Поиск по базе сайта:
Рішення щодо особа 1 Цим вироком особа 1, інформація 1 народження, такий, що судимості не має icon

Рішення щодо особа 1 Цим вироком особа 1, інформація 1 народження, такий, що судимості не має




Скачати 62.74 Kb.
НазваРішення щодо особа 1 Цим вироком особа 1, інформація 1 народження, такий, що судимості не має
Дата конвертації19.11.2012
Розмір62.74 Kb.
ТипРішення



ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від 10 лютого 2009 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого 

Синявського О.Г., 

суддів 

Косарєва В.І. і Таран Т.С.,  

за участю прокурора 

Гладкого О.Є., 

потерпілих 

^ ОСОБА_3, ОСОБА_2  



розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

такий, що судимості не має,

засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України 2001 року на 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного засудженому майна; ч. 2 ст. 194 КК України 1960 на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: потерпілого ОСОБА_2 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, ПП ЕПКФ "Медея" 50000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, ЗАТ "Інтернафтасервіс" на відшкодування матеріальної шкоди 224326 грн. та 20000 грн. - моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 березня 2008 вирок щодо ОСОБА_1 змінено.

Застосовано ст. 69 КК України і виключено призначену засудженому додаткову міру покарання у виді конфіскації майна.

В порядку ст. 355 КПК України виключено з вироку вказівку суду про викрадення ОСОБА_1 55000 грн. та скасовано вирок в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 224326 грн., а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті зазначений вирок залишено без зміни.

З урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 15 жовтня 1996 року, видаючи себе за директора ПП "Спецметал", зловживаючи довірою директора ПП "ЕВКФ" "Медея" ОСОБА_2 та надавши підроблені документи, уклав з останнім завідомо фіктивну угоду N 46 на поставку 600 тон дизельного пального на загальну суму 255000 грн. Маючи на меті викрасти кошти ПП "Медея" ОСОБА_1 направив ОСОБА_4 розпорядчого листа про необхідність перерахувати 50000 грн. авансу в рахунок обумовленої угодою суми на розрахунковий рахунок підприємства МП "Албена" в м. Києві. Після перерахування ОСОБА_4 50000 грн. на рахунок МП "Албена", яке було фіктивним, ОСОБА_1 за сприянням інших, не встановлених слідством осіб, обернув ці кошти в готівку, якою заволодів. Складаючи враження того, що пальне буде поставлено ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні фірми "ОЛ Газ" в м. Кременчуці, направив ОСОБА_4 підроблені листи СН 17/816 від 31 жовтня 1996 року та СН 117/63 від 1 листопада 1996 року про причини його не відвантаження та дати, коли воно начебто буде поставлено.

Аналогічним чином ОСОБА_1 14 листопада 1996 року діючи повторно та маючи намір на заволодіння чужим майном, видаючи себе за директора ПП "Спецметал", зловживаючи довірою директора АТЗТ "Інтернафтасервіс" ОСОБА_3 та надавши підроблені документи уклав з ним завідомо фіктивну угоду "N 25 на поставку 110 тон дизельного пального на загальну суму 46750 грн. В цей же день ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_3 розпорядчого листа про перерахування 46750 грн. передоплати на розрахунковий рахунок завідомо для засудженого фіктивного ПП "Сервіспостачгруп" в Шевченківській філії "Брокбізнесбанку" в м. Києві. Після перерахування ОСОБА_3 вказаної суми ОСОБА_1 обернув її в готівку, якою заволодів. Обманюючи ОСОБА_3 та створюючи враження дії підписаної угоди, ОСОБА_1 надав придбані у невстановленої особи завідомо фіктивні довіреність серії БАК "557455 та платіжне доручення N 128 фірми "Укртатнафтасервіс" про рух коштів та пального.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що його за ч. 4 ст. 190 КК України 2001 року та ч. 2 ст. 194 КК України 1960 року засуджено необґрунтовано, оскільки у справі є достатньо доказів, які підтверджують, що він перебував у трудових відносинах з ПП "Спецметал" і укладав угоди, виконуючи вказівки керівництва підприємства, але суд не взяв зазначені обставини до уваги, обґрунтувавши свій висновок суперечливими та неперевіреними доказами. Також вказує, на допущені у справі істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування недозволених методів ведення слідства, а саме психологічного тиску на нього, незаконне обрання щодо нього слідчим та судом запобіжного заходу - тримання під вартою. Крім того, зазначає, що з урахуванням того, що з моменту вчинення злочину пройшло більше 10 років справу необхідно було закрити на підставі ст. 49 КК України за спливом строків давності.

Потерпілий ОСОБА_2 вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано без дослідження всіх доказів у справі змінив вирок щодо ОСОБА_1

Наводячи у скарзі свій аналіз зібраних доказів, вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. 86-1, 191, 194 КК України 1960 року та ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, 353 КК України 2001 року, але органи досудового слідства та суд не перевірили ці обставини.

Вказує, що обґрунтовуючи своє рішення апеляційний суд послався в ухвалі як на докази на підроблені доручення про рух дизельного пального, фіктивні гарантійні листи від імені ЗАТ "Укртатнафтасервіс" і показання працівників КРУМНПП "Укртатнафтасервіс" ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тоді як вказаних доручень у справі немає, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніколи не були працівниками зазначеного підприємства і такого підприємства не існувало і не існує, а гарантійні листи від імені ЗАТ "Укртатнафтасервіс" отримав потерпілий ОСОБА_2, а не потерпілий ОСОБА_3

Також вказує, що призначене ОСОБА_1 покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України, є необґрунтованим.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не виконав вирок місцевого суду, не взяв ОСОБА_1 під варту і він до цього часу не позбавлений волі.

З урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів потерпілий просить скасувати ухвалу апеляційного суду та притягнути до кримінальної відповідальності всіх осіб, причетних до вчинення злочинів щодо нього.

Доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_3 за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги потерпілого ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого та потерпілих, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали подані ними касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах засудженого та потерпілих доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а в разі залишення апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як вбачається зі справи, апеляційним судом при розгляді справи не було дотримано вимог ст. 377 КПК України, які регламентують зміст ухвали суду апеляційної інстанції.

Так, в порушення п. 8 ч. 1 вказаної норми процесуального закону, в описово-мотивувальній частині ухвали не зазначено докладних мотивів прийнятого рішення.

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що в апеляції потерпілого ОСОБА_2 порушувалось питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового і судового слідства та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а також тим, що суд обґрунтував свої висновки суперечливими доказами. Захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_7 просила скасувати вирок щодо засудженого, а справу провадження закрити за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому в апеляціях і потерпілий, і захисник, наводили свій аналіз доказів на підтвердження доводів апеляцій та вказували в чому саме полягає незаконність постановленого щодо ОСОБА_1 вироку.

Суд апеляційної інстанції повинен був викласти в ухвалі аналіз наявних у справі доказів і привести мотиви щодо спростування чи прийняття тверджень апелянтів. Залишаючи апеляції потерпілого та захисника засудженого без задоволення, апеляційний суд у своїй ухвалі не зазначив підстав, через які їх доводи не можна визнати обґрунтованими, обмежившись загальним формулюванням про допустимість і достатність доказів та правильність висновків суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1

Крім того, не обґрунтував суд в ухвалі і свої висновки в частині зміни вироку в порядку ст. 355 КПК України та виключенні з нього вказівки суду про викрадення ОСОБА_1 55000 грн., а також про скасування вироку в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 224326 грн. та направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин касаційний суд, частково погоджуючись з доводами касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, і підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

При новому розгляді справи в апеляційному порядку суд має ретельно доводи апеляцій та обгрунтованість висновків суду першої інстанції і з урахуванням всіх обставин, прийняти законне і обгрунтоване рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 березня 2008 вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд цьому ж суду в іншому складі суддів.

СУДДІ:

Синявський О.Г. Косарєв В.І. Таран Т.С.

 

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2011
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2011





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації