Поиск по базе сайта:
Програма з біології основами генетики для студентів заочної форми навчання спеціальність „Фармація icon

Програма з біології основами генетики для студентів заочної форми навчання спеціальність „Фармація




Скачати 117.5 Kb.
НазваПрограма з біології основами генетики для студентів заочної форми навчання спеціальність „Фармація
Дата конвертації27.05.2013
Розмір117.5 Kb.
ТипПрограма


Робоча навчальна програма з біології основами генетики

для студентів заочної форми навчання спеціальність „Фармація”

1. Вступ



Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини, що вивчає закономірності спадковості, мінливості, індивідуального розвитку і морфофізіологічних адаптацій до умов зовнішнього середовища у зв’язку з її біосоціальною сутністю та вплив молекулярно-генетичних, клітинних онтогенетичних, популяційних, екологічних факторів на здоров’я людей.

Сучасний етап розвитку загальної та медичної біології. Місце біології в системі фармацевтичної освіти. Значення біологічних знань для розуміння суті хвороб, охорони здоров’я людей, науково обґрунтованого відношення до природи та її охорони. Біосоціальна природа людини. Значення біології для розкриття механізмів дії лікарських засобів на організм з урахуванням індивідуальних особливостей.


2. Біологічні основи життєдіяності людини.


2.1. Загальна характеристика життя. Рівні організації живого. Людина в системі природи.

Життя як природне явище. Форми життя: клітинна та неклітинна. Основні властивості життя: обмін речовин та енергії, здатність протистояти наростанню ентропії, подразливість, самооновлення, саморегуляція, самовідтворення, спадковість і мінливість, ріст і розвиток, дискретність і цілісність. Стратегія життя: стійка здатність до передавання інформації та її реалізації, адаптація до умов навколишнього середовища, поступальний розвиток. Рівні організації життя: молекулярно-генетичний, клітинний, онтогенетичний (організмовий), популяційно-видовий, біогеоценотичний, біосферний; елементарні структури рівнів та основні біологічні явища, що їх характеризують. Значення уявлень про рівні організації живого для медицини, фармації. Особливе місце людини у системі органічного світу.

^ 2.2 Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя

2.2.1. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого.

Утворення клітин - якісний етап еволюції. Клітинна теорія та її сучасний стан.

Про- та еукаріотичні клітини. Функціональні властивості клітини як відкритої системи. Транспорт речовин через плазматичну мембрану. Спеціалізація та інтеграція клітин багатоклітинних організмів.

^ 2.2.2 Структурно-механічна і функціональна організація еукаріотичних клітин.

Методи вивчення структури і функціонування клітин.

Клітинні мембрани, принцип компартменталізації. Рецептори клітин. Цитоплазма і цитоскелет. Органели цитоплазми: мембранні та немембранні, призначення і принципи функціонування. Організація потоків речовин і енергії у клітині. Енергетичне забезпечення клітини, АТФ, окислювальне фосфорилювання, розподіл енергії.

Ядро - центральний інформаційний апарат клітини. Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Структура інтерфазного ядра. Хроматин: структурна організація, еухроматин та гетерохроматин. Статевий хроматин. Морфо-функціональна характеристика та класифікація хромосом людини. Хромосомний аналіз. Каріотип людини. Геномні мутації. Хромосомні аберації. Ядерце як похідне хромосом, його роль в утворенні рибосом.

^ 2.2.3. Спадковий апарат еукаріотичних клітин і його функціонування - молекулярний рівень.

Організація потоку біологічної інформації у клітині. Нуклеїнові кислоти: ДНК і РНК, їх роль у зберіганні й перенесенні інформації, хімічна будова і просторова організація, видова специфічність. Реплікація ДНК. Підтримування генетичної стабільності клітин, самокорекція і репарація ДНК.

Генетичний код, його основні принципи і властивості: універсальність, триплетність, специфічність, виродженість, колінеарність, однонаправленість.

Будова гена. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-РНК і р-РНК. Мобільні генетичні елементи. Екзонно-інтронна організація генів (геному) еукаріот. Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації у клітині (експресія генів ) та їх регуляція. Локуси генів. Ген як одиниця генетичної функції. Транскрипція, процесинг, сплайсинг. Трансляція, ініціація, елонгація, термінація. Посттрансляційні перетворення білків як основа для їх подальшого функціонування. Молекулярно-генетичне підтримування гомеостазу клітинного середовища. Молекулярні механізми мінливості у людини. Зміни послідовності нуклеотидів ДНК. Генні мутації. Генна інженерія та біотехнологія.

^ 2.2.4. Організація клітин у часі.

Життєвий цикл клітин (клітинний цикл), його можливі напрямки та періодизація. Способи поділу соматичних клітин. Зміни клітин та їх структур під час мітотичного циклу. Ріст клітин, фактори росту. Поняття про мітотичну активність тканин. Порушення мітозу.

Соматичні мутації. Життя клітин поза організмом, клонування клітин. Значення методу культури тканин для біології та медицини.

^ 2.3. Онтогенетичний рівень організації життя.

2.3.1. Розмноження

Розмноження - універсальна властивість живого, яка забезпечує морфогенетичну неперервність в ряді поколінь; його форми. Можливості клонування організмів. Статеві клітини людини, цитогенетична характеристика та якісні відміни від соматичних клітин. Гаметогенез. Мейоз. Механізми, які призводять до генетичної різноманітності гамет. Генеративні мутації. Запліднення. Партеногенез. Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю.

^ 2.3.2. Основи генетики людини

Предмет і завдання медичної генетики.

Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Генотип людини як цілісна система генів організму. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму.

Взаємодії генів та їх прояв при різних типах успадкування. Моногенне успадкування. Взаємодія алельних генів. Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби. Множинний алелізм.

Взаємодія неалельних генів. Полігенне успадкування кількісних ознак. Плейотропія. Експресивність і пенетрантність генів.

Зчеплене успадкування генів. Хромосомна теорія спадковості (Т.Морган та ін.). Сучасний стан досліджень геному людини. Генетичні карти хромосом людини. Гени аутосом, статевих хромосом. Ознаки, зчеплені зі статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність. Генетика статі. Механізми генетичного визначення статі. Дози генів.

Генетика груп крові, еритроцитні антигенні системи, значення для медицини. Інші антигенні системи. Поняття про імуногенетику та фармакогенетику. Нехромосомна спадковість.

Методи вивчення спадковості людини: генеалогічний, близнюковий, цитогенетичний, гібридизації соматичних клітин, молекулярно-цитогенетичний, біохімічний, імунологічний, дерматогліфіка, популяційно-статистичний. Генетичні маркери.

Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище. Форми мінливості. Фенотипова мінливість, її форми. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності осіб у популяціях людей. Мутаційна мінливість у людини та її фенотипові прояви на організмовому рівні. Мозаїцизм. Спонтанні та індуковані мутації. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Генетичний моніторинг. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.

Поняття про спадкові хвороби людини, їх класифікація. Принципи діагностики спадкової патології. Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості або будови хромосом, механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики. Генні (молекулярні) хвороби: ферментопатії, хвороби обміну білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, мінеральних речовин, вітамінів, гормонів; механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики. Генні хвороби як наслідок первинної плейотропії. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторні хвороби.

Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Попередження розповсюдження спадкових хвороб. Пренатальна діагностика спадкової патології. Скринінг програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин. Перспективи генотерапії.

^ 2.3.3. Біологія індивідуального розвитку

Онтогенез і його періодизація.

Ембріональний період розвитку, його етапи: передзиготний період, зигота, дробіння, гаструляція, гісто-і органогенез. Механізми росту і морфогенезу. Ембріональна індукція. Генетичний контроль розвитку. Диференціація клітин, зародкових листків, тканин.

Особливості пренатального періоду розвитку людини, критичні періоди. Фактори середовища, що викликають порушення розвитку (тератогенні фактори). Вроджені вади розвитку, їх класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторні; гаметопатії, бластопатії, ембріопатії, фетопатії; первинні, вторинні; філогенетично обумовлені, нефілогенетичні.

Постембріональний період онтогенезу, його періодизація. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку. Співвідношення процесів росту та диференціації у постнатальному періоді. Системні механізми гомеостазу людини на рівні організму. Особливості постнатального періоду розвитку людини у зв’язку з її біосоціальною організацією.

Старість як заключний етап онтогенезу людини. Теорії старіння. Тривалість життя і проблеми довголіття. Геронтологія і геріатрія. Клінічна та біологічна смерть.

Регенерація та її види: фізіологічна і репаративна; рівні регенерації: внутрішньоклітинний і надклітинний; шляхи регенерації. Особливості регенеративних процесів у людини. Значення регенерації для системи гомеостазу. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст. Можливості регулювання процесів регенерації. Трансплантація органів і тканин, види трансплантації. Трансплантація і система імунітету. Досягнення у трансплантології. Онтофілогенетичні передумови вад розвитку у людини.

^

3. Біогеоценотичний рівень організації життя і місце людини в ньому



3.1. Основи екології людини

Екологія людини як напрям у системі біологічних наук, теоретична основа розробки заходів з охорони природи та здоров’я населення, раціонального використання природних ресурсів. Екологізація медицини і фармації.

Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера, організмове середовище. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні). Єдність організму і середовища. Роль середовища і лікарських засобів у підтриманні і порушенні гомеостазу живих організмів. Види організмів, еволюційна обумовленість адаптованості живої системи до середовища. Біогеоценоз як екологічна система; структура і компоненти біогеоценозу. Екологічний гомеостаз, коадаптація. Правило екологічної ніші. Екологічна сукцесія.

Соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов життєдіяльності. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища, формування адаптивних людських екотипів, їх характеристика. Спадкові відмінності у реакціях людей на фактори середовища; поняття про екологічну генетику. Екологічна ситуація в Україні. Адаптації людей до екстремальних умов, поняття про стрес. Валеологія - наука про здоров’я людини.

^ 3.2. Біологічні основи паразитизму та паразитарних інвазій у людини. Загальні питання.

Явище паразитизму та його розповсюдження у природі. Паразитарна система та її складові.

Паразити: визначення, класифікація.хвороби. Роль Є.Н.Павловського у розробці вивчення про природну осередковість трансмісивних захворювань. Біологічні принципи боротьби з трансмісивними і природноосередковими захворюваннями. Система природних осередків на сучасному етапі, включення їх до програми заходів ВООЗ щодо боротьби з паразитарними захворюваннями. Трансмісивні і природно-осередкові захворювання. Визначення природного осередку та його основних елементів: збудник захворювання, резервуар збудника, переносник збудника. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози і зоонози. Поняття про облігатно-трансмісивні та факультативно-трансмісивні захворювання.

Основи профілактики захворювань у медичній паразитології. Методи профілактики паразитарних захворювань.

Значення медичної паразитології на сучасному етапі у зв’язку із зростаючою міграційною активністю людей.

^ 3.3. Медична протозоологія.

Підцарство Protozoa. Характеристика, класифікація, медичне значення. Тип Sarcomastigophora. Характерні риси організації, медичне значення. Клас Lobosea. Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica), амеба кишкова (E.coli), амеба ротова (E.gingivalis). Розповсюдження, морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, лабораторна діагностика і профілактика протозоозів.

Клас Zoomastigophora. Види: збудники африканської сонної хвороби (Trypanosoma brucei gambiense, T. b. rhodesiense), збудник американського трипаносомозу (T. crusi), збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу (Leishmania tropica minor, L. t.major, L. t. mexicana, L. Brasiliensis, L. donovani, L. infantum), трихомонади урогенітальна та кишкова (Trichomonas vaginalis, T. hominis), лямблія кишкова (Lamblia intestinalis). Розповсюдження, морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, лабораторна діагностика і профілактика протозоозів.

Тип Apicomplexa. Клас Sporozoa. Види: токсоплазма (Toxoplasma gondii), збудники малярії людини (Plasmodium vivax, Pl. falciparum, Pl. malariae, Pl. ovale). Розповсюдження, морфо-функціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, лабораторна діагностика і профілактика протозоозів.

Тип Ciliophora. Клас Сitostomatea. Вид: балантидій кишковий (Balantidium coli). Розповсюдження, морфо-функціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, лабораторна діагностика і профілактика протозоозів.

^ 3.4 Медична гельмінтологія

Поняття про гельмінти та гельмінтози. Гео- і біогельмінти.

Тип Plathelmіnthes. Характеристика, класифікація, медичне значення. Клас Trematodes. Характеристика класу. Збудники трематодозів: сисун печінковий або фасціола (Fasciola hepatica), сисун котячий або сибірський (Opisthorhis felineus), сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum), клонорх китайський (Clonorchis sinensis), сисун легеневий (Paragonimus ringeri), шистозоми (збудник урогененітального шистосомозу - Schistosoma haematobium, збудник кишкового шистозомозу - Sch. mansoni, збудник японського шистозомозу - Sch. japonicum). Морфологія, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики, профілактика.

Клас Cestoidea. Характеристика класу. Збудники цестодозів: ціп’як неозброєний або бичачий (Taeniarhynchus saginatus), ціп’як озброєний або свинячий (Taenia solium), ціп’як карликовий (Hymenolepis nana), ехінокок (Echinococcus granulosus), альвеокок (Alveococcus multilocularis), стьожак широкий (Diphyllobotrium latum). Морфологія, цикли розвитку паразитів, шляхи інвазії, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики, профілактика.

Тип Nemathelminthes. Характеристика, медичне значення. Клас Nematoda. Збудники нематозів: аскарида людська (Ascaris lumbricoides), волосоголовець людський (Trihocephаlus trichiurus), гострик дитячий (Enterobius vermicularis), анкілостома (Ancylostoma duodenale), некатор (Necator americanus), угриця кишкова (Strongyloides stercoralis), трихінела Trichinella spiralis), ришта (Dracunculus medinensis), філярії: Wuchereria bancrofti - збудник вухереріозу, Brugia malayi - збудник бругіозу, Loa loa - збудник лоаозу, Onchocerca volvulus - збудник онхоцеркозу). Личинки аскарид тварин - збудники шкірної та вісцеральної форм larva migrans. Морфологія, цикли розвитку паразитів, шляхи зараження, патогенний вплив, обгрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики. Лабораторна діагностика гельмінтозів.

Вчення про дегельмінтизацію і девастацію; тотальна и парціальна девастація, досягнення в Україні у боротьбі з гельмінтозами.

^ 3.5 Медична арахноентомологія

Тип Arthropoda. Характеристика, класифікація, медичне значення.

Клас Arachnoidea. Характеристика, класифікація, медичне значення. Павуки, скорпіони як отруйні тварини. Кліщі - збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб. Кліщі акариформні та паразитоформні. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei), залозник вугровий (Demodex folliculorum). Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (I. persulcatus); аргазидові кліщі: кліщ пасовищний (Ornithodorus papillipes). Морфофізіологічні особливості, цикли розвитку, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб у кліщів. Кліщі - мешканці житла людей та їх медичне значення.

Клас Insecta. Характеристика. Комахи як ектопаразити, збудники та переносники збудників хвороб, отруйні форми. Ряди комах, що мають медичне значення.

Ряд воші (Anoplura). Види: воша головна (Pediculus capitis), воша одежна (P. vestimenti або P. corporis), воша лобкова (Phthirus pubis).

Ряд блохи (Aphaniptera). Види: блоха людська (Pulex irritans), блоха щуряча (Xenophylla cheopis).

Ряд клопи (Heteroptera). Види: блощиця постільна (Cimex lectularіus), клоп поцілунковий (Triatoma infestans).

Ряд тарганові (Blattoіdea). Види: тарган чорний (Blatta orientalis), тарган рудий (Blattela germanica).

Ряд двокрилі (Diptera). Комарі: роди Culex, Anopheles, Aedes. Мухи: муха хатня (Musca domestica) та інші синантропні мухи: жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfartia magnifica), муха це-це (Glossina palpalis).

Москіти: рід Phlebotomus.

Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних господарів гельмінтів і переносників збудників хвороб.


^ 3.6. Отруйні для людини організми. Отруйні рослини, гриби та тварини.

3.7. Тварини з різних таксонів, що мають медичне значення.

П’явка медична (Hirudо medicinalis). Земноводні. Плазуни. Птахи. Ссавці. Характерні ознаки окремих представників, їх географічне поширення, місце в екосистемах і медичне значення.

Медико-біологічні аспекти впливу біосфери та окремих її факторів на здоров’я людини. Поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення. Антропогенна дія на біосферу, людство як активна геологічна сила. Регулювання взаємовідносин людини і природи, раціональне природокористування. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації