Поиск по базе сайта:
Рішення іменем україни 14 жовтня 2009 року м. Київ icon

Рішення іменем україни 14 жовтня 2009 року м. Київ




Скачати 37.16 Kb.
НазваРішення іменем україни 14 жовтня 2009 року м. Київ
Дата конвертації19.11.2012
Розмір37.16 Kb.
ТипРішення



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року 

м. Київ 



Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого 

Яреми А.Г., 

суддів: 

Левченка Є.Ф., 

Романюка Я.М., 

  

^ Лихути Л.М., 

Сеніна Ю.Л., 



розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Виноградівської міської ради та ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконкому Виноградівської міської ради, недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 березня 2009 року, встановила:

У липні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Виноградівської міської ради та ОСОБА_2., третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради від 28 січня 1997 року N 17, яким ОСОБА_2. передано у власність земельну ділянку площею 0,0616 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, визнання недійсним виданого ОСОБА_2. 31 березня 1997 року на підставі цього рішення державного акта на право власності на зазначену земельну ділянку, а також про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,005 га за вказаною адресою за нею, позивачкою. Позивачка зазначала, що за договором дарування 1 вересня 1998 року прийняла в дар від відповідача ОСОБА_2. жилий будинок по АДРЕСА_1. Оскільки спірна земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування зазначеного будинку, позивачка вважала, що разом з будинком набула право власності і на земельну ділянку, а тому виконавчий комітет міської ради незаконно передав її у власність ОСОБА_2.

Рішенням Виноградівського районного суду від 29 грудня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано незаконним рішення виконкому Виноградівської міської ради від 28 січня 1997 року N 17, пункт 1, підпункт 1,6 про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2. земельної ділянки площею 0,0616 га. по АДРЕСА_1 Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії 1У-ЗК N 000223 від 31 березня 1997 року, виданий на ім'я ОСОБА_2. У решті позову ОСОБА_1. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові про визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2. та визнання недійсним виданого на підставі цього рішення державного акта на право власності на зазначену земельну ділянку апеляційний суд виходив із того, що права позивачки рішенням виконавчого комітету порушено не було, оскільки ОСОБА_2 за договором дарування відчужив їй лише будинок і права на спірну ділянку в позивачки не виникло.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 30 ЗК України 1990 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Судом установлено, що цільовим призначенням спірної земельної ділянки є обслуговування жилого будинку, який 1 вересня 1998 року ОСОБА_2 подарував позивачці.

За таких обставин при переході права власності на будинок разом з ним до позивачки перейшло і право власності на спірну земельну ділянку, а тому протилежний висновок апеляційного суду з цього приводу є помилковим.

Разом з тим, оскаржене позивачкою рішення виконавчого комітету від 28 січня 1997 року про передачу ОСОБА_2. земельної ділянки у власність та виданий на підставі цього рішення на його ім'я державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку не порушує право позивачки, оскільки рішення було прийнято, а державний акт отримано ОСОБА_2. задовго до виникнення в позивачки права власності на будинок та земельну ділянку.

Таким чином, правильно встановивши фактичні обставини справи апеляційний суд неправильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення апеляційного суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 30 ЗК України 1990 року, п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 березня 2009 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Виноградівської міської ради та ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконкому та недійсним виданого на його підставі державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: Є.Ф. Левченко

Л.М. Лихута

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

 

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2011
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2011





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації