Поиск по базе сайта:
Перелік питань на іспит з дисципліни “ Бібліотечне краєзнавство ” для студентів гр. Кмб-31 icon

Перелік питань на іспит з дисципліни “ Бібліотечне краєзнавство ” для студентів гр. Кмб-31




Скачати 46.96 Kb.
НазваПерелік питань на іспит з дисципліни “ Бібліотечне краєзнавство ” для студентів гр. Кмб-31
Дата конвертації30.07.2014
Розмір46.96 Kb.
ТипДокументи

Перелік питань на іспит з дисципліни “Бібліотечне краєзнавство”

для студентів гр. КМБ-31


  1. Краєзнавство як галузь знань та сфера діяльності: термінологічний інструментарій, сутність, структура, функції.

  2. Організаційні форми краєзнавства, характеристика його основних видів.

  3. Формування теоретичних засад краєзнавства у к. XIX ст. Основні підходи українських і російських учених до визначення поняття „краєзнавство” у ХХ ст.

  4. Етапи становлення та розвитку українського краєзнавства. І. Франко та І. Крип’якевича про галицьке краєзнавство.

  5. Теоретичні засади бібліотечного краєзнавства: сутність, дисциплінарний статус, взаємозв’язки бібліотечного краєзнавства з іншими дисциплінами.

  6. Структура бібліотечного краєзнавства, базові підсистеми. Теорія, історія, методика та організація бібліотечного краєзнавства.

  7. Визначення обсягу понять: „край”, „регіон”, „бібліотечне краєзнавство”, „краєзнавча діяльність бібліотеки”, „краєзнавча бібліографія”, „краєзнавче бібліотекознавство”, „краєзнавче бібліографознавство”.

  8. Зміст понять „краєзнавчий документ” і „місцевий документ”.

  9. Становлення та розвиток наукових уявлень про бібліотечне краєзнавство.

  10. Історія виникнення й основні періоди розвитку бібліотечного краєзнавства в Україні (М. Ясинський, І. Корнєйчик, Н. Кушнаренко, В. Петрикова та ін.).

  11. Зародження і формування краєзнавчої традиції в історії українських бібліотек у ІХ–ХVIІ ст.

  12. Становлення бібліотечного краєзнавства у ХVIІІ ст.

  13. Роль бібліотек навчальних закладів, товариств, „просвіт” у розвитку бібліотечного краєзнавства ХІХ – поч. ХХ ст.

  14. Значення розвитку краєзнавчої бібліографії в ХІХ – на поч. ХХ ст. Перші спроби бібліографування краєзнавчої літератури.

  15. Бібліографія краєзнавчої літератури 50-60-х рр. ХІХ ст. Діяльність О. М. Лазаревського, Г. М. Геннаді, К. І. Кеппена.

  16. Розвиток краєзнавчої бібліографії в Україні у 70-90-х рр. ХІХ ст. Краєзнавчі ініціативи П. С. Єфименка, Д. І. Багалія, І. А. Устинова, А. І. Маркевича.

  17. Спроби теоретичного осмислення бібліотечного краєзнавства в працях М. С. Беккера, М. М. Мурзакевича, М. Ф. Сумцова, Л. Б. Хавкіної, В. К. Шенфінкель та ін.

  18. Бібліографія краєзнавчої літератури на західноукраїнських землях.

  19. Бібліотечне краєзнавство у к. ХІХ – на поч. ХХ ст. З’їзд з бібліотечної справи про створення та завдання місцевих відділів у бібліотеках.

  20. Краєзнавча діяльність Всенародної бібліотеки України.

  21. Бібліотечне краєзнавство у роки „золотого десятиліття” (1917–1928). Створення в структурі Української Академії наук Комісії краєзнавства та бібліографічної комісії.

  22. Особливості розвитку бібліотечного краєзнавства у 30-ті рр. ХХ ст. Кризовий стан бібліотечного краєзнавства у передвоєнний період.

  23. Комплексний розвиток бібліотечного краєзнавства у к. 40-х – перш. пол. 70-х рр. ХХ ст.

  24. Внесок І. І. Корнєйчика, Ф. П. Максименка, М. П. Гуменюка в розробку історії, теорії, методики краєзнавчої бібліографії..

  25. Пріоритетний розвиток бібліографічної складової бібліотечного краєзнавства у др. пол. 70-х – поч. 90-х рр. ХХ ст.

  26. Системне оновлення сучасного етапу розвитку бібліотечного краєзнавства в Україні. Створення Всеукраїнської спілки краєзнавців (1990 р.) та її бібліотечної комісії. Зміст „Положення про краєзнавчу роботу бібліотек України” (1996 р.).

  27. Оптимізація краєзнавчих досліджень в умовах інформатизації суспільства: створення електронних каталогів, краєзнавчих баз даних тощо.

  28. Краєзнавча діяльність бібліотеки: сутність, структура

  29. Зміст краєзнавчої функції бібліотеки, її трактування у вузькому і широкому значенні.

  30. Специфіка управління краєзнавчою діяльністю бібліотек різних типів і видів.

  31. Організація краєзнавчої діяльності бібліотек: цілі, напрями, функції, види.

  32. Краєзнавчий фонд бібліотеки: визначення поняття, його функції, широке і вузьке значення. Трактування терміну М. І. Ясинським.

  33. Система узагальнюючих (родових) і розділових (типових) понять у впорядкуванні терміносистеми краєзнавчих фондів. Основні підсистеми КФ.

  34. Фонд краєзнавчих документів: особливості формування, комплектування (поточне, ретроспективне, докомплектування).

  35. Критерії краєзнавчої цінності документа. 4 групи краєзнавчих документів: унікальні, особливо цінні, цінні та малоцінні.

  36. Шляхи виявлення, облік, обробка, розміщення краєзнавчих і місцевих документів. Суть зберігання і захисту краєзнавчого фонду.

  37. Фонд місцевих документів. Особливості єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону, його місце в системі документних фондів.

  38. Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: поняття, функції, склад, завдання.

  39. Компонентна структура КДБА. Залежність складу і структури КДБА від типу бібліотеки.

  40. Зведений систематичний краєзнавчий каталог: специфіка, функції, виявлення і відбір документів, структура, допоміжний апарат.

  41. Роль зведеного алфавітного краєзнавчого каталогу у відтворенні репертуару краєзнавчих документів.

  42. Зведений краєзнавчий каталог (картотека) місцевих документів. Картковий, друкований та електронний краєзнавчі каталоги.

  43. Тематичні краєзнавчі картотеки, їх призначення, методика бібліографічного групування записів краєзнавчих документів у картотеках.

  44. Специфіка формування фонду довідкових і бібліографічних посібників та фонду виконаних краєзнавчих довідок. Новітні електронні форми КДБА.

  45. Типологія краєзнавчих бібліографічних посібників (КБП): історія питання, компоненти системи, структура системи.

  46. Класифікація краєзнавчих бібліографічних посібників і покажчиків місцевих документів: їх призначення, функції та структура. Основні типи науково-допоміжних і рекомендаційних КБП. Сучасні моделі системи КБП: переваги та недоліки.

  47. Краєзнавчі бази даних як складова краєзнавчих електронних ресурсів бібліотеки. Методика створення краєзнавчих баз даних та інформаційних краєзнавчих порталів.

  48. Складові елементи системи краєзнавчих баз даних: документографічні краєзнавчі БД та їх різновиди – бібліографічні й реферативні; повнотекстові БД; фактографічні БД; адресно-довідкові БД; персональні БД; тематичні БД.

  49. Специфіка бібліографування краєзнавчої літератури, основні етапи укладання краєзнавчих бібліографічних посібників.

  50. Характеристика краєзнавчих покажчиків („Література про Львівську область”, „Львівщина. Літопис краю. Хроніка подій”, „Що читати про область”, „ Календар знаменних і пам’ятних дат краю” – за вибором студента).

  51. Організація краєзнавчого обслуговування в бібліотеках різних типів.

  52. Специфіка інформаційних потреб користувачів краєзнавчої літератури, їх класифікація.

  53. Види краєзнавчих тематичних запитів і довідок, методика їх виконання за основними джерелами розшуку краєзнавчої літератури. Організація доступу до краєзнавчих інтернет-ресурсів, регіональних інформаційних веб-порталів.

  54. Основні напрями поширення краєзнавчих документів. Універсальне та спеціалізоване обслуговування у сфері краєзнавства.

  55. Комплексні краєзнавчі заходи у популяризація краєзнавчих знань. Організація краєзнавчих читань. Роль реклами у краєзнавчій діяльності бібліотеки.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації