Поиск по базе сайта:
Інклюзивна школа в дії icon

Інклюзивна школа в дії




НазваІнклюзивна школа в дії
Сторінка1/5
Дата конвертації28.05.2013
Розмір1.08 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Інклюзивна школа в дії




ЗМІСТ


Передмова……………………………………………………………….....…2


Вступне слово…………………………………………………………….......3


Розділ 1. Створення моделі інклюзивної школи у місті

Броди Львівської області……………………………………………….......5

Розділ 2.Про лінзу неповносправності……………………………….…..11



Розділ 3 Організація діяльності інклюзивного закладу.

Співпраця з громадською організацією…………………………..….….20


Розділ 4. Інклюзивно-ресурсний центр……………………………….…31


Розділ 5. Соціально-педагогічний та психологічний супровід інклюзивного навчання в умовах загальноосвітньої школи…………………………………………………… ……………….……35


Розділ 6. Кілька загальних порад………………………………………...42


Додатки………………………………………………………………………47


Література………………………………………………………….………..66


Передмова

Згідно з демократичними та гуманістичними світовими стандартами, нині людство переходить до нової світоглядної парадигми − «єдине суспільство, яке включає людей з різноманітними проблемами». Сучасною світовою тенденцією є прагнення до деінституалізації та соціального інтегрування осіб з особливостями психофізичного розвитку. Формується нова культурна і освітня норма − повага до фізично та інтелектуально неповносправних людей.

Ратифікувавши основні міжнародні правові документи (Декларація ООН про Права Людини, Про права інвалідів, Конвенцію ООН про права дитини), Україна взяла на себе зобов'язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема щодо здобуття якісної освіти для дітей з особливими потребами. Так, у Конституції України декларовано демократичні положення, які відповідають міжнародним угодам і домовленостям, визначено та затверджено основні права людини, серед яких право на соціальний захист (ст. 46) та право на освіту (ст. 53). Актуальність цього питання засвідчує вже сама наявність категорії дітей з обмеженими функціональними можливостями та їхня потреба у здобутті освіти. За оперативними даними в Україні 1076345 дітей із порушеннями психофізичного розвитку і тільки 126 000 із них інтегровані до загальноосвітніх навчальних закладів.

Про необхідність інклюзивної освіти, як процесу реального залучення дітей з особливими потребами в активне суспільне життя, в Україні вперше заговорили на початку 1996 року. Однак лише у 2001 році Міністерство освіти і науки України та Інститут педагогіки при Академії педагогічних наук почали сприяти її впровадженню. Отже, сьогодні потрібно створити всі необхідні умови для того, щоб кожна дитина, яка має проблеми розвитку могла успішно навчатись у сучасному загальноосвітньому просторі.


^ Вступне слово

Сьогодні проблема навчання дітей з особливими потребами набуває широкої актуальності. Інклюзивна освіта стає доступною для дітей, які потребують підтримки. Адже рівний доступ до якісної освіти та навчання за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу – це право всіх дітей.

Інклюзивна школа – це школа, в якій працюють чуйні вчителі, які прислухаються до серця кожної дитини. Саме така атмосфера панує у Бродівській ЗОШ І-ІІІ ст. №4, яку очолює ветеран педагогічної праці Дзьоба О.М.

Кредо школи стало девізом громадської організації «Опікунської ради»: «Учити, жити, творити, любити». Цей навчальний заклад має свою цікаву історію та обличчя, він відкритий і доступний для всіх жителів бродівської громади. У стінах цього освітнього закладу навчається 545 учнів, з них 18 − неповносправні діти (7 учнів на індивідуальній формі навчання), 170 школярів знаходяться на диспансерному обліку.

Колектив Бродівської ЗОШ №4 наказом МОН України №740 від 2.11. 2006 р. визнаний переможцем 11 етапу конкурсу – захисту сучасної моделі навчального закладу – школи сприяння здоров'ю за активну пропаганду здорового способу життя. Цей статус педколектив підтвердив у 2009р. Мета школи сприяння здоров'ю – формування в учнів і батьків усвідомленого ставлення до власного здоров'я. У навчальному закладі створюють усі необхідні умови для психологічного, фізичного та соціального здоров'я школярів. Для цього тут працюють 30 гуртків,6 груп продовженого дня, діє 2 спортивних зали. Окрім цього школа має технологічний профіль. Учні вивчають на професійній основі автосправу та отримують кваліфікаційні свідоцтва.

Саме тому діяльність на базі школи громадської організації «Опікунська рада з захисту прав дітей в освітніх закладах» та співпраця з багатьма громадськими організаціями міста дали змогу створити умови для інклюзії більшої кількості неповносправних дітей до загальноосвітніх процесів.

Ідеї щодо інклюзивного навчання та процесу інклюзії в громаді ми почерпнули завдяки участі у Канадсько-українському проекті «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». У нас з'явилася можливість не тільки вивчати канадський досвід, але й самим практично впроваджувати його в життя, поширюючи серед громадськості інформацію про інклюзію взагалі.

Участь у конференціях та навчальних тренінгах канадсько-українського проекту дала поштовх до написання спільно з мультидисциплінарною командою реабілітаційно-педагогічного центру «Струмок», який є структурним підрозділом Бродівського товариства захисту дітей інвалідів «Надія», проекту «Інклюзивна школа». Завдяки підтримці Карпатського фонду цей спільний проект став реальністю. Ідею інклюзивної школи схвалив Бродівський відділ освіти, зокрема начальник цього відділу Шайдулліна О. В. (сьогодні голова Бродівської районної ради).

Метою проекту «Інклюзивна школа» було створити модель навчального закладу, який демонструє можливість залучення більшої кількості дітей до загальноосвітніх класів через проведення просвітницьких заходів серед педагогів, соціальних працівників і батьків, висвітлення концепції інклюзивної освіти у ЗМІ, створення на базі школи інклюзивно-ресурсного центру та доступного для дітей із вадами здоров'я залу фізичної реабілітації.

У рамках проекту провели ряд тренінгів, рекреаційних забав, семінарів, акцій і позапланових зустрічей. Спільно з БРДТЗДІ «Надія» та мультидисциплінарною командою реабілітаційно-педагогічного центру «Струмок» провели акцію «Добре серце – умілі руки», у якій активну участь взяли неповносправні учні. А благодійний ярмарок, на якому реалізовували товари, які виготовили неповносправні діти, засвідчив, що школярі, незалежно від діагнозу, мають руки «золоті».


Керівник проекту «Інклюзивна школа» Ірина Ковальчук


Розділ 1. Створення моделі інклюзивної школи у місті Броди Львівської області

Інклюзивна школа – заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі

Передумовами впровадження інклюзивної освіти у місті Броди та створення моделі інклюзивної школи була активна діяльність громадських організацій та їх спільне виконання декількох проектів, які фінансували міжнародні донори протягом останніх 5 років. Так, наприклад, велику роль у налагодженні співпраці між неурядовими організаціями, державними установами та владою зіграв проект «Ми є одна громада», який виконувався у рамках програми «Демократизація України: програма малих грантів» за фінансової підтримки Департаменту міжнародного розвитку Великої Британії. Мета проекту «Ми є одна громада» − інтеграція неповносправних дітей і молоді у здорове середовище їх однолітків, забезпечення реалізації їхніх прав, гарантованих Конституцією України. Педагогічний колектив ЗОШ №4 міста Броди проявив надзвичайно високу громадську активність і вирішив підтримати неповносправних дітей Бродівщини, створивши громадську організацію «Опікунська рада захисту прав дітей в освітніх закладах».

На сьогодні зроблено багато роботи, проведено десятки заходів, завдяки яким громадськість усвідомила, що неповносправні люди як і цілком здорові мають право відвідувати садок, школу, здобувати професію та отримати роботу. У 2004-2006 рр. понад 11 громадських організацій Бродів та майже 40 різних державних установ долучилися до участі та впровадження проекту під символічною назвою «Ми є одна громада».

По завершенні проекту інтеграції неповносправних дітей і молоді у життя громади міста Броди співпраця між громадськими організаціями стала більш налагодженою і відкритою. Батьки Бродівського товариства захисту дітей-інвалідів «Надія» та реабілітаційно-педагогічного центру «Струмок» зрозуміли, що не слід залишатися сам на сам зі своїми проблемами, а треба бути відкритими до інших людей і самим показувати приклад реалізації прав своєї дитини на сім’ю, виховання, освіту, дозвілля та відпочинок. Тому співпраця продовжується і надалі. Учні Бродівської гімназії, Бродівської загальноосвітньої школи №2, Бродівської загальноосвітньої школи №4, а також деяких сільських шкіл Бродівського району протягом 7 років є співвиконавцями та партнерами проектів, які виконує команда Бродівського районного добровільного товариства захисту дітей-інвалідів «Надія» за фінансової підтримки міжнародних донорів (Представництва Світового банку в Україні, Міністерства Данії, Антикризової програми БФ «Крона» та БФ «Відродження», Мережі нідерландських благодійних фондів для країн Центральної та Східної Європи у партнерстві з Карпатським фондом України в рамках Програми соціальних перетворень.

Особливу роль у налагодженні співпраці освітніх закладів Бродів із громадською організацією батьків, які виховують неповносправних дітей, вплив на зміну громадської думки і ставлення до людей з особливими потребами, зміну стереотипів серед самих неповносправних та батьків дітей з інвалідністю відіграли проекти: «Танцювально-рухова терапія для дітей з особливими потребами», «З Театром Форум у краще майбутнє», «Ми є одна громада», «Соціальна адаптація неповносправних підлітків шляхом професійного навчання», «Відпочинок з користю», «Соціальне підприємство «Комп'ютерна школа», «Відлуння батьківських сердець».


^ Проект «Інклюзивна школа»

Розробка і реалізація проекту «Інклюзивна школа» у місті Броди на базі загальноосвітньої школи №4 стала можливою завдяки активній громадській позиції персоналу школи та виконанню в нашій країні канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». Батьківська організація «Надія» спільно з громадською організацією «Опікунська рада захисту прав дітей в освітніх закладах» та ЗОШ №4 отримали запрошення стати учасниками та спостерігачами проекту. Таким чином отримали можливість ознайомитися з моделлю інклюзивної освіти у Канаді та впроваджувати її методи в Бродах.

Участь активістів громадських організацій і школи у тренінгах, семінарах і конференціях розширила коло спілкування з фахівцями пілотних шкіл канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» і збагатили наші знання щодо включення неповносправної дитини в загальноосвітні процеси.

^ Ми дізналися про те, що :

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує однакове ставлення до всіх людей і водночас створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Проміжним етапом розвитку інклюзивної системи освіти можна вважати процес інтеграції, який має кілька типів:

  1. ^ Соціальна інтеграція. Діти з особливими потребами можуть брати участь разом з іншими дітьми у позакласній діяльності (харчування, ігри, екскурсії тощо), у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах, однак вони не навчаються разом.

  2. ^ Функціональна інтеграція. Діти з особливими потребами і їхні однолітки навчаються в одному класі. Існує два типи такої інтеграції: часткова і повна. При частковій інтеграції діти з особливими потребами навчаються в окремому спецкласі або відділенні школи і відвідують тільки окремі загальноосвітні заходи. При повній інтеграції такі діти проводять увесь час у загальноосвітніх класах. Саме останній тип інтеграції можна розглядати як справжню освітню інтеграцію.

  3. ^ Зворотна інтеграція. Про такий тип можна говорити тоді, коли здорові діти відвідують спецшколу.

  4. Спонтанна або неконтрольована інтеграція. Має місце тоді, коли діти з особливими потребами відвідують загальноосвітні класи без отримання додаткової спеціальної підтримки. Є причини вважати, що у багатьох країнах чимала кількість таких дітей складає більшу частину тих, кого залишають навчатися на повторний рік.

Інтеграція − зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір, пристосовуючи учня до вимог школи.

Останнім часом поняття інтеграції замінюється терміном «інклюзія», який має дещо розширений контекст: інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл, а інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби.

Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій. «Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві взагалі».

^ Соціальна інклюзія − це:

Цінування і визнання – визнання і повага окремих осіб і груп. Це включає визнання відмінностей у розвитку дітей і не прирівнювання неповносправності до патології; підтримка загальноосвітніх шкіл, які є чутливими до відмінностей, поширення переконання, що ми всі заслуговуємо того, щоб мати здоров’я, освіту і соціальні програми.

^ Розвиток людини − сприяння розвитку талантів, навичок, спроможностей, вибору дітей і дорослих жити життям, яке вони цінують і яке заслуговує на сприяння. Це означає надання можливості для навчання і розвитку для всіх, опіка та рекреаційні програми, спрямовані на сприяння і стимулювання розвитку і зростання особистості, а не лише простий догляд за дітьми.

^ Причетність та участь – наявність прав і необхідної підтримки для того, щоб брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їх особисто, сім’ї та життя у суспільстві. Це означає, що молоді люди прийматимуть рішення і контролюватимуть послуги для молоді, батьки братимуть участь у складанні навчального плану і у прийнятті рішень щодо приміщення школи та інших питань, що впливають на життя їхніх дітей; громадяни братимуть участь у прийнятті рішень щодо політики; участь у політичному житті суспільства.

Близькість – спільне користування фізичним і соціальним простором для того, щоб при бажанні відбувалася взаємодія можливостей. Це означає спільне користування громадськими місцями (бібліотеки, театри, парки, інклюзивні школи і класи та ін.).

^ Матеріальний добробут − наявність матеріальних ресурсів для того, щоб діти і їхні батьки могли повноправно брати участь у житті суспільства. Це включає безпеку і захищеність вдома та адекватні прибутки.

^ Державою підтримується ідея впровадження інклюзивної освіти.

Громадська організація фахівців-педагогів дослідила, що громадська організація батьків, товариство захисту дітей-інвалідів «Надія» 15 років працють над тим, щоб неповносправні діти були максимально включені у суспільне життя громади. Однак, не завжди зусилля тільки членів товариства, які є батьками неповносправних дітей, приносять очікувані результати. Тому, таким важливим моментом є налагодження співпраці між батьками, керівниками освітніх закладів та владою.

Для вирішення проблеми інклюзії неповносправної дитини було отримано:

запит від батьківської організації Бродівського районного добровільного товариства захисту дітей-інвалідів «Надія»;

згоду на співпрацю від фахівців − освітян, які створили громадську організацію «Опікунська рада захисту прав дітей в освітніх закладах»;

згоду на співпрацю та підтримку від адміністрації ЗОШ №4 щодо впровадження у місті Броди інклюзивної освіти та створення моделі інклюзивної школи.

Причинами та потребами, які сприяли реалізації проекту «Інклюзивна школа» у нашому місті стало те, що більшість бродівчан вже готові прийняти у своє середовище людину з інвалідністю, готові змінюватися самі та змінювати середовище. Але для цього потрібен ще один рушійний важель – політика у державі та діюче законодавство.


Дослідивши законодавство було виявилено наступне:

Законодавчого визнання право на здобуття освіти громадянами України, зокрема і дітьми з обмеженими функціональними можливостями, набуло у чинному законодавстві, яке гарантує право на освіту без дискримінації і на основі рівності можливостей, забезпечуючи інклюзивну освіту на всіх рівнях навчання.

Правовою основою захисту прав дітей з обмеженими можливостями в освіті є ціла низка законів та нормативно-правових актів: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини; закони України «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства»; укази Президента України «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексного плану заходів із розвитку освіти в Україні на період до 2011 року». З метою реалізації державної політики щодо зазначеної проблеми Міністерством освіти і науки України у 2009 році розроблено Концепцію розвитку інклюзивної освіти та затверджено «План дій щодо запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009/12 роки».

Міністерство освіти і науки України спільно з Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» проводить активну науково-методичну роботу щодо впровадження інклюзивного навчання. Тільки у 2010 році відбувся ряд заходів: Всеукраїнський круглий стіл «Психолого-соціально-педагогічні аспекти інклюзивної освіти: за і проти»; в рамках українсько-канадського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» була проведена Всеукраїнська конференція «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні: теорія, практика та законодавство»; педагогічна громадськість обговорює стан та перспективи впровадження інклюзивної освіти в Україні.

Держава підтримує ідею впровадження інклюзивної освіти. Зокрема вибудовується модель інноваційної системи навчання дітей з особливими освітніми потребами, яка відповідає принципам демократизму:

  • реалізація прав людини незалежно від статусу (соціального, психофізичного, релігійних переконань, етнічної належності тощо);

  • гарантія та стабільність засобів державної допомоги та підтримки дітей з інвалідністю, а також їх сімей;

  • науковість (розробка теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію та ін.);

  • системний підхід до процесу організації та реалізації технологій інклюзивної освіти (реалізація практики соціальної роботи з сім'єю в умовах загальноосвітніх навчальних закладів та системи освіти в цілому);

  • соціальна відповідальність сім'ї;

  • міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.


^ Міжнародна співпраця.

Канадсько-український проект.

Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» навчив нас застосовувати такий інструмент по впровадженню інклюзії , як лінза неповносправності.

В Україні Канадський Центр Вивчення Неповносправності (КЦВН) виконує проект "Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні". Проект розрахований на п'ять років (квітень 2008 − березень 2013) присвячений інклюзії та правам людей з особливими потребами з наголосом на питаннях інклюзії дітей з особливими потребами до шкіл, що знаходяться поруч. Партнерами проекту разом із КЦВН виступають Грант МакЮен Університет в Едмонтоні (Канада), українські партнери в Києві "Крок за Кроком", Національна Асамблея Інвалідів (НАІ) та Інститут Спеціальної Педагогіки. В центрі уваги проекту є два пілотних регіони України: Львів та Сімферополь (Крим).

Проект грунтується на рівноправному партнерстві освітян, урядовців та представників громади. У фокусі проекту знаходиться соціальна модель неповносправності, гендерне рівноправ’я та передача знань. Проект робить наголос на зміні соціального ставлення до питання неповносправності завдяки запровадженню інклюзивної освіти через розробку політики, розвиток громадянського суспільства та підготовку фахівців.

Мета проекту − досягти сильного громадського суспільства і політики, які підтримують та вдосконалюють інклюзивну освіту для дітей з особливими потребами та їх сімей в Україні.
  1   2   3   4   5




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації