Поиск по базе сайта:
Методичні вказівки для самостійної роботи з курсу «Теорія І практика перекладу» для студентів 4-го курсу icon

Методичні вказівки для самостійної роботи з курсу «Теорія І практика перекладу» для студентів 4-го курсу




Скачати 147.87 Kb.
НазваМетодичні вказівки для самостійної роботи з курсу «Теорія І практика перекладу» для студентів 4-го курсу
Дата конвертації17.06.2013
Розмір147.87 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ

«Теорія і практика перекладу»


для студентів 4-го курсу

денної та заочної форми навчання

відділення німецької філології

факультету інохемних мов


Львів

2011

Рекомендовано до друку

кафедрою німецької філології

факультету інозених мов

протокол № від 2011


УКЛАЛИ:

Христина Ярославівна Назаркевич


Методичні вказівки для самостійної роботи з курсу «Теорія і практика перекладу»

Для студентів 4-го курсу денної і заочної форми навчання відділення німецької філології


Методичні вказівки складено для самостійної роботи студентів німецької філології з курсу «Теорія і практика перекладу». Їх можуть також використовувати студенти кафедри міжкультурної комунікації та студенти кафедри перекладознавства. Складено дані методичні вказівки на основі робочої програми курсу «Теорія і практика перекладу».


Основна мета методичних вказівок – допомогти студентам закріпити на практиці знання, отримані в лекційному перекладознавчому курсі, розвинути у студентів відчуття цілісності тексту і прищепити зацікавлення практичним аспектом перекладу.


Практика є надзвичайно важливим елементом курсу перекладознавства. Без опанування практичними навичками трансферу тексту з однієї мови в іншу теоретичні знання нічого не варті. У даних методичних вказівках для самостійної роботи запропоновано три види діяльності: власний переклад, аналіз чужого перекладу та редагування перекладу. Тільки переклад текстів дозволить закріпити отримані на практичних заняттях відомості про специфіку перекладацьких рішень. На власних або ж на чужих помилках багато чому можна навчитися. Редагувати ж переклади зуміють тільки ті, хто вже добре освоївся у тонкощах перекладацької майстерні і впевнено почувається в німецькій та українській мові.





^ Emmy für “Die Manns”1


Preise über Preise für “Die Manns”: den deutschen Fernsehpreis, den Adolf Grimme Preis, den Bayerischen Fernsehpreis gab es schon – und als Höhepunkt noch den Emmy 2002 in der Kategorie „TV-Spielfilme / Miniserien“. Damit erhielt zum ersten Mal seit 17 Jahren wieder eine deutsche Fernsehsendung den internationalen Fernsehoscar“. Regisseur und Autor Heinrich Breloer nahm den Preis Ende November in New York entgegen. Der Dreiteiler über die Schriftstellerfamilie mit Armin Müller-Stahl in der Rolle Thomas Manns hatte auch die Zuschauer in Deutschland begeistert. Gebannt verfolgten sie die geschickt als „Dokudrama“ arrangierte Geschichte, bei der Spielfilmszenen und Dokumentationen wechselten. Die Geschichte einer Familie, die eine ganze Epoche wie unter einem Brennglas gebündelt hat.


Übersetzen Sie den Text. Beachten Sie dabei folgende Übersetzungsmomente:

  • die Eigennamen

  • thematische Lexik zum Thema „Film“

  • objektive Wortfolgeänderungen. Was kann man an Hand der Übersetzung über die Rolle der Inversion im Deutschen und im Ukrainischen sagen?

  • Was sollte hier ausgelassen werden, was wurde – umgekehrt – konkretisiert, erweitert? Welche Präsuppositionen mussten expliziert werden?

  • Erklären Sie ihre Vorgehensschritte bei der Übersetzung der festen bzw. stehenden Redewendungen „Preise über Preise“, „unter einem Brennglas bündeln“. Welche Übersetzungsstrategie haben Sie hier angewendet?

Lassen Sie die Übersetzung 2-3 Tage „ruhen“. Lesen Sie nun den Text laut vor: sind Sie mit allem zufrieden? Haben Sie vielleicht einige Ungenauigkeiten, nicht gut klingende Stellen entdeckt? Machen Sie jetzt die endgültige Korrektur.


^ Initiative des Auswärtigen Amts1


Verständnis füreinander schaffen, Zugang zur deutschen Sprache ermöglichen und mehr Interesse für das moderne Deutschland wecken – das sind die Ziele der Initiative „Schulen: Partner der Zukunft“. Der deutsche Außenminister hat sie im Februar an der Deutschen Schule in Jakarta, Indonesien, gestartet: „Mehr denn je benötigen wir Orte der Verständigung, des gemeinsamen Lernens.“

Die Initiative will das Netz der bestehenden 117 Deutschen Auslandsschulen, an denen rund 70 000 Kinder und Jugendliche unterrichtet werden, und von Schulen, die das Deutsche Sprachdiplom anbieten, stärken und erweitern. Die Initiative, der 2008 Mittel in Höhe von 45 Millionen Euro zur Verfügung stehen, will lebendige und langfristige Bindungen zu Deutschland aufbauen und Lehrerinnen und Lehrer, Schülerinnen und Schüler zu einem offenen Gedankenaustausch und zur Zusammenarbeit untereinander anregen.


Übersetzen Sie den Text. Beachten Sie dabei folgende Übersetzungsmomente:

  • werden im Ukrainischen männliche und weibliche Personenbezeichnungen auch so konsequent wie im Deutschen verwendet?

  • Welche Textstellen wurden bei der Übersetzung in der Wortfolge, in ihrem Wortlaut verändert? Warum?

  • Analysieren Sie die getane Übersetzungsarbeit im letzten Satz des Textes, vor allem die Funktion des Modalverbs „wollen“ und die Möglichkeiten, das Relativsatz wiederzugeben.

Lassen Sie die Übersetzung 2-3 Tage „ruhen“. Lesen Sie nun den Text laut vor: sind Sie mit allem zufrieden? Haben Sie vielleicht einige Ungenauigkeiten, nicht gut klingende Stellen entdeckt? Machen Sie jetzt die endgültige Korrektur.


^ Hochschulen in Berlin

137 000 Jungakademiker studieren in der Hauptstadt1


Vier Universitäten sowie 17 Hoch- und Fachhochschulen bieten in Berlin einmalige Studienmöglichkeiten. Ein Großteil der 137 000 Studierenden – etwa 105 000 Studentinnen und Studenten – entscheiden sich für die Lehre an einer der großen Berliner Universitäten. Größte Hochschule ist die Humboldt-Universität zu Berlin mit einem breiten Spektrum in den Geistes- und Sozialwissenschaften und der Medizin. Erste und bisher einzige Exzellenzuniversität in Berlin ist die Freie Universität (FU). Ihr Profil ist von Naturwissenschaften ebenso geprägt wie von Geistes- und Sozialwissenschaften. Die in Charlottenburg gelegene Technische Universität (TU) gehört zu den größten Technischen Universitäten Deutschlands. Über eine bereits 300-jährige Geschichte verfügt die Universität der Künste (UdK).


Dieser rein informative Text sollte bei der Übersetzung keine besonderen Schwierigkeiten bereiten. Außer paar Komposita und erweiterten Attributen gibt es hier kaum grammatikalische Herausforderungen.

Überlegen Sie, für welche Art der Abkürzung bei der Bezeichnung der drei Universitäten entscheiden Sie sich und begründen Sie Ihre Entscheidung.

Gerade an solch schnörkellosen Texten lässt sich die Vielfalt der sprachlichen Varianz zeigen: fertigen Sie bitte zwei parallele ZS-Texte, in denen sowohl die Wortfolge als auch die Lexikwahl unterschiedlich werden. Welche Variante gefällt Ihnen mehr? Haben Sie eine logische Begründung für Ihre Wahl oder haben Sie sich von Ihrer Sprachintuition leiten lassen?


^ Windkraft in Deutschland1


Treibende Kraft bei der Entwicklung der erneuerbaren Energien in Deutschland ist das Erneuerbare-Energien-Gesetz (EEG). Es trat im Jahr 2000 in Kraft und garantiert den Produzeneten eine Vergütung zu festen Sätzen. Ziel ist es, den Anteil der erneuerbaren Energien am Stromverbrauch von derzeit 14,3 Prozent auf einen Zielkorridor von 25 bis 30 Prozent im Jahr 2020 zu erhöhen. Inzwischen wurde das EEG in seinen Grundzügen von 47 Staaten übernommen. In Deutschland steht eine Novellierung an.

Das für 2010 gesetzte Ausbauziel wurde bereits Mitte 2007 erreicht. Und die junge Branche wird zunehmend zu einem Wirtschaftsfaktor. Die Zahl der Beschäftigten stieg bis zum Jahr 2006 auf 214 000. Der Inlandsumsatz erreichte zu demselben Zeitpunkt fast 23 Milliarden Euro.



Übersetzen Sie den Text. Beachten Sie dabei folgende Übersetzungsmomente:


- die Übersetzung der Termini;


- das Bewahren eines sachlichen Stils im ganzen Text


- die Zahlenwiedergabe


- die Vieldeutigkeit der lexikalischen Einheiten „Strom“, „Kraft“ und „Satz“.
^





ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО АНАЛІЗУ





^ Reformen umgesetzt2


Am 1. Januar 2003 sind einige Gesetze in Kraft getreten, mit denen entscheidende Reformvorhaben der Bundesregierung umgesetzt wurden. Die Arbeitsmarktreformgesetze stellen zwei Kernanliegen in den Mittelpunkt: zum einen bessere Rahmenbedingungen für eine rasche und nachhaltige Vermittlung von Arbeitsplätzen, zum anderen mehr Brücken in eine Beschäftigung. Damit wurde die größte Arbeitsmarktreform in der Geschichte der Bundesrepublik eingeführt. Außerdem wurde am 1. Januar 2003 das Dosenpfand eingeführt. Verbraucherinnen und Verbraucher müssen nun für Dosen mit Mineralwasser, Erfrischungsgetränken und Bier 25 Cent Pfand bezahlen, ab einem Volumen von mehr als 1,5 Liter 50 Cent. Das Dosenpfand soll Mehrwegsysteme stärken, Rohstoffe sparen und einer Vermüllung der Landschaft entgegenwirken. Handel und die . Getränkewirtschaft hatten sich massig gegen die Regelung ausgesprochen. In der Bevölkerung trifft sie auf großesVerständnis – 70 Prozent sind für das Dosenpfand.

Здійснення реформ


1 січня 2003 року набули чинності закони, спрямовані на реалізацію рішучих реформ федерального урядую Основими завданнями Закону про реформи ринку праці є формування кращих умов для швидкого й тривалого працевлаштування, підвищення його ефективності та пошук нових сфер створення місць праці. Тим самим було розпочато найбільшу реформу ринку праці в історії Федеративної Республіки. Крім того, 1 січня 2003 року було запроваджено заклад на бляшану тару. Відтепер споживачі повинні платити 25 центів закладу за бляшанки з мінеральною водою, освіжаючими напоями і пивом, та 50 центів за тару об’ємом понад 1,5 л. Завдяки закладу на бляшану тару планується покращити утиліізацію, заощаджувати сировину й протидіяти засміченню ландшафтів. Підприємства торгівлі й виробники напоїв протестують проти нового правила, а от населення сприйняло його з великим розумінням – 70 % німців схвалюють запровадження закладу на бляшанки.




^ Solo für Hannelore1

Hannelore Elsner pur, neunzig Minuten lang, in einem “One-Woman-Stück“ mit Tiefgang: Die Elsner spielt Marie – eine erfolgreiche Schauspielerin an einem Wendepunkt ihres Lebens. Marie erzählt von den besten und bösesten Momenten in ihrem Leben, stößt dabei bis auf den Grund der Dinge vor, auf das, was sie beglückt und das, was sie zerstört hat: „Jetzt ist, wenn es weh tut“. Eine Frau, die beschließt, ihrem alten Leben, ihrem Mann den Rücken zu kehren. Und während sie den Koffer für ihr neues Leben mit einigen wenigen wirklich wichtigen Dingen füllt, packt sie richtig aus. Ein junger Kameramann hält alles fest. Das Buch für dieses ungewöhnliche Filmstück, das ebenso auf einer Theaterbühne spielen könnte, hat Schriftsteller Bodo Kirchhoff geschrieben, Regie führte Oliver Hirschbiegel. Ein starker Monolog mit einer brillanten Hannelore Elsner, die ihr Publikum poetisch, anklagend, versöhnlich, kraftvoll in ihren Bann zieeht, die mit 60 Jahren allen zeigt, was sie kann.

Соло для Ганнельоре

Протягом 90 хвилин на екрані – Ганнельоре Ельснер у п’єсі для однієї акторки з глибоким підтекстом. Ельснер виконує роль Марі – успішної актриси у надзвичайно важливий момент життя. Марі розповідає про найкращі й найгірші моменти свого минулого, докопуючись при цьому до підґрунтя подій, до того, що давало їй щастя і що зруйнувало його: «Зараз – це коли тобі боляче». Жінка, яка вирішує порвати зі старим життям і піти від чоловіка, складаючи у валізи декілька справді важливих речей, розповідає про себе щиру правду, а молодий оператор усе це знімає. Сценарій цього незвичайного фільму, який можна було би зіграти й на театральній сцені, написав письменник Бодо Кірхгоф, режисер стрічки – Олівер Гіршбіґель. Авторам вдалося створити поетичний і пристрасний монолог, у якому Ганнельоре Ельснер блискуче демонструє, на що здатна актриса у свої 60 років.





Beginnen Sie bei der Übersetzungsanalyse mit der AS-Vorlage, d. h. mit der Originalvorlage. Überlegen Sie, ob Sie alles im Text verstehen, sowohl sprachlich als auch inhaltlich. Markieren Sie Stellen, die bei der Übersetzung Probleme bereiten könnten.

Erst nachdem Sie sicher sind, den Text vollständig verstanden zu haben, fangen Sie mit der Lektüre des ZS-Textes an, einer Übersetzung, die das Magazin „Deutschland“ einige Jahre in ihrer ukrainischen Ausgabe den Lesern vorstellte.

Obwohl beide hier zu analysierenden Texte dem Pressedeutsch entnommen sind, unterscheiden sie sich durch eine besondere, dem jeweiligen Thema angemessene sprachliche Färbung.

Während es im ersten Text um Maßnahmen der Bundesregierung auf dem Weg der Arbeitsmarktreformen geht (die Mittelung wurde in die Zeitschrift „Deutschland“ von der Bundesregierungsseite www.bundesregierung.de übernommen), haben wir in einer Filmannonce (übrigens ursprünglich auf der Seite www.ottfilm.de veröffentlicht) eine emotionelle, subjektiv gefärbte, mit mehreren Epitheta geschmückte Präsentation eines neuen Films.

Am Vergleich beider Texte können Sie auch den Aufwand an der Kreativität eines Übersetzers messen. Welchen der beiden Texte würden Sie lieber übersetzen? Welche der angebotenen Übersetzungen gefällt Ihnen besser?

Finden Sie Stellen, die nach Ihrer Meinung verbesserungsbedürftig wären? Können Sie eigene Vorschläge für eine eventuelle Verbesserung machen?

Welcher Text bietet theoretisch mehr Varianten einer Übersetzung? Begründen Sie Ihre Meinung.

Finden Sie in beiden ZS-Texten möglichst viele übersetzerische Verfahren:

Transformationen

Transpositionen

Permutationen

Explikation

Implikation

Transkriptionen

und natürlich Substitutionen.


^ Um Ihre Variante einer Textredaktion erfolgreich vorlegen zu können, beginnen Sie mit dem Zielsprachetext (fett gedruckt). Um die Lesbarkeit einer uktrainischen Vorlage zu prüfen, ist es wichtig, den übersetzten Text ganz ohne AS-Vorlage zu lesen.

Nachdem Sie die unverständlichen oder verwirrenden Stellen markiert haben werden, lesen Sie parallel zu der ukrainischen ZS-Variante die deutsche Originalvorlage.

2011 startete das Goethe-Institut ein Briefwechsel-Projekt, in dem Briefaustausch zwischen Dichtern und Dichterinnen und (ihren) Übersetzer(inne)n präsentiert wird. Das Projekt wird von dem ukrainischen Lyriker und Übersetzer Vassyl Lozynskzi kuratiert. Im unten vorgelegten Textbeispiel beantwortet der deutsche Dichter Ron Winkler, der Stipendiat in Cordoba, Argentinien (2010) und Venedig, Italien (2011) Fragen nach seinem literarischen Werk während dieser Stipendienaufenthalte.



Lieber V.,


der Aufenthalt in Cordoba sollte dazu dienen, die fremde Kultur zu berühren und die dabei entstehenden unterschiedlichen elektrostatischen Entladungen in Worte zu fassen. Dass dabei Literatur (in Reinform) entstehe, war nicht zwingend vorgeschrieben. Dass man für das Amt einen Schriftsteller gebucht hatte, ist vielleicht ein Respekt vor einer bestimmten Neugier und sprachlichen Versiertheit zu verstehen. Andererseits ist ein Dichter eben ziemlich vieles in einem – ausdauernd im Observieren, mitteilungsfreudig, vor allem aber ein routinierter (gutartiger) Parasit an den Verhältnissen.

Es galt, sechs Wochen lang quasi in Echtzeit Beiträge für ein Blog zu verfassen. Ich war gern der dafür benötigte staunende Spion. Der Modus des Schreibens ergab sich aus einigen Linien, die ich schon vorher verfolgt hatte. Letztlich endeten sie in einer Matrix aus Beobachtungen – kursorischen Notizen eines Chronisten, dem die lakonische Abstraktion nicht fremd ist.

In Venedig ist es anders. Ich bin nicht veranlasst, die sehr aufgeladene Atmosphäre der Stadt in Poesie umzumünzen, allerdings setze ich mich diesem Reiz auch bewusst aus. Neue Räume – seien sie nun geographisch, literarisch, intellektuell oder emotional neu – frischen einfach das Blut auf. Das eigene Sensorium muss rekalibriert werden, wie auch die Terminologie, aus der man ohnehin immer herausschlüpfen will.

In Bezug auf die längerfristige Residenz in einer ungewohnten Stadt heißt das, dass man zunächst in einem Flirren lebt. Der neue Ort ist irreal, so wie auch der Herkunftsraum plötzlich irreal wird. Man ist Resident und Tourist zugleich, oder: wie bei einem Wackelkontakt in unregelmäßiger Folge nacheinander. Und so gibt es auch eine Zweiheit in den Gedichten: Das erste war formal noch ganz „mitgebracht“, während das zweite zu einer eigenen Gangart fand. Ein Impuls, der unbedingt der temporären Versetzung zu verdanken ist.

[…]

Der „Zwangskontakt“ mit dem Unbekannten ist ein hoher Wert. Abgesehen davon, dass man zum Eremiten in seiner eigenen Kunst wird – wobei „Kunst“ nicht unbedingt das Schreiben meint, sondern die Kunst, außerhalb des vertrauten Alltags und der sozialen Bedingungen zu leben.

Ich verdanke Venedig einen Text, der das einlöst, was ich strategisch schon angedacht hatte, für den aber das Material fehlte. Das hätte sich früher oder später ergeben, sicher sein kann man aber nicht. Genuinität lässt sich nicht erzwingen. Wie sich das auf die Bilanz auswirkt, weiß ich nicht. Es ist doch klar: Das, was ich hier geschrieben habe, hat womöglich etwas ausgelöscht, was ich in Berlin hätte schreiben können […]


www.goethe.de/ins/ua/kie/wis/litklub/briefwechsel/ de8373723.htm

Дорогий В.,

резиденція у Кордові була призначена для того, щоб доторкнутись до чужої культури та вловити у словах різні електростатичні розряди, які при цьому з’являються. Однак, що тоді виникне література (у її чистій формі) не було конче передбачено. А що натакій посаді затвердили письменника, то мабуть це слід розуміти як повагу до певної допитливості та мовної тямущості. В іншому випадку, письменник власне доволі багато усього в одному – витривалий у обсервації, люб’язно сповіщаючий, передовсім бувалий (доброякісний) паразит обставин.

Треба було впродовж шести тижнів ледь не у реальному часі писати повідомлення для блоґа. Я був тим охочим і потрібним для цього здивованим шпигом. Манера письма складалася з декількох ліній, які я вистежив уже давніше. Урешті всі вони утворили матрицю із спостережень – курсорних нотаток хроніста, якому не чужа лаконічна абстракція.

У Венеції – по-іншому. Ніщо мене не спонукає до перекарбовування дуже навантаженої атмосфери у вірші, проте я теж свідомо піддаюся цій звабі. Нові простори – чи то географічно, літературно, інтелектуально чи емоційно нові – просто оновлюють кров. Власну здатність відчувати слід наново калібрувати, так само, як і термінологію, з якої зазвичай завжди хочеться висковзнути.

З огляду на довготривалі резиденції у незвичному місті це означає, що спочатку ти живеш у майорінні. Нове місце – ірреальне, а також простір, звідки походиш, раптово стає ірреальним. Ти резидент та турист водночас або: як переривчатий контакт у нерегулярній послідовності один за одним. І тому у віршах є певна двоякість: перший формально був ще цілком «принесеним», у той час як другий спромігся уже на свою ходу. Це імпульс, який неодмінно слід завдячувати тимчасовому переміщенню.

[…]

«Вимушений контакт» з невідомим – це висока цінність. Незважаючи на те, що стаєш відлюдником у власному мистецтві – однак під «мистецтвом» слід розуміти не обов’язково писемну творчість, а мистецтво жити поза знайомими буднями та соціальними зв’язками.

Я завдячую Венеції текстом, який виконує те, що я стратегічно вже обдумав, проте для чого мені бракувало матеріалу. Так би склалося само собою раніше або пізніше, проте ми не можемо бути у цьому впевненими. Природність не можна заставити. Як це вплине на результат – я не знаю. Зрозуміло ж: те, що я написав тут, можливо зітерло щось, що я б міг написати у Берліні […]

www.goethe.de/ins/ua/kie/wis/litklub/briefwechsel/ uk8373723.htm



Zu den wichtigsten Momenten der Textredaktion gehört

Das Verifizieren der Übersetzung, d.h. das Überprüfen der Treue des ZS-Textes dem AS-Text;

Beheben der missverständlichen Stellen – durch Ersetzen der unklar oder zweideutig klingenden Ausdrücke, durch Umschreiben der Textpassagen;

Das Anpassen der Übersetzung den orthographischen Normen der Zielsprache;

Falls es im Text Eigennamen und Zahlen gibt, sollen sie in der Übersetzung überprüft werden.

Переклад німецьких дієприкметників українською

Allumfassend – калька з російської всеохоплюючий. Українською: всебічний, всеохопний, всеосяжний, універсальний

Auslachend – калька з російської висміюючий. Українською глузливий

Ausschließend – калька з російської виключаючий. Українською несумісний

Beunruhigend – калька з російської занепокоюючий. Українською: тривожний, докучливий, дошкульний, клопітний, турботний, бентежний, неспокійний

Bildend – калька з російської утворюючий. Українською: прикментники зі складовою -творчий або –твірний

Denkend – калька з російської думаючий. Українською: мислячий.

Dominierend – калька з російської домінуючий. Українською: найбільш поширений, панівний

Einschlafend – калька з російської засинаючий. Українською: напівсонний

Genesend – калька з російської виздоровлюючий. Українською: на шляху до видужання

Schmerzlindernd – калька з російської знеболюючий. Українською: анальгетик, знеболювальний, для знечулення


Verneinend – калька з російської заперечуючий. Українською: заперечний, заперечливий

Vernichtend – калька з російської знищуючий. Українською: нищівний, руйнівний, смертоносний

Vielversprechend – калька з російської багатообіцяючий. Українською: перспективний

Wirkend – калька з російської діючий. Українською: ефективний, чинний, активний

Wissend – калька з російської знаючий. Українською: компетентний, досвідчений, обізнаний, тямущий


Укладення індивідуальних глосарів на підставі тексту

Wassertechnologien

1.Trinkwasseraufbereitung mit diamantbeschichteten Elektroden: ein innovatives Verfahren, in dem Experten Potenzial für die Zukunft sehen. Die Elektrode eliminieren organische Schadstoffe im Wasser – ganz ohne Chemikalien. Die Methode verhindert wirkungsvoll unerwünschte Stoffe im Trinkwasser wie pestizide oder Arzneimittelreste.

2. Eine Alternative zur Wasserentkeimung durch Chemikalien ist auch die Desinfektion durch ultraviolettes Licht. Bei diesem klassischen Verfahren, das derzeit eine Renaissance erlebt, gleitet Wasser durch einen Behälter mit einem UV-Tauchstrahler und wird nur durch die Lichtkraft entkeimt. Die Energie des UV-Lichts zerstört die Zellstruktur der Bakterien – und sie sterben ab.

3. Ob Toilette, Dusche oder Waschmaschine – im Haushalt entsteht Abwasser, das entsorgt werden muss. Doch nicht alle privaten Haushalte, etwa in ländlichen Regionen, verfügen über einen direkten Anschluss an die öffentliche Kanalisation. Biologische Abwasserentsorgung mit Kleinkläranlagen ist eine umweltfreundliche Lösung.

4. Abwasser aufbereiten und für die Energiegewinnung nutzen: Bei der Abwasserreinigung in der Kläranlage entsteht Bewässerungswasser für die Landwirtschaft, Wasser zur Grundwasseranreicherung und Faulgas. Die in den Kläranlagen entstehenden Faulgase können dann wieder der umweltfreundlichen Energieerzeugung dienen.

5. Grundwasser gilt als die bedeuteendste Ressource der Trinkwassergewinnung. Ein Netz feiner Sensoren, die in den Boden eingelassen sind, überwacht den mikrobiologischen Prozess im Boden und im Grundwasser. Die Sensoren funktionieren dabei zugleich als Frühwarnsystem, sollte eine Verunreinigung des natürlichen Wasserspeichers drohen.

6. Regenwasser, das von Straßen und Industrieflächen abfließt, enthält eine ganze Reihe von Schmutzpartikeln und darf nicht ungereinigt in ein Gewässer abgeleitet werden. Verschmutztes Regenwasser wird nicht erst aufwendig gesammelt und anschließend in einem großen Becken gereinigt, sondern direkt dort, wo es entsteht, abgefangen und gefiltert. Sauberes Wasser kann direkt in die Gewässer abfließen.

7. Das Umweltbundesamt präsentiert in einem multimedialen Gesetzbuch ein eindrückliches Bild davon, wie stark verschiedene Gewässer in Deutschland von Umweltverschmutzungen gefährdet waren – und wie sie dank wirkungsvoller Umweltgesetze gerettet werden konnten. Die konkreten Beispiele Bodensee, Elbe und Stadtregion Berlin machen deutlich, wie Umweltprobleme, die sich zum Risiko für die Trinkwasserversorgung entwickelt hatten, gelöst wurden.

Deutschland. Forum für Politik, Kultur und Wirtschaft, Nr. 2. April/Mai 2008. Ss. 23-25.

Укладення індивідуальних глосарів на підставі тексту

Eine neue Ingtegrationspolitik in Deutschland

Aus einem Interview mit Yasemin Karakaşoğlu (Universität Bremen)

Frau Karakaşoğlu, wo sehen Sie die Gründe für das schlechte Abschneiden von Migrantenkindern in der Schule?

Es sind überwiegend soziale Gründe. Es gibt Migranten-Gruppen, deren Bildungsstand und ökonomische Möglichkeiten weit unter dem Durchschnitt der Gesellschaft liegen. Dazu gehören die Türken und Italiener. Sie haben – vielleicht aus Gründen der Tradition in ihren Herkunftsländern – in all den Jahren kaum eine Selbsthilfe organisiert […]

Muss die Integration der Kinder bereits in den Familien beginnen?

Ja […] Aber türkische und italienische Eltern haben häufig eine große Distanz zur Schule, weil sie in ihr den Staat repräsentiert sehen. Mit ihm haben sie oft schlechte Erfahrungen gemacht, zum Beispiel in den Behörden. Außerdem fühlen sie sich sprachlich den Lehrern nicht gewachsen. […] wenn die Kinder aus der Schule kommen, kehren sie in ihre Wohngebiete zurück, wo Menschen mit Migrationshintergrund häufig in der Mehrheit sind. Dort ist das Sprachniveau sehr niedrig. Ganztagsschulen mit vielen gemeinsamen Aktivitäten, die auch soziale Kompetenz fördern könnten, wären eine Möglichkeit, dieses Problem zu entschärfen. […]

Für den Mangel an Integration gibt es sicher viele Ursachen. Welche Rolle spielt dabei die Religion?

Es ist nicht ganz klar, ob die soziale Ausgrenzung zu einer verstärkten religiösen Orientierung führt oder ob umgekehrt aus einer religiösen Erziehung eine stärkere Abgrenzung folgt. Im Prinzip ist die religiöse Orientierung bei Migranten aber deutlich größer als bei Nichtmigranten. Das gilt nicht nur für Muslime, sondern auch für Christen, etwa für Migranten aus Griechenland. […]

In der deutschen Gesellschaft werden Phänomene wie das Kopftuch türkischer Mädchen als Zeichen von Unterdrückung gewertet…

Das Tragen des Kopftuchs kann ein tiefes Zugehörigkeitsgefühl zur Religion ausdrücken, es muss aber nicht mit einer fundamentalistischen Haltung einhergehen, sondern kann auch im positiven Sinn provozierend sein. Es kann einfach besagen: So, wie ich bin, möchte ich anerkannt werden. An der modischen Art, wie das Tuch oft getragen wird, ist zu erkennen, dass es auch eine Art jugendkultureller Ausdrucksform ist. Dies wird bei der Debatte hierzulande kaum berücksichtigt. […]

DAAD Letter – Das Magazin für DAAD-Alumni. Nr. 2 Aug. 2006. – Seite 29.

^ Питання для самоконтролю до тематичного курсу «Теорія та практика перекладу»


Поняття і визначення перекладу.

Термінологічний апарат перекладознавства.

Обۥєкт і предмет перекладознавства.

Роль перекладу для історії людської цивілізації.

Мовні і культурні барۥєри як передумова існування перекладу.

Аспекти перекладознавства.

Загальна та спеціальна теорія перекладу.

Процесуальне перекладознавство.

Критика перекладу.

Історія перекладу.

Дидактика перекладу.

Отто Каде - автор терміну "транслатологія".

Перекладацькі універсалії.

Переклад як особливий вид комунікації.

Прагматичні аспекти перекладу.

Герменевтичні аспекти перекладу.

Інтралінгвальний, інтерлінгвальний та інтерсеміотичний переклад за Романом Якобсоном.

Питання перекладності в перекладознавстві.

Межі перекладності.

Інваріант перекладу.

Перекладацька еквівалентність.

Функціональна та динамічна еквівалентність за Юджином Найдою.

Адекватність перекладу як критерій результату перекладацького прпоцесу.

Проблема оцінки якості перекладу.

Критерії репрезентативності перекладу.

Поняття одиниці перекладу.

Одиниця перекладу і способи її виокремлення.

Співвідношення між мовою оригіналу та мовою перекладу.

Нульове співвідношення між мовою оригіналу та мовою перекладу.

Природа лексичної безеквівалентності.

Інтерференція в перекладі.

«Фальшиві друзі» перекладача.

Теорія відповідностей та трансформацій у перекладознавстві.

Лінгвоетнічна специфіка перекладу.

Складові лінгвоетнічного барۥєру.

Розбіжності норм мови оригіналу та мови перекладу.

Ситуативні реалії.

Екзотизми.

Способи відтворення семантико-стилістичних функцій реалій в перекладі.

Гіперонімічне перейменування.

Дескриптивна перифраза.

Комбінована реномінація.

Калька в перекладі.

Транспозиція як метод непрямого перекладу.

Уподібнення.

Ситуативний відповідник.

Контекстуальне розтлумачення реалії.

Модуляція або Семантична парафраза.

Компенсація.

Гармонізація перекладу.

Модернізація та архаїзація – два протилежні напрямки в перекладі.

Перекладацькі трансформації як інструмент оптимального перекладацького рішення.

Переклад власних імен.

Географічні назви, їх історична та етнічна зумовленість.

Транскрипція і транслітерація.

Фразеологізми як перекладацька проблема.

Модифіковані фразеологізми як перекладацька проблема.

Перекладознавче розрізнення типів текстів.

Специфіка перекладу науково-технічних текстів.

Реферативний переклад.

Філологічний переклад.

Дослівний переклад.

Компۥютерний (машинний) переклад.

Підрядник та можливості його застосування.

Адаптований переклад.

Функціональний переклад.

Відсутність експлікації граматичного значення в мові перекладу.

Граматичні трансформації в перекладі.

Граматичні заміни в перекладі.

Випущення і граматичні доповнення в перекладі.

Лексичні трансформації в перекладі.

Диференціація значень.

Конкретизація значень.

Узагальнення значення.

Антонімічний переклад.

Мовна норма і узус в перекладі.

Нормативно-мовні та узуальні помилки в перекладі.

Поняття оптимального перекладацького рішення.

"Критичне око" в процесі перекладу.

Редагування перекладу.

Найпоширеніші причини перекладацьких помилок.

Аналіз результатів перекладу: навчальна і редакторська мета.

Робота перекладача з допоміжними засобами.

Паралельні та фонові тексти як істотна допомога перекладачеві.

Види словників.

Словники, доступні перекладачам, які працюють з німецькою та українською робочою мовами.

Перекладацька обережність з перекладними, двомовними словниками.

Енциклопедичні та фахові видання, придатні для роботи перекладача.

Багатоманітність мов у світі.

Перекладознавчий аналіз тексту.

Позатекстові фактори аналізу тексту.

Внутрішньотекстові фактори аналізу тексту.

Рецептивна фаза перекладацького аналізу тексту.

Розуміння перекладачем тексту оригіналу.

Продуктивна фаза перекладацького процесу.

Передача в перекладі сигніфікативних конотацій.

Передача внутрішньомовного значення.

Закономірності та випадковості в перекладі.

Спотворення, неточності та неясності в перекладі.

Поняття метатексту.

Поняття паратексту.

Дотримання когерентності та когезіі як необхідна передумова адекватного перекладу.

Дубляж кінофільмів.

Основні правила субтитрування.

Переклад Біблії як один з найдавніших доказів функціонування перекладу.

Септуагінта та Вульгата.

Значення Святого Письма для розвитку національних мов.

Лютерів переклад Біблії.

Пересопницьке Євангеліє – найдавніший доступний український переклад Біблії.

Переклад Пилипа Морачевського.

Біблія Пантелеймона Куліга та Івана Пулюя.

Переклади Святого Письма Івана Огієнка та Івана Хоменка.

Юджин Найда та його дослідження перекладів Біблії різними мовами.

Теоретичні погляди Мартина Лютера на переклад.

Німецькі романтики та їхній внесок у теорію перекладознавства.

Фрідріх Шляйєрмахер.

Погляди на переклад Вільгельма фон Гумбольдта.

Українські перекладачі-романтики.

Панько Кулішяк як прихильник барокового розвитку української мови.

Іван Франко та львівський "Літературно-науковий вісник".

Українські перекладачі-неокласики. Розстріляне відродження перекладу.

Перекладачі ХХ століття з німецької на українську мову.

Професійна практика перекладачів.

Психологічні та когнітивні передумови опанування фаху перекладача.

Перекладацька етика.

Відповідальність перекладача перед автором оригіналу і перед реципієнтом перекладу.

Націєтворча роль перекладу в Україні.

Автор художнього тексту і перекладач – проблема взаємодії двох творчих особистостей.

Аналіз перекладу "Пісні мандрівника" Й.В. Гете різними українськими перекладачами.

Аналіз перекладу "Вільшаного короля" Й. В. Гете різними українськими перекладачами.

Рецепція німецькомовної літератури в Україні.

Рецепція української літератури в німецькомовному просторі.

Динаміка перекладу української літератури німецькою мовою.



Рекомендована література до курсу:


Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Борис Антоненко-Давидовичю – Київ: Либідь, 1991. – 256 с.


Бархударов А. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода / А. С. Бархударов. – Москва: Международные отношения, 1975. – 239 с.


Жлуктенко Ю. О. Німецько-українські мовні паралелі / Ю. О. Жлуктенко. Київ: Вища школа, 1977. – 264 с.


Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова) / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.


Коптілов В. Теорія і практика перекладу: навчальний посібник / Віктор Коптілов. Київ: Юніверс, 2003. – 280 с.


Назаркевич Х. Я. Основи перекладознавства. Ч. 1: Теоретичний курс: навчальний посібник / Христина Назаркевич. – Львів: Видавн. Центр ЛНУ, 2010. – 298 с.


Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради / Олександр Пономарів. – Київ: Либідь, 2002. – 239 с.


Handbuch Translation / hrsg. Von Mary Snell-Hornby, Hans Hönig, Paul Kussmaul u.a. – Tübingen: Stauffenburg, 2006. – 434 S.


Koller Werner. Einführung in die Übersetzungswissenschaft / Werner Koller. – Heidelberg; Wiesbaden: Quelle & Meyer, 1992. – 343 S.



1 Deutschland. Forum für Politik, Kultur, Wirtschaft und Wissenschaft. – Nr. 1/2003. – S. 18.

1 Deutschland. Forum für Politik, Kultur und Wirtschaft. – Nr. 2/2008. – S. 4.

1 Deutschland. Forum für Politik, Kultur und Wirtschaft. – Nr. 6/2007. – S. 39.


1 Deutschland. Forum für Politik, Kultur und Wirtschaft. – Nr. 2/2008. – S. 45.

2 Deutschland. Forum für Politik, Kultur, Wirtschaft und Wissenschaft. – Nr. 1/2003. – S. 10

1 Deutschland. Forum für Politik, Kultur, Wirtschaft und Wissenschaft. – Nr. 1/2003. – S. 19.



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації