Поиск по базе сайта:
Наталя забіла (1903-1985) icon

Наталя забіла (1903-1985)




НазваНаталя забіла (1903-1985)
Дата конвертації24.05.2013
Розмір36.6 Kb.
ТипДокументи



НАТАЛЯ ЗАБІЛА

(1903-1985)

Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями.

1917 року сім'я переїжджає в Україну й оселяється в невеличкому селищі Люботин Харківської області. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичне відділення Харківського інституту народної освіти. Ще в студентські роки Наталя пише твори для дітей, прозу та поезію. У 1924 році у кам'янець-подільській газеті «Червоний кордон» був надрукований перший вірш Наталі, який мав назву «Війна — війні».

У 1926 році вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 — перша книжка для дітей — оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».

Більше половини з тих поетичних і прозових збірочок адресувалися юному читачеві: «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934). Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних збірок поезії для дорослих.

Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984).

Твори самої письменниці перекладалися багатьма мовами. Крім того, Наталя Забіла була автором підручників «Читанка» для 2 класу (1933) і «Читанка» для 3 класу (1939), які перевидавалися кілька разів.

Наталя Львівна вела велику громадську роботу. Протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради Дитвидаву, виступала на письменницьких з'їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець.

Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року.


^ Н. Забіла

ЯБЛУНЬКА


Навесні, напровесні

В нашому садку

Ми посадим яблуньку

Гарну та струнку.

Ми маленьку яблуньку

Поливаємо.

Ще й веселу пісеньку

Заспіваємо.


Рости, рости, яблунько,

Підростай!

Квітни, квітни, яблунько,

Розцвітай!

Облітайте, квітоньки

Запашні!

Поспівайте, яблучка

Наливні!


А вітри-розбійники

Грізно заревуть,

Поламають гіллячко,

Білий цвіт зірвуть.

Нічого від яблуньки

Не зостанеться.

І нікому яблучок

Не дістанеться!


Рятувати яблуньку

Біжимо,

Ми її пошкодити

Не дамо!

Геть, вітри-розбійники,

Не шуміть,

Нашу любу яблуньку

Не ломіть!


А зайці-розбійники

З лісу плиг та плиг!

Обгризуть всю яблуньку

З голови до ніг.

Нічого від яблуньки

Не зостанеться,

І нікому яблучок

Не дістанеться!


Рятувати яблуньку

Біжимо,

Ми її пошкодити

Не дамо!

Геть, зайці-розбійники.

Не скачіть,

Нашу любу яблуньку

Не гризіть!


За весною йде до нас

Літо золоте.

Під промінням сонячним

Яблунька росте.

А ми нашу яблуньку

Доглядаємо,

Соковитих яблучок

Дожидаємо.


Росла, росла яблунька.

Підросла.

Квітла, квітла яблунька,

Відцвіла.

Де біліли квітоньки

Навесні –

Вже поспіли яблучка

Наливні.


Н. Забіла

КВІТИ

Під віконцями

На сонці

У весняному саду

У земельку.

Як в постельку,

Я насіннячко кладу.


Сонце, смійся!

Дощик, лийся!

Линьте, краплі, до землі,

Щоб на грядах

У зернятах

Кріпли паростки малі.


Прийде літо,

Будуть квіти.

Будуть в мене восени

У віночку на голівці

Чорнобривці запашні.

Пікуловицька ЗОШ І – ІІІ ст.

Казмірчук Марія Ярославівна

Поезія , 2 клас





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації