Поиск по базе сайта:
Програма курсу філософія громадянського суспільства» для маґістрів спеціальності «політологія» Тема 1: Теорія громадянського суспільства: філософські аспекти Джерела І причини icon

Програма курсу філософія громадянського суспільства» для маґістрів спеціальності «політологія» Тема 1: Теорія громадянського суспільства: філософські аспекти Джерела І причини




Скачати 208.06 Kb.
НазваПрограма курсу філософія громадянського суспільства» для маґістрів спеціальності «політологія» Тема 1: Теорія громадянського суспільства: філософські аспекти Джерела І причини
Дата конвертації30.07.2014
Розмір208.06 Kb.
ТипПрограма

ПРОГРАМА КУРСУ
ФІЛОСОФІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

ДЛЯ МАҐІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПОЛІТОЛОГІЯ»
Тема 1: Теорія громадянського суспільства: філософські аспекти

Джерела і причини відродження теорії і практики громадянського суспільства.

Поняття громадянського суспільства та його дискурсивні елементи.

Теоретичні фази історичного розвитку уявлень про громадянське суспільство.

Структурні особливості громадянського суспільства.

Громадянське суспільство і держава.
Питання для самоконтролю:

1. Коли вперше виникає ідея громадянського суспільства і хто висуває її концептуальне обґрунтування?

2. Коли громадянське суспільство виникає як стан соціальної дійсності?

3. Коли і чому відроджується ідея громадянського суспільства?

4. З чиїми іменами та громадянською активністю пов’язане відродження інтересу до громадянського суспільства?

5. Які причини лежать в основі поширення ідей громадянського суспільства у сучасному Західному світі?

6. У якому співвідношенні перебуває філософія свободи, громадянського суспільства і демократії ?

7. Як Ви розумієте концепцію "антиполітичної активності" і хто є її автором?

Література:

Арато Е., Коген Д. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства. - Політична думка. 1996. № 1 (7). С.24-30.

Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Монографія. – Київ-Львів, 2003.- С. 373 – 383; 425 – 429.

Колодій А. Ф. Концепція громадянського суспільства і проблема узгодження теоретичних підходів та емпіричних моделей // Громадянське суспільство як здійснення свободи. Зб. наук. праць / За ред.. А. Карася. – Львів, 1999. – С. 21 – 39.

^ Додаткова література:

Пасько І., Пасько Я. Громадянське суспільство і національна ідея. Україна на тлі європейських процесів. Компаративні на­риси. Донецьк: Східний видавничий дім,1999.– 183с

Рябчук М.Ю. Громадянське суспільство і національна емансипація.-Філософська і соціологічна думка. К.,1991.№12. С.14-20.
Тема 2. Ідея громадянського суспільства у філософії Західного Світу

1. Арістотель про громадянську спільність, та права афінського громадянина.

2. Охарактеризуйте основні форми державного устрою та притаманні їм риси за Арістотелем. Поняття ''політії''

2. Свобода, солідарність та субсидіарність як складники феномену громадянського суспільства.

3. Суспільство і правління. Людина у християнському контексті.

5. Трансформація Західної цивілізації під впливом громадянського поступу

6. Структура громадянського суспільства та його дискурсивно-етичні практики
Питання для самоконтролю:

1. Вкажіть на відмінність між вільною людиною і рабом за Арістотелем.

2. Охарактеризуйте основні форми державного устрою та притаманні їм риси за Арістотелем. Запропонуйте визначення політії.

3. Чия влада (за Арістотелем) найкраща – влада досконалого мужа чи влада досконалих законів?

4. Розкрийте зміст поняття "чеснота", охарактеризуйте чесноти Афінського поліса та їх Арістотелівське розуміння.

5. Що стає основою зближення "просто людини" і "вільної людини" у християнстві?

6. Поняття дискурсивно-етичної практики

7. Охарактеризуйте три типи дискурсивно-етичних практтик

Література:

Арістотель. Політика. - К.: Основи, 2000. – С. 17-23; 31- 34; 66-89; 93; 97; 112; 115; 180-181; 201.

Аристотель. Никомахова этика // Сочинения в четырех томах. Том 4. М.: Мысль,1984. С.69,79,111,148,150,233-237,282.291-293.

Макінтайр Е. Після чесноти: дослідження з теорії моралі / Пер. з англ.– К.:Дух і літера, 2002. С. 61-64; 173-180; Чесноти в Афінах: 18—245; Аристотелеве розуміння чеснот: 269-391.

Карась А.Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях.
Тема 3. (СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ): Теорії Т. Гоббса, Дж. Лока і Т. Пейна.

1. Томас Гоббс про передумови громадянського суспільства і держави.

2. Поняття природного права. Розрізнення природного права і природного закону.

3. Джон Лок про передумови громадянського суспільства. Значення власності і праці.

4. Концепція прав людини Т. Пейна. Основні принципи "Декларації прав людини і громадянина".

5. Нація як джерело суверенності й достатня підстава громадянського суспільства.

6. Значення і роль конституції для громадянського суспільства.
Питання для самоконтролю:

1. Що, за Гоббсом, має перевагу: влада закону чи влада суверена? Порівняйте аргументи Гоббса з аргументами Аристотеля на названу проблему.

2. Чому концепція Т. Гоббса вважається найреволюційнішою соціальною теорією для свого часу?

3. Що є джерелом породження власності та привласнювання того, що "спочатку не належало нікому" (за Локом)?

4. Поясніть, чому твердження про те, що "голос народу – голос Божий", Лок вважає неправдивим і оманливим?

5. Охарактеризуйте "природні права" та "громадянські права" за Т. Пейном. Які з них є основою інших?

5. Поясніть взаємозв'язок між громадянським станом суспільства та його національним суверенітетом і демократією.

7. Розкрийте зміст поняття "феодальний багаж" і визначте чинники його впливу на процес розгортання громадянських прав і свобод.

Література:

Гоббс Томас. Основы философии. Часть третья. О гражданине // Сочинения в 2 т. Т.1 М.:Мысль,1989.С.574-612.

Гоббс Томас. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Сочинения в 2 т. Т.2 М., Мысль, 1991. Глава 26. О гражданских законах. С.204-225.

Лок Дж. Два трактати про врядування. – К.: Основи, 2001. – С. 10-12; 157-162; 170-183;195-199; 2077-208; 242-251.

Пейн Т. Права людини / Пер. з англ.- Л.:Літопис, 2000. – С. 46-51; 72; 95-97; 144-145.
Додаткова література:

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 52 – 95, 139 – 149.
Тема 5: Громадянське суспільство як проблема метафізики Геґеля. Теорія А. де Токвіля.

1. Ідейні передумови концепції. Розрізнення моралі й етичності у Геґеля.

2. Поняття "дух народу". Етичність і громадянське суспільство: дихотомія модерної свободи і звичаєвості. Зміст поняття прогресу (поступу).

3. Інституалізовані форми свободи. Від сім'ї до громадянського суспільства і національної держави.

4. Особливості формування громадянського суспільства у США. Поняття громади та її ключова роль у поширенні громадянської соціальності. Поняття і значення рівності. Суть і значення недержавних (неурядових) громадських організацій.

5. Поняття громадського духу і соціального капіталу.
Питання для самоконтролю:

  1. Поясніть, чому Геґель вважає, що "вища дія розуму, яка охоплює всі ідеї, є дія естетична і що істина і благо споріднені лише у красі … Філософія Духа – це естетична філософія". Яким чином висловлені твердження Геґеля поєднуються з його програмою "створити нову міфологію … міфологію розуму"?

  2. Поясніть, чому Геґелівська концепція громадянського суспільства надає останньому визначального економічного виміру? Чи може таке громадянське суспільство, за Геґелем, бути самодостатнім для позитивної соціальної єдності ?

  3. Визначте роль держави щодо громадянського суспільства за Геґелем. У чому полягає її доконечне призначення і чи є вона альтернативою громадянському суспільству?

  4. Поясніть вислів Геґеля про те, що "держава – це дійсність моральної ідеї – моральний дух як очевидна, самій собі ясна, субстанційна воля, яка мислить і знає себе й виконує те, що вона знає й оскільки вона знає. У звичаях вона має своє безпосереднє існування…"

  5. Поясніть який зміст укладав Геґель в основу концепту "історичних та неісторичних народів".

  6. З'ясуйте ставлення до Геґелівської філософської концепції Томаша Масарика і, зокрема, Івана Франка.

  7. Обґрунтуйте, чому концепція Геґеля називається етатичною і, на думку багатьох філософів, вважається ідеологічним джерелом тоталітаризму у ХХ столітті ?

  8. Який чинник у концепції Токвіля є найважливішим щодо підтримки індивідуальної свободи і демократії ?

  9. Охарактеризуйте поняття громадського духу за його основними чеснотами, або соціальними орієнтаціями. У чому полягає відмінність між цінностями і чеснотами?

  10. Вкажіть який елемент громадянського суспільства за концепцією Токвіля є найважливішим і обґрунтуйте чому: "географічне розташування – закони - звичаї".

  11. Назвіть основні компоненти звичаєвості, або етичного дискурсу, за Токвілем. Чому він називає їх "моральним та інтелектуальним обличчям народу"?

  12. Наведіть приклади, що підтвердять зв'язок між мовленнєвим дискурсом суспільства і його демократичним чи деспотичним політичними режимами (за Токвілем).

  13. Охарактеризуйте соціальний та ідейний зміст проекту "нового націоналізму" у США та з'ясуйте його відношення до концепції Токвіля.


Література:

Геґель Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Пер. з нім.- К.: Юніверс, 2000. – С. 47-49;55-57;103-108; 145-154; 168-174; 179-185; 199-219; 260-262.

Геґель Г.В.Ф. Философия права. М., Мысль, 1990. Часть третья. Гражданское общество. С.227-279.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 2 / Пер. з англ. – К.: Основи,1994. - Розділ 12. Геґель і новий трибалізм. С. 34-91.

Токвіль Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах / Пер. з франц.– К.: Всесвіт, 1999. – С. 51-60; 63-70;149-150;186-189; 208-210; 234-251; 316-319; 360-363; 384-389;406-411; 415-418; 422-426;439-442;463-466; 467-473; 501-503;564-568.

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 180-228; 234-282.

Тема 6. (ЛЕКЦІЯ і СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ) : Громадянське суспільство в марксизмі і комуністичній практиці

  1. Критика Марксом громадянського суспільства та його загальна оцінка.

  2. Загальнометафізичні ідеї марксизму. Дискурсивні принципи і соціально-політична практика марксизму.

3. Катастрофа громадянського простору у СРСР та Україні (1917-1989 рр.).

4. Альтернатива "Масарика – Франка – Неру".

5. Націоналізм та його типи. Поняття "громадянського", або "ліберального" націоналізму.
Питання для самоконтролю:

1. Запропонуйте характеристику поняттю соціально-економічного детермінізму і визначте його роль у концепції Маркса.

2. Розкрийте особливості взаємозв'язку між громадянським суспільством, промисловою революцією і національною державою.

3. Охарактеризуйте ставлення Маркса й Енгельса до проблем національної емансипації народів.

4. Визначте оцінку марксизмом Геґелівської дихотомії "історичних і неісторичних націй". Кому належить поділ на нації і національності "революційні - контрреволюційні" ?

5. Розкрийте власне розуміння твердження Т. Масарика про те, що демократія це не "єдино форма держави й адміністрації", а також "філософія життя і світогляд".

6. Поясніть у чому полягає суть проблеми "культурного укорінення" у соціальній філософії ХІХ - ХХ століть.

7. Розкрийте ставлення Івана Франка до концепції марксизму.
Література:

Франко І. До історії соціалістичного руху // Франко І. Мозаїка. – Львів: Каменяр, 2001. – С. 400 – 424.

Франко І. Соціалізм і соціал-демократизм // Франко І. Мозаїка. – С. 370 - 400.

Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія ко­муністичної утопії. Пер.з польської.– К.:Всесвіт,1999. – 509с

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 314 – 358, 366-373.

Валіцький А. Три патріотизми // Націоналізм. Антологія. Упор. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000.- С. 724 – 771.

Грінфельд Лія. Типи націоналізму // Націоналізм. Антологія. - С. 688 -704.
Додаткова література:

Вейль Симона. Укорінення. Лист до клірика / Пер з фран. – К.: Дух і літера,1998. – 297 с.

Енгельс Ф. Боротьба в Угорщині // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 6.-К.:Держ. вид-во політ. літ-ри України,1960.-С.171 - 182.

Енгельс Ф. Демократичний панславізм // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. – Т. 6. – К.: Держ. вид-во політ. літ-ри України,1960. С. 218 - 298.

Енгельс Ф. До історії Союзу комуністів // К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори.- Т. 21. – К.: Держ. вид-во політ. літ-ри України, 1964. – С. 205 - 222.

Енгельс Ф. Свято націй у Лондоні // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 2. – К.:Держ. вид-во політ. літ-ри України, 1958.– С. 562 - 573.

Карась А. Людина, суспільство, демократія у поглядах Томаша Масарика // Сучасність. – 2000. – № 12. – С. 135-144

Чапек Карел. Бесіди з Т. Ґ. Масариком. Пер. з чеської. – Львів: Каменяр, 2001. – 270 с.

Лісовий В., Проценко О. Націоналізм, нація та національна дер­жава // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000.- С. 11 – 37.

Шпорлюк Р. Шляхи формування нації і громадянського суспільства в пострадянських країнах. – К.: Основи, 2001.

Сміт Е. Д. Націоналізм та історики / Пер з англ. // Націоналізм. Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 282-292.

Маркс К. До єврейського питання // Маркс К.,Енгельс Ф. Твори.– Т.1.- К.:Держ. вид-во політ. л-ри УРСР, 1958. – С. 355-383.

Маркс К. Листи з „Deutsch – Französische Jahrbücher” // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 1. - К.:Держ. вид-во політ. л-ри УРСР, 1958. – С. 345-354.

Маланюк Є. Творчість і національність // Маланюк Є. Книга спо­стережень. Том другий. – Торонто: Гомін України, 1966. – С. 21 - 39.

Тамір Я. Ідея Людини // Лібералізм. Антологія / Упоряд. О. Про­ценко і В. Лісовий.– К.:Смолоскип, 2002. – С. 368 – 385.

Лісовий В. Феномен громадянства // Лісовий В. Культура – Ідео­логія – Політика. – К.: Вид. імені Олени Теліги, 1997. – С. 153 – 220.

Лісовий В. Ідеологія націоналізму // Лісовий В. Культура – Ідео­логія – Політика. – С. 80-116.

Тема 7: (СЕМІНАР): ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОСТУПУ І СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

  1. Громадянське суспільство і держава. Традиційно-етична, модерно-економічна і дискурсивно-комунікативна "моделі" громадянського суспільства.

  2. Поняття громадянського поступу та зміни, викликані ним, у сферах: соціальній, економічній, політичній, правовій, культурно-гуманітарній.

  3. Р. Патнем про "соціальний капітал" як основу громадянського поступу і соціальної організації суспільства. Мережі вертикальних та горизонтальних суспільних відносин.

  4. Дискурсивно-етичні практики і соціальний капітал. Клієтналізм – патерналізм як перешкода для громадянського поступу.


Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає комунікативна трансформація філософії ?

2. Яку роль у поширенні відкритості відіграють література і мистецтво ?

3. У чому Ви завбачаєте взаємозв'язок між соціальними змінами та змінами у мовно-мовленнєвій практиці, викликаній громадянським поступом?

4. Хто вперше застосував поняття соціального капіталу і з якою метою? Запропонуйте характеристику його первинного змісту.

5. Що таке дискурс?

6. Визначте зміст поняття «дискурсивний бар’єр».

7. Означте зміст поняття дискурсивно-етичної практики.

8. Визначте зміст поняття і явища "громадянської порядності".

9. Яким чином, на думку Патнема, соціально-культурні особливості, що зародилися у глибокому середньовіччі Італії, виявилися вирішальними на сьогодні щодо причин ефективності спільноти в управлінні колективним життям ?

Література:

Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з німецької. – Львів: Літопис, 2000. – С. 9-42; 44-71;71-89.

Хабармас Ю. Гражданство и национальная идентичность // Ха­бармас Ю. Демократия, разум, нравственность. – М.: Acade­mia, 1995. – С. 209 – 245.

Габермас Ю. Комунікативна дія і дискурс – дві форми повсякден­ної комунікації / Пер. з німецької // Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996. – С. 84 - 91.

Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. - К.: Лібра, 1999.- С. 287-325.

Патнем Роберт Д. Разом з Робертом Леонарді та Рафаелою Й. Нанетті. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії / Пер. з англ. – К.: Основи, 2001. – С. 11-15; 109-144; 146-216.

Додаткова література:

Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. - К.: Лібра, 1999.- С. 19-57; 112-120; 138-156.

Кін Джон. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Пер. з англ. – К.:АНОД, 2000. – С. 151-179 (Публічність).

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 311 – 313; 429 – 444.

^ Тема 8: Громадянське суспільство й Україна.

Історичні передумови: вічева громада і "Руська правда".

Приватна власність і Литовські статути. Магдебурзьке право в Україні та його основні принципи. Братський рух. Візантинізм як політична парадигма та громадське життя селянства і міщан.

Козацтво як соціальний і правовий інститут.

Особливості дискурсивного забезпечення громадянського поступу.

"Правовий уклад та конституції відносно прав і вольностей війська запорозького і всього народу вольного малоросійського" - Конституція Української гетьманської держави П. Орлика.

Задачі Кирило-Мефодіївського товариства. Поширення культурно-просвітницьких "громад" та тенденція перетворення "земств" в ограни місцевого самоврядування.

Конвергенція боротьби за громадянські права з боротьбою за мовно-культурну незалежність.

Розгортання жіночого руху в Україні.

Особливості громадянського поступу під Австро-Угорською короною: творення товариств, рухів, кредитових спілок і партій. Роль Греко-Католицької Церкви. Громадівство М. Драгоманова та громадянськість Івана Франка. Громадянська активність Січових Стрільців.

Громадянські ініціативи Центральної Ради. Організований і стихійний опір колективізації селянства.

Рух опору і дисидентський рух. Відновлення культурно-просвітницьких товариств з 1987-го років.

Громадянський поступ під призмою трьох дискурсивно-етичних практик. Громадянська і національна свідомість як ключові елементи поступу та ідентифікатори його здобутків.

Особливості громадянського поступу в умовах Австрійсько-Угорського політичного домінування.

Громадянська катастрофа в Україні ХХ століття. Голодомор як радикальний спосіб руйнування громадських традицій та відповідного їм дискурсивного забезпечення. Комуністична політика національного геноциду.

Домінування дискурсивно-етичної інтенції патерналізму-клієнтизму і проблеми її подолання.
Питання для самоконтролю:

  1. Охарактеризуйте відмінності між поняттями "громада" та "община" в контексті українського соціально-культурного розвитку. На основі чого визначалися роль та права керівників громади ?

  2. Коли вперше з'являються в Україні поселення зі статусом Магдебурзького права і у чому їх особливості?

  3. Який історичний період охоплює "доба козацького права" і чому вона так називається?

  4. Хто і за що називав Запорізьку Січ "козацькою республікою" ?

  5. Хто є автором "Маніфесту до європейських володарів" і про що у ньому йдеться ?

  6. Яку роль відігравала постать Григорія Сковороди та його філософія в аспекті громадянського поступу України ?

  7. На основі яких громадських ініціатив поставали в Україні "Народні Доми", "Просвіта", кооперативні товариства тощо ?

  8. Охарактеризуйте основні принципи з документу "Права і вольності Української Народної Республіки".

  9. Вкажіть основні віхи руху опору в Україні та визначте місце у ньому дисидентства.

  10. Чому селянські обрядові інституції в Україні належали до протогромадянських соціально-культурних утворень ?

  11. Запропонуйте відповідь на запитання – чи могло селянське суспільство добровільно формувати соціальні інституції (колгоспи), що були призначені його зруйнувати ?

  12. Знайдіть ознаки і риси патерналізму – клієнталізму у навколишній соціальнокультурній дійсності України й охарактеризуйте їх роль для в аспекті розвитку громадянського суспільства.

  13. Охарактеризуйте явище "малоросійства" за М. Хвильовим і Є. Маланюком.

  14. Охарактеризуйте поняття і явище "креолізації малоросійства" за М. Рябчуком.



Література:

Конституція Української Гетьманської Держави. – Львів – Київ: ЛБА "Право",1997.

Пасько І., Пасько Я. Громадянське суспільство і національна ідея. – Донецьк: Східний видавничий дім, 1999. – С. 91 – 112.

Нолл Вільям. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років. – К.: Родовід, 1999. – С.17–34(Селянське світобачення).

Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Львів, 2002. – С. 113 – 155.

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 444 – 466; 466-474.
Додаткова література:

Кобилецький М. Магдебурське право в Україні. – Львів: Паїс, 2008. – С. 43-53,187-201, 225-232, 259-279, 387-391.

Драгоманов М. „Вільна спілка”-„Вольный союз”. Спроба ук­раїнської політико-соціальної програми // Андрусяк Т. Шлях до свободи. Додаток – Львів, 1998. – С. 121 - 188.

Маланюк Є. Малоросійство // Маланюк Є. Книга спостережень. Том другий. – Торонто: Гомін України, 1966.– С. 229 – 247.

Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого наці­єтворення. – К.: Критика, 2000. ­– С. 152 – 173. (Розд. 9: "Креолізація" малоросійства).

Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і „розбудова держави”. - К.: Критика, 2000. – С. 70 – 78. (Розд. 4: Дві України: симбіоз,синергія, синтез?).

Хвильовий М. Україна чи Малоросія? // Хвильовий М. Твори у двох томах. Том 2. – К.: Дніпро, 1991. С. 576 – 622.
Тематика і питання для самостійної роботи:

Тема: Концепції Адама Фергюсона і Томаса Пейна.

1. Етичний дискурс громадянського суспільства А. Фергюсона, його комерційний та цивільний виміри.

2. Назвіть, за А. Фергюсоном, що лежить в основі формування громадянського (цивільного) суспільства.

3. Природні права і громадянські права за Т. Пейном.

4. Громадянське суспільство і національний суверенітет в концепції Т. Пейна
^ Тема: Спадщина тоталітаризму і перспективи громадянського суспільства в Україні

Спадщина патронажно-клієнтальних відносин.

Пробудження громадськості у період перебудови: проголошення національної держави.

Нова соціальна стратифікація українського суспільства.

Громадський (неурядовий) сектор як основний компонент громадянського суспільства: типологія громадських організацій. Правове поле громадянського суспільства.

Комуністична, євразійська і західна соціальні парадигми: демократичні цінності і громадянська культура.

Громадянське суспільство за умов глобалізації і нових світових викликів.

Рецидиви міфологій: імперський виклик - націоналістична відповідь.

Європейська Унія як аксіологічна і громадянська перспектива України.
Література:

Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / Пер. з англ. – Львів-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – С. 87-123 (Чорна діра).

Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – С. 397-399; 474-488.

Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства.–С156-166; 175-181; 182-186; 188-195.

Додаткова література:

Афанасьев Ю. Опасная Россия. Традиции самовластья сегодня. – Москва: Рос. государственный гуманитарный университет, 2001. – 426 с.

Лісовий В. Стереотипи масової свідомості і становлення громадянського суспільства в Україні // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика.- С. 178-227.

Пасько І., Пасько Я. Громадянське суспільство і національна ідея. – С. 144-171.

Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого наці­єтворення. – К.: Критика, 2000. ­– С. 220 – 234.


Контрольні питання до курсу:

  1. Ідея громадянського суспільства: витоки та еволюція. Громадянське суспільство як вияв свободи.

  2. Поняття громадянського суспільства та його структура.

  3. Основні історичні фази розвитку поняття громадянського суспільства.

  4. Громадянське суспільство і держава.

  5. Громадянське суспільство і національноа ідентичність.

  6. Поняття громади і громадського самоврядування. Особливості протогромадянського розвитку в Україні.

  7. Громадянське суспільство і національна держава. Поясніть взаємозв'язок між громадянським станом суспільства та його національним суверенітетом і демократією.

  8. Громадянські права і права людини.

  9. Характеристика змін у соціальній, економічній, політичній, державно-правовій та культурно-гуманітарній сферах за умов переходу суспільства до громадянського стану.

  10. Основні відмінності у класичних і сучасних підходах до природи громадянського суспільства.

  11. Довіра, консенсус та угода як вартості соціального капіталу.

  12. Значення звичаїв та традицій у формуванні громадянського суспільства.

  13. Поняття неприбуткової організації та їх роль у громадянському суспільстві.

  14. Демократія, націоналізм, громадянське суспільство.

  15. Поняття ліберального (громадянського) націоналізму.

  16. Громадянське суспільство у концепції Т. Пейна. Охарактеризуйте "природні права" та "громадянські права" за Т. Пейном. Які з них є основою інших?

  17. Громадянське суспільство у концепції Г.Ф. Геґеля.

  18. Громадянське суспільство у концепції А. Токвіля.

  19. Громадянське суспільство у концепції марксизму

  20. Дискурсивно-етичні практики як структурні елементи громадянського суспільства.

  21. Основні стадії громадянського поступу в Україні.

  22. Які причини лежать в основі відродження ідеї громадянського суспільства у сучасному Західному світі?

  23. Як Ви розумієте концепцію "антиполітичної активності" і хто є її автором?

  24. Назвіть основні підходи до характеристики природи громадянського суспільства та запропонуйте їх характеристику. У чому полягають особливості його філософського аналізу.

  25. Коли і чому відроджується ідея громадянського суспільства?

  26. Охарактеризуйте основні форми державного устрою та притаманні їм риси за Арістотелем. Запропонуйте визначення політії.

  27. З'ясуйте поняття "громадянин" за Арістотелем. Чи обумолюється чеснотливість громадян устроєм держави?

  28. Чому концепція Т. Гоббса вважається найреволюційнішою соціальною теорією для свого часу?

  29. Передумови громадянського суспільства у філософії Гоббса..

  30. Охарактеризуйте "основну мету" громадянського спільнотворення за Локом та особливості концепції.

  31. Розкрийте зміст поняття "феодальний багаж" і визначте чинники його впливу на процес розгортання громадянських прав і свобод.

  32. Охарактеризуйте зміст Геґелівського поняття "sittlichkeit" та розкрийте його місце у витлумаченні природи громадянського суспільства.

  33. Поясніть, чому Геґелівська концепція громадянського суспільства надає останньому визначального економічного виміру? Чи може таке громадянське суспільство, за Геґелем, бути самодостатнім для позитивної соціальної єдності ?

  34. Визначте роль держави щодо громадянського суспільства за Геґелем. У чому полягає її доконечне призначення і чи є вона альтернативою громадянському суспільству?

  35. Поясніть який зміст укладав Геґель в основу концепту "історичних та неісторичних народів".

  36. З'ясуйте ставлення до Геґелівської філософської концепції Томаша Масарика і, зокрема, Івана Франка.

  37. Обґрунтуйте, чому концепція Геґеля називається етатичною і, на думку багатьох філософів, вважається ідеологічним джерелом тоталітаризму у ХХ столітті ?

  38. Який чинник у концепції Токвіля є найважливішим для підтримки індивідуальної свободи і демократії?

  39. Назвіть основні компоненти звичаєвості, або етичного дискурсу, за Токвілем. Чому він називає їх "моральним та інтелектуальним обличчям народу"?

  40. Громадянське суспільство в теорії Маркса й Енгельса.

  41. Розкрийте ставлення Івана Франка до концепції марксизму.

  42. Громадянське суспільство й національна держава.

  43. Розкрийте зміст поняття "дискурсивного бар'єра" та його чотирьох визначальних характеристик, за Р. Андерсеном, і поясніть, яким чином політичний дискурс здатен спричиняти "перехід від автократії чи диктатури до демократії" ? У чому полягають особливості недемократичного дискурсу ?

  44. Охарактеризуйте зміст поняття "громадянського", або "ліберального" націоналізму. Які інші типи націоналізму відомі в історії?

  45. Сутність і структура соціального капіталу. Асоціації як соціальні структури співробітництва.

  46. "Соціальний капітал" як основа громадянського поступу і соціальної організації суспільства. Мережі вертикальних та горизонтальних суспільних відносин.

  47. Яким чином, на думку Патнема, соціально-культурні особливості, що зародилися у глибокому середньовіччі Італії, виявилися вирішальними на сьогодні щодо причин ефективності спільноти в управлінні колективним життям ?

  48. Запропонуйте характеристику мережі "клієнталізму - патерналізму" в Українській дійсності, спираючись на власний досвід і спостереження.

  49. Стадії громадянського поступу в Україні та їх характеристика.

  50. Особливості дискурсивного забезпечення громадянського поступу. Конвергенція боротьби за громадянські права з боротьбою за мовно-культурну незалежність.

  51. Громадівство М. Драгоманова та громадянськість Івана Франка.

  52. Громадянська катастрофа в Україні ХХ століття. Голодомор як радикальний спосіб руйнування громадських традицій та відповідного їм дискурсивного забезпечення. Комуністична політика національного геноциду.

  53. Громадський (неурядовий) сектор як основний компонент громадянського суспільства: типологія громадських організацій.

  54. Європейська Унія як аксіологічна і громадянська перспектива України.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації