Поиск по базе сайта:
Державні санітарні правила та норми \"Влаштування І обладнання кабінетів комп\

Державні санітарні правила та норми "Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" дсанПіН 5 009-98

Реклама:



Скачати 400.58 Kb.
НазваДержавні санітарні правила та норми "Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" дсанПіН 5 009-98
Сторінка1/3
Дата конвертації20.06.2013
Розмір400.58 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3




N 9, 30.12.1998, 040,029,032,071
Державні санітарні правила та норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" ДСанПіН 5.5.6.009-98



ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного

державного санітарного

лікаря України

30.12.1998 N 9

  ^ ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ

  "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" ДСанПіН 5.5.6.009-98

1. Галузь застосування

Державні санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються комп'ютерами при їх роботі; гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в закладах освіти різних форм власності та інших закладах, що проводять комп'ютерні ігри для дітей і підлітків.

Передмова

ДСанПіН 5.5.6.009-98

1. Державні санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах розроблені

Полька Надія Степанівна - науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни дитинства (м. Київ, вул. Попудренка, 50);

Думанський Юрій Данилович - науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія електромагнітних факторів зовнішнього середовища,

Акіменко Володимир Якович - науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни шуму і житлово-громадського будівництва;

Цибенко Тамара Олексіївна - Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;

Єременко Галина Миколаївна, Вдовенко Алла Костянтинівна, Томашевська Людмила Анатоліївна, Біткін Сергій Володимирович, Гоц Олексій Володимирович, Вознесенський Сергій Олександрович, Семашко Петро Віталійович, Яригін Андрій Веніамінович - науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України.

В розробці також брали участь

Зюбанова Лариса Федорівна, Будянська Елеонора Миколаївна - Державне підприємство Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань;

Заїка Любов Миколаївна, Зірник Зінаїда Володимирівна - Київське медичне територіальне об'єднання "Санепідслужба";

Безродний Марлен Соломонович - Вінницький НДІ "Інфракон";

Роздобудько Анатолій Іванович - Київське науково-виробниче об'єднання "Електронмаш".

Державні санітарно-гігієнічні правила і норми підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень по вивченню впливу чинників, що створюються комп'ютерами при їх роботі на організм дітей і підлітків, і розробкою заходів по запобіганню їх негативного впливу на формування здоров'я дитячого населення.

При розробці ДСанПіНу використані матеріали "Временных санитарных норм и правил устройства, оборудования, содержания и режима работы на ПЭВМ и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений" N 5146-89 (МЗ СССР), розроблених у 1989 р. науковцями Московського НДІ гігієни ім. Ф.Ф. Ерісмана, Всесоюзного НДІ гігієни дітей і підлітків, Київського НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзеєва.

ДСанПіН рекомендований Координаційною комісією Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

2. Введено в дію вперше.

3. "Державні санітарні норми і правила" - обов'язковий для виконання нормативний документ, визначаючий критерії безпечного використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі дітей і підлітків (підстава - ст. 7, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").

Порушення Державних санітарно-гігієнічних норм і правил приводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з діючим законодавством.

^ Позначення та скорочення

ПК - персональний комп'ютер

ВМ - відеомонітор

ЕПТ - електронно-променеві трубки

ЕМП - електромагнітне поле

ЕП - електричне поле

СЕП - статичне електричне поле

КПО - коефіцієнт природного освітлення

ГДР - гранично допустимі рівні

ККТ - кабінети комп'ютерної техніки

^ 1. Загальні положення

1.1. Санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (далі - Правила) встановлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ютерами при їх роботі, та гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі.

1.2. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчально-виховних і позашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп'ютерах.

1.3. Правила поширюються на всі види персональних електронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплекси, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.

1.4. Категорично забороняється використовувати в навчально-виховних закладах в якості відеомонітора ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

1.5. Вимоги і нормативи Правил повинні враховуватися при розробці та корегуванні державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персонального комп'ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів та ін.).

1.6. Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватись державних, галузевих стандартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та технічних завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.

1.7. ПК та його складові частини закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни-виробника і підлягають обов'язковій сертифікації закладами МОЗ України.

1.8. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займаються: підприємницькою діяльністю; розробкою, виробництвом, закупівлею, реалізацією і застосуванням персональних комп'ютерів і ігрових комплексів з використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією та оснащенням приміщень навчально-виховних закладів всіх типів і власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.

1.9. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепіднагляду України. Відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт (додаток N 1).

1.10. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобов'язані привести робочі місця учнів - користувачів персональних комп'ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.

1.11. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих Правил, гігієнічну оцінку на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідних науково-дослідних установ МОЗ України.

1.12. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за новими (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначеними для дитячого контингенту користувачів), здійснюється на етапах їх розробки, прийомки до виробництва, виробництва і надходження та експлуатації в навчально-виховних закладах.

1.13. При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10, 19, 20, 24, 40.

1.14. З введенням в дію цих СанПіН втрачають силу:

- "Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодислейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений" N 5146-89 от 20.10.89 г. (МЗ СССР);

- "Гигиенические и эргономические условия организации рабочих мест и режима учебных занятий с применением средств вычислительной техники в средней общеобразовательной школе", Київ, МОЗ України, 30.10.90 р. (методичні рекомендації).

^ 2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК

2.1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.

2.2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

2.3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм - не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

2.4. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін - 40-50 %, стелі - 70-80 %, підлоги - 20-30 %, предметів обладнання - 40-60 % (робочого столу - 40-50 %, корпуса дисплею та клавіатури - 30-50 %, шаф та стелажів - 40-60 %).

2.5. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі дошкільних та учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів", N 3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я.

2.7. При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), в яких передбачено використання персональних комп'ютерів в навчальному процесі, повинні бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце 16 кв. м (ДБН В.2.2-3-97).

^ 3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

3.1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення.

3.2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

3.3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.

3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв - не вище приведених таблиці 1.

Таблиця 1

Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК

------------------------------------------------------------------

| Характеристика | Робоча |Площина |Освітленість,|Примітка |

| роботи | поверхня | | лк | |

|--------------------+----------+--------+-------------+---------|

|Робота переважно з | Екран | В | 200 | не вище |

|екранами дисплеїв ПК|----------+--------+-------------+---------|

|(50 % та більше |Клавіатура| Г | 400 | не нижче|

|робочого часу) |----------+--------+-------------+---------|

| | Стіл | Г | 400 | не нижче|

|--------------------+----------+--------+-------------+---------|

|Робота переважно з | Екран | В | 200 | не вище |

|документами (з |----------+--------+-------------+---------|

|екранами дисплеїв ПК|Клавіатура| Г | 400 | не нижче|

|менше 50 % робочого |----------+--------+-------------+---------|

|часу) | Стіл | Г | 500 | не нижче|

| |----------+--------+-------------+---------|

| | Дошка | В | 500 | не нижче|

|--------------------+----------+--------+-------------+---------|

|Проходи основні | Підлога | Г | 100 | |

------------------------------------------------------------------

Примітка: В - вертикальна площина, Г - горизонтальна площина.

3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

3.7. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, захисний кут світильників повинен бути не менше 40.

3.8. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4.

3.9. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп по мірі їх виходу з ладу.

3.10. В класах та кабінетах з ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання) - 10:1.

3.11. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5 %. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).

3.12. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерел природнього та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники і таке інше), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у кабінетах та класах з ВДТ не повинен бути більше 20, показник дискомфорту - не більше 40.

Мірою захисту від прямої блискості має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла застосуванням спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинні перевищувати 80 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

4. Вимоги, що забезпечують захист учня від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань* --------------

* Перелік приладів для вимірювання ЕМП наведений в Додатку 2.

4.1. Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рівнів електромагнітних випромінювань в діапазоні частот 50 Гц-300 МГц і статичного електричного поля.

4.2. Напруженість ЕМП в діапазоні 30 Кгц-300 МГц на відстані 0,3 м від усіх поверхонь відеомонітора повинна не перевищувати значень, приведених в таблиці 2.

Таблиця 2

------------------------------------------------------------------

| Частота електромагнітного | Гранично допустимий рівень* |

| випромінювання | |

|---------------------------------+------------------------------|

| 50 Гц | 500 В/м |

|---------------------------------+------------------------------|

| 30-300 КГц | 25 В/м |

|---------------------------------+------------------------------|

| 0,3-3 МГц | 15 В/м |

|---------------------------------+------------------------------|

| 3-300 МГц | 3 В/м |

------------------------------------------------------------------

--------------

* Приведені в таблиці гранично допустимі рівні (ГДР) використовуються до 31.12.2000 р.

4.3. Вимоги пп. 4.3.1-4.3.5 вводяться в дію з 01.01.2001 р.

4.3.1. Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР) які наведено у табл. 3.

Таблиця 3

------------------------------------------------------------------

| Діапазон частот | ГДР електричного |ГДР магнітного поля,|

| | поля, В/м | нТл |

|---------------------+---------------------+--------------------|

| 5 Гц - 2 кГц | 25 | 250 |

|---------------------+---------------------+--------------------|

| 2 кГц - 400 кГц | 2,5 | 25 |

|---------------------+---------------------+--------------------|

| 3 МГц - 30 МГц | 0,25 | 2,5 |

------------------------------------------------------------------

4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по окружності із центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні ВМ до тестового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц - 2 КГц вимірювання необхідно проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплея. У діапазонах 2 КГц - 400 КГц та 3 МГц - 30 МГц вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 90 град.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дисплея необхідно заповнити літерою "Н" у білому відображенні на чорному фоні (чи навпаки).

4.3.3 Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного відеомоніторами, повинні проводитись у спеціальних приміщеннях (в радіочастотних безехових камерах) випробувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях повинні: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 Кгц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 Кгц - 400 Кгц та 3 Мгц - 30 Мгц; за магнітною складовою не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц - 2 Кгц та 5 нТл в діапазонах частот 2 Кгц - 400 Кгц і 3 Мгц - 30 Мгц.

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

- виробником при проведенні перевірки якості кожного відеодисплейного терміналу;

- установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за відеодисплейною технікою заводу-виробника та при ввезенні в Україну імпортної продукції;

- майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, перед здачею останньої замовнику.

З метою запобігання шкідливому впливу чинників, пов'язаних із застосуванням відеотерміналів та ПК, на здоров'я дітей та підлітків вищевказані вироби, що виробляються в Україні та імпортуються, обов'язково підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі на відповідність вимогам цих Санітарних норм та правил.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30 % не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи (вимоги щодо тривалості роботи з ВМ викладені в розділі 9).

4.4.1. Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних визначається шляхом множення показів вимірювача напруженості СЕП (додаток 2) на поправковий коефіцієнт К, який розраховують за формулою:

К = 0,60 - 0,19 x d,

де d - розмір діагоналі екрана ВМ, м.

4.5. Потужність експозиційної лози невикористаного іонізуючого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від всіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.

4.6. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 нм - 2 Вт/кв. м, 320-280 нм - 0,002 Вт/кв. м, ультрафіолетового випромінювання в діапазоні 280-200 нм - не повинно бути.

  1   2   3



Реклама:

Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації