Поиск по базе сайта:
Тема: в гостях у математики icon

Тема: в гостях у математики




Скачати 89.31 Kb.
НазваТема: в гостях у математики
Дата конвертації12.12.2014
Розмір89.31 Kb.
ТипДокументи

Виховний захід: Вистава до тижня математики.
Тема: В гостях у математики.
Мета: познайомити учнів із історією розвитку математики, відомими математиками та їх внеском в розвиток цієї давньої науки.

Метод проведення: вистава.

Вчитель Шановні учні,ви вивчаєте математику з першого класу, і на питання що таке математика знайшли б що відповісти. Але послухаймо що з цього приводу думали відомі знамениті люди.

Ведучий: математика-цариця всіх наук /Гаусс/

Ведучий: математика-це мова плюс міркування. Математика-знаряддя для міркування. /Фейнман/

Ведучий: математика безмежно різноманітна, як світ,і присутня, міститься у всьому./Єругін/

Ведучий: математика щедра, вона часто дає більше, ніж у неї просять./Даламбер/

Вчитель Сьогодні ми розпочинаємо тиждень прикладної математики. Прикладна математика-це окрема математична наука. Існує вона кілька тисячоліть. Сьогодні велику увагу приділяють застосуванню здобутих знань на практиці, тобто розв’язуванню прикладних задач.
^ Повідомити план проведення тижня

Учень відкриваємо ми тиждень,

всіх запрошуєм до нас:

і веселих , і кмітливих,

і цікавих, і сміливих.
Учень брати участь просим вас!

Хто математику добре знає,

хай відразу виступає.

Хто ж все швидко забуває,

хай закони пригадає.
Учень поєднаємо ми, звісно,

і цікаве, і корисне.

На всі боки озирнись

і уважно подивись.

Ти побачиш тоді враз

математику круг нас.
Ведучий: Прикладна математика існує вже кілька тисячоліть. Вона використовувалась для календарних обрахунків, розподілу врожаю, організації суспільних робіт, збирання податків. Учені Стародавнього Єгипту вміли обчислювати площі полів і об’єми приміщень. Уся математика тоді була прикладною.

Ведучий: Відомості про той час дійшли до нас завдяки першим письмовим документам - папірусам

Ведучий: це Папірус Рінда, який зберігається в Лондоні та частково в Нью-Йорку ; ^ Московський папірус, зберігається в Московському музеї образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна, Шкіряний сувій єгипетської математики-знайдені у Стародавньому Єгипті ,

Ведучий: та ^ Математичні тексти Суз - знайдені у Вавилоні.
Ведучий:

У 28-23 століттях сформувалася давньоєгипетська цивілізація. Єдність Єгипту втілювалася у владі фараонів — необмежених господарів всієї країни. Фараон був главою культів всіх богів Єгипта і сам оголошувався богом до сьогоднішніх днів не розгадана таємниця пірамід — гробниць фараонів Джосера, Снофру, Хеопса , Хефрена і Мікерина .

Ведучий: . Єгипетські жреці розробили незвичайно точний для свого часу сонячний календар. Показова його історія. Спочатку діяв календар, що складався з 360 днів. Коли внаслідок спостережень жреці уточнили тривалість року, був вигаданий міф про те, що боги передали в дар народу Єгипту декілька днів — тому п'ять останніх днів року були святковими.

Ведучий: Саме в Єгипті розділили доби на 24 години. Розробляється десятерична система рахунку. Египтяни оперували простими дробами з чисельником 1, уміли обчислювати довжину кола і площу кола.Відомо, що в 585 році до н.е. Фалес вперше передбачив еллінам сонячне затемнення. Пізніше елліни визнали Фалеса одним з семи великих мудреців засновників грецької культури і науки.

Ведучий: пропонуємо глядачам перенестись до Давнього Єгипту.

Ведучий: Єгипет…Дивовижна незрозуміла, таємнича країна. Хто, які сили могли згуртувати народ його для того, щоб він міг спорудити ці велетенські піраміди?

( з’являються єгипетський фараон Амазис(6ст до н.е.) та служитель храму-жриця)

Амазис: чи можна визначити, яка висота цієї піраміди?

^ Жрець: нажаль, ні, повелителю. Однак я чув, що є серед філософів знаменитий Фалес, можливо він міг би визначити це.

Амазис: Наказую. Визначити висоту піраміди. Хто виконає мою волю за три дні - отримає щедру винагороду. Якщо міркування не будуть переконливими –чекає на них кара. Оголоси мою волю усім.

( фараон виходить, жрець розмірковує вголос)

^ Жрець: О славетний царю усього живого ! Хто ж може виконати твою волю!? Кому це під силу?

(заходить Фалес)

Жрець: О сину мій. Чи чув ти про бажання нашого правителя, чи зможеш ти визначити висоту цієї піраміди?

^ Фалес: Давні папіруси не відкрили нам цього. Проте треба подумати.

(розмірковує, міряє, щось креслить)

Фалес: Так. Її можна визначити абсолютно точно навіть зараз

^ Жрець- Що дає тобі підставу говорити так упевнено?

Фалес- Властивість подібних трикутників. Я накреслю навколо себе коло, радіус якого дорівнює моєму зросту. Коли кінець моєї тіні впаде на це коло, то зрозуміло що довжина тіні дорівнює моєму зросту.

^ Жрець: Я все зрозумів. Отже в цей час тінь від піраміди дорівнює висоті самої піраміди.

Фалес: Саме так. Додамо до довжини тіні половину довжини основи і знайшов висоту піраміди.

^ Жрець: О славний Фалес. Ти врятував нас від страшної кари. Хвала тобі , Боже.

Ведучий: У курсі геометрії ми вивчаємо відому теорему Фалеса..

Ведучий: у V-IV столітті до нашої ери в Греції почала створюватись теоретична математика. У Стародавній Греції вважали побудову геометричною, якщо воно виконувалося за допомогою циркуля і лінійки.

Ведучий: ромб, трапеція, діагональ, симетрія – терміни, які мають грецьке походження.

Ведучий: Одним із визначних математиків того часу був Піфагор Самоський.

( лунає дзвінок, вбігають учні, на сцені дві лавки, дошка)

Учні на дошці пишуть: 1+3=4=22 1+3+5=9=32 1+3+5+7=16=42 ….1+3+..+ (2n+1)=n2

(стук в двері, заходить Піфагор, учні схвильовано перешіптуються)

Учень: Хто це? Тобі відома ця людину?

^ Учень: Здається я здогадуюсь хто це. Піфагор!

Піфагор: Так, це я. Чи не скажете ви мені, що це написано на дошці?

Учень: Це сума послідовних непарних чисел, яка є точним квадратом кількості членів послідовності.

Учень: Ми знаємо, що ти довів це геометрично.

Учень: А також ми знаємо про трикутні числа 1,3,6,10. Якщо скласти фігуру з кружечків, кількість яких відповідає кожному з цих чисел, то матимемо трикутник.(малює на дошці)

Піфагор: А чи знаєте ви у який спосіб я перевіряв чи кут є прямим?

^ Учень: За допомогою шнура на якому були зав’язані вузли на одинаковій відстані один від одного.

Учень: Прикладаємо 3 відрізки до однієї сторони кута, 4 – до другої. Якщо відстань між цими вузлами дорівнює 5, то кут прямий.(показує малюнок)

Учень: Нам відома твоя теорема про суму квадратів,що дорівнює квадрату гіпотенузи. У народі з любов’ю її називають «Піфагорові штани на всі сторони рівні».

Піфагор: Дякую.

Ведучий: Старогрецькі математики зустрілися з трьома завданнями на побудову, які не піддавалися рішенню.
Перше завдання. Завдання про подвоєння куба.
Друге завдання. Завдання про трисекцію кута.
Третє завдання. Завдання про квадратуру круга.
Ці три завдання і носять назву "Знаменитих геометричних завдань старовини".

Ведучий: Розвиток математики базувався також на працях Евкліда (450-380 р до н.е.), Архімеда(212р до н.е.), Діофанта(4-5 ст. н.е.).

Ведучий: Серед відомих імен математиків є Ньютон, Лейбніц, Непер, Декарт, Паскаль, Ферма, Бернуллі, Лагранж, Абель, Фур’є, Галуа, Гаус, Ейлер.

Ведучий: Майбутні вчені народжувались в різних сімях: багатих і бідних, безрідних і знатних. Хтось жив у розкошах, а дехто потерпав від злиднів і труднощів. По-різному складалося життя і проходило дитинство цих великих у майбутньому людей.

Ведучий: У зрілому віці деякі жили у славі, а інших не розуміли їхні сучасники і велич їхніх праць була визнана лише набагато пізніше, після смерті.

Ведучий: Сьогодні до нас у гості прийшли:

Микола Лобачевський, в майбутньому ректор Казанського університету. В 22 роки він став професором, деканом фізико-математичного факультету. А зараз він навчається в гімназії.

Ведучий: Рене Декарт – в майбутньому французький вчений. Він був різностороннім вченим: фізіологом, фізиком, математиком. Зараз навчається в аристрократичному коледжі в Парижі.

Ведучий: Ісаак Ньютон – в майбутньому один з найвідоміших вчених, математик і фізик, член академії наук, професор Кембріджського університету. Сьогодні учень середньої школи в Грейтемі в Англії.

Ведучий: Еммі Нетер - в майбутньому найвідоміша жінка-математик, професор Геттінгемського університету в Німеччині. Сьогодні навчається в коледжі.

Ведучий: Заглянемо до них.

(лунає музика, Ньютон з Лобачевським сперечаються)

Ньютон: чим це ви зайняті, Миколо?

Лобачевський - О! це захоплююча задача. Мені,здається., що ще трохи і я самостійно доведу теорему.

Ньютон: Про що це?

Лобачевський:Про рівність трикутників. Якщо 3 сторони одного трикутника рівні трьом сторонам другого трикутника, то ці трикутники рівні. ДИВІТЬСЯ:

^ З трьох палочок різного кольору складає два трикутника і накладає один на одного

Ньютон: Дуже цікаво, але в вашому доведенні є недоліки.

Лобачевський: Які ж?

Ньютон: Не можна довіряти зоровому доведенню, на око! Ось гляньте. (приклад на листочку-ілюзії зору)



Лобачевський: Ну, добре, ви праві. А як бути з такою теоремою: «сума кутів трикутника дорівнює 1800»?

Ньютон: О, це дуже просто! Що ще має міру 1800? Розгорнутий кут, вірно? Дивіться.

Бере паперовий трикутник, відриває два кути і складає кут 1800 – ось і все.



Лобачевський :Але ж ви самі сказали, не можна довіряти зору. Треба шукати інше доведення.

^ Ведучий: Саме ці теореми доведуть вони в майбутньому.

Ведучий: здається в нас появився новий гість.

(заходить дівчина в костюмі гімназистки, волос заплетений в коси)

Ковалевська: Добрий вечір, панове. Вибачте за сміливість , але я чула, що до вас можна приходити без запрошення.

Навперебій: Будь-ласка, дуже просимо, хто ви, що вас до нас привело?

Ведучий: Софія Ковалевська - в майбутньому перша російська жінка математик, доцент Стокгольмського університету в Швеції.

Ковалевська: Математикою я захоплююся з раннього дитинства. Коли мені було 8 років, мою кімнату обклеїли сторінками математичного журналу, тому що забракло шпалер. Від щоденного оточення формулами, багато з них залишились в моїй пам’яті.

^ Декарт: Це мило, але це все дитинство. А коли ви почали серйозно займатись математикою?

Ковалевська: Зовсім недавно. Наш сусід Тирнов забув у нас підручник з фізики. Тайком від гувернантки я пробувала читати його, але там виявились невідомі слова синус, косинус, різні формули. Я звернулась по допомогу до свого вчителя, проте він сказав, що мені ще зарано. Тоді я спробувала сама . математика виявилась такою красивою.

^ Еммі Нетер: Правила нашого товариства вимагають, щоб кожен новенький запропонував яку-небудь цікаву задачу чи жарт.

Ковалевська: А можна вірш?

(звучить музика, Ковалевська читає)

Пришлось ли раз вам безучасно Бездельно средь толпы гулять, И вдруг какой-то песни страстной Случайно звуки услыхать? На вас нежданною волною Пахнула память прежних лет, И что-то милое, родное В душе откликнулось в ответ. Казалось вам, что эти звуки Вы в детстве слышали не раз. Как много счастья, неги, муки В них вспоминалося для вас. Спешили вы привычным слухом Напев знакомый уловить, Хотелось Вам за каждым звуком За каждым словом уследить.

^ Декарт: Але тут немає зв’язку з математикою. Ви швидше поетеса.

Ковалевська: Мені здається, що кожен математик в душі повинен бути поетом.

Ньютон: Як же ви хочете продовжити навчання. Адже в Росії не приймають дівчат в університет?

Ковалевська: Я думала про це. Прийдеться їхати навчатись за кордон.

Ведучий: Софія Ковалевська, виїхала за кордон. Для цього їй прийшлось фіктивно вийти заміж. Правда цей шлюб виявися щасливим.

Ведучий: Усі ці молоді люди досягли в майбутньому неабияких успіхів.

Ведучий: На цьому дозвольте попрощатися з вами.

Ведучий: Дякуємо за увагу.

Окремі епізоди з вистави






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації