Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни головне управління освіти І науки львівської обласної держадміністрації управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки вище професійне училище №34 м. icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни головне управління освіти І науки львівської обласної держадміністрації управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки вище професійне училище №34 м.




Скачати 280.89 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни головне управління освіти І науки львівської обласної держадміністрації управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки вище професійне училище №34 м.
Дата конвертації12.12.2014
Розмір280.89 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ,

КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА НАУКИ

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ № 34 м. СТРИЯ


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА


на тему:

c:\users\маряна\desktop\різне-3\зображення пк\1\images2.jpeg Підготувала:

викладач інформаційних технологій

Лівіцька М. Б.
Стрий-2012 р.


Зміст



  1. Вступ. 3

  2. Поняття творчості. 4

  3. Мотиви творчості. 5

  4. Процес творчості. 6

  5. З досвіду роботи. 8

  6. Методика викладання інформатики та

інформаційних технологій. 15

7.Творчий та інтелектуальний розвиток учнів. 19

8. Висновок. 28

9. Список використаної літератури. 29





Вступ

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язок цієї задачі органічно пов'язаний з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати з сучасною технікою. В методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи цього засвоєння, на зразки та способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів. Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості. На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі державні та відомчі директивні документи України.

^ Поняття творчості

Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.

Слово творчість в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.

В наш час поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін.

У Філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності".

Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогресс.
^ Мотиви творчості

Стає зрозумілим, що мова йде про мотиви творчості. Будь-яка діяльність має свої мотиви. Ці мотиви іноді не видимі зовні, але вони всерівно існують. Особливо важко виявити мотиви творчої діяльності, адже, як ми вважаємо, здійснюється вона на межі свідомого й не свідомого буття людини. Справжній художник, композитор, поет, винахідник не може не творити. Творчості як вершині людської діяльності підпорядковується все їхнє життя. Але чому здійснюється творчість? Чому людина, яка живе роками в злиднях, не отримуючи ніякої винагороди за створені оригінальні та корисні речі, не припиняє своєї діяльності? Сказане вище має відношення до значної кількості відомих світу геніїв науки, мистецтва, освіти.

^ Процес творчості

В самому процесі творчості психологи виокремлюють два аспекти особистісний і процесуальний. Особистісним аспектом передбачається наявність у суб'єкта задатків, здібностей та нахилів, володіння ним відповідною інформацією та практичними вміннями. Процесуальний аспект творчості зв'язаний з мисленням, інтуїцією, уявою, розумовою активністю.

Проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без розгляду самого процесу, механізму творчості. При цьому розумно було б допустити, що процес творчості, зокрема процес розв'язання будь-якої творчої задачі, здійснюється за відповідною схемою, має певні етапи.

Сформована пізнавальна активність учнів є необхідною, але не достатньою умовою розвитку творчої особистості. Другою важливою умовою ефективності навчального процесу та розвитку в учнів творчих здібностей є самостійна робота.

На сучасному етапі розвитку освіти відбувається значне підвищення ролі самостійної роботи учнів. Пов'язано це з відомими причинами :

а) великим потоком інформації ;

б) коротким проміжком часу, який дається на опанування

цієї інформації.

Зрозуміло, що всі навички, які сформуються в учня під час самостійної роботи, знання, які він здобуде, творчі здібності, які він розвине, допоможуть йому під час навчання.

Для розвитку творчого мислення, самостійності, ініціативи, кмітливості доцільно використовувати не лише задачі, запропоновані навчально-методичною літературою, а й складені учнями самостійно під контролем учителя.

Сучасне методичне і технічне забезпечення лабораторних занять з різних предметів розраховано на середнього учня і не відповідає вимогам до організації розвиваючого процесу.

В організації практичних занять головне зуміти піти назустріч інтелектуальним силам дитини, викликати їх до діяльності, створити сприятливе педагогічне середовище для їх становлення і одночасно формувати особистість дитини, її знання, світогляд. При організації практичних занять слід шукати шлях до того, щоб не вкладати знання в голови, а вміння в руки дітей, а щоб діти намагалися самі оволодівати знаннями через пошук, встановлення залежностей, закономірностей. Тобто практичні роботи повинні бути спрямовані не лише на засвоєння того чи іншого матеріалу і на формування найпростіших експериментальних навичок, а й на формування здатності до самостійного пізнання, творчості, перетворення знань.

За змістом і організацією практичні заняття повинні забезпечувати принцип вільного вибору.

e:\анімації\cartoon_owl_sitting_on_a_book2-150x150.png
^ З досвіду роботи
Основною метою навчання учнів з інформатики і інформаційних технологій є розвиток мислення, пізнавальної активності, інтелектуальних здібностей.

Проблема над якою я працюю: „Методи і прийоми розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів ”. Реалізовувати, вирішувати її намагаюся в захоплюючій, цікавій формі, поєднуючи з інноваційними методами. 

c:\users\маряна\desktop\різне-3\зображення пк\1\images10.jpeg

    Комп’ютер - найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини – прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей учнів, їх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

Педагогічні дослідження та власний досвід свідчить, що діти здебільшого комп’ютер використовують як засіб для розваг: грають в ігри, слухають музику, дивляться фільми, спілкуються у соціальних мережах тощо.

Отже, у такій ситуації вчителям інформатики і інформаційних технологій, у першу чергу, необхідно спрямовувати свої зусилля на розвиток творчих здібностей учнів, на активізацію пізнавальної діяльності, знайомлячи їх з широким спектром можливостей комп’ютера в освіті, побуті, творчості, естетичному розвитку, профорієнтації тощо, через виконання певних навчальних проектів (практико-орієнтованих, творчих, дослідницьких, інформаційних, ігрових).

У проектній діяльності дитина найбільш яскраво проявляє свої здібності, розкриває своє світовідчування, відкриває для себе щось нове. У той же час, широкі можливості сучасного програмного забезпечення дозволяють підходити до роботи творчо й нестандартно.

З упровадженням проектного методу в навчання, в основі якого лежать дослідницька й творча діяльність, з’являється можливість на уроках інформатики і інформаційних технологій, поглиблювати й закріплювати знання, отримані з інших предметів. Проектна робота формує в учнів цікавість, постійну потребу в творчих пошуках.

Теми проектів можуть бути обрані, як на розсуд учителя, так і на вибір учнів. Наведемо приклади тем проектів для різних вікових груп, які можуть бути використані на уроках інформатики і інформаційних технологій. Наприклад, учням І-го курсу на своїх заняттях я пропоную виконати проекти засобами графічного редактора Paint: “Листівка мамі”, “Мої літні канікули” тощо.

При вивченні базового курсу у проекти учнів потрібно додавати дослідницьку діяльність, тому під час навчального заняття учням я пропоную створити проект-презентацію на одну з тем: “Моя сім’я”, “Моя група”, “Моя професія”, “Улюблене місто” тощо.


    В описі педагогічного досвіду я хочу обгрунтувати необхідність змін у вивченні інформатики і інформаційних технологій, розповісти про впровадження методів, розрахованих на учня, який активно займається самонавченням та виробленням необхідних умінь та практичних навичок.

^ Суспільство «епохи інформації» вимагає від учня:

• Певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин;
• Вміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
• Не вузьких знань, а загального підходу до мислення і вирішення питань;

• Комунікабельності – вміння працювати у злагоді з іншими, спільно доходити мети.

^ У роботі використовую метод поетапного рівневого вивчення науки:
• Грунтовне, швидке, доступне навчання;

• Адаптивне, розвивальне, особистісно спрямоване навчання;
• Науковість, технологічність методу вивчення наук.

^ Принципи, за якими працюю:

• Від простого до складного (поступове ускладнення);
• Новизна (використовуються нові поняття);

• Успадкування (використовуються знання, набуті під час

розв’язання попередніх задач).

       Яким способом зацікавити учнів точними науками та інформаційними технологіями зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації – створити на уроці дружню, цікаву, ігрову обстановку, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів.
       Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці. На практиці я переконалась, що традиційний урок у комп’ютерному класі малоефективний.

c:\users\маряна\desktop\різне-3\зображення пк\1\j0424178.gif

^ Щоб добитися високих результатів, на практиці дію так:
• Більшу кількість урочного часу (дозволену санітарними нормами) витрачаю на роботу учнів з ПК. Учні менше говорять – більше часу працюють за комп’ютером.

• У зошитах учні записують лише найнеобхідніше.

• Складаю задачі і проблеми, максимально наближені до життя, а на уроці за допомогою комп’ютера розв’язуємо їх.
• Організовую на кожному уроці невеликі змагання і ставлю переможцям оцінки.


• На кожному уроці всіма можливими способами (за допомогою ПК) активізую зорову, слухову та рухову види пам’яті.
• На уроці даю не тільки конкретні знання, але й способи самостійного здобування інформації та методи розв’язання проблеми.
• Навчаю учнів поетапно розв’язувати поставлені перед ними завдання.  

  ^ Тому форма проведення уроків складається з наступних частин:
1. теоретична;

2.ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрації

її роботи.

          Намагаюсь складати або знаходити і використовувати на уроці навчальні програми, які містять ігрові елементи, що розвивають уважність або реакцію учнів.

Підсумовуючи вище сказане зазначимо, що використання методу проекту на уроках інформатики і інформаційних технологій сприяє глибокому усвідомленню, засвоєнню базових знань учнів, розвитку їх творчих, комунікативних, організаторських здібностей, здібностей працювати в групах, навиків самоконтролю, самооцінювання, практичної діяльності.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ.

Саме така робота сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів.

Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

За словами Я. Коменського, «учитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор», тому він сам вибирає форми, методи та прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів учнів.

Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань є виховання творчої особистості учня. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.

Особливо актуальним для вчителів є відповідна організація навчальної діяльності учнів і формування їх вміння вчитися.
Без уміння творчо мислити жодна технологія навчання не буде ефективною.
Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Головне завдання розвиваючого навчання - це формування особистості з:

  • гнучким розумом;

  • розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій;

  • певними навичками та творчими здібностями.

Розвиваюче навчання – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови , що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами. Модель розвиваючого навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.

В своїй роботі я працюю саме над розвитком логічного мислення учнів, творчих здібностей, умінням критично мислити. Всі ці завдання я реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках інформатики і інформаційних технологій.

Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням. Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок-гра, інтегровані уроки та ін.

Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Саме впровадження на уроці розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності учнів.

Інформатичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи, форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.

Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони виконують кожну практичну роботу, у тому числі і творчого характеру.

^ Головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість самостіно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому до глибоких і свідомих знань.
         Така методика викладання інформатики і інформаційних технологій на практиці вже показала позитивні результати: учні вміють самостійно опрацьовувати матеріал, знаходити необхідну інформацію, краще володіють практичним навичками роботи на ПК. Кожен учень навчається у свій спосіб і своєму темпі. А це у свою чергу стимулює учнів до вивчення предмета, розвиває їх самостійність та самодисципліну, вміння мислити творчо. А такий учень буде:

• Вміти постійно навчатися.

• Цікавитися та любити працювати над складними ситуаціями.
• Вміти засвоювати великий обсяг інформації.

• Вміти творчо і винахідливо розв’язати складні проблеми.
• Не боятися проблем або невдачі, а сміливо шукати вихід із

будь- якої ситуації.

• Готовий продуктивно співпрацювати з іншими у складі

команди.

^ Методика викладання інформатики та інформаційних технологій.

Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації діє ефективніше. Як відомо людина взмозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів сприйняття. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації.

          Зацікавленість і доступність подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у вивченні інформатики. Щоб зрозуміти "як це зроблено”, він готовий опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії. Цікаво, що на підвищений інтерес учнів до комп’ютера має вплив і проблема "батьків та дітей”. Оскільки певна частина батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з зацікавленою обмеженістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою "дорослість”. Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

^ Для учнів програма курсу організована по таким напрямкам:
• інформаційний;

• комп’ютерний;

• творчий.

         Усі вони переплітаються у змісті навчання та методиці. Учні повинні оволодіти навичками роботи за комп’ютером, ознайомитися з його можливостями, розвинути логічне мислення, навчитися використовувати комп’ютер для складання текстів, малюнків, розвивати творчі здібності. Здібність учнів розвивається в процесі діяльності, тому будую уроки так, щоб урахувати здібності учнів, бо непосильні завдання можуть дати негативний результат (використання диференційованого навчання). Вважаю необхідним врахувати поступовий і цілеспрямований розвиток творчих здібностей і розвиток мислення дитини.

Виклад матеріалу починається з повідомлення теми та завдань уроку. Важливо викликати інтерес до теми, показати необхідність її вивчення. На першому етапі уроку в ході перевірки домашнього завдання і повторення вивченого здійснюю активізацію мислення учнів і готую до сприйняття нового матеріалу. Для цього проводжу «хвилинки - розминки»  (використовую завдання на розвиток пам’яті, уваги, а також логічні, математичні та лінгвістичні завдання. На другому етапі уроку намагаюся чітко й доступно пояснити матеріал, ставлю перед учнями нове завдання або проблемну ситуацію, розв’язання якої здійснюється колективно, скористатися при цьому бажано образним і наочно-дійовим способами подання матеріалу. Основні етапи, правила, алгоритми, сформульовані під час колективного обговорення розв’язання задачі (проблеми), можуть бути записані учнями в робочі зошити. Далі відбувається організація індивідуальної роботи учнів за комп’ютером. Особливу увагу приділяю постановці навчального завдання, здійснюю контроль і координацію роботи учнів, за необхідністю консультую учнів з найбільш складних питань. З метою забезпечення ефективної роботи використовую три варіанти різнорівневих індивідуальних карток-завдань. Це дозволяє організовано перейти до завершального четвертого етапу уроку – пояснення домашнього завдання, підбиття підсумків, оцінювання роботи учнів.  

        Основна увага спрямована на розвиток практичних навичок роботи за комп’ютером, а також на розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння аналізувати і узагальнювати, що зміцнює зв’язки між інформатикою та іншими предметами.

^ В основу методичного підходу до вивчення інформатики і інформаційних технологій покладено такі принципи:
1. Головна мета застосування комп’ютера для учнів повинна носити світоглядний, загальнокультурний характер, бути спрямованою на розвиток логічного мислення та особистості дитини взагалі, формування основ комп’ютерної грамотності в учнів.
2. ^ Функції комп’ютера:

• Комп’ютер – інструмент формалізації знань про предметний світ.
• Комп’ютер – активний елемент предметного світу.
3. Об’єднання розвитку логічного та образного мислення учнів.
4. Зміст і методика викладення мають бути спрямовані на розвиток теоретичного мислення та здобуття учнями відповідних практичних умінь і навичок.

5. Комп’ютер є не тільки об’єктом вивчення, а й засобом реалізації, збагачення та сприяння розвитку міжпредметних зв’язків.
6. Формування культури роботи за комп’ютером.
        Умовою успіху в розвитку критичного мислення є висока пізнавальна активність учнів. Навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій. Тому кожен урок будую так, щоб підтримувати в учнів стійкий інтерес, навчальну активність, бажання творити і пізнавати. Застосовую ігрові технології, проблемне навчання, комунікативні технології, метод проектів, інтерактивні методи навчання. Великий вплив на розумовий розвиток мають логічні ігри. Маніпулюючи з різноманітними варіантами зображень, використовуючи алгоритм розгадування, учень не лише краще запам’ятовує терміни, а й розвиває логічне мислення та винахідливість.

        Під час навчання використовую різноманітні форми занять. Однією з найпоширеніших та найефективнішою формою є ігрова, при цьому враховую особливості учнів та мету кожного конкретного курсу занять. У виборі ігор звертаю увагу на наукове обґрунтування навчальної програми, відповідність особливостям світосприйняття, морального та фізичного розвитку учнів на різних етапах, їхнім потребам, інтересам, уподобанням.

        Створено сприятливі умови для розвитку різноманітних форм позаурочної роботи з інформатики та інформаційних технологій. Найбільшу зацікавленість у дітей викликають заняття ігрового і конкурсного характеру. Наприклад: „Конкурс комп’ютерних малюнків”, гра „Розумники і розумниці”, гра „Що? Де? Коли?”, конкурс кросвордів, ребусів, тощо.

Творчий та інтелектуальний розвиток учнів.

           Інформатика і інформаційні технології відкривають для учнів перспективи для самонавчання в напрямку, що її цікавить. Сучасні журнали на доступному рівні дають інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчає роботі з популярними програмними продуктами. 
Учні самі керують швидкістю подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють відчуття причетності до інформації, що з’являється на моніторі.

           Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики та інформаційних технологій, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність в учнів, які надто критично оцінюють свої можливості у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

^ Повертаючись до уроків інформатики і інформаційних технологій, можна поділити їх на два таких типи:

  • уроки, на яких комп’ютер використовується як допоміжний засіб і на яких учень працює з готовим програмним забезпеченням;

  • уроки, на яких вивчаються основи програмування і створюються власні програми.

           Звернемося спочатку до уроків, на яких використовуються готові програмні продукти. Вони здебільшого або навчальні, або контролюючі. У комп’ютерному класі учитель інформатики і інформаційних технологій має можливість дати змогу працювати в середньому двом учням за комп’ютером. Тому можна припустити, що розглядається ситуація, у якій дитина один на один спілкується з комп’ютером. У протилежному випадку слід розглядати питання групового навчання, а не індивідуального, про яке мова піде далі.
Великою перевагою у використанні навчальних програм на уроках інформатики є індивідуалізація навчання. Вона передбачає темп подачі та сприйняття матеріалу, який притаманний кожній дитині окремо, тоді як у класичному лекційно-груповому варіанті вчитель вимушений орієнтуватись на "середнього учня”. Не менш важливим в індивідуальному навчанні є момент, коли учень не потрапляє під оцінку оточуючих. У цій ситуації учень сміливіше звертається по допомогу до вчителя. Оскільки кожний з тих, хто навчається, зайнятий програмою, з якою він працює, учитель без шкоди для інших може приділити час відстаючим учням і така допомога, як правило, є конструктивною, оскільки не травмує й не акцентує на ньому увагу як на невстигаючому. Цікаво, що оцінка контролюючої програми сприймається менш болісно і вважається учнем більш об’єктивною порівняно із суб’єктивністю оцінювання його знань учителями.

            Під час лекції або практичних занять з групою учитель намагається привести роботу всіх учнів на уроці "до спільного знаменника” і виконати поставлену перед собою задачу. Коли учні працюють з навчальною програмою самостійно, учитель має можливість спостерігати за ними. Крім того, використовуючи комп’ютер, можна проводити більш тривалий і глибокий аналіз, спостерігати розвиток інтелекту учнів.

              Однак, комп’ютери і програми, що використовуються, ще не володіють достатнім рівнем штучного інтелекту, тому мають певний ряд недоліків, які не можна не враховувати.

          Методи, які використовуються під час навчання – креативного характеру, які забезпечують учням можливість створення власних освітніх продуктів.

^ Найвживанішими з них є наступні:

  • Метод «Мозкового штурму», основною задачею якого є зібрання та розгляд якомога більшої кількості ідей в результаті обговорення учнями проблеми.

  • Евристичні методи – це система евристичних правил діяльності педагога і діяльності учня, які розроблені з врахуванням принципів педагогічного управління з метою розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів у розв’язанні творчих задач.

             Окрім іншого, практикується застосування методу проектів. Використовувати готові програмні системи, бази даних, електронні таблиці і системи комунікацій може кожний, проте здобуті навички роботи з програмним забезпеченням слід спрямовувати на розвиток інтелекту учня, на його вміння думати. Метод проектів передбачає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Цей метод дає можливість навчатися програмувати на реальних прикладах. Девіз методу: «Навчатися під час роботи». Побачити в дії готовий продукт, програму, а потім зрозуміти теоретичні принципи, покладені в основу.

^ Підготовка і реалізація проекту може включати такі етапи:
• Перший етап: - мотиваційно-орієнтовний (визначення мети, мотиву, визначення основної проблеми, задум проекту, методи дослідження). Метод „мозкової атаки”, „круглого столу”.
• Другий етап – конструктивний ( методи здійснення проекту, складання орієнтованого плану, розподіл обов’язків між виконавцями роботи, оформлення проекту).
• Третій етап – презентаційний (захист, презентація проекту, доповідь). „Круглий стіл”, прес-конференція, дискусія.
• Четвертий етап – експертиза проекту (визначення чи досягнуто мети).
• Завершальний етап – оцінювально-рефлексивний (самооцінка учнями власної діяльності).

   ^ Нові інформаційні технології навчання (НІТН) враховують: обов’язкове володіння навичками роботи з комп’ютером усіх учасників навчально-виховного процесу як інструментом повсякденної діяльності; побудову відкритої системи освіти, що забезпечує кожній особистості власну траєкторію розвитку.

Основною метою НІТН є забезпечення учнів – потенційного продукту системи освіти – до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Отже, навіть короткий аналіз дає можливість зробити висновок про необхідність більш глибокого вивчення даної сучасної технології викладачем. НІТН надають викладачеві певну базу та методологію вибору змісту, методів і засобів навчання в реальному освітньому процесі з урахуванням спектра вже наявних освітніх технологій, соціального замовлення та його особистої творчої індивідуальності.

Можна виділити два напрямки застосування інформаційних технологій.

Перший напрямок, зазвичай, зводиться до того, що вчитель успішно застосовує на своїх уроках той або інший програмний продукт. Очевидно, що комп’ютерні програми повинні відповідати тим же дидактичним вимогам, що й традиційні навчальні посібники, а саме: науковість, доступність, систематичність, зв’язок із практикою, наочність тощо.

^ За дидактичною метою поділяють навчальні комп’ютерні програми на такі основні групи:

  • 1. Програми для засвоєння нового матеріалу (пояснення теоретичних засад – гіпотез, теорій, закономірностей; введення нових термінів і понять; ознайомлення з відповідними об'єктами та явищами; встановлення причинно-наслідкових зв'язків та залежностей).

  • 2. Програми для формування практичних умінь і навичок (практичні та самостійні роботи до кожної теми або розділу).

  • 3. Програми для розширення та поглиблення знань (майстер-класи, історичні довідки, словник, перелік рекомендованої літератури тощо).

  • 4. Програми-тренажери (повторення провідних понять, правил, об'єктів з паралельним здійсненням самоконтролю рівня їхнього засвоєння).

  • 5. Програми для поточного й тематичного оцінювання навчальних досягнень (різнопланові контрольні завдання для визначення рівня засвоєння матеріалу з елементами корекції знань).

Нині на ринку навчального програмного забезпечення України з’являються різні програмні продукти. Багатофункціональність запропонованих комп'ютерних програм дає можливість постійно урізноманітнювати навчальну діяльність, робить її доступною і цікавою для кожного учня. Другий напрямок застосування інформаційних технологій пропонує наступне: спочатку – педагогічне завдання, потім – технологія його розв’язання.

Причому інформаційні технології вибираються тільки там, де їхнє застосування дає змогу отримати кращий результат. І тільки викладач, у якого сформована інформаційна культура, здатний до створення й ефективного використання у навчальному процесі методичного забезпечення, основаного на інформаційних технологіях.

^ Педагогічне завдання:

  • раціонально організувати пізнавальну діяльність учнів на уроках і позаурочний час;

  • розвивати вміння експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності учнів;

  • формувати інформаційну культуру учнів;

  • використовувати комп'ютери з метою індивідуалізації навчального процесу.

Технологія розв’язання:

  • створення мультимедійного забезпечення уроку в середовищі PowerPoint;

  • експлуатація електронного устаткування (мультимедійний проектор) на заняттях;

  • знайомство та використання Internet.

У результаті такої поетапної роботи над впровадженням інформаційних технологій у навчально-виховний процес рівень проведення уроків підніметься на рівень, відповідний інформаційному суспільству. Вони стануть мультимедійними, бо супроводжуються електронними презентаціями, створеними в середовищі PowerPoint, яке ідеально підходить для створення мультимедійної навчальної підтримки уроку: з барвистою графікою, відеосюжетами, звуковим рядом.

Мультимедійна презентація дає змогу подати навчальний матеріал, як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Це особливо важливо при вивченні предметів, пов'язаних із запам'ятовуванням та візуалізацією. У цьому випадку задіються різні канали сприйняття, що уможливлює закласти інформацію не тільки у фактографічному, але і в асоціативному вигляді в пам'ять учнів.

Використання мультимедійних презентацій сприяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті, розумової діяльності, реконструкції процесу навчання з позицій цілісності. Широке розповсюдження Internet дає можливість викладачу підготуватися до уроків, знайти необхідну інформацію та намітити способи пошуку інформації для учнів як на уроці, так і в позаурочний час.

Незважаючи на наявні проблеми, майбутнє вдосконалення навчально-виховного процесу тісно пов'язане з використанням інформаційних технологій навчання. Основними тенденціями розвитку інформаційних технологій навчання називають:

  • 1) розширення сфери використання комп’ютера в навчальному процесі;

  • 2) перехід від епізодичного до систематичного використання комп’ютера (від використання на окремих уроках до цілих курсів);

  • 3) перехід від адаптивного до індивідуалізованого навчання;

  • 4) інтелектуалізація навчальних систем;

  • 5) поява комп’ютерних систем, які забезпечують динамічний розподіл функцій управління через передачу деяких навчальних функцій учневі;

  • 6) діалогізація комп’ютеризованого навчального процесу.

Підсумовуючи, можна сказати, що використання інформаційних технологій – життєва необхідність сьогодення. Віддаючи перевагу сучасним технологіям навчання, можна зазначити, що це:ефективний, цікавий спосіб навчання, активна участь у роботі, а не стандартне зазубрювання відповідей на питання, можливість досягти більшого результату з найменшою затратою часу, краще сприйняття і запам’ятовування інформації, можливість вільно висловлювати власну думку, розвиток самовпевненості, демократизація навчального процессу.

Курс інформатики і інформаційних технологій має багато можливостей для розвитку творчого інтелекту учнів. Проектне навчання заохочує і посилює активність з боку учнів, тому що воно особистісно зорієнтоване, використовує множину дидактичних підходів – навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольова гра, евристичне і проблемне навчання, дискусія, командне навчання; сприяє самомотивації навчання, що означає зростання інтересу й захопленості роботою в процесі її виконання; дозволяє вчитися на власному досвіді та досвіді інших не на словах, а в конкретній справі; приносять задоволення учням уже через те, що в остаточному підсумку вони мають продукт власної діяльності.

        Комп’ютер природно вписується в життя нашого закладу і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття в учнів викликає емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють із комп’ютером. Педагогіка покликана сьогодні критично підходити до мінливої дійсності, що оточує учнів у світі високих технологій. При цьому варто об’єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику і практику побудови навчальних занять.

Висновок.

В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок.

Більшість методистів вказують на те, що використання на уроках творчих завдань дозволяє не лише підвищити рівень знань учнів за рахунок активізації їх навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їх творчих здібностей. Можливість та доцільність використання творчих завдань на уроках підтверджується педагогічною практикою. Правильний підбір та методика постановки таких завдань надає навчальному заняттю природності та досконалості. Звідси виходить, що діяльність учнів під час розв'язування творчих завдань є творчою і, звичайно ж, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Якщо учень опанує різні методи розв'язку творчих завдань, то це неодмінно допоможе йому при навчанні, адже опановані прийоми і методи можна застосовувати до різних наук.

Позаурочна та самостійна робота має значні можливості для організації творчої діяльності учнів, яка сприяє розвитку їх творчих здібностей. На цих заняттях можна здійснювати постановку та розв'язання будь-якого типу творчих завдань та виконувати інші роботи творчого характеру. Зрозуміло, що всі навички, які сформуються в учня під час самостійної роботи, знання, які він здобуде, творчі здібності, які він розвине, допоможуть йому під час навчання у вищих закладах.

Набуті учнем навички і розвинуті здібності на практичних роботах знадобляться при виконанні практичних робіт з різних дисциплін.
Список використаної літератури



    1. Богданова І.М. Професійна підготовка майбутніх учителів

на основі застосування інноваційних технологій.-Київ, 1998.

    1. Зелінська Т.Я. Прикладна спрямованість шкільного курсу

інформатики і шляхи її реалізації/ Т.Я.Зелінська

//Педагогічна інформатика.-2000.-№2.-С.3-10.

    1. Интернет в гуманитарном образовании: Учеб.пособие для

студ. Высш. Учеб.заведений /Под ред. Е.С.Полат.-

М.: Гуманит.изд. Центр ВЛАДОС, 2001.-272 с.

    1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие /Е.С. Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат.-М.: Издательский центр «Академия», 1999.

    2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.- Київ, 2002.

    3. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.- Харків: Видавнича група «Основа», 2003.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації