Поиск по базе сайта:
Методична розробка для викладання навчального курсу Всеукраїнської школи Джур icon

Методична розробка для викладання навчального курсу Всеукраїнської школи Джур




НазваМетодична розробка для викладання навчального курсу Всеукраїнської школи Джур
Сторінка2/7
Дата конвертації09.10.2013
Розмір1.35 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7



^ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ТЕОРЕТИЧНОГО КУРСУ ДЛЯ ВИХОВНИКІВ




з/п

Навчальні питання

Навч. год.




Вступна частина







Основна частина

Навчальні питання:






1

Національно-патріотичне виховання в системі освіти

1

2

Українська козацька педагогіка. Концепція.

1

3

Напрями, форми, методи та прийоми козацько-лицарського виховання.

1

4

Функціональні обов’язки педагогічних працівників у царині козацько-лицарського виховання.

1

5

Гра «Джура»: історія, мета, завдання, основні напрямки, перспективи розвитку. Ідейні основи гри. Виховний ідеал гри.

1

6

Основи виховання волі та характеру

1

7

Основи провідництва. Чому нам найперше треба плекати провідників. Самовиховання.

1

8

Структура гри «Джура». Керівництво грою.

1

9

Основи створення та діяльності рою. Гурткова система (ідея малої групи).

1

10

Сходини рою як основна форма виховання в грі «Джура»

1

11

Як створити і організувати діяльність куреня навчального закладу

1

12

Основні форми діяльності куреня. Козацькі табори

1

13

Планування річної програми діяльності козацького куреня в школі.

1

14

Роль виховника в діяльності рою та куреня. Співпраця з батьками, козацькими та іншими громадськими організаціями

1

15

Атрибути гри «Джура». Козацький однострій

1

16

Козацький впоряд та проведення масових заходів

1

17

Безпека занять

1

18

Обласні та районні змагання гри «Джура». Види змагань, вимоги до учасників, особливості організації.

1

 

Заключна частина








^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


І. Офіційні документи:


1.Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва. Указ Президента України від 4 січня 1995 року № 14/1995.

2. Про день Українського козацтва. Указ Президента України від 7 серпня 1999 року № 966/1999.

3. Про Раду Українського козацтва. Указ Президента України від 4 червня 2005 року № 916/2005.

4. Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва. Указ Президента України від 4 травня 2007 року № 378/2007.

5. Концепція Державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 року № 1237-р.

6. Концепція національно-патріотичного виховання молоді. Наказ
4-х Міністерств: у справах сімї, молоді та спорту, оборони, культури і туризму, освіти і науки від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49.

7. Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва. Наказ Міністра освіти і науки України від 25.12.2003 року № 855 та наказ від 05.11.2009 року № 1011 «Про внесення змін до наказу МОН від 25.12.2003 року № 855».

8. Доручення Секретаріату Президента України Голові Ради міністрів
АР Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міської державних адміністрацій від 30 липня 2009 року № 03-02/64.

9. Доручення Секретаріату Президента України Міністру освіти і науки України від 30 липня 2009 року № 03-02/65.

10. Наказ Міністра освіти і науки України «Про проведення у 2009 році Всеукраїнського етапу дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Українського козацтва» від 23 березня 2009 року № 267.

11. Наказ Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді «Про проведення у 2009 році Всеукраїнського етапу дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва „Сокіл” („Джура”) від 14 квітня 2009 року № 39-А.


ІІ. З історії козацької педагогіки:


12. Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2003.

13. Олійників О. Козацька читанка. Радянська школа. № 4, 1989.

14. Охрімович А. Січовий рух в Галичині. Відродження козацько-лицарських традицій виховання молоді. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

15. Орієнтовний зміст виховання школярів. Рекомендації щодо організації системи виховної роботи загальноосвітньої школи. За ред. І.С.Мар’єнко. Київ. Радянська школа. 1982.

16. Руденко Ю. Історія козацької педагогіки. Програма для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

17. Сушинський Б. Лицарі Приморського степу. Одеса. 2000.

18. Ткачук В. Феномен козацької республіки. Рідна школа, № 6, 1995.

19. Цьось А. Бойовитість духу, порив до життя. Система фізичного і психофізичного виховання запорізьких козаків. Рідна школа, № 1, 1995.


ІІІ. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти:


20. Александрова В. Наша цілісна система виховання. Досвід виховання учнів на ідеях козацької педагогіки СШ № 93 м. Києва. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

21. Алексюк А. Реабілітоване слово „лицар”. Освіта, № 34, 30 серпня 1995.

22. Біленька Г. Методичні матеріали до програми „Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України”. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

23. Бурлака Я. Лицарська духовність. Освіта, № 50/51, 6 грудня 1995.

24. Галактіонова О. З Україною – в серці. Досвід виховання на козацько-лицарських традиціях у СШ № 21 м.Кіровограда. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

25. Губко О. Осередок однодумців. Козацькі клуби м.Києва. Освіта, № 21, 21-28.08.2002.

26. Губко О. Пропагувати козацькі ідеали. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

27. Денисенко О. І б’ють джерела у козацькій державі. Дитячо-юнацька асоціація в м.Ізмаїлі, Одеської області. Освіта, № 16, 2-9 квітня 2003.

28. Залізко В. Молоді – лицарську духовність. Виховання молоді на традиціях Українського козацтва. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

29. Каюков В. Животворящий дух козацького виховання. Освіта, № 23/24, 18-25.04.2001.

30. Кононенко П. Звернення до державних політичних діячів, працівників науки, культури, освіти, всієї громадськості України. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

31. Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, № 34, вересень, 2000.

32. Марченко Р. Дітям – історичну пам’ять, лицарську духовність. Козацько-лицарські традиції виховання у СТТТ № 9 м.Києва. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

33. Невгодовський А. Сучасна українська козацька педагогіка та українознавство. Директор школи, № 35, вересень, 2000.

34. Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системних досліджень освіти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К., Ін форм. – видав. Центр „Київ”, 1993.

35. Підлубний П. Від „козацької родини” – до козацької України. Козацькі організації. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

36. Подберезький М. Утвердження козацьких ідей на Слобожанщині. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

37. Попович А. Національні види бойових мистецтв. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

38. Потапов С. Наукові основи лицарського гарту. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2001.

39. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999.

40. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, № № 19/20, 31 березня – 7 квітня 1999.

41. Руденко Ю. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, № 7,1996.

42. Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегіумах. Заклик до створення козацького колегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

43. Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України. Програми для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 65/66, 24 вересня – 1 жовтня 1997.

44. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка. Відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа, №4,1994.

45. Скрипиць М. Ростимо патріотів України. Козацька Республіка СШ № 235 м.Києва. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

46. Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, № 41/42, 25 серпня – 1 вересня 1999.

47. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання – берегиня духу села. Наша школа, № 5-6, 2000.

48. Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. Т.1. 2001, т.2. 2002, т.3. 2003.

49. Тимофєєв В. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарського виховання. Наша школа, № 2, 2002.

50. Тимофєєв В. Адамівський курінь „Молодої Січі”. Школа козацько-лицарського виховання. Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.

51. Тимофєєв В. Адамівська громада. Білгород-Дністровський. У 2-х тт. 2003.

52. Тимофєєв В. Адамівська Січ – школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2004.

53. Тимофєєв В. Козацька педагогіка – сучасна освіта. Білгород-Дністровський. 2005.

54. Тимофєєв В. Річ про Буджацьку Січ. Білгород-Дністровський. 2006.

55. Тимофєєв В. Козацьке тілодуховиховання. Білгород-Дністровський. 2006.

56. Тимофєєв В. Сучасне козацтво Південноукраїнського Задністров’я. Білгород-Дністровський. Т.1. 2006, т.2. 2006, т.3. 2007.

57. Тимофєєв В. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

58. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

59. Тимофєєв В. Виховання козака-лицаря. Білгород-Дністровський. 2007.

60. Тимофєєва С. Сучасне українське козацтво на півдні України. Білгород-Дністровський. 2005.

61. Тимофєєва С. Сучасне козацтво Білгород-Дністровщини. Білгород-Дністровський. 2006.

62. Усатенко Т. Лицар – козак – монах – джентльмен. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.


^ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ


Вступ.

Історична необхідність відродження і утвердження дитячого, юнацького
і молодіжного руху на козацько-лицарських традиціях



Українська молодь має глибоко усвідомлювати, що козацько-лицарська духовність – одна з найвищих вершин національної духовності, яка була рятівним феноменом в історії рідного народу. Тому справедливим, історично об’єктивним є твердження багатьох вітчизняних і зарубіжних учених: доки Україна була козацькою, доти вона була незалежною чи автономною (в умовах безперервної агресії – військової, ідеологічної, мовної, культурної шовіністично-мілітарних держав).

Козацько-лицарські ідеї, непересічні морально-духовні вартості, подвижництво і героїка рятували нашу націю і в пізніші часи панування на нашій території чужоземної мови, культури, шовіністично-пригноблюючої ідеології сусідніх агресивних держав.

У ХІХ і ХХ століттях козацько-лицарська ідейність, духовність жили в серцях і душах нашого народу, його інтелігенції, еліти. Козацька ідеологія і лицарський дух в тій чи іншій формі завжди були притаманні національно свідомим українцям, набували нових життєво важливих, національно-державницьких форм.

Українська молодь, яка об’єднувала в своїх лавах також багатьох білорусів, поляків, євреїв, росіян, представників інших національностей України, завжди продовжувала різноманітні форми, традиції козацько-лицарської життєдіяльності. Новітні молодіжні козацькі братства і товариства, курені, коші і Січі виникали, наприклад, ще в другій половині ХІХ століття. Одну з перших Січей нового часу створили українські студенти у Відні (1868), почесними членами якої були відомі українські вчені, громадські і політичні діячі, наприклад М.П.Драгоманов.

Масовий національно-визвольний січовий рух серед дорослих і молоді розгортався наприкінці ХІХ – в перші десятиліття ХХ століття.

Перша Січ як спортивно-руханкова організація була заснована в умовах панування Австро-Угорської імперії, наперекір волі польсько-шовінистичних властей, видатним українським просвітником, громадським і політичним діячем Кирилом Трильовським 5 травня 1900 року в селі Завалля Снятинського повіту в Галичині. Невдовзі Січі густою мережею як суто національна форма об’єднання дорослих і молоді, вкривали територію Галичини, Буковини і Закарпаття. Всупереч колоніальним властям, в інтересах звільнення українського народу в згаданих регіонах у перші десятиліття нашого століття нараховувалося 1500 Січей, які ставали осередками формування національної свідомості і самосвідомості, козацько-лицарської духовності молоді. На козацько-лицарських традиціях працювали також численні молодіжні організації – «Луг», «Соколи», «Пласт» та ін.

Розгорталися активна діяльність Молодої Січі ім. І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Богуна, Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. П.Полуботка, Молодої Січі ім. І.Мазепи, Молодої Січі ім. Б.Хмельницького та ін. Завдяки високій виховній ефективності козацько-лицарських традицій лави борців за незалежну Україну поповнили українські січові стрільці, які отримали міцне національно-державницьке загартування в Січах і вкрили себе невмирущою славою в боях з ворогами нашої держави, яка народжувалася в 1917-1920 рр. Молодіжні організації, які діяли на козацько-лицарських традиціях, функціонували в Галичині, Буковині і Закарпатті аж до ІІ світової війни, приходу військ СРСР на західноукраїнські землі.

Із здобуттям Україною в наш час державної незалежності створилися сприятливі умови для творчого відродження дитячих і молодіжних козацьких організацій, впровадження традицій, ідей і засобів козацької педагогіки, лицарського загартування в родинне, шкільне і позашкільне виховання дітей та юнацтва.


Новий період розвитку вітчизняного козацького молодіжного руху, козацько-лицарських традицій виховання дітей і молоді розпочався в січні 1996 року, коли президент України Л.Кучма видав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва». В цьому документі вказується на необхідність державної підтримки як самого процесу відродження козацтва, так і козацько-лицарських виховних традицій. В указі підкреслюється необхідність зміцнення державотворчої духовності Українського козацтва, «поетапного відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій». Наголошується на тому, що «Міністерству культури України, Міністерству у справах молоді та спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та фізкультурно-спортивних секцій.

В багатьох регіонах, містах і селах, школах та інших навчально-виховних закладах вже створені дитячі і молодіжні козацькі осередки, структури (курені, коші, братства і товариства, десятки і сотні, рої і чоти тощо). Діють також первинні осередки «Молодої (Юної) Січі».

Кращі представники української молоді глибоко усвідомлюють те, що об’єктивні обставини і суб’єктивні фактори мільйонів людей-співвітчизників, умови нашого життя кардинально змінилися в останнє десятиліття. Необхідність розв’язати життєво важливі проблеми, залишені нам у спадок від радянсько-комуністичного режиму, входження України в коло цивілізованих держав вимагають від кожного юнака і дівчини рішуче змінити своє ставлення до світу, до гальмуючих наш національний, політичний, духовний поступ факторів.

Історична потреба боротьби за утвердження нашої державності, необхідність подолання зовнішньополітичних і внутрішніх сил антиукраїнського спрямування вимагають нарощенню кожної особистістю своїх психофізичних і духовних сил, власної енергії. Козацько-лицарські традиції сприяють пробудженню і формуванню потужних емоційно-почуттєвих, інтелектуально-духовних сил патріотичного спрямування з метою кардинального впливу на дійсність і зміни її в інтересах усіх громадян України, зміцнення її державності.

Історія не лише нашого, а й інших народів переконливо свідчить про те, що національна свідомість, енергія діяння, героїчного чину стають глибокими і всеохоплюючими, могутніми і непереможними тоді, коли вони мають міцні культурно-історичні, ідейно-моральні корені, коли витоки, шляхи і механізми формування їх зрозумілі для найширших верств народу. Такими могутніми традиціями нашого народу є ідейні, політичні, економічні, духовні, державницькі традиції Українського козацтва, запорозького лицарства.

Оволодіваючи козацько-лицарськими традиціями, духовністю, молодь опановує на сучасному рівні і козацько-лицарський стиль, спосіб життя, діяльності і поведінки. Характерно, що такій молоді притаманні активно-дійова, наступальна позиція у боротьбі з усім лихим, потворним, шкідливим для незалежності України, підвищення добробуту її громадян. Така молодь сповнена ентузіазму й наполегливості у змаганнях із труднощами, жадає вийти переможцем у життєвій боротьбі. Козацько-лицарському способу життя сучасної молоді властиві мужність, відвага і героїзм трудових буднів, ратних справ в ім’я свободи народу, зміцнення нашої державності.

Козацький тип людини (С.Кульчицький, В.Цимбалістий, М.Шлемкевич) як втілення найвищих лицарських чеснот, якостей українського національного характеру і світогляду є центральною постаттю нашого фольклору, красного письменства, ідеалом творчості геніального Великого Кобзаря України Т.Шевченка.

Постійно рівняючись на високий взірець козака-лицаря, українська молодь оволодівала козацькою ідеологією, філософією, лицарською мораллю, шляхетністю духу і жадала стати господарем на українській землі, носієм національної свідомості і самосвідомості, культури, захисником материзни і дідизни, оборонцем рідної Вітчизни.

Найвищі ідеали української молоді, яка прагне творчо продовжувати козацько-лицарські традиції, є незалежна демократична і правова, гуманістична і цивілізована Україна, соборна і міцна українська нація, глибока духовність і високий добробут рідного народу, консолідація представників усіх національностей, які складають українське суспільство.

Вишневецький і Наливайко, Сагайдачний і Сірко, Хмельницький і Мазепа, Нечай і Кривоніс, Богун і Виговський, Дорошенко і Морозенко, Полуботок і Головатий, Гонта і Залізняк, Орлик і Калнишевський та багато інших козацьких гетьманів, кошових отаманів, полководців є високим взірцем Людини-Лицаря, ідеалом вірного служіння неньці Україні, національному державотворенню.

Глибоко усвідомлюючи негативні нашарування на національному характері багатьох українців, педагоги сучасної школи, виховники, батьки мають вести систематичну роботу, спрямовану на творчий розвиток у сучасних умовах автентичного українського, зокрема козацько-лицарського характеру і світогляду.

Формування в молоді національно-патріотичної цілеспрямованості, організованості, вольовитості, мужності, дисциплінованості допоможе багатьом позбутися відчуття національної меншовартості, невіри в свої сили і можливості.

Чим ширші кола батьків, педагогів, громадськості будуть залучатися до виконання цієї Програми, виховної роботи з молодо січовиками, тим швидше буде знижуватися в нашому суспільстві байдужість до долі України.

Творчо, на сучасному рівні продовження козацьких подвижницьких традицій, наповнення їх змістом лицарської духовності, патріотично-державницькими справами, шляхетною поведінкою спрямовує підростаючі покоління на вірне служіння рідному народу.

1   2   3   4   5   6   7




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації