Поиск по базе сайта:
Стан І шляхи підвищення якості превентивної освіти в навчальних закладах Харківської області у 2013/2014 навчальному році Волкова І. В., завідувач Центру формування здорового способу життя квнз «Харківська академія неперервної освіти» icon

Стан І шляхи підвищення якості превентивної освіти в навчальних закладах Харківської області у 2013/2014 навчальному році Волкова І. В., завідувач Центру формування здорового способу життя квнз «Харківська академія неперервної освіти»




Скачати 195.51 Kb.
НазваСтан І шляхи підвищення якості превентивної освіти в навчальних закладах Харківської області у 2013/2014 навчальному році Волкова І. В., завідувач Центру формування здорового способу життя квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Дата конвертації30.12.2014
Розмір195.51 Kb.
ТипДокументи

Стан і шляхи підвищення якості превентивної освіти в навчальних закладах Харківської області у 2013/2014 навчальному році
Волкова І.В., завідувач Центру формування здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»;

Колісник О.В., методист Центру формування здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Вступ

Виховання відповідального ставлення молоді до власного здоров’я та здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної й суспільної цінності, формування здоров’язбережувальної компетентності дітей і учнівського загалу, культури здоров’я
та здорового способу життя є одним із стратегічних завдань національної освіти.

Превентивна освіта як цілеспрямований процес, метою якого є утвердження здорового, безпечного способу життя, соціально-психологічного та соціально-правового захисту дітей і молоді, охоплює комплекс важливих проблем сучасної педагогіки – профілактику шкідливих звичок, соціальної дезадаптації, ризикованої та девіантної поведінки, правопорушень, бездоглядності, жебрацтва, насильства серед неповнолітніх. Змістове наповнення превентивного виховання відповідно до сучасних вимог передбачає формування системи ціннісного ставлення особистості до самої себе, соціального
та природного оточення.

Актуальною потребою сьогодення є ефективне (тобто таке, яке має позитивний результат) здійснення превентивної діяльності в навчальному закладі. Доведено, що це стає можливим тільки за умови наявності:

  • цілеспрямовано підготовлених компетентних педагогів;

  • якісного навчально-методичного забезпечення;

  • відповідності змісту, форм і методів психолого-віковим особливостям учнівської аудиторії;

  • використання методів оцінки ефективності здійснюваних заходів тощо.

Саме на підвищення педагогічної компетентності з питань ефективного здійснення превентивного виховання, створення здоров’язбережувального середовища у навчальному закладі спрямована діяльність Центру формування здорового способу життя.
І. Аналіз якості організації превентивного навчання та виховання
в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області
за результатами моніторингових досліджень


У 2013-2014 навчальному році в Харківській області були проведені Всеукраїнські моніторингові дослідження якості превентивної освіти дітей та учнівської молоді
в навчальних закладах і забезпечення викладання предмета «Основи здоров’я» та курсу «Захисти себе від ВІЛ», дослідження у межах проекту «Зміцнення потенціалу Всеукраїнської спілки вчителів і тренерів для поліпшення доступу до якісних послуг з профілактики ВІЛ/СНІДу» (за підтримки Європейського Союзу).

В анкетуванні брали участь методисти Р(М)МК(ІЦ), заступники директорів
з навчально-виховної роботи, учителі основ здоров’я, педагоги-тренери, учні 10-11 класів
і батьки старшокласників. Анкети містили питання стосовно організації превентивної освіти в навчальних закладах, профілактики шкідливих звичок і ВІЛ-інфікування в учнівському середовищі, формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей.

Результати анкетувань «До» і «Після» учнів 10-11 класів показали, що учні вважають себе достатньо обізнаними з питань здорового способу життя, профілактики
ВІЛ-інфікування, впливу наркотичних речовин, алкогольних напоїв і куріння на організм людини, збереження репродуктивного здоров’я.

Разом із тим на питання «Як Ви вважаєте, чи може особиста поведінка призвести до ВІЛ-інфікування Вас або іншої людини?» тільки 31 % (під час анкетування «До» – 22 %) опитаних дали відповідь «Так, це цілком можливо» та 29 % («До» – 20 %) – «Думаю, що такий ризик можливий»; на питання «Чи згодні Ви, що можна знизити ризик
ВІЛ-інфікування, відклавши початок статевого життя до шлюбу або серйозних стосунків
у більш старшому віці?» тільки 54 % («До» – 41 %) підлітків відповіли «цілком згоден», 31 % («До» –27 %) – «скоріше згоден».

Загалом, результати Всеукраїнських моніторингових досліджень висвітлили наявність таких проблем:

  • недостатній рівень системності у превентивній діяльності закладів (відсутність моніторингових досліджень у закладах щодо вживання алкогольних і тютюнових виробів, пропусків уроків учнями без поважних причин, досліджень щодо ефективності проведених превентивних виховних заходів, відсутність спеціальних занять для дітей групи ризику тощо);

  • недостатній рівень володіння та застосування класними керівниками у виховній превентивній діяльності методики навчання на засадах розвитку життєвих навичок;

  • низький рівень обізнаності педагогічних працівників із питань ВІЛ/СНІДу, навичок надання першої медичної допомоги в умовах ВІЛ-епідемії, сформованості толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей;

  • відсутність системної роботи з батьківською громадськістю з питань превентивної освіти, проблем ВІЛ/СНІДу.

У 2013/2014 навчальному році співробітниками Центру формування здорового способу життя проведено дослідження, яке передбачало за мету вивчення організації превентивної роботи в навчальних закладах Харківської області та готовності педагогів до здійснення такої діяльності. Анкетування відбувалося під час методичних виїздів (ДАРів)
у райони (міста) Харківської області. Участь брали: 102 учні 8-11 класів, 62 класних керівники, 17 педагогів-тренерів курсу «Захисти себе від ВІЛ».

Результати анкетування учнів показали, що лише 39 % опитаних вважають найбільш актуальними для себе питання особистісного здоров’я, при цьому 100 % зазначили, що намагаються вести здоровий спосіб життя. Разом із тим тільки 17 % із них повідомили, що дотримуються режиму дня, 19 % – намагаються не нервувати, уникати стресів, 36 % – ніколи не вживають алкогольні напої, у тому числі слабоалкогольні, 54 % – не курять.

Тільки 56 % учнів відзначили, що погано почувають себе в компанії людей, які курять, 18 % – мають шкідливі звички, 30 % вважають, що їм потрібно більше рухатися.
Це свідчить про недостатній рівень сформованості здоров’язбережувальної компетентності опитаних учнів.

Серед факторів, які найбільше впливають на свідомий вибір людиною власного способу життя, 74 % опитаних обрали приклад дорослих, 39 % – спосіб життя друзів,
34 % відмітили впливовість виховних заходів у школі, і лише 12 % вважають дієвою пропаганду здорового способу життя через рекламу в ЗМІ. Таким чином, учні підтверджують, що значна роль у формуванні основ здорового способу життя учнівської молоді належить саме виховній роботі в навчальному закладі та педагогу, який її здійснює
і має бути прикладом людини з високим рівнем здоров’язбережувальної компетентності.

У результаті дослідження, наскільки класні керівники готові до здійснення якісної превентивної діяльності в навчальному закладі, були отримані такі показники:

  • щодо володіння методикою проведення превентивного виховання на засадах розвитку життєвих навичок (ООЖН) – 69 % (у попередньому 2012/2013 навчальному році – 54 %) респондентів указали, що знайомі з теоретичними та психологічними основами цієї методики;

  • 17 % (у 2012/2013 н.р. – 18 %) опитаних брали участь у тренінгах колег;

  • тільки 11 % (у 2012/2013 н.р. – 8 %) пройшли відповідне навчання, мають сертифікат;

  • 10 % (у 2012/2013 н.р. – 11 %) респондентів повідомили, що мають особистий досвід проведення заходів у формі тренінгу, проте лише 7 % змогли назвати, яким питанням вони були присвячені.

У цілому 86 % (у попередньому 2012/2013 навчальному році – 88 %) опитаних учителів зазначили, що планування превентивного виховання здійснюють відповідно
до психолого-вікових особливостей учнів, але результати психолого-педагогічного діагностування при цьому враховують лише 48 % (у 2012/2013 н.р. – 54 %) респондентів, бажання учнів – 32 % (у 2012/2013 н.р. – 28 %).

74 % (у 2012/2013 н.р. – 66 %) опитаних класних керівників зазначили, що у своїй роботі використовують діагностичні методи оцінювання ефективності превентивних заходів, 84 % з них (у 2012/2013 н.р. – 77 %) змогли назвати інструментарій цих досліджень (анкетування, опитування або тестування).

Серед форм превентивної роботи, які використовуються в умовах навчального закладу, все частіше називаються інтерактивні форми, проте залишається розбіжність
у відповідях класних керівників і учнів: тренінги назвали 60 % педагогів і 77 % учнів
(у попередньому 2012/2013 навчальному році – 54 % педагогів, 60 % учнів); турніри, конкурси – 66 % педагогів, 41 % учнів (у 2012/2013 н.р. – 52 % педагогів, 38 % учнів); круглі столи – 65 % педагогів, 17 % учнів (у 2012/2013 н.р. – 44 % педагогів, 30 % учнів); проектну діяльність – 24 % педагогів, 18 % учнів (у 2012/2013 н.р. – 32 % педагогів, 20 % учнів); ділові ігри – 38 % педагогів і 13 % учнів (у 2012/2013 н.р. – 31 % педагогів, 27 % учнів); акції – 43 % педагогів, 18 % учнів (у 2012/2014 н.р. – 30 % педагогів, 10 % учнів).

За позитивне можна вважати, що 81 % (у 2012/2014 н.р. 76 %) опитаних учнів відповіли, що мають досвід участі в тренінгах. Але тільки 58 % із них (у 2012/2014 н.р. – 72 %) зазначили, що це відбувається під час виховних заходів. Разом із тим тільки
22
 % опитаних учнів вважають, що участь у профілактичних шкільних заходах протягом попереднього навчального року жодним чином на них не вплинула, 29 % утруднюються визначити результат. Лише 17 % учнів зазначили, що шкільні заходи сприяли формуванню навичок ведення здорового способу життя, 7 % – розвитку особистісних якостей
(були названі толерантність, відповідальність, розуміння інших людей).


Отримані результати свідчать, що в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області відбувається процес опанування та застосування ефективних методик здійснення превентивної освіти, проте він повільний і рівень сформованості педагогічної компетентності з питань формування здорового способу життя, превентивної освіти
у класних керівників не може задовольнити сучасні потреби в якісній превентивній освіті.

Однак, оцінюючи власну компетентність у питаннях превентивної освіти,
9 % опитаних класних керівників обрали «середній рівень», 78 % – «достатній», 13 % – «високий». Ефективність роботи шкільних методичних об’єднань класних керівників
із питань підвищення компетентності педагогів щодо здійснення превентивного виховання визначили на середньому рівні 4 % опитаних класних керівників, на достатньому – 81%,
на високому рівні – 15 %.

Аналіз результатів анкетування педагогів-тренерів курсу «Захисти себе від ВІЛ» показав, що тільки 11 % респондентів мають змогу проводити заняття в спеціально обладнаному для проведення тренінгів кабінеті; 78 % проанкетованих повідомили, що їх досвід тренерської роботи використовується під час засідань РМО (ШМО) класних керівників, 33% – під час проведення шкільних педагогічних рад, 33 % – для навчання класних керівників; при цьому тільки 22 % мають досвід тренінгової роботи з батьками, тільки 11 % презентували власний досвід через участь у виставках-ярмарках педагогічних ідей та технологій.

Висновки:

1. Залишається проблемою поширеність шкідливих звичок серед учнівської молоді, розуміння ними важливості навичок здорового способу життя, що зумовлено недостатнім рівнем сформованості здоров’язбережувальної компетентності учнів.

2. Спостерігаються позитивні зміни в застосування педагогами інтерактивних форм
і методів у превентивному виховному процесі, проте якість здійснення цієї діяльності
є невисокою.

3. Недостатній рівень сформованості педагогічної компетентності з питань формування здорового способу життя, превентивної освіти в класних керівників, педагогічних працівників, які здійснюють превентивну виховну діяльність, є причиною відсутності системи у проведенні превентивної роботи, знижує її ефективність.

4. Проблемою залишається використання досвіду тренінгової діяльності педагогів-тренерів для підвищення компетентності класних керівників районів (міст), батьків учнів
із питань превентивної роботи.
ІІ. Науково-методичний супровід підвищення компетентності

педагогічних працівників із питань превентивної освіти

У міжкурсовий (міжатестаційний) період реалізується система науково-методичної роботи щодо підвищення компетентності різних категорій педагогічних працівників
із питань формування здорового способу життя, превентивної освіти учнівської молоді.

Моніторинг охоплення педагогічних працівників інформаційно-просвітницькою роботою з питань формування основ здорового способу життя показує тенденцію
до зростання кількості педагогічних працівників, які проходять курсову підготовку: 2008 рік – 1582 особи, 2009 – 1690, 2010 – 1628, 2011 – 1819, 2012 рік – 1958, 2013 рік – 3896 осіб.

Так, із 2003 року 395 педагогічних працівників підвищили компетентність шляхом навчання на семінарі «Репродуктивне здоров’я – невід’ємна складова частина здоров’я нації та збереження сталого розвитку суспільства», який проводиться спільно з Обласним центром планування сім’ї та репродукції людини.

З 2008 року з метою підвищення компетентності класних керівників щодо ефективного здійснення превентивної освіти проводиться спецкурс-тренінг «Превентивна освіта та формування репродуктивного здоров’я». У 2013/2014 навчальному році навчання пройшли 26 класних керівників Куп’янського району. Аналіз вихідного діагностування показав, що спецкурс сприяв підвищенню обізнаності класних керівників із питань сучасних вимог до організації та здійснення превентивної діяльності, освіти на засадах розвитку життєвих навичок, усвідомленню необхідності врахування в організації превентивної виховної роботи системного, діяльнісного, компетентнісного, особистісно орієнтованого підходів. Зі слухачами відпрацьовано алгоритм превентивної діяльності класного керівника, схему планування, розробки та здійснення заходів у відповідності до психолого-вікових особливостей учнів, проведення досліджень щодо результативності превентивних впливів.
ІІІ. Науково-методичний супровід упровадження превентивних програм
у навчальних закладах Харківської області

3.1. Підготовка педагогів щодо впровадження навчальної програми «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» за курсом «Захисти себе від ВІЛ»

З 2013/2014 навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах упроваджується навчальна програма «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу»
за курсом «Захисти себе від ВІЛ».

Навчання педагогічних працівників із питань викладання вищезазначеного курсу відбувалося на 18-годинному спецкурсі-тренінгу «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу». Відповідно до заявок районних (міських) відділів (управлінь) освіти проведено 3 спецкурси, навчання пройшли 125 педагогічних працівників.
Усі учасники спецкурсів-тренінгів отримали навчально-методичне забезпечення: навчальну програму курсу, методичний посібник для педагога-тренера, посібник для учнів
і мультимедійний посібник «Захисти себе від ВІЛ», які надані ГО «Здоров’я через освіту».

^ 3.2. Упровадження факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ»

Здійснення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів
за національним показником № 11 «Відсоток загальноосвітніх навчальних закладів,
які мають підготовлених учителів і протягом останнього навчального року забезпечили навчання учнів за програмами розвитку життєвих навичок щодо формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ-інфекції» показало, що станом на 01.06 2014 року
в Харківській області налічується 645 педагогічних працівників, підготовлених
до впровадження даного курсу, 271 із них пройшли навчання на спецкурсах-тренінгах «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу», 374 педагоги-тренери проходили навчання на 18-годинних спецкурсах-тренінгах «Профілактика ризикованої поведінки і ВІЛ/СНІДу» (у 2010-2012 роках) і в 2013 році пройшли Re-fresh семінари «Упровадження курсу «Захисти себе від ВІЛ».

Середній показник забезпеченості навчальних закладів підготовленими педагогами-тренерами курсу по області складає 66 % від усіх загальноосвітніх навчальних закладів
І-ІІІ ступенів. Більше ніж 80 % навчальних закладів забезпечені підготовленими педагогами в Балаклійському, Барвінківському, Близнюківському, Богодухівському, Борівському, Валківському, Вовчанському, Дергачівському, Зачепилівському, Золочівському, Ізюмському, Коломацькому, Красноградському, Краснокутському, Лозівському, Первомайському, Печенізькому, Сахновщинському, Харківському районах області, м. Ізюмі, м. Куп’янську, м. Лозовій, м. Люботині, м. Первомайському, Дзержинському, Ленінському, Червонозаводському районах м. Харкова. Нижчою за середній показник по області
є забезпеченість навчальних закладів підготовленими тренерами у Дворічанському, Нововодолазькому районах області, Київському, Фрунзенському районах м. Харкова.

Проте викладання курсу відбувається не в усіх закладах, що мають підготовлених педагогів-тренерів. Так, за наданою районними (міськими) відділами (управліннями) освіти інформацією, у поточному навчальному році навчання за курсом відбувалося у 572 (71 %) загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області, у тому числі:

  • у 121 загальноосвітньому навчальному закладі м. Харкова та
    451 загальноосвітньому навчальному закладі Харківської області;

  • у 100 % загальноосвітніх навчальних закладів Коломацького району області, м. Ізюму, м. Люботина, Дзержинського, Ленінського районів м. Харкова;

  • менше ніж у 50 % закладів Богодухівського, Дворічанського, Зміївського районів, м. Лозової, м. Чугуєва, Київського, Московського, Орджонікідзевського районів м. Харкова.

Також у 2013/2014 навчальному році працювали тільки 586 тренерів (що становить 91 % педагогічних працівників, які пройшли відповідне навчання).

Менше ніж 50 % підготовлених педагогів-тренерів району (міста) забезпечували навчання учнів у Близнюківському, Богодухівському, Красноградському районах, м. Куп’янську, м. Лозовій, м. Чугуєві, Жовтневому, Московському, Орджонікідзевському районах м. Харкова.

У 2013/2014 навчальному році навчання за факультативним курсом «Захисти себе від ВІЛ» пройшли 22 714 учнів, що на 14 430 осіб більше, ніж у 2012/2013 навчальному році.
3.3. Упровадження превентивного проекту «Зміцнення потенціалу Всеукраїнської спілки вчителів і тренерів для поліпшення доступу до якісних послуг
з профілактики ВІЛ/СНІДу» (за підтримки Європейського Союзу) в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області


У межах вищезазначеного проекту Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України проводиться розгляд моделей превентивної освіти в навчальних закладах (далі – розгляд). Метою розгляду є підбиття підсумків реалізації проектних заходів за підтримки Європейського Союзу щодо забезпечення універсального доступу учнів і педагогів до превентивної освіти, посилення партнерської взаємодії із сім’єю та громадськими організаціями щодо впровадження профілактичних програм і проектів у навчально-виховний процес у навчальному закладі.

У Харківській області розбудовують ефективну модель превентивної освіти в межах діяльності навчального закладу як Школи, дружньої до дитини, 30 навчальних закладів: Балаклійська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 ім. О.А.Тризни (директор Попов В.М.), Богодухівський колегіум № 2 (Ємельяненко Т.М.), Білоколодязька ЗОШ І-ІІІ ступенів Вовчанського району (Терлюк Л.М.), Козачолопанський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Дергачівського району (Дударєва Т.А.), Руновщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Зачепилівського району (Куриленко В.Г.), Комсомольська гімназія № 2 Зміївського району (Гутаріна Л.В.), Золочівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (Колодько О.С.), Красноградський багатопрофільний ліцей (Шевчук О.В.), Слобідська ЗОШ І-ІІІ ступенів Краснокутського району (Богодущенко О.І.) , Подолянська ЗОШ І-ІІІ ступенів Куп’янського району (Шаповалов О.В.), Краснопавлівський багатопрофільний ліцей Лозівського району
(Карпека Ю.М.), Нововодолазький ліцей (Коваленко О.В.), Червонознаменівська
ЗОШ І-ІІІ ступенів (Цвіркун Н.Г.), Пісочинський колегіум Харківського району
(Роганін О.М.), Есхарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Чугуївського району (Міщенко О.І.), Шевченківський ліцей (Шмігельська Т.В.), Куп’янська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6
(Лакішек Л.О.), Лозівський НВК № 10 «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» (Бондаренко В.М.), Люботинська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (Мельник Н.О.), Первомайська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 (Гатілов В.І.), Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
№ 22 (Філіппова Н.О.), Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 127 ім. Г. К.  Жукова
(Денисюк І.В.), Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 52 (Прибиловська Н.В.), Харківська гімназія № 83 (Ситник О.І.), Харківська гімназія № 152 (Луценко Л.В.),
Харківський ліцей № 141 (Кравченко Р.М.), Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 104 (Тесленко О.В.), Харківська гімназія № 14 (Шкурапет Н.І.), Харківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 35 (Твердохліб Д.С.), Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-III ступенів № 9» (Куліш В.І.).
ІV. Організація превентивного навчання та виховання в навчальних
закладах Харківської області за результатами методичних виїздів (ДАРів)

^ 4.1. Організація превентивного навчання та виховання в навчальних закладах Харківської області за результатами методичних виїздів (ДАРів)

З метою надання науково-методичної допомоги педагогічним працівникам районних (міських) методичних кабінетів (центрів), адміністрації навчальних закладів, керівникам районних (міських) методичних об’єднань класних керівників і класним керівникам щодо організації та здійснення превентивного навчання й виховання учнів
у 2013/2014 навчальному році здійснено методичні виїзди до Богодухівського, Лозівського, Сахновщинського районів області, м. Ізюму. Проведено 2 семінари-тренінги «Якісне превентивне виховання – шлях до формування здоров’язбережувального освітнього середовища в умовах навчального закладу» та семінар-тренінг «Курс «Захисти себе від ВІЛ» – складова якісної превентивної освіти учнів» (узяли участь 64 педагогічних працівники).

Результати вищезазначених виїздів показують, що методичний супровід виховної роботи (у тому числі превентивної освіти) здійснюють методисти Р(М)МК(Ц), які разом
із указаним супроводжують також 5-7 інших напрямів; у всіх відвіданих районах (містах) питаннями превентивної виховної діяльності опікуються 2-3 співробітники Р(М)МК(Ц), що не є доречним.

Не сприяють підвищенню ефективності методичної роботи плинність кадрів Р(М)МК(Ц), які здійснюють методичний супровід превентивної освіти в навчальних закладах, і розподіл обов’язків, коли методист Р(М)МК(Ц) супроводжує декілька зовсім різних за специфікою напрямів. До того ж у 3 відвіданих районах і місті Ізюмі жоден методист, який здійснює методичний супровід превентивного виховання, не проходив навчання на спецкурсі за методикою освіти на засадах розвитку життєвих навичок.

Вивчення документації Р(М)МО класних керівників (Клєба Л.А., Кочергіна О.А., Веприцька С.С.) показало, що під час секційних засідань, семінарів класних керівників регулярно розглядаються питання профілактики шкідливих звичок у школярів, безпеки життєдіяльності, превенції девіантної та асоціальної поведінки, злочинності та правопорушень, дитячої бездоглядності, протидії торгівлі людьми, репродуктивного здоров’я, приділяється увага питанням застосування інтерактивних методів навчання
в превентивній роботі з органами учнівського самоврядування, батьківською громадою.

Однак під час планування роботи Р(М)МО класних керівників не завжди використовуються діагностичні та моніторингові дослідження ефективності їх попередньої діяльності; превентивні заходи за різними напрямами здійснюються, проте не завжди при цьому діагностуються та враховуються потреби учнівської молоді, класних керівників.

У відвіданих районах і м. Ізюмі за останні 5 років значно збільшилася кількість педагогів, якої пройшли навчання з викладання курсу «Захисти себе від ВІЛ»: з 1 у 2009
до 37 у 2014 році в Богодухівському районі, з 1 до 36 в Лозівському районі, з 1 до 19
в Сахновщинському районі, з 1 до 16 в м. Ізюмі. Проте кількість класних керівників, які володіють методикою навчання на засадах розвитку життєвих навичок, використовують
у виховній роботі методи тренінгової діяльності, проектів, інтерактивні форми, є занадто малою.

Заслуговують на увагу:

  • досвід Богодухівського колегіуму № 2 Богодухівської районної ради (директор Ємельяненко Т.М.) та Краснопавлівського багатопрофільного ліцею Лозівської районної ради (Карпека Ю.М.), які є базовими закладами у Харківській області за проектом «Зміцнення потенціалу Всеукраїнської спілки вчителів і тренерів для поліпшення доступу до якісних послуг з профілактики ВІЛ/СНІДу». Навчальні заклади вибудовують модель Школи, дружньої до дитини, беруть участь у Всеукраїнських моніторингових дослідженнях щодо якості превентивної освіти, упроваджують інтерактивну виставку «Маршрут безпеки», презентують досвід роботи через обласні виставки-ярмарки педагогічних ідей і технологій, обласні конференції. Богодухівський колегіум № 2 є також експериментальним майданчиком регіонального рівня за темою «Навчання та виховання учнів через природовідповідну (ноосферну) освіту і екологічну безпеку», третій рік поспіль перемагає у Всеукраїнському конкурсі «Парк педагогічної майстерності»;

  • досвід педага-тренера Грузіної В.А. (Сахновщинська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2), яка впроваджує курс «Захисти себе від ВІЛ» четвертий рік, володіє навичками проведення тренінгу, під час занять використовує інтерактивні, ігрові методи навчання, досліджує ефективність упровадження курсу за анкетами «До» і «Після», має досвід проведення тренінгів у роботі з педагогічними працівниками району під час секційних засідань учителів основ здоров’я, районних семінарів із питань профілактики ВІЛ-інфікування, є учасником обласного ТТК за темою «Шляхи підвищення ефективності превентивної освіти в регіоні».

Але загалом у районах (містах) такий досвід роботи навчальних закладів, педагогів-тренерів, класних керівників є недостатнім.
^ 4.2. Результати ХХІ обласної виставки-презентації педагогічних ідей
та технологій за темою «Виховний потенціал уроку в сучасній системі національної освіти»


Експертиза робіт, поданих на ХХІ обласну виставку-презентацію педагогічних ідей
та технологій за темою «Виховний потенціал уроку в сучасній системі національної освіти» за напрямом «Виховна робота», у розділі «Формування здорового способу життя», показала підвищення розуміння педагогічними працівниками змісту та завдань превентивного виховання. Дипломами нагороджені 28 (49 %) робіт. Дипломи І ступеня отримали експонати «Виховний потенціал Школи, дружньої до дитини, в системі національної освіти щодо виховання здорового підростаючого покоління» (автори Філіппова Н.О., Здорик Н.О. та інші, ХЗОШ І-ІІІ ст. № 22, Дзержинський район), «Профілактика статевих відносин
у молодіжному середовищі» (автор Швидка І.І., Красноградська гімназія «Гранд» Красноградської районної державної адміністрації), «Взаємодія ДНЗ і сім’ї у вихованні дитини старшого дошкільного віку з ознаками гіперактивності» (автор Соболь В.С., Краснопавлівський НВК Лозівської районної ради), «Управління процесом упровадження ідей природовідповідної (ноосферної) освіти в навчально-виховний процес початкової школи» (автори Михасюк О.К., Покришкіна Т.В., Богодухівська гімназія № 1 Богодухівської районної ради).

Роботи, подані на виставку-презентацію, охоплюють різні складові превентивної діяльності в навчальному закладі: упровадження у навчально-виховний процес оздоровчих
і здоров’язбережувальних освітніх технологій, у тому числі ноосферної освіти, проектної діяльності, освіти на засадах розвитку життєвих навичок; управлінські, методичні та навчально-виховні аспекти діяльності навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю та Школи, дружньої до дитини; питання безпеки життєдіяльності дітей та формування здорового способу життя молоді, організація взаємодії навчального закладу із сім’єю дитини тощо.

Проте журі відмітило, що також наявні роботи, які відрізнялися відсутністю системи
в розкритті обраної теми, невідповідністю розробок превентивних заходів сучасним вимогам щодо формування ціннісних орієнтацій дітей та учнівської молоді, недостатністю виявлення авторських підходів, креативних ідей у розв’язанні сучасних проблем.

Висновки:

Здійснення науково-методичного супроводу впровадження превентивних просвітницьких програм, проектів, превентивного виховання в навчальних закладах Харківської області показало:

  • кількість педагогів-тренерів превентивних програм у районах (містах)
    є недостатньою;

  • замала кількість класних керівників пройшли навчання та володіють методикою освіти на основі розвитку життєвих навичок;

  • досвід діяльності педагогів-тренерів із питань здійснення превентивної освіти
    в районах (містах) не вивчається як ефективний педагогічний досвід.


Рекомендації

щодо підвищення ефективності превентивного навчання та виховання
в навчальних закладах Харківської області

^ 1. Районним (міським) методичним кабінетам (центрам):

    1. Розглянути питання щодо оптимізації розподілу обов’язків у методичних кабінетах (центрах).

    2. Вести цілеспрямовану роботу щодо підвищення компетентності педагогічних працівників із питань формування основ здорового способу життя, превентивної освіти дітей та учнівської молоді, упровадження методики навчання на засадах розвитку соціально-психологічних компетентностей (життєвих навичок) через відповідні семінари, тренінги, спецкурси-тренінги КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» тощо.

    3. Сприяти цілеспрямованому навчанню класних керівників на тематичних спецкурсах-тренінгах «Превентивна освіта та формування репродуктивного здоров’я», «Дорослішай на здоров’я».

    4. Сприяти запровадженню факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» та його викладання педагогічним працівником, який пройшов навчання за методикою ООЖН
      і має відповідний документ.

    5. Узагальнювати та поширювати кращий досвід роботи навчальних закладів, педагогічних працівників із питань формування основ здорового способу життя, превентивного виховання, освіти на основі розвитку життєвих навичок; залучати педагогічних працівників до участі в професійних конкурсах, виставках-презентаціях педагогічних ідей та інших заходах досягнень фахової майстерності.


^ 2. Керівникам навчальних закладів, методичних об’єднань класних керівників, тренерам превентивних програм, класним керівникам:

    1. Забезпечити виконання нормативно-правових документів із питань превентивного навчання та виховання, безпеки життєвої діяльності учнів і педагогів.

    2. Сприяти підвищенню компетентності педагогічних працівників із питань формування основ здорового способу життя, превентивного навчання та виховання, у тому числі через відповідні семінари, тренінги, тематичні спецкурси-тренінги КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».

    3. Планування превентивної виховної діяльності здійснювати на основі діагностування проблем і потреб учнів і класних керівників, результатів психолого-педагогічних досліджень учнівських колективів.

    4. Сприяти впровадженню в навчально-виховний процес інноваційної методики навчання на засадах розвитку життєвих навичок, проектної діяльності, інтерактивних форм роботи; більше уваги приділяти формуванню та розвитку навичок безпечної поведінки учнів як важливої умови збереження здоров’я.

    5. Залучати якомога більшу чисельність учнівської молоді до проходження навчання
      за превентивними програмами та проектами.

    6. Більше уваги приділяти співпраці з батьками учнів із питань превентивного виховання, формування ціннісних ставлень, здорового способу життя.

    7. Використовувати в роботі методи оцінювання ефективності превентивних заходів.

    8. Створювати умови для відкриття спеціально обладнаних окремих кабінетів для проведення тренінгів.

    9. Брати активну участь у заходах щодо пропагування педагогічної майстерності
      та досвіду роботи з питань формування здорового способу життя, здійснення превентивної освіти, у тому числі через видавничу діяльність, участь у фахових конкурсах тощо.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації