Поиск по базе сайта:
Посольство України в Республіці Польща тел. (+4822) 629-34-46 факс: (+4822) 622-47-43 icon

Посольство України в Республіці Польща тел. (+4822) 629-34-46 факс: (+4822) 622-47-43




НазваПосольство України в Республіці Польща тел. (+4822) 629-34-46 факс: (+4822) 622-47-43
Сторінка1/6
Дата конвертації13.12.2014
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6

Економічний бюлетень Посольства України в РП 1 липня 2013 р. №102

_______________________________________________________________________


Посольство України

в Республіці Польща

тел. (+4822) 629-34-46

факс: (+4822) 622-47-43

e-mail: tem@ukraine-emb.pl

http://www.mfa.gov.ua/poland Варшава, 1.07.2013р.

Економічний бюлетень

Червень 2013 року
1. Соціально-економічна ситуація в Республіці Польща


    1. Огляд економічних новин

    2. Соціально-економічне становище в Республіці Польща


^ 2. Українсько-польське економічне співробітництво
2.1. Торговельно-економічне співробітництво

2.2. Інвестиційне співробітництво
3. Пропозиції двостороннього співробітництва
3.1. Оголошення про виставки та конференції в Польщі і Україні

3.2. Оголошення про приватизацію та тендери у Польщі

3.3. Пропозиції співпраці польських компаній

^ 1. Соціально-економічна ситуація в Республіці Польща


    1. Огляд економічних новин

«МАУ» виходить на ринок продажу авіаквитків у Польщі
Авіакомпанія Міжнародні Авіалінії України (МАУ) з 21 травня цього року розпочинає продаж авіаквитків у польській системі взаєморозрахунків BSP Poland й обіцяє збільшення кількості та географії авіасполучень між українськими та польським містами. Найближчим часом МАУ займатиметься координацією співпраці з польською компанією LOT щодо недопущення дублювання авіаперельотів літаків обох компаній за маршрутом Київ-Варшава-Київ в один й той самий час. Крім того, компанія плануватиме налагодження повітряних мостів не лише між столицями обох країн, але й іншими містами України та Польщі. Спочатку планується розвинути авіасполучення Київ-Варшава-Київ від одного до двох рейсів щодня.

У подальшій перспективі планується налагодити авіасполучення з іншими містами. Найбільш перспективним є напрямок польотів з Кракова, а також з Варшави до Одеси і Сімферополя. Авіаційне сполучення між Україною і Польщею повинно інтенсивно розвиватись, адже Україна – це не лише напрям для поїздок підприємців і політиків, але й країна з великим туристичним потенціалом, який зараз недостатньо використовується іноземцями. Інтенсифікація контактів у туристичному секторі та збільшення авіаперельотів і їх доступність простим громадянам сприятимуть цьому. Літаки Міжнародних авіаліній України раз на день здійснюють щоденні авіаперевезення за маршрутом Київ-Варшава-Київ. Повітряні судна МАУ почали літати до Варшави з 31 березня цього року після банкрутства компанії “Аеросвіт”, яка забезпечувала повітряне сполучення між Києвом та Варшавою. МАУ є одним із лідерів авіаперевезень в Україні. Компанія працевлаштовує 1,6 тис. осіб і володіє парком 22 літаків Боїнг-737 і двох літаків типу Embraer 190. Компанія здійснює перельоти в близько 70 міст України та світу.

Польська «InPost» вийшла на український поштовий ринок



Польська поштова компанія InPost («дочка» Integer.pl Group) спільно з українським партнером OS-Direct запустила в Україні новий проект POST24. InPost обіцяє до кінця травня у столиці встановити 20 посилочних терміналів easyPack (постаматів). При цьому компанія у цьому році має намір інвестувати в експансію easyPack €65 млн. у Східну Європу. Два тестових поштових термінали були встановлені у Києві ще в минулому році у приміщеннях мережі супермаркетів Novus. На першому етапі проекту easyPack Україна є одним із ключових регіонів на карті міжнародної експансії. Це виправдано, оскільки група працює там уже майже п'ять років. Крім столиці, InPost збирається до кінця року встановити ще як мінімум 30 терміналів у 24 містах України. Загальний план передбачає встановлення 250 таких пристроїв за чотири роки. За оцінками польської компанії, Україна має хороший потенціал зростання ринку електронної комерції – 20-30% на рік протягом наступних кількох років. Цей сектор, за прогнозами групи, може досягти $1 млрд.

^

«ПАРАЛЕЛЬ» нарощує обсяги поставок нафтопродуктів від концерну

«PKN ORLEN»


Компанія "Паралель", великий нафтотрейдер Сходу України і член Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів, підписала контракт з концерном PKN Orlen на продовження стабільних поставок нафтопродуктів, обсяги яких на 30% перевищать закупівлі минулого року. Це підтвердила генеральний директор компанії "Паралель" Олена Хілієнко на робочій зустрічі з главою представництва концерну АТ "Орлен Летува" (входить до складу нафтового концерну PKN Orlen). Законтрактований обсяг поставок з двох НПЗ польського концерну PKN Orlen в 2013 році майже на третину перевищить обсяги минулого року і складе 158 тисяч тонн, з яких частина нафтопродуктів буде проведена на Мажейкяйському НПЗ (Литва) і частина на Плоцькому НПЗ (Польща). Крім того, контрактом передбачена можливість закупівлі додаткових обсягів для забезпечення зростаючого попиту на паливо в мережі "Паралель". Сьогодні АТ "Орлен Летува" поставляє паливо до багатьох країн Європи, а одним із стратегічних партнерів в Україні являється компанія "Паралель", яка є лідером серед всіх українських компаній за обсягами закупівлі палива АТ "Орлен Летува".

ТОВ "Паралель-М ЛТД" - мережа під брендом "Паралель" сьогодні налічує 117 АЗК, з них 36 АЗС є джоберами компанії, що використовують бренд "Паралель" на підставі відповідного договору. Також "Паралель" використовує торговельну марку "Гефест" в Запорізькій області та АР Крим (всього 2 АЗС) і торгову марку PitStop в м. Донецьку (1 АЗК), ще 12 АЗС реалізують паливо компанії "Паралель" в мережі своїх АЗС. Бренд "Паралель" сьогодні представлений у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. З жовтня 2012 року є членом Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів. Статутний капітал ТОВ "Паралель-М ЛТД" контролює компанія Parallel Nafta LTD, дочірня компанія Групи СКМ.


^ Польська харчова промисловість під китайським прицілом

Нещодавно світову та польську харчову промисловість сколихнула новина про поглинення китайським товариством «Shuanghui» (виробник свинини) американського концерну «Smithfield Foods» в склад якого входить польська компанія ─ виробник м’яса «Animex». Виборює китайського партнера і Збігнєв Коморовські, який провадить фірму «Bakoma». На даний момент здійснюються переговори з товариством «Heilongjijang Beidahuang». Такий розвиток подій відмітив початок підвищеної активності китайського капіталу на польському ринку промисловості. Передбачається, що цього року відбудуться ще дві-три подібних трансакцій на польському ринку. У кінці серпня декілька делегацій китайських підприємців відвідають Польщу з метою пошуку нових партнерів у сфері промисловості. За словами Бартоша Комаса ─ представника Китайського банку в Польщі, найбільше зацікавлення китайських бізнесменів викликають молочні продукти та м’ясні вироби, а зокрема свинина та яловичина. За результатами банківських експертиз ─ Китай, на сьогоднішній день, бореться з чималими проблемами у сфері харчової промисловості. Продукти харчування відмічаються низькою якістю, а галузь сільськогосподарського виробництва ─ високим рівнем забруднення. В цьому плані європейські ринки виглядають більш привабливими. Китайський уряд впровадив рекомендації щодо збільшення споживання молочних продуктів для дітей, тому китайці, що проживають на території Польщі все більше відправляють сухих молочних порошків до родин у Китаї. Попит на продукти високої якості зростає разом зі збільшенням рівня доходів. Представники середнього класу готові витрачати непомірні суми на продукти хорошої якості. Об’єктом зацікавлень зі сторони китайських підприємців стали також польські солодощі. Користується успіхом і європейське пиво. На думку представника китайського банку, найбільш ефективною формою співпраці являється купівля пакету акцій, при чому, необов’язково із найбільш високою відсотковою ставкою. Китайські партнери охоче пропонуватимуть кошти на розбудову закладів, а завдяки цьому отримуватимуть продукти та матимуть доступ до європейського ринку. За словами Міхала Колеснікова ─ керівника галузевого аналізу Банку харчової промисловості, китайські підприємці мають величезні фонди та вбачають потребу організації поставок безпечних продуктів за відповідними цінами до своєї країни. Аналітик повідомляє також про зацікавленість польською харчовою промисловістю зі сторонни інших країн світу. Серед них насамперед арабські країни. Допускається, що це другий напрямок звідки надходитимуть інвестиції. До уваги варто взятии також переробну промисловість (молочна галузь) та сільське господарство, які мають усі шанси викликати таку ж зацікавленість зі сторони іноземних інвесторів.


^ Польська молодь сповнена прагнення до створення власного бізнесу
Минулого року в Польщі кількість фірм зросла на 26% більше, ніж у 2011 році. Жага до відкриття власної справи триває ─ 40% молодих поляків прагнуть створити власні компанії. На сьогоднішній день, економічну діяльність у Польщі провадять 2 млн. осіб. Незважаючи на сповільнені темпи розвитку, щоквартально з’являється 6-7 тис. нових фірм. Щораз більша зацікавленість створенням власного бізнесу проявляється серед молоді. Цьому сприяє низка спрощень в процесі відкриття власної фірми. З іншого боку, поляки виявляються підприємливим народом. Рівень ділової активності Польщі знаходиться вище середнього показника ЄС. Минулого року загальна кількість підприємницьких діяльностей збільшилась на 26% у порівнянні до 2011 року.

На даний час, Польща за розміщенням серед економік країн Євросоюзу знаходиться на шостому місці. За результатами досліджень, проведеними Польською Агенцією Розвитку Підприємництва (PARP) виявляється, що понад 40% молодих поляків у віці 18-29 років декларують бажання про створення власного бізнесу. Проте, за словами Божени Люблінської-Каспшак (керівника PARP), у багатьох молодих початківців зникають поривання до власної справи з появою перших труднощів. Іноді також не вистачає знань та імпульсу для розвитку підприємництва. Звідси необхідність інформаційної підтримки для таких осіб. Планується проведення багатьох практичних занять з метою представлення найважливішої інформації щодо створення, управління та подальшого розвитку власної економічної діяльності. Нещодавно подібну інформаційну підтримку з успіхом завершила Національна Програма Підприємництва (NPP). Головною метою якої було заохочення поляків до створення нових фірм. Цьому послуговувала також загально-польська інформаційна кампанія та нова база знань щодо створення і ведення власного бізнесу. Майже 12 тис. осіб взяли участь у конкурсах, реалізованих в рамках NPP, а 400 міст були охоплені акцією «Місто підприємливих людей». Продовженням ініційованої діяльності за допомогою програми NPP стане створення «Академії Підприємництва», а також здійснення циклу вебінарів. Учасники матимуть можливість здобути необхідні знання щодо започаткування і ведення власної справи із уст досвідчених та успішних підприємців. Корисну бізнес-інформацію молоді початківці також можуть віднайти на веб-сторінці NPP. Більш детальна інфо програми за адресою: www.parp.gov.pl/app/webroot/npp/.

Польща втрачає статус лідера

Вперше за останні 12 років економічний ріст Польщі прирівнюється до середнього економічного рівня Центральної та Східної Європи. Економісти Світового банку стверджують, що найгірші часи польської економіки вже давно позаду, але водночас у подальшій перспективі важко очікувати динамічного розвитку.

За даними експертів передбачено, що у 2013 році ВВП Польщі збільшиться лише на 1%, а в наступному році динаміка прискориться заледве 2%. За словами Еви Корчиц (економіста Світового банку), з одного боку гіршою, ніж очікувалось виявилась кон'юнктура у цілому світі, а з іншого – національний попит являється дуже слабким. Спостерігається зниження інвестицій та споживання товарів. Економічне пожвавлення цього року не матиме значного розмаху, а в наступному – проявлятиметься дуже стримано. Протягом останнього десятиліття Польща значно вирізнялась своїм економічним зростанням. З 2001 р. ВВП характеризувалось вищими темпами розвитку, ніж у країнах Центральної та Східної Європи.

У 2009 р. Польща була навіть очевидним лідером серед країн ЄС, якій вдалось уникнути рецесії. Сьогодні польська економіка розмістилась на шостому місці ЄС. За даними Світового банку в 2013 р. п’ять із одинадцяти проаналізованих країн, а саме: Латвія, Литва, Естонія, Болгарія і Румунія характеризуються швидшим економічним зростанням, ніж Польща. Більшість прогноз для польської економіки передбачають, що наступний рік буде останнім роком нинішнього економічного спаду. За найновішими прогнозами Societe Generale у 2015 р. ВВП зросте на 3,3%, а в 2016 р. – на 4%. Такі темпи приросту ВВП можна вважати за реальний економічний розвиток. За словами економіста Societe Generale Ярослава Янецького, з 2015 р. буде запроваджено чимало інвестицій як приватних так і державних. Багато чого залежить і від адміністративних рішень, які важко сьогодні спрогнозувати. До прикладу, невідомо коли остаточно буде запроваджена нова перспектива Європейських фундушів, який вплив матимуть польські інвестиції на економічний розвиток в цілому та якого результату слід очікувати від енергетичних інвестицій, обіцяних польським урядом. Однак все вказує на те, що державні видатки на економічний розвиток країни з 2014 року значно збільшуватимуться.


^ Польща готова імпортувати сланцевий газ із США
Значна кількість держав перебуває в очікуванні згоди США на експорт сланцевого газу. Польща готова розпочати імпорт газу для усього європейського регіону. На перший погляд, енергетичний ринок Європи виглядає подібним до ринку Сполучених Штатів Америки. Частки відновлювальної енергії, газової, вугільної та атомної енергетик у загальному обсязі виробництва ПЕР розміщуються на такому ж рівні, що й у США. Проте до гри входить сланцевий газ.

Вартість електричної енергії в США становить 10 USD, а в Європі – 25 USD, при чому в США обсяг споживання електроенергії на одну особу – 13тис. МВт, коли в Європі – 5тис. МВт. Водночас спостерігається тотальна зміна економічної карти світу. Зниження цін на нафту до менше, ніж 80USD за барель може призвести до політичних ефектів у Росії та арабських країнах. За словами Яна Кульчика – учасника Вроцлавського глобального форуму, успіх США зумовлений двома особливостями: сучасними технологіями та політикою. Якщо технології можна придбати, то водночас європейська політика не сприяє шансам на зміни. Нарахування додаткового податку на CO2 призводить до того, що європейська продукція стрімко дорожчає. Порівнюючи законопроекти Польщі, Голландії та Норвегії, пов’язаних із сланцевим газом, польський виглядає найгірше. Законопроект вже передбачає оподаткування потенційних інвесторів, хоча ще не існує науково-дослідного виробництва газу. Натомість, США показує, як потрібно виходити із кризового становища. Американці не дискутують за круглими столами, а лише ризикують вкладаючи свої власні гроші і показують цілому світу, що все можливо. До 2050 р. на польському ринку електроенергетики діятиме економетрична модель вироблення необхідної кількості електричної енергії за найнижчими витратами. Результати експертиз вказують на необхідність збільшення рівня вироблення електроенергії із бурого вугілля та лігніту. Доцільним також вважається збільшення газових електростанцій. Щодо частки відновлювальних джерел енергії у виробництві електроенергії, то Польща дотримуватиметься необхідного рівня.

На сьогоднішній день, у Польщі понад 60% електроенергії виробляється із вугілля. Обсяг споживання газу є нижчим від середнього європейського показника, а 2/3 газу походить з імпорту. За словами Беати Стельмах – Віце-міністра закордонних справ Польщі, понад 70% поляків підтримують ініціативу розвитку сектору сланцевого газу. Варшава очікує підписання незабаром договору про вільну торгівлю між ЄС та США, яке спростить завезення американського СПГ до Європи. До кінця червня будуть представленими нові пропозиції правового врегулювання щодо сланцевого газу.

Нещодавно США видали другий дозвіл на експорт сланцевого газу до країн, що не мають домовленостей про вільну торгівлю. У більш довгостроковій перспективі США планує будівництво заводів зі скраплення сланцевого газу, які у майбутньому могтимуть конкурувати із російським трубопровідним газом у Європі.

У 2014 р. планується завершення будови СПГ-терміналу у польському місті Свіноуйсьце на березі Балтійського моря. На думку поляків, термінал стане придатним не лише для Польщі, але й для усього регіону. Зазначимо, Польща являється першою на черзі по рішенню уряду США в справі експорту сланцевого газу до Східно-Центральної Європи.

Існує також можливість збільшення торговельного співробітництва між Польщею і США завдяки договору «Трансатлантичне партнерство». Переговори щодо співробітництва вестимуть Канада, США та ЄС. Президент Барак Обама сподівається на втілення омовленої співпраці у 2014 році. Передбачається, що завдяки трансатлантичному партнерстві з’явиться 2 млн. нових робочих місць, а обсяги торгівлі зростуть на 20%.
^ I Польсько-Український Біржовий Форум
6 березня 2013 року на Варшавській Фондовій Біржі в м. Варшаві відбувся перший польсько-український Біржовий Форум. У рамках Форуму відбулася конференція об'єднана з дискусійною панеллю присвячена презентації українських біржових компаній, які котируються на ВФБ, а також питанню репрезентованих ними галузей економіки, з особливою увагою на сільськогосподарчу та харчову промисловість. Форум було організовано польсько-українською господарчою палатою за організаційним сприянням Посольства України в РП та Варшавської Фондової Біржи.

Конференція була платформою для презентації широкого кола тем, пов'язаних з біржею та присутністю українських фірм на варшавському паркеті, а також іншою господарчою проблематикою, зокрема стратегією, досвідом та перспективами розвитку польсько-української господарчої співпраці. Протягом конференції було представлено макроекономічну та юридичну ситуацію українських біржових спілок, а також проаналізовано українську фінансову політику, зміни в законодавстві України, специфіку фінансового звіту та потенціал і розвиток аграрного сектора.

Конференція сприяла поглибленню знань про напрямки розвитку економіки України, що матимуть вплив на ситуацію українських фірм присутніх на ВФБ, а також на потенційних нових емітентів зацікавлених у співпраці з Варшавською Біржею. Форум завершився інавгурацією діяльності двох Клубів створених при польсько-українській господарчій палаті: Клубу Українських Біржових Емітентів (очолюваного компанією „Астарта”, яка першою вийшла на майданчик Варшавської Біржі), а також Клубу польсько-українських журналістів, очолюваних відомим польським журналістом Міхалом Невядомським, та об’єднуючі сфери ЗМІ обох країн. Перший клуб обрав за мету інтеграцію середовища українських біржових емітентів, а також промування серед потенційних нових спілок інформації про ВФБ, а завданням Клубу Журналістів є створення іміджу Польщі та України у  контексті взаємної господарчої співпраці, а також надання надійної та обгрунтованої інформації про економічний потенціал обох держав та можливості зміцнення двосторонніх господарчих відносин. З нагоди XX-річчя ПУГП відбувся урочистий банкет, почесним гостем на якому був Віце-прем’єр-мігістр, Міністр економіки Польщі Януш Пєхоцінські. Під час банкету було вперше вручено встановлені правлінням польсько-української господарчої палати – господарчі нагороди „Булава–2013”. За особливі досягнення у сфері польсько-української співпраці, з рук Віце-прем’єра Януша Пєхоцінського статуетку отримали: Ян Кульчик, Таріел Шакровіч Васадзе, Міхал Соловов, Сергій Олексійович Тарута, а серед фірм: ПКО БП, Астарта, Варшавська Фондова Біржа, ПЗУ Україна, Новий Стиль та Епіцентр.

  1   2   3   4   5   6



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації