Поиск по базе сайта:
Форма № н 04 icon

Форма № н 04




Скачати 253.31 Kb.
НазваФорма № н 04
Дата конвертації03.12.2013
Розмір253.31 Kb.
ТипРобоча програма


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н - 3.04

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра теорії та історії політичної науки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


________________________________

“______”_______________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ


напрям підготовки 6.030104 – Політологія

спеціальність «Політологія» (6.030104)

філософський факультет


______ – 20___ рік


^ ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму підготовки 6.030104 політологія, спеціальність - теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси, філософського факультету. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2013 - __ с.


Розробники: кандидат політичних наук, асистент кафедри теорії та історії політичної науки Гарбадин А. С.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки


Протокол від. “____”________________20__ року № ___


Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року


Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___


“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік


  1. ^

    Опис навчальної дисципліни




Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0301 соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

6.030104 соціально-політичні науки

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси

5-й







Семестр

Загальна кількість годин – 108

9-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Спеціаліст

18 год.



^ Практичні, семінарські

18 год.













^ Самостійна робота

72 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Правильне розуміння понять методу та методології є чи не основними для науки. Мабуть не слід і говорити, наскільки їх розуміння є важливим не тільки для майбутніх науковців, але й для фахівців у сфері політології. З огляду на це важливо підкреслити, що системне вивчення ключових осовливостей сучасних методологічних підходів у політичній науці складає необхідний елемент знань для студентів спеціальності «політологія».

Спостереження засвідчують, що далеко не кожний студент володіє уміннями й навичками у сфері методології, що спричинює численні помилки у побудові курсових проектів. Вивчення курсу «дизайн дослідження та методи політології» дозволить студентам не лише отримати комплексне уявлення про методологію політичної науки, а й отримати загальне бачення того, як доцільно будувати дипломні проекти саме з огляду на методологію, без правильного використання якої дослідницький проект у принципі неможливий.

Мета курсу «Дизайн дослідження та методи політології»: допомогти студенту в розумінні основних методологічних концепцій, що застосовують у політичній науці, а також зрозуміти логіку побудови дослідження як такого.

Відведений на спецкурс час дозволяє вирішити наступні завдання:
1) дати систематичні знання у галузіметоду та методології в сучасній політичній науці;

2) сформувати загальне бачення основних методологічних концепцій, що застосовуються у практиці досліджень політологічного змісту.


^ РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ


Шифр умінь та змістових модулів


Зміст умінь, що забезпечується



1



^ Студенти повинні знати:

  • історію виникнення та становлення методології політичної науки;

  • сучасну інтерпретацію методів та методології, а також схеми побудови долідження, орієнтованого на політичний вимір буття людини;

  • основні поняття методології дослідження;

  • систему поєдання загальнонаукових методів та методів політології;

  • послідовність у побудові дослідницької стратегії;

  • вміти здійснювати верифікацію дослідницьких результатів.


Студенти повинні володіти практичними навичками:

  • вміти аналізувати актуальні проблеми сучасної політичної дійсності з огляду на науковий інструментарій;

  • вести ефективну аналітичну діяльність;

  • володіти дослідницькою етикою;

  • виробити індивідуальний підхід до існуючих інтерпретацій політикий;

  • давати науково обгрунтовану оцінку конкретним політичним ситуаціям.





При вивченні курсу слухачі ознайомляться з працями видатних представників методології політичної науки, пізнають логіку їх розуміння як політичної наукив цілому, так і організації досліджень із методологічного кута зокрема. Особлива увага приділяється саме конкретним методологічним концепціям, специфіці та сфері їх застосування у межах політичної науки.

Кожне заняття присвячене певній проблемі методології політичної науки. Спочатку подаються загальні теоретичні відомості, потім – конкретний перелік методологічних варіантів політологічних досліджень. Саме вони допоможуть слухачам виробити і закріпити необхідні вміння і навички. Конспективний виклад театики курсу буде доповнюватися методичними рекомендаціями, порадами, тестами, завданнями, списком використаної літератури.

Такий підхід дозволить слухачам вже з першого заняття усунути помилки в науковій, дослідницкій роботі, удосконалити її.



  1. ^ Програма навчальної дисципліни

(загальна тематика лекційних та семінарських занять)


^ Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Кількість годин

Лекцій

Семінар-ських занять

Самостійної роботи студентів

Тема 1. Загальна характеристика понять методу та методології

Тема 1. Загальна характеристика понять методу та методології

2

2

8

Тема 2. Специфіка позитивізму та біхевіоралізму і контексті політичної науки

Тема 2. Специфіка позитивізму та біхевіоралізму і контексті політичної науки

2

2

8

Тема 3. Структурний функціоналізм як методологічна основа політологічного дослідження

Тема 3. Структурний функціоналізм як методологічна основа політологічного дослідження

2

2

8

Тема 4. Теорія раціонального вибору

Тема 4. Теорія раціонального вибору

2

2

8

Тема 5. Методологія інституціоналізму в політології

Тема 5. Методологія інституціоналізму в політології

2

2

8

Тема 6. Науково-пізнавальні можливості неоінституціоналізму у політологічних дослідженнях

Тема 6. Науково-пізнавальні можливості неоінституціоналізму у політологічних дослідженнях

2

2

8

Тема 7. Конструктивізм як дослідницька парадигма у політології

Тема 7. Конструктивізм як дослідницька парадигма у політології

2

2

8

Тема 8. Дискурсивний підхід у політичній науці

Тема 8. Дискурсивний підхід у політичній науці

2

2

8

Тема 9. Евристичний потенціал постмодерної наукової парадигми в політологічних дослідженнях

Тема 9. Евристичний потенціал постмодерної наукової парадигми в політологічних дослідженнях

2

2

8

ВСЬОГО

18

18

72


^ Програма навчальної дисципліни


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

Лаб

Інд

ср

л

п

лаб

інд

Ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Тема 1. Загальна характеристика понять методу та методології





2

2







8



















Тема 2. Специфіка позитивізму та біхевіоралізму і контексті політичної науки





2

2







8



















Тема 3. Структурний функціоналізм як методологічна основа політологічного дослідження





2

2







8



















Тема 4. Теорія раціонального вибору





2

2







8



















Тема 5. Методологія інституціоналізму в політології





2

2







8



















Тема 6. Науково-пізнавальні можливості неоінституціоналізму у політологічних дослідженнях





2

2







8



















Тема 7. Конструктивізм як дослідницька парадигма у політології





2

2







8



















Тема 8. Дискурсивний підхід у політичній науці





2

2







8



















Тема 9. Евристичний потенціал постмодерної наукової парадигми в політологічних дослідженнях





2

2







8



















Разом




18

18







72





















^ Самостійна робота:




з/п

Назва теми

Кількість

годин

1.

Тема 1. Загальна характеристика понять методу та методології


8

2.

Тема 2. Специфіка позитивізму та біхевіоралізму і контексті політичної науки


8

3.

Тема 3. Структурний функціоналізм як методологічна основа політологічного дослідження


8

4.

Тема 4. Теорія раціонального вибору


8

5.

Тема 5. Методологія інституціоналізму в політології


8

6.

Тема 6. Науково-пізнавальні можливості неоінституціоналізму у політологічних дослідженнях


8

7.

Тема 7. Конструктивізм як дослідницька парадигма у політології


8

8.

Тема 8. Дискурсивний підхід у політичній науці


8

9.

Тема 9. Евристичний потенціал постмодерної наукової парадигми в політологічних дослідженнях


8

Всього

72


9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання


Не передбачене.


10. Методи навчання


11. Методи контролю

^ СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ


З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.


Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:

  • контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;

  • контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.


Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі заліку. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:

    • відвідання більше половини семінарських занять;

    • виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;

    • здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.


Модульний (проміжний) контроль


Модульний контроль (МК) проводиться раз на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів (до 50), що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 5.

Контрольні заходи модульного контролю з «Дизайну дослідження та методів політології» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачам і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного контролю або при одержаній незадовільній оцінці за результатами модульного контролю йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку. При цьому одержана позитивна оцінка модульного контролю виставляється в журнал обліку роботи академічної групи через дріб.


Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Дизайн дослідження та методи політології» передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На заліку – максимально 50 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 25 балів.

Залік є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Дизайн дослідження та методи політології» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за залік «автоматично» не виставляється.

Залік з «Дизайну дослідження та методів політології» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина заліку передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:


22-25 балів – «відмінна» відповідь;

18-22 бали – «добра» відповідь;

17-10 балів – «задовільна» відповідь;

9-0 балів – «незадовільна» відповідь.


Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.


^ ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ


КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

^ Національна шкала

Рейтингова шкала

Оцінка за шкалою ЕСТС

Пояснення

5 (відмінно)

90-100

А

Відмінно

Студент повинен досконало оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками, опанувати стилістичну виразність та варіативінсть мовлення, здобути уміння ведення суперечки та прийомів ефективної протидії словесній маніпуляції в межах діалогічного мовлення.

4 (добре)

81-89

В

^ Дуже добре

(знання вищі середнього рівня з кількома помилками під час поточного або підсумкового контролю)

71-80

С

Добре

(в цілому вірне виконання завдань поточного та підсумкового контролю з певною кількістю суттєвих помилок)

3 (задовільно)

61-70

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

51-60

Е

Достатньо

(виконання завдань поточного і підсумкового контролю відповідає мінімальним критеріям)


2 (незадовільно)

1-50



Незадовільно

(з можливістю повторного складання)


В екзаменаційну (залікову) відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на заліку і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, Fx, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за національною шкалою, позначена словом (відмінно, дуже добре, добре, задовільно, незадовільно або не з’явився).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «Fх» і студент скеровується на повторну здачу заліку. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Дизайн дослідження та методи політології» комісії незадовільні, у відомість виставляється «F» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу заліку.


14. Рекомендована література


^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ


  1. Алексеева Т.А., Кравченко И.И. Политическая философия: к формули­рованию концепции // Вопросы философии. 1994. № 3. С. 3—23.

  2. Дегтярев А.А. Основы политической теории. Москва: Высшая школа, 1998.

  3. Степин B.C. Теоретическое знание. М.: Наука, 2000.

  4. Истон Д. Политическая наука в Соединенных Штатах: прошлое и настоящее // Современная сравнительная политология. Хрестоматия. – М.: МОНФ. – 1997.

  5. Klaus von Beyme. Współczesne teorie polityczne. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR, 2005.

  6. Creswell J.W. Research Design: Qualitative, Quantitative, and Mixed Methods Approaches. Sage Publications, 2008

  7. Gerring J. Social Science Methodology: A Critical Framework. New York, NY: Cambridge University Press, 2001.

  8. Алексеева Т.А. Современные политические теории. М. : РОССПЭН. 2000.С. 5- 27.

  9. Sanders D. Behawioralizm// Marsh D., Stoker G. Teorie i metody w naukach politycznych. – Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielońskiego. 2006.

  10. Bushell D.,Burgess R. Some basic principles of behavior //
    Behavioral sociology / Ed. R.Burgess, D. Bushell. N.Y., 1969.

  11. Hamblin R. L, Kunkel J. H. Behavioral theory in sociology.
    New Brunswick (N.J.), 1977.

  12. Homans G. C. Social behavior: Its elementary forms. N.Y., 1961.

  13. Homans G. C. Sentiments and activities. N.Y., 1962.

  14. Homans G. C. The sociological relevance of behaviorism //
    Behavioral sociology / Ed. R. Burgess, D. Bushell. N.Y., 1969.

  15. Здравомыслов А. Г. Функционализм и его критика // Структурно-функциональный анализ в современной социологии. Инф бюл. ССА. М., 1968. № 6.

  16. Юдин Б. Г. Системные представления в функциональном подходе // Системные исследования. М., 1973.

  17. Buck G. L, Jacobson A. L. Social evolulion and structural-
    functional analysis // Amer. Sociol. Rev. 1968. V. 33, № 3.

  18. Cole R. E. Functional alternatives and economic development // Amer. Sociol. Rev. 1973. V. 38, № 4.

  19. Merton R. Social theory and social structure. Glencoe, 1957.

  20. Modern systems research for the behaviorial scientist / Ed.
    W. Buckley. Chicago, 1968.

  21. Parsons T. A paradigm for the analysis of social systems and
    change // System, change and conflict / Ed. R. Peterson. N.Y., 1967.

  22. Вентцель Е. С. Исследование операций. М., 1980.

  23. Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. М., 1970.

  24. Рузавин Г.И. Эпистемологические проблемы принятия решений в социально-экономической деятельности//Вопросы философии. 2001.

  25. Саймон Г.А. Теория принятия решений в экономической теории и науке о поведении//Теория фирмы. СПб., 1995. С. 54.

  26. Здравомыслов А.Г. Рациональность и властные отношения// Вопросы социологии. Вып. 6. М., 1996. С. 33.

  27. Швери Р. Теория рационального выбора: универсальное средство или экономический империализм?//Вопросы экономики. 1997. Э 7. С. 35.

  28. Arrow K. Social choice and individual values. N.Y., 1951.

  29. Brennan G., Buchanan J. The Reason of rules. Cambridge, 1985. P. 147.

  30. Веблен Т. «Теория праздного класса». М., 1984.

  31. Глазьев С. Теория долгосрочного технико-экономического развития. - М.: ВлаДар, 1993. - с.26.

  32. Нестеренко А. Современное состояние и основные проблемы институционально-эволюционной теории // Вопросы экономики. - 1997. - № 3. - с. 43.

  33. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа // Вопросы экономики. - 1997. - № 3. - с. 6-17.

  34. Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем. — М.: Наука, 2004.

  35. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. — М.: Начала-Пресс, 1997.

  36. Нуреев Р.М. Институционализм: вчера, сегодня, завтра // Олейник А.Н. Институциональная экономика. — М., 2001.

  37. Андрусів В.В. Інституційний інтерес: виникнення та стратегічне значення // Стратегічні пріоритети. – 2006. – № 1. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Strateg_pr/1/1-3.pdf.

  38. Зазнаев О.И. Вторая молодость «долгожителя»: концепт «политический институт» в современной науке // Проблемы политической науки – Казань: Центр инновационных технологий, 2005. – 154 с. (электронные публикации). – Режим доступу: www.ksu.ru/infres/politology/zaznaev.doc.

  39. Колодій А. Політична трансформація в Україні: інституції та люди // Ефективність державного управління. Збірник наукових праць. – Вип.12. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – С. 205-211.

  40. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях // Полис. – 2002. – № 1. – С. 6–17; № 2. – С. 20-30.

  41. Brinton, Mary C. аnd Victor Nee, eds. The New Institutionalism in Sociology. – New York: Russell Sage Foundation, 1998. – 332 р.

  42. DiMaggio, Paul J. and Walter W. Powell. Introduction / In: The New Institutionalism in Organizational Analysis, ed. by Walter W. Powell and Paul J. DiMaggio. – Chicago: University of Chicago Press, 1991. – р.1-38.

  43. Hall, Peter A. and Taylor, Rosemary C.R. "Political Science and the Three New Institutionalisms // Political Studies, 1996, № 5. – Р. 938-957.

  44. Knight, Jack. Institutions and Social Conflict – New York: Cambridge University Press, 1992. – 234 р.

  45. Koelble Thomas A. What is New about New Institutionalism // Comparative Politics. – 1995. – January . – P. 231-243.

  46. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Тракта по социологии знания. М., 1995.

  47. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. М., 2001.

  48. Петренко В.Ф. Конструктивистская парадигма в психологической науке // Психологический журнал. 2002. № 3. С. 113-121.

  49. Рокмор Т. Кант о репрезентационизме и конструктивизме// Эпистемология & Философия науки. 2005. № 1. С. 35-46

  50. Савельева И.М., Полетаев А.В. Конструирование прошлого. Т. I // Знание о прошлом в двух томах. СПб., 2003.

  51. Харре Р. Метафизика и методология: некоторые рекомендации для социально психологического исследования// Социальная психология: саморефлексия маргинальности. Хрестоматия. М., 1995. С. 74-93

  52. Шюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках// Американская социологическая мысль: тексты. М., 1994. С. 481-496

  53. Адорно Т. Негативная діалектика / Т. Адорно. – M. : Научный мир, 2003. – 374 с.

  54. Бабаян В. Критический анализ теории дискурса в плане учета молчащего наблюдателя [Электронный ресурс] / В. Бабаян. – Режим доступа : http://yas.pl.ru/repoz-babayan.html

  55. Босенко А. О другом: симуляция пространств культуры. Красота как мера целесообразности развития вообще / А. В. Босенко. – К. : ВЕК +, 1996. – 349 с.

  56. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье ; [пер. с фр. Е. Д. Вознесенская]. – М. : Socio–Logos, 1993. – 336 с.

  57. Ван Дейк Т. К определению дискурса [Электронный ресурс] / Т. Ван Дейк. – Режим доступа : http://www.psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/vandijk2.htm

  58. Габермас Ю. Залучення іншого. Студії з політичної теорії / Ю. Габермас. – Львів : Астролябія, 2006 – 415 с.

  59. Демьянков В. З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В. З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: история и современные исследования. – М., 2002. – № 3. – С. 32–43.

  60. Макаренко В. Политический дискурс: между бессмыслицей и порочным кругом [Электронный ресурс] / В. Макаренко. – Режим доступа : http://polittheory.narod.ru/Makarenko/Political_discurs.doc

  61. Макаров М. Теории дискурса / М. Макаров. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.

  62. Мамардашвілі М. К. Картезіанські роздуми / М. К. Мамардашвілі. – К. : Стилос, 2000. – 311 с.

  63. Михалёва О. Политический дискурс: способы реализации агональности [Электронный ресурс] / О. Михалёва. – Режим доступа : http://www.rus-lang.com/about/group/mikhaleva/state2/

  64. Почепцов Г. Теория коммуникации / Г. Почепцов. – М. : Из-во «Ваклер», 2001. – 561 с.

  65. Ревзина. О. Дискурс и дискурсивные формации [Электронный ресурс] / О. Ревзина. – Режим доступа : http://www.philology.ru/linguistics1/revzina-05.htm

  66. Тур М. Г. Некласичні моделі легітимації соціальних інститутів : монографія / М. Г. Тур. – К. : ПАРАПАН, 2006. – 396 с.

  67. Филлипс Л. Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод [пер. с англ.]. / Л. Дж. Филлипс, М. В. Йоргенсон – Х. : Гуманитарный Центр, 2004. – 336 с.

  68. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне [пер. с нем.] / Ю. Хабермас. – М. : Изд-во «Весь Мир», 2003. – 416 с.

  69. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец соціального / Бодрийар Ж. – Екатеринбург, 2003. – 322 с.

  70. Делёз Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Ж. Делёз, Ф. Гваттари ; [пер. с фр. и послесл. Д. Кралечкина; науч. ред. В. Кузнецов]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 672 с.

  71. Делёз Ж. Мишель Турнье и мир без Другого [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.anthropology.ru/ru/texts/deleuze/tournier.html

  72. Делёз Ж. Переговоры / Ж. Делёз. – СПб. : Наука, 2004 – 240 с.

  73. Дерида Ж. Письмо та відмінність / Ж. Дерида. – К., 2004 – 602 с.

  74. Деррида; [пер. с фр. С. Г. Кашина, Н. В. Суслова]. – СПб. : Алетейя, 1999. – 208 с.

  75. Деррида Ж. Существуют ли государства-мошенники? [Электронный ресурс] / Ж. Деррида. – Режим доступа : http://magazines.russ.ru/logos/2003/1/derrid.html

  76. Крістева Ю. Самі собі чужі / Ю. Крістева. – К. : Основи, 2004 – 262 с.

  77. Фуко М. Археологія знання / М. Фуко ; [пер. з фр. В. Шовкун]. – К. : Основи, 2003 – 326 с.

  78. Фуко М. Ненормальные: (Курс лекций, прочитанных в Колледже де Франс в 1974–1975 учебном году) / М. Фуко ; [пер. Е. А. Самарской]. – СПб. : Наука, 2005 – 432 с.

  79. Фуко М. Нужно защищать общество: курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975–1976 уч.г. / М. Фуко. – СПб. : Наука, 2005. – 312 с.



Програму украв:

асистент кафедри теорії та історії політичної науки А.С. Гарбадин





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації