Поиск по базе сайта:
Теорія літератури icon

Теорія літератури




Скачати 84.14 Kb.
НазваТеорія літератури
Дата конвертації18.06.2013
Розмір84.14 Kb.
ТипДокументи

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

(СПЕЦКУРС)


Змістовий модуль І. Теоретичні аспекти літературознавства


Тема 1. Літературознавство як комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури, як система наукового знання про мистецтво слова.

Структура літературознавства. Основні літературознавчі дисципліни (історія літератури, теорія літератури, літературна критика). Допоміжні літературознавчі дисципліни. Предмет і функції теорії літератури. Теорія і методологія, їх зв'язок і відмінність. Методологія і творчий метод. Методологія і методи та методики пізнання літературного твору. Поняття тезаурусу. Основні принципи вивчення літератури: іманентність, інтенціональність, історизм, структурованість, системність, контекстуальність. Теорія літератури і комплексне вивчення літератури. Зв'язок теорії літератури з історією, філософією, теологією, мистецтвознавством, етикою, естетикою, лінгвістикою, психологією, соціологією, народознавством, фольклористикою. Теорія літератури й інтерпретація художнього твору. Герменевтика. Теорія літератури і порівняльне вивчення літератур. Компаративістика. Поетика як складова частина теорії літератури, що вивчає шляхи, засоби й принципи побудови літературних творів, специфіку літературних родів, видів і жанрів, течій і напрямів. Стилів і методів, досліджує закони художнього цілого. Поетика як жанр теоретико-літературних студій. Три аспекти вивчення літературних явищ: історико-генетичний, структурно-функціональний, історико-функціональний. Основні розділи курсу «Теорія літератури». Принципи побудови курсу теорії літератури.


^ Тема 2. Історіографія літературознавства

Ґенеза і становлення літературознавства, процес формування його як самостійної науки. Зв'язок розвитку літературознавства зі світовим історико-літературним процесом. Зародки теоретико-літературних знань у герменевтиці та естетиці. Філософське осмислення проблем естетики і теорії літератури мислителями античної Греції та Риму. Християнська екзегетика в добу середньовіччя. Середньовічні уявлення про літературу. Домінування Церкви в суспільному житті. Герменевтика Нового часу, її часткова секуляризація та структурування. Переважання семіотичних ідей. Проблема смислу як проблема кореляції знак / значення. Естетика епохи Відродження, ідеї гуманізму, універсальний антропоцентризм, егоцентричний титанізм. Проблеми поезії в працях теоретиків бароко. Естетика класицизму: методологічна довершеність, її раціоналістичний та нормативний характер. Проблеми теорії літератури в працях просвітителів. Естетичні категорії в німецькій класичній філософії.


^ Тема 3. Основні академічні школи літературознавства ХІХ – ХХ ст.

Міфологічна школа, її філософська основа. Біографічна школа літературознавства. Культурно-історична школа, вплив позитивістської філософії на формування її ідей. Порівняльно-історична школа (літературознавча компаративістика). О.Потебня – один із основоположників комплексного підходу до пізнання художньої творчості. Естопсихологічний (функціонально-естетичний) метод. Духовно-історична (культурно-філософська) школа. Філологічна школа, її модерні відгалуження в період новітньої літератури. Інтуїтивізм як літературознавчий напрям. Формальний метод як подальший розвиток ідей філологічної школи. Соціалістичний реалізм. Основні напрями сучасного літературознавства (феноменологічна методологія, онтологічна герменевтика, психоаналітичний метод, неоміфологічна інтерпретація, архетип на критика, міфо-ритуальна критика, семантико-символічна критика, структурально-семіотична методологія, структуралізм, екзистенційна інтерпретація, «нова критика», рецептивна естетика, постмодернізм, деконструктивізм, неофемінізм, теорія інтертекстуальності, постколоніальна критика, національно-екзистенціональна методологія.


^ Тема 4. Література як вид мистецтва

Природа, предмет і призначення художньої літератури. Мистецтво як форма суспільної свідомості і колективного підсвідомого. Література як мистецтво слова, як освоєння світу за законами краси. Ідея мистецтва. Естетичність та інтенціональність мистецтва. Проблема ідеалу в мистецтві. Художній смак. Літературна мода. Поняття про основні естетичні категорії, їх модифікація. Критерії художності («техне», образність, духовнотворчість). Поняття художньої правди. Художня правда і фантазія, візія. Художність і антропологічний аспект літератури. Художність і життя літературного твору в часі.


^ Тема 5. Образна природа художньої літератури

Художній образ як специфічна форма естетично-чуттєвого освоєння (сприйняття і відображення) і перетворення (узагальнення, моделювання) дійсності. Структура художнього образу. Єдність пізнання та оцінки, настанова на читача. Багатозначність і невичерпність художнього образу. Контекстуальна функціональність художнього образу. Образ і поняття. Мистецтво і наука як дві форми освоєння дійсності. Природа художнього образу, його відношення до дійсності. Роль митця у створенні художнього образу. Класифікація художніх образів (за рецепцією, за предметом зображення, за метою зображення і характером оцінки, за функцією в творі, за художнім методом і структурою, за масштабністю зображення, за характером узагальнення, за семантикою, за ґенезою моделювання, за ступенем новаторства, за місцем в естетичній системі). Види художніх узагальнень. Типізація та ізоморфізм художнього світу. Література і суспільне життя. Функції літератури. Національна сутність, самобутність, самодостатність літератури.


^ Тема 6. Літературний твір як естетична система

Художній світ як цілісність, як форма буття літератури. Співтворчість читача. Системний характер художнього твору. Твір і текст, багатозначність понять. Аналіз і синтез в освоєнні твору. Інтерпретація. Життя літературного твору. Макроструктура художнього твору: форма, зміст, сенс. Зовнішня форма літературного твору (художня мова та художнє мовлення). Формула художньої комунікації. Мовні рівні актуалізації та образотворення. Внутрішня форма літературного твору (ейдологічна система). Зміст і смисл (сенс) літературного твору. Художній твір як «друга реальність». Рецепція і відтворення реальної дійсності. Основні компоненти художнього світу і їх взаємозв’язок. Твір як особистісна цілісність. Способи вираження авторської позиції. Автор, оповідач, розповідач. Типи оповідачів. Голос автора і голос персонажів. Соціум художнього твору. Просторово-часова структура літературного твору. Інтерпретація художнього твору. Поняття аналізу, синтезу, інтерпретації художнього твору. Аналітичний контекст. Методології, методи і методики інтерпретації, фактори їх вибору.


^ Тема 7. Літературний процес і його основні закономірності.

Поняття про літературний процес. Літературне життя, його основні компоненти й учасники, їх функції. Літературна творчість як акт і як процес. Фактори, що визначають розвиток літератури (власне літературні, позалітературні). Константно-атрибутивне та історично-змінне в розвитку літератури. Внутрішні чинники розвитку літератури. Традиції та новаторство. Літературні зваємозв’язки. Рівні вивчення літератури як естетичної системи. Стиль, творчий метод, тип творчості. Авторська основа в художній творчості. Раціональне та інтуїтивне у творчому процесі. Художня своєрідність і авторська індивідуальність як атрибутивні критерії творчості письменника, його таланту. Два рівні реалізації ідейно-естетичних засад творчості митця (стиль і метод). Стиль як літературно-художня категорія. Філософське і культурологічне розуміння стилю. Індивідуальний стиль письменника. Стиль літературного твору. Системний характер літературного стилю. Творчий метод: світоглядна основа як визначальний фактор. Проблема творчого методу в її теоретичному аспекті в історії літературознавства. Літературний напрям як центральна, всеохоплююча категорія в низці понять історико-типологінчого ряду. Чинники, що визначають літературний напрям. Основні літературні напрями Нового часу.


^ Тема 8. Генологія літератури.

Генологія як розділ теорії літератури, що вивчає літературні роди, види, жанри. Її теоретичний та історико-літературний аспекти. Літературна генерика. Поняття літературного роду, жанру, виду. Епос як літературний рід, у творах якого основним способом художньої комунікації є розповідь та опис. Характерні ознаки епосу. Жанри та види епосу. Лірика як художньо-творча об’єктивація характерних суб’єктивних переживань особистості, її емоційних роздумів. Класифікації лірики. Жанри та види лірики. Драма як один із літературних родів, який творить художній світ у формі дії. Діалогічність драми. Драматичний конфлікт. Драми для читання. Жанри та види драми. Суміжні зміст оформи генерики.


^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ


Тема

Кількість годин, відведених на:

Лекції

Сем. зан.

С.р.

Інд

Змістовий модуль І. Теоретичні аспекти літературознавства

Тема 1.

Літературознавство як комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури, як система наукового знання про мистецтво слова.

2










Тема 2. Історіографія літературознавства.

2










Тема 3. Основні академічні школи літературознавства ХІХ – ХХ ст.

2










Тема 4. Література як вид мистецтва.

2










Тема 5. Образна природа художньої літератури.

2










Тема 6. Літературний твір як естетична система

4










Тема 7. Літературний процес і його основні закономірності.

2










Тема 8. Генологія літератури.

2











^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Виконати письмове дослідження літературного твору як родо-жанрового та поетикального утворення (6 год.)


МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції, виконання індивідуальних творчих завдань, самостійне опрацювання методичних першоджерел, робота в бібліотеці, використання ресурсів Інтернету.


^ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне оцінювання, письмова робота, усне опитування, залік.


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, що присвоюються студентам (згідно із системою рейтингового та кредитно-модульного обліку успішності студентів факультету іноземних мов)

^ Вид контролю

Тема

Форма проведення

Поточний контроль

Поетика та стилістика літературного твору.

Письмовий колоквіум.

Модульний контроль

Модуль №1

Теорія літератури як наукова дисципліна про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури, як система наукового знання про мистецтво слова.

Письмова робота

(розгорнуті відповіді на запитання)


ЛІТЕРАТУРА:


* основна

  1. Абрамович Г.А. Введение в литературоведение.– М., 1979.

  2. Бандура О. Теорія літератури: Посібник для вчителя.– К., 1969.

  3. Безпечний І. Теорія літератури.– Торонто, 1984.

  4. Волинський П.К. Основи теорії літератури.– К., 1967.

  5. Вступ до літературознавства. Хрестоматія: Навчальний посібник / Упоряд. Н.І.Беднарська. – К.: Либідь, 1965. – 256с.

  6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури.– К., 2001.

  7. Гуляев Н.А. Теория литературы.– М., 1997.

  8. Літературознавчий словник-довідник.– К., 1997.

  9. Литературный энциклопедический словарь.– М., 1987.

  10. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства.– К., 1998.

  11. Українська літературна енциклопедія: У 5 т.– К., 1988–1995.- Т.1-3.

  12. Уэллек Р., Уорен О. Теория литературы.– М., 1978.


* додаткова

  1. Белецкий А.И. В мастерской художника слов.– М., 1989.

  2. Брюховецький В. Специфіка і функції літературно-критичної діяльності.- К.,1986.

  3. Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. Українська поетика.– Мюнхен, 1993.

  4. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова.– К., 1965.

  5. Ласло-Куцюк М. Засади поетики.– Бухарест, 1983.

  6. Ласло-Куцюк М. Питання української поетики.– Бухарест,1972.

  7. Марко В. Основи аналізу літературного твору.– Кіровоград, 1997.

  8. Наєнко М. Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції.– К., 1997.

  9. Парандовський Я. Алхімія слова.– К., 1993.

  10. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки / За ред. М.Зубрицької.– Вид. 2-е, доповнене.– Львів, 2002.



ФОРМА КОНТРОЛЮ: контрольна робота за одним із питань лекційного курсу.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації