Поиск по базе сайта:
Всесвітня історія. Правознавство. Нормативно-правова база icon

Всесвітня історія. Правознавство. Нормативно-правова база




Скачати 82.76 Kb.
НазваВсесвітня історія. Правознавство. Нормативно-правова база
Дата конвертації27.09.2014
Розмір82.76 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації

щодо вивчення історії, правознаваства та курсів морально-духовного спрямування у 2014/2015 навчальному році


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ПРАВОЗНАВСТВО.

Нормативно-правова база

5-6 класи

Особливістю 2014/2015 навчального року є те, що основна школа продовжує перехід на оновлені Державні стандарти повної загальної середньої освіти. Відповідно до цього, учні 5-6-х класів загальноосвітніх навчальних закладів вивчатимуть історію за новою програмою. Вона передбачає викладання курсу «Історія України. Вступ до історії» у 5 класі в обсязі 35 годин, а інтегрованого курсу зі стародавньої історії України та світу у 6 класі в обсязі 70 годин.

Текст програми курсу оприлюднений на сайті МОН України та опублікований у фаховій періодиці. Вчителям, котрі будуть викладати історію у 5-6 класах, рекомендуємо ретельно опрацювати пояснювальні записки до програм.

Крім того, провідними методистами держави підготовлені методичні коментарі до програм з історії для 5 та 6 класів. Грунтовно опрацювавши їх, вчитель прояснить для себе не тільки тенденції змін та провідні змістові лінії програм, але і серйозно поповнить свій методичний інструментарій, зрештою, зміцнить свій педагогічний арсенал і загальнокультурний рівень.

Ключова методична новація оновленої програми – виділення в окрему структурну одиницю спеціальних уроків – практичних занять. Зворотній зв'язок, отриманий протягом минулого навчального року показує, що при належній підготовці та глибокому продумуванні, практичні заняття з історії – це справжня фієста педагогічної творчості, найкраща нагода для педагога не тільки розказати, але й пропустити через серце та продемонструвати учням на практиці головні змістові лінії шкільного курсу історії, перш за все вітчизняної. Враховуючи вікові особливості учнів 5-6 класів, отримані на практичних заняттях «краплини знань» дозволяють підліткам краще пізнати «океан науки», а значить, краще розуміти всесвітньо-історичний процес в цілому. Все це робить зрозумілішим й увесь навколишній світ, зменшує конфліктність та агресивність у підлітковому середовищі, прискорює процес соціалізації та громадянського становлення школярів.
7 – 11 класи

Вивчення історії у 7-11 класах буде здійснюватися за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–11 класи» в частині, що не втратила чинності у зв’язку з початком переходу основної школи на новий Державний стандарт. Для 10-11 класів рівня стандарту та академічного рівня чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О.(52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)» колективу авторів під керівництвом Ладиченко Т.В. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години на тиждень (по 105 годин на рік у 10 та 11 класах).

Щодо поглибленого / підсиленого вивчення історії у 8-9 класах, то ми рекомендуємо виділяти години, перш за все, на вивчення історії України. Зразки навчально-тематичного планування поглибленого вивчення курсу історії України у 8-9 класах (по 140 годин на рік, 4 години на тиждень) розміщені на сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. Режим доступу: http://ippobuk.cv.ua.

Календарне планування складається відповідно до навчальних програм. Під час його підготовки і формування учитель може на власний розсуд використовувати резервні години.

Стосовно вивчення правознавства, то нормативно-правова база і навчально-методичне забезпечення викладання цього курсу, рекомендовані МОН України, змін не зазнало. Програми рівня стандарту/академічного для 9 класу, (автори Пометун О.І., Ремех Т.О., 35 год.) та 10 класу (автори Котюк І.І., Палійчук Н.Й, 70 год.). Стосовно профільного рівня, необхідно керуватися програмою для 10-11 класів, 105+105 годин. Всі програми розміщені на сайті МОН України та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

Всі програми курсів інваріантної складової освітньої галузі «Суспільствознавство» розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України. Режим доступу: www.mon.gov.ua. Вони також видруковані окремими брошурами і опубліковані у фахових виданнях.

Однак це зовсім не означає, що в умовах стрімких змін у суспільстві та інтенсивного законотворення, вчитель правознавства повинен керуватися лише рекомендованими Міністерством освіти і науки складовими навчально-методичного комплексу. Сучасний вчитель правознавства повинен стежити за змінами у законодавстві сам і своєчасно доносити їх до своїх учнів, особливо на практичних заняттях, де він виступає у ролі юрисконсульта при аналізі конкретних правових ситуацій.
Актуальні питання організації навчально-виховного процесу, його методичного супроводу та змісту шкільної суспільствознавчої освіти

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Однак вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Проте варто взяти до уваги той факт, що при підготовці завдань на ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з історії за основу буде братися варіант паралельного викладання історії України та всесвітньої історії.

При викладанні історії та суспільних дисциплін рекомендуємо:

  • при проведенні уроків потрібно, перш за все, повністю використовувати арсенал підручника як ядра навчально-методичного комплексу, залучати його складові (нормативно-правові акти, документи, атласи, карти, таблиці, ілюстрації), практикувати доречне використання інформаційно-комп’ютерних технологій, зокрема мультимедійних презентацій, педагогічних програмних засобів, Інтернет-ресурсів;

  • надавати перевагу кабінетній системі, тому варто зосередитися на подальшому нарощуванні матеріальної та навчально-методичної бази кабінетів, підготовки та проведення їхньої атестації, а де вони ще не створені, треба поправляти ситуацію негайно, оскільки альтернативи кабінетній системі навчання немає;

  • допрофільне і профільне вивчення історії та правознавства мають відзначатись наступністю, враховувати напрям профілізації та власне профіль навчального закладу, наявне кадрове, ресурсне забезпечення та позиціонування школи як в освітньому окрузі, так і в районі чи місті;

  • при викладанні історії загалом, а особливо у старшій профільній школі, потрібно враховувати як стержневі змістові лінії шкільного курсу історії, що вже утвердилися протягом останньої чверті століття у масовій свідомості, так і Зокрема, йдеться про те, що в наш переломний час, коли в Україні екзамен на зрілість здає новітнє громадянське суспільство, зростаючу увагу потрібно звертати на процес формування його паростків, інституцій та механізмів функціонування як в історичній ретроспективі (самоврядні громади, церква, цехи, братства, недержавні структури та корпорації демократичного суспільства на його індустріальному етапі розвитку), так і на сучасному етапі становлення (гендерна рівновага, становище та роль в суспільстві різних соціальних груп та верств, соціальні мережі та їх роль у суспільній самоорганізації, моральні аспекти суспільного лідерства тощо). Виключно важливого значення набувають питання засвоєння учнями цінностей демократичного суспільства – самоцінність життя, свобода, добро, сім’я тощо;

  • при викладанні правознавства варто звертати більшу увагу не стільки на засвоєння учнями конкретних правових норм, скільки на розуміння суті права як одного із найбільших розвитку людського суспільства, формування у школярів практично-спрямованих юридичних компетентностей та навиків позитивної правомірної поведінки, притаманних добропорядному громадянину;

Робота з обдарованими дітьми

Результати ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії доказують, що успіх приходить лише до тих, хто має різносторонню підготовку і цілеспрямовано іде до мети. Зокрема, у процесі підготовки до олімпіад потрібно звертати більшу увагу на виконання учнями тестових завдань, роботу з історичними джерелами та картами, виконання творчих завдань (суспільна, буденна історія, написання есе, висвітлення наскрізних проблем), зв'язок навчального матеріалу із сучасністю. Найкращими наочними матеріалами для учнів можуть бути матеріали, здобуті під керівництвом учителя самими учнями. Наприклад, учнівські проекти з історії рідного краю, дослідження сімейних реліквій, будівлі школи чи вулиці тощо.

Нового імпульсу потрібно надати і турнірному руху юних істориків.

Недержавний компонент

Стосовно використання годин недержавного компонента навчального плану школи для історичної освіти школярів, то ми звертаємо увагу на перелік та зміст курсів за вибором, спецкурсів та факультативів з історії, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Вони опубліковані у журналах «Історія і суспільствознавство у школах України: теорія і методика навчання» №№ 7, 8 за 2011 рік та видані окремим виданням у трьох томах. Зміст програм цих курсів розширює горизонти шкільної історичної освіти і буде використовуватися при формуванні завдань на ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з історії. Серед цих курсів важливе місце мають посідати історико – краєзнавчі курси, програми яких мають гриф Міністерства освіти і науки України. Це, зокрема, курси «Історія Чернівецької області (шкільний курс)» для 7-11 класів та «Оповідання з історії Чернівецької області» для 5 класу (лист МОН України від 09.06.2011. № 1.4./18 – Г – 366), програми яких розміщені на сайті Інституту післядипломної педагогічної освіти, та програма історико-громадянознавчого курсу «Рідне місто» (лист МОН України від 04.05.11. № 1.4/18 – Г – 298). Серед наших напрацювань останнього періоду – і розроблені та подані на затвердження МОН України програма та посібник курсу за вибором «Основи археології Буковини (шкільний курс»), 17 год, 7-11 класи та програма і посібник курсу за вибором «Перша світова війна в історії людства та України» (10-11 класи, 17 год.).

Звертаємо увагу на те, що у зв’язку з наявністю програми шкільного курсу історії Чернівецької області, затвердженої МОН України, втратили чинність усі попередні програми історико-краєзнавчих курсів, схвалених Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти у період до 2010 року.

^ ЕТИКА ТА КУРСИ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ

У 2014/2015 навчальному році викладання навчального предмета «Етика» за рахунок державного компонента продовжиться у 5-6 класах лише тих загальноосвітніх навчальних закладів, котрі, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року» та наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року» від 13.06.2014 р. № 498, закладуть їх у навчальні плани. Чинною є програма «Етика, 5–6 кл.» (видавництво «Перун» 2005 р.) Текст програми розміщений на сайті МОН України.

Чинними є і рекомендовані МОН України підручники та робочі зошити з етики для 5-6 класів 2005-го та 2006-го років видання, тим паче, що область забезпечена ними на рівні 160% від контингенту учнів.

У листі МОН України за № 1/9-324 від 16.05.13. наведений і перелік програм курсів духовно-морального спрямування, які можуть викладатися у школах: «Розмаїття релігій і культур світу», «Історія релігій», «Історія релігій світу і духовна культура», «Історія світових релігій», Християнська етика в українській культурі», «Основи православної культури», «Основи християнської моралі та етики» та ін.

Стосовно курсів духовно-морального спрямування, то ці курси можуть викладатися у школах лише за згодою батьків, що виражається у формі письмової заяви. Для постановки питання про їх вивчення у форматі факультативу, потрібно зібрати заяви 4 батьків у сільській і 8 батьків у міській школі. Ніхто, окрім педколективу школи, котра хоче запровадити вивчення таких курсів, цю роботу з громадою проводити не буде.

Ще раз наголошуємо на тому, що курси з християнської етики носять світський характер і є міжконфесійними.

Методист ІППОЧО В. Ф. Федорак







Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації