библиотеки в корпоративных проектах
    Библиотека участвует в двух корпоративных проектах: сводный каталог библиотек Урала Consensus Omnium и Межрегиональная аналитическая роспись статей. Подробнее об этих проектах можно прочитать на сайте библиотеки.

  3. наличие у библиотеки собственного пространства в социальных сетях или виртуальных мирах. Кроме сайта библиотека никак не представлена в виртуальном пространстве сети интернет.

  4. наличие широкого спектра услуг, доступных из любого места
    Библиотека предоставляет доступ к мировым научным ресурсам и базам данных (к сожалению, доступ к ним ограничен университетской сетью), можно получить необходимую книгу по межбиблиотечному абонементу, заказать статью в электронном виде, не говоря уже о традиционных ксерокопировании, сканировании, консультировании всех видов, и даже подбора литературы по теме.

Итак, по результатам проведенного анализа можно сделать следующие выводы. Из семи пунктов библиотека УрГУ полностью соответствует трем критериям, отчасти соответствует двум, и не отвечает вообще двум параметрам.
Из этого следует, что в целом наша библиотека стоит на пути к библиотеке 2.0.
^

Сайт школьной библиотеки


Создание и ведение сайта школьной библиотеки

Одним из ресурсов, создание которых по силам школьному библиотекарю – это сайт школьной библиотеки, то есть совокупность веб страничек, составляющих единое целое и объединенных между собой ссылками, которая имеет определенное место в Интернете с конкретным адресом.

Еще пару лет назад для того, чтобы создать свой сайт нужно было осваивать специальную программу, учиться создавать страницы, искать место, где его можно было бы разместить. Теперь каждый имеет возможноть бесплатно завести свой высокоорганизованный многофункциональный сайт с приличным дизайном. Можно сделать это легко и быстро, используя бесплатные сервисы:

Google Pages (http://pages.google.com/ /about.html),

UcoZ (http://www.ucoz.ru/),

Моя живая страница Mylivepage (http://www.mylivepage.ru/wiki/index) и некоторые другие.

Например, UcoZ это современная бесплатная система управления сайтом, которая работает по принципам Web 2.0 и позволяет создавать сложнейшие проекты с необычайной простотой и легкостью. Удобная панель управления позволяет быстро добавлять/ редактировать/удалять информацию на сайте, а гибкая система различных настроек и управления доступом придать любой дизайн и наделить необходимой функциональностью. Модули системы могут быть оптимизированы и настроены под конкретный проект, что позволяет создавать сайты любой сложности. Систему UcoZ не нужно скачивать и устанавливать, достаточно просто зарегистрироваться, и система полностью в Вашем распоряжении.

Используя сервисы UcoZ, Mylivepage можно сделать интерактивный сайт с такими функциями как форум, опросы, новости, календарь, фотоальбом и другое.

Пожалуй, проще всего сделать это с помощью Google Pages. Одно из условий – это необходимость создания так называемого аккаунта, или почтового ящика Gmail. Использование этого сервиса позволяет добавить календарь и ряд программ, которые сделают сайт более интерактивным.

Сайт школьной библиотеки – это в первую очередь, информационный ресурс, предназначенный заполнить лакуны информационного обеспечения потребностей читателей библиотеки, во вторых – это визитная карточка, которая рассказывает читателям, администраторам и коллегам о возможностях и деятельности библиотеки.

Ошибки

Анализ сайтов школьных библиотек, в Интернете, показывает, что многие из них имеют типичные ошибки:

  • не всегда указываются координаты библиотеки и контактная информация;

  • материалы не структурированы: подряд идет информация для всех категорий посетителей;

  • часто содержание ориентировано на администраторов, библиотекарей, а не на школьников;

  • мало интересных материалов для школьников, а между тем – они главные потребители библиотечной информации;

  • ошибки в терминологии (например, рекомендательный список литературы называется каталогом и т.п.);

  • материалы не подписаны;

  • материалы не имеют временных координат (например, предлагается статистика школьной библиотеки за один год, но абсолютно невозможно найти информацию о том, какой это год);

  • мало ссылок на хорошие ресурсы для детей и подростков;

  • неработающие ссылки;

  • большинство найденных сайтов практически не обновляется!

Главным плюсом представляется активное участие ребят в работе над сайтами, которое включает:

  • непосредственное создание сайта;

  • мультимедийные проекты, подготовленные ими;

  • подготовка текстов и материалов сайта;

  • иллюстрации к сайту;

  • отзывы о книгах.

Например, библиотека школы № 175 г. Зеленогорска Красноярского края (http://edu.zelenogorsk.ru/schools/175/divan.htm) включила в свой сайт раздел “Диванчик, или задушевный разговор”, где предлагается список из 10 книг для старшеклассников, составленный по итогам анкетирования. А вопрос в анкете был один: "Какую книгу вы посоветовали бы прочитать "На диванчике" своим лучшим друзьям?" Если бы сделать такое анкетирование постоянным и обновлять информацию, предположим, раз в месяц, или проводить рейтинги книг и выкладывать их на сайт регулярно, это могло бы стать неплохим средством продвижения литературы и чтения.

Библиотечно информационный центр гимназии № 1 г. Новосибирска (http://lib.gmsib.ru/) поддерживает и обновляет свой сайт регулярно. Сайт очень информативен, он предлагает информацию для всех категорий своих читателей и даже массу информации для библиотекарей школ. Здесь можно найти методические разработки уроков, обзоры литературы по предметам, фотографии, замечательные мультимедийные проекты школьников, в частности сайт “Крылатая судьба конквистадора”, посвященный жизни и творчеству Н. Гумилева, а также множество другой полезной и интересной информации. Но у него есть один большой недостаток – он очень долго загружается.

Перед тем как создавать сайт библиотеки нужно четко определить цели и задачи, предполагаемую аудиторию и содержание.

Не отвлекаясь на технические стороны создания сайта, определим его примерную структуру и обязательные элементы.


Структура сайта

  1. Главная страница включает каталог, поисковые инструменты.

  2. Новости, календарь, где отражается информация о мероприятиях библиотеки (и если такая страница включена, она должна постоянно обновляться).

  3. Контактная информация (адрес, телефон, e mail, ФИО библиотекаря).

  4. Базы данных (если таковые имеются в библиотеке).

  5. Правила пользования библиотекой. Права и обязанности читателей. Режим работы.

  6. Направления работы библиотеки. Услуги библиотеки.

  7. Ссылки на ресурсы для учителей.

  8. Ссылки на образовательные ресурсы для школьников.

  9. Ссылки на справочные ресурсы.

  10. Ссылки на ресурсы для родителей (чтение, безопасность в Интернете).

  11. Чтение – аннотированные онлайн ресурсы.

  12. Информационная грамотность (советы, ресурсы).

  13. Помощь в подготовке к урокам (ссылки, советы, ресурсы).

  14. Материалы учителей.

  15. Лучшие творческие работы школьников.

Дизайн сайта

Остановимся только на некоторых моментах:

  • весь дизайн сайта должен быть выполнен в едином стиле и цветовой гамме;

  • цвет шрифта, цвет фона, должны гармонировать и способствовать комфортному чтению (красные буквы на черном фоне практически не читаются, утомляют глаза, напрягают мозг);

  • не применяйте более двух шрифтов на одной странице;

  • размер шрифта не должен быть очень большим или очень маленьким;

  • выбирая между большим количеством анимации и загрузкой сайта (а между ними есть прямая зависимость), выбирайте быструю загрузку – очень часто пользователи не дожидаются до конца, если сайт долго загружается;

  • если есть возможность использовать рисунки учащихся школы для оформления сайта – это идеальный вариант.

Важный момент при работе с материалами соблюдение авторских прав. При заимствовании материалов, фотографий, иллюстраций обязательно указывайте источники информации.

С чего начать?

Организуйте творческую группу по созданию сайта, в которую войдут, в первую очередь учащиеся школы.

  • Определите цели и задачи создания сайта.

  • Выберите программу или сервис, с помощью которого вы будете делать сайт.

  • Назначьте ответственных за дизайн, техническое обеспечение, содержание, обновление.

  • Определите структуру (страницы, рубрики) и предполагаемое наполнение (содержание) сайта.

  • Создайте эскиз сайта, то есть общую компоновку страниц, взаимосвязей между ними.

  • Подготовьте информационное наполнение: наберите и сохраните тексты в текстовом редакторе; обработайте графические элементы и иллюстрации в специальной программе, например, Adobe Photoshop, подобрав необходимый размер и разрешение.

  • Начинайте работу.

Важные замечания:

  • любой хороший сайт должен периодически обновляться и пополняться новой информацией;

  • рекомендуется указывать дату последнего обновления сайта.

Для тех, кто хочет освоить самостоятельную программу по созданию сайта, можно порекомендовать методические ресурсы по использованию программ:

Хороший библиотечный сайт может стать основой электронной школьной библиотеки.

Библиотека 2.0


Инструменты веб.2 делают возможными новые библиотечные услуги, новые направления обслуживания. Фундаментальным изменением для библиотек является переход от оказания услуг только в пределах здания библиотеки, или библиотечного веб сайта. Отчасти это и послужило причиной возникновения концепции “Библиотека 2.0”.

Michael Casey и Laura Savastinuk описывают понятие следующим образом: “Сердцевина (ядро) Библиотеки 2.0 – это изменения, ориентированные на пользователя. Это модель библиотечного обслуживания, которая поощряет постоянное и целенаправленное развитие, приглашая пользователя участовать в создании как физических, так и виртуальных услуг, которые им нужны и поддерживаемая постоянным оцениванием услуг

Ken Chad and Paul Miller определяют Библиотеку 2.0 как “понятие совершенно другого библиотечного обслуживания, которое действует в соответствии с ожиданиями сегодняшних пользователей библиотеки. В этой концепции, библиотека делает информацию доступной, где бы и когда бы пользователь ее не потребовал”

Оба определения были достаточно расплывчаты и неконкретны и вызвали шквал критики специалистов. Критические замечания можно разделить на две категории:
1. Термин "Библиотека 2.0" является конфронтационным поскольку заявляет, что все библиотечное обслуживание устарело и нуждается в замене.
2.Термин "Библиотека 2.0" не имеет смысла, потому что не дает ничего нового для профессионального общения. В сущности, это означает не больше, чем прогрессивный.

Некоторые считают, что новая библиотека интегрирует блоги, вики, мгновенные сообщения, RSS и сетевые социальные сервисы в библиотечное обслуживание. Другие описывают пути вовлечения читателей/пользователей в деятельность, которая позволяют им делать вклад в развитие сервисов, например, добавляя содержание, используя тэги и т.п.
Часто, говоря о новой концепции библиотечного обслуживания, предлагаются новые технологические подходы к использованию программного обеспечения. Так, Миллер, допускает, что новые технологии и новые отношения делают вполне возможным разбить электронный каталог на несколько функциональных компонентов и сделать каждый из этих компонентов возможным для включения в почти любую страницу в Интернете, независимо от того, библиотечно ориентирована она или нет.

При всем разнообразии заявлений можно выделить два основных направления использования сервисов нового поколения:

прямое участие пользователей для совершенствования библиотечных сервисов (например, добавление меток в электронный каталог);

использование сервисов веб 2.0 библиотекарями для расширения библиотечного обслуживания (например Фликр – для продвижения информации о библиотеке, или My Space для рекламы библиотечных событий).

Д. Мейнес (J. Maness) выделяет четыре основных элемента в теории Библиотеки 2.0:

1. Библиотека, в центре которой находится пользователь (пользовательско центристская). Пользователи принимают участие в формировании содержания и услуг, которые находятся в поле зрения веб присутствия, OPAC и т.д.

2. Библиотека, которая представляет мультимедийный опыт. И коллекция, и услуги Библиотеки 2.0 должны содержать видео и аудио компоненты.

3. Она социально обогащена. В ней используются как синхронные (например, instant messages), так и асинхронные (например, вики) пути для общения пользователей друг с другом и с библиотекарями.

4. Она инновационна как элемент сообщества. Это, пожалуй, самый важный аспект, который зиждется на том, что библиотеки являются службами сообщества, и предполагает, что по мере изменения сообщества библиотеки должны не только меняться вместе с ним, они должны давать возможность членам сообщества участвовать в изменениях библиотеки. Поэтому Библиотека 2.0 постоянно стремится изменить свои услуги, чтобы найти новые пути для всего сообщества, а не только для индивидуалов искать, находить и использовать информацию.

Википедия предлагает следующие характеристики Библиотеки 2.0:

Браузер + Веб 2.0 + Связь = Полная версия электронного каталога. Включение библиотечного пользователя в разработку и реализацию услуг.

Пользователи библиотеки должны быть в состоянии вырабатывать и изменять услуги, предоставляемые библиотекой. Предприятия, желающие вести бизнес с государственными или академическими библиотеками не должны создавать собственническое (запатентованное) программное обеспечение; Библиотека 2.0 это не закрытая концепция.

Постоянные изменения заменяют старую модель модернизации циклов. Бета (язык программирования) это навсегда. Собирать и интегрировать идеи и продукты из периферийных областей в модели. библиотечного обслуживания.

Постоянное изучение и совершенствование услуг и готовность заменить их в любой момент новыми и более качественными услугами. Жесткость порождает неспособность. Использование “длинного хвоста”1 (http://en.wikipedia.org/wiki/Library_2.0 ).

Большинство сходится во мнениях о том, какие сервисы Веб 2.0 можно использовать в библиотеке:

  • синхронные сообщения;

  • потоковое медиа;

  • блоги и вики;

  • социальные сетевые сервисы;

  • тэги (метки);

  • Mashups приложения;

  • RSS Feeds;

  • подкастинг.

Подводя итоги всему сказанному, выделим главные принципы построения Библиотеки 2.0 с точки зрения библиотекаря:

  • ориентация на пользователя;

  • использование всех доступных технологических новшеств ;

  • вовлечение пользователей в совершенствование библиотечных сервисов;

  • охват как можно большего количества посетителей, учитывая приницп “лонг тэйл”;

  • модульное программное обеспечение (разбитое на компоненты);

  • постоянное развитие в сторону совершенствования;

  • широкое использование сервисов веб 2.0;

  • открытые стандарты.

Кто же будет создавать такие библиотеки? А создавать их будет Библиотекарь 2.0, гуру информационного века, который понимает своих пользователей на уровне их целей, интересов, потребностей и который:

  • стремится понять возможности и изучить главные инструменты веб 2.0 и Библиотеки 2.0;

  • стремится комбинировать е ресурсы и печатный формат;

  • непредвзят по отношению к техническим устройствам, использует все от лэптопа до Ай пода;

  • соединяет людей, технику и информацию;

  • не боится использовать нетрадиционную систематизацию, использует фолксономию, метки (тэги) и описание содержания, ориентированное на пользователя, там где это уместно;

  • включает не только текстовую информацию, понимая ценность иллюстраций, анимаций и звуковой информации;

  • использует новейшие инструменты коммуникации для связи информации, экспертизы и людей;

  • поощряет пользователей принимать участие в дискуссиях, предоставляя возможности новых сервисов;

  • использует и развивает сетевые социальные сервисы;

  • понимает “мудрость толпы”, роль и влияние блогосферы, викисферы

Концепция “Библиотека 2.0” – это новый взгляд на библиотечное обслуживание в целом. Одна из главных идей для библиотекарей заключается в том, что продолжая предоставлять услуги тем, кто приходит к библиотеку, нужно выйти за пределы помещений библиотеки, и начать продвигать услуги людям там, где они взаимодействуют.

Ключевые задачи Библиотеки 2.0 касаются не того, как обеспечить доступ к книгам и информации, а в первую очередь, о внедрении инноваций, о том как построить сообщество единомышленников, которые могут обогатиться через участие в социальных сервисах.

Библиотека 2.0 – это поощрение пользователей библиотечных сообществ участвовать, внося вклад своими мнениями на ресурсы, которые они использовали и новые, к которым они хотели бы получить доступ.

Как однажды написал Иэн Дэвис " Веб 2.0 это отношение, а не технология”.

То же можно сказать и Библиотеке 2.0. Технология лишь дает нам средства, с помощью которых мы можем реализовать ряд общих целей во всем библиотечном секторе.

Принятие концепции “Библиотека 2.0” отнюдь не означает, что мы должны пересмотреть все аспекты библиотечного обслуживания, но теперь мы должны быть готовы, все вместе адаптироваться к изменениям.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації