Поиск по базе сайта:
Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів icon

Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів




НазваЗакон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів
Сторінка1/6
Дата конвертації24.10.2014
Розмір0.93 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6


З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про регулювання містобудівної діяльності
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи
містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого
розвитку територій з урахуванням державних, громадських та
приватних інтересів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

1) Генеральна схема планування території України ( 3059-14 )
- містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення
планування та використання території України;



2) генеральний план населеного пункту - містобудівна
документація, що визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту;

3) детальний план території - містобудівна документація, що
визначає планувальну організацію та розвиток території;

4) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо
забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і
подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

5) інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс
інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

6) лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій;

7) містобудівна документація - затверджені текстові та
графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та
іншого використання територій;

8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить
комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і
будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної
ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж
земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до
об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною
документацією;

9) план зонування території (зонінг) - містобудівна
документація, що визначає умови та обмеження використання
території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

10) приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та
соціально-економічний розвиток міста;

11) проектна документація - затверджені текстові та графічні
матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об'єктів будівництва;

12) схеми планування території на регіональному рівні -
планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної
схеми планування території України (
3059-14 ) та визначає
принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання
територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих
частин;



13) територія - частина земної поверхні з повітряним
простором та розташованими під нею надрами у визначених межах
(кордонах), що має певне географічне положення, природні та
створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;

14) червоні лінії - визначені в містобудівній документації
щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих
вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та
території іншого призначення.

Стаття 2. Планування і забудова територій

1. Планування і забудова територій - діяльність державних
органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних
осіб, яка передбачає:

1) прогнозування розвитку територій;

2) забезпечення раціонального розселення і визначення
напрямів сталого розвитку територій;

3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних
інтересів під час планування і забудови територій;

5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової
та громадської забудови, виробничих, рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і
об'єктів;

6) встановлення режиму забудови територій, на яких
передбачено провадження містобудівної діяльності;

7) розроблення містобудівної та проектної документації,
будівництво об'єктів;

8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

9) збереження, створення та відновлення рекреаційних,
природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів,
лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10) створення та розвиток інженерно-транспортної
інфраструктури;

11) проведення моніторингу забудови;

12) ведення містобудівного кадастру;

13) здійснення контролю у сфері містобудування.

2. Інструментом державного регулювання планування територій є
містобудівна документація, яка поділяється на документацію
державного, регіонального та місцевого рівнів.

3. Містобудівна документація розробляється на паперових і
електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій
формі як набори профільних геопросторових даних у державній
геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі
класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз
даних містобудівного кадастру.

Стаття 3. Законодавство у сфері містобудівної діяльності

1. Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються
Конституцією України (
254к/96-ВР ), Цивільним ( 435-15 ),
Господарським (
436-15 ) і Земельним ( 2768-14 ) кодексами
України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему
планування території України" (
3059-14 ), "Про основи
містобудування" (
2780-12 ), "Про архітектурну діяльність"
(
687-14 ), "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів)
застарілого житлового фонду" (
525-16 ), "Про землеустрій"
(
858-15 ), іншими нормативно-правовими актами.



2. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то
застосовуються правила міжнародного договору України.

Стаття 4. Об'єкти та суб'єкти містобудування

1. Об'єктами містобудування на державному та регіональному
рівнях є планувальна організація території, система розселення,
система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних
об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної
інфраструктури, функціональне зонування території України, її
частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим,
областей, адміністративних районів.

Об'єктами містобудування на місцевому рівні є комплекси
об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою,
об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною
інфраструктурою в межах населеного пункту, його функціональної
зони (сельбищної, промислової, центру, курортної, рекреаційної
тощо), планувального, житлового району, мікрорайону (кварталу),
приміської зони.

Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого
призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної
інфраструктури.

2. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування,
фізичні та юридичні особи.

Стаття 5. Обов'язковість дотримання вимог містобудівної
документації

1. Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми
господарського, соціального та культурного розвитку повинні
узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

2. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для
виконання всіма суб'єктами містобудування.

^ Розділ II. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Стаття 6. Органи, що здійснюють управління у сфері
містобудівної діяльності

1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється
Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань
будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально
уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими
державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності

1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється
шляхом:

1) планування територій на державному, регіональному та
місцевому рівнях;

2) моніторингу стану розроблення містобудівної документації
на всіх рівнях;

3) визначення державних інтересів для їх врахування під час
розроблення містобудівної документації;

4) проведення ліцензування і професійної атестації;

5) розроблення і затвердження державних будівельних норм,
стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних
кодів та стандартів;

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері
містобудівної діяльності, вимог державних будівельних норм,
стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх
рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування
(далі - вихідні дані), проектної документації.

Стаття 8. Організація планування та забудови територій

1. Планування територій здійснюється на державному,
регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої
влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів
Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

2. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх
власниками чи користувачами в установленому законодавством
порядку.

3. Рішення з питань планування та забудови територій
приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними
радами та їх виконавчими органами, місцевими державними
адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених
законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної
документації.

Стаття 9. Нормативне регулювання планування та забудови
територій

1. Нормативне регулювання планування та забудови територій
здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, державних
та галузевих будівельних норм, стандартів і правил, імплементації
міжнародних кодів та стандартів.

2. Державні будівельні норми, стандарти і правила
розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої
влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

^ Розділ III. ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ



Стаття 10. Фінансування робіт з планування територій

1. Фінансування робіт з планування територій на державному
рівні, розроблення нормативних документів з питань планування і
забудови територій, проведення пріоритетних науково-дослідних
робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Фінансування робіт з планування території Автономної
Республіки Крим, областей, районів, населених пунктів, районів у
містах, кварталів здійснюється за рахунок коштів відповідних
місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом.

3. Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок,
на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове
будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт
об'єктів будівництва (далі - будівництво), здійснюється за рахунок
коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

4. За рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування для розроблення плану зонування, детального плану
території крім коштів державного та місцевих бюджетів можуть
залучатися кошти з інших джерел, не заборонених законом, за умови
виконання функцій замовника відповідним органом місцевого
самоврядування.

Стаття 11. Планування територій на державному рівні

1. Планування територій на державному рівні здійснюється
шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми
планування території України (
3059-14 ), схем планування окремих
частин території України, а також внесення змін до них.



2. Містобудівна документація на державному рівні підлягає
експертизі.

Стаття 12. Розроблення та затвердження схем планування
окремих частин території України

1. За рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми
планування окремих частин території України: кількох областей,
узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат,
територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним
техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних
ситуацій.

2. Замовниками схем планування окремих частин території
України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні
обласні ради.

3. Схеми планування окремих частин території України
затверджуються рішенням замовників таких схем.

4. Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих
частин території України визначаються центральним органом
виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та
архітектури.

Стаття 13. Планування територій на регіональному рівні

1. Планування територій на регіональному рівні здійснюється
шляхом розроблення схем планування території Автономної Республіки
Крим, областей та районів.

Стаття 14. Розроблення та затвердження схем планування
території Автономної Республіки Крим, областей та
районів

1. Рішення про розроблення схем планування території
Автономної Республіки Крим, областей, районів або щодо коригування
окремих їх розділів приймає Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, відповідна обласна або районна рада.

2. Організація розроблення, коригування показників і
затвердження схем планування території Автономної Республіки Крим,
областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними
адміністраціями.

3. Замовником схем планування території Автономної Республіки
Крим, областей та районів є Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, відповідні обласні та районні ради.

4. Схеми планування території Автономної Республіки Крим,
областей та районів затверджуються рішенням відповідних рад за
умови отримання позитивного висновку державної експертизи.

5. Склад, зміст, порядок розроблення містобудівної
документації на регіональному рівні визначаються центральним
органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та
архітектури.

Стаття 15. Реалізація схем планування території Автономної
Республіки Крим, областей та районів

1. Реалізація схем планування території Автономної Республіки
Крим, областей та районів здійснюється шляхом розроблення,
затвердження і виконання відповідних програм економічного і
соціального розвитку.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та
районні державні адміністрації забезпечують проведення моніторингу
реалізації схем планування території Автономної Республіки Крим,
областей та районів.

3. У разі зміни соціально-економічних показників, на основі
яких розроблено схеми планування території Автономної Республіки
Крим, області, району, або виникнення потреби у розміщенні
об'єктів державного, регіонального значення Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, обласна або районна рада приймають
рішення про розроблення чи про внесення змін до схеми планування
відповідної території.

Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні

1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється
шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених
пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з
урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій
картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована
інформація в державній системі координат на паперових і
електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним
земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути
оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму.

3. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення
містобудівної документації на місцевому рівні визначаються
центральним органом виконавчої влади з питань будівництва,
містобудування та архітектури.

4. Затвердження оновленої містобудівної документації на
місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього
Закону.

Стаття 17. Генеральний план населеного пункту

1. Генеральний план населеного пункту є основним видом
містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для
обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови
території населеного пункту.

Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є
план земельно-господарського устрою цього населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може
розроблятися план зонування території цього населеного пункту.
План зонування території може розроблятися і як окрема
містобудівна документація після затвердження генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та
затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч
осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами
всієї території таких населених пунктів.

3. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних
населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у
складі генерального плану населеного пункту визначаються режими
регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний
опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти
культурної спадщини.

4. Склад, зміст та порядок розроблення
історико-архітектурного опорного плану населеного пункту
визначаються центральним органом виконавчої влади з питань
будівництва, містобудування та архітектури.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є
замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання
генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної
сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає
відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в
установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого
бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на
поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної
документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку
розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють
строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та
республіканського Автономної Республіки Крим значення), Кабінету
Міністрів України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення
державних інтересів для їх урахування під час розроблення
генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про
початок розроблення генерального плану населеного пункту та
визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними
та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо
розроблення генерального плану населеного пункту
архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з
органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси
суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань
планування територій у приміських зонах.

8. Строк дії генерального плану населеного пункту не
обмежується.

9. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть
вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який
затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про
дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту
може порушуватися перед відповідною сільською, селищною, міською
радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо
доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту
приймається Кабінетом Міністрів України.

10. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них
розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними,
міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх
подання.

11. Загальна доступність матеріалів генерального плану
населеного пункту забезпечується шляхом його розміщення на
веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих
періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у
загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини,
що становить державну таємницю та належить до інформації з
обмеженим доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина
може включатися до складу генерального плану населеного пункту як
окремий розділ.

12. Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні
підлягають виключно генеральні плани міст.

Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом
Міністрів України.
  1   2   3   4   5   6




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації