Поиск по базе сайта:
Закон україни про проведення в Дніпропетровській, Вінницькій областях експерименту з реформування системи охорони здоров\

Закон україни про проведення в Дніпропетровській, Вінницькій областях експерименту з реформування системи охорони здоров'я Метою прийняття цього Закону є відпрацювання в пілотних регіонах




Скачати 124.71 Kb.
НазваЗакон україни про проведення в Дніпропетровській, Вінницькій областях експерименту з реформування системи охорони здоров'я Метою прийняття цього Закону є відпрацювання в пілотних регіонах
Дата конвертації10.02.2013
Розмір124.71 Kb.
ТипЗакон

ПРОЕКТ ЗАКОН УКРАЇНИ

Про проведення в Дніпропетровській, Вінницькій областях експерименту з реформування системи охорони здоров'я

Метою прийняття цього Закону є відпрацювання в пілотних регіонах моделі реформування системи охорони здоров'я для подальшого впровадження в систему охорони здоров'я країні для поліпшення медичного обслуговування та розширення можливостей щодо надання медичних послуг населенню, також відпрацювання нових економічних механізмів в діяльності закладі охорони здоров'я.

Цей Закон не розповсюджується на установи і заклади державне санітарно-епідеміологічної служби, санаторно - курортні заклади, заклад медико-соціального захисту та інші заклади, що не надають медичну допомогу населенню.

^ Стаття 1. Сфера застосування Закону.

Дія експерименту з реформування системи охорони здоров'я відповідно д порядку встановленого цим Законом поширюється на заклади охорони здоров'я комунальної власності та фізичних і юридичних осіб інших форм власності, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики на первинному рівні у Дніпропетровській та Вінницькій областях (далі - пілотні регіони).

Термін проведення експерименту, передбаченого цим Законом, становить 2011-2013 роки.

^ Стаття 2. Визначення термінів.

Виконавець державного замовлення - заклад охорони здоров'я комунальне власності, а також фізична і юридична особа інших форм власності, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики на первинному рівні;

вторинна (спеціалізована) медична допомога - це медична допомога, щ надається в амбулаторних та стаціонарних умовах у невідкладних (екстрених випадках та у плановому порядку;

гарантований перелік медичних послуг включає:

первинну медичну допомогу;

екстрену медичну допомогу, в тому числі стоматологічну;

вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу за направленням;

третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу за направленням:

медичну допомогу дітям, вагітним та породіллям;

медичну допомогу хворим за епідемічними показами;

стоматологічну допомогу (окрім зубопротезування) дітям та вагітним;

диспансеризацію населення у визначеному законодавством порядку;

глобальний бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення надання медичних послуг на вторинному та третинному рівнях медичної допомоги на бюджетний період, який розраховується з урахуванням обсягів, структури та якості цих послуг;

госпітальний округ - функціональне об'єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць відповідно до нормативів, затверджених Кабінетом Міністрів України, населенню яких забезпечується надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги різної інтенсивності комплексом медичних установ на чолі з багатопрофільною лікарнею інтенсивної допомоги;

державне замовлення в сфері охорони здоров'я це засіб державного регулювання в сфері охорони здоров'я шляхом формування гарантованого переліку та обсягів медичних послуг, необхідних для забезпечення потреб населення, за рахунок бюджетних коштів на договірній основі

замовник медичних послуг - орган виконавчої влади, що є розпорядником бюджетних коштів, або заклад охорони здоров'я, який закупає медичні послуги в іншого постачальника медичних послуг, або інші юридичні чи фізичні особи, що закупають медичні послуги в постачальника медичних послуг у порядку, встановленому цим Законом;

медична послуга — технологічно завершена сукупність процедур медичного характеру, що реалізуються в процесі обслуговування пацієнтів або пропонуються до реалізації і мають певну визначену вартість;

медична допомога — це комплекс заходів спрямованих на лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров'ю, працездатності, а також у зв'язку з вагітністю, пологами, догляду за дитиною, та здійснюється професійно підготовленими фахівцями, які мають .на де право відповідно до законодавства;

обсяг медичної допомоги визначається - первинна медична допомога - це основна складова медичної допомоги, що надається за територіальною ознакою лікарем загальної практики (сімейним лікарем) або дільничними терапевтами та педіатрами;

подушний фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - це норматив, який використовується для визначення обсягу фінансових ресурсів для надання первинного рівня медичної допомоги та розраховується шляхом ділення загального обсяг}' фінансових ресурсів для надання цього виду допомоги на кількість населення чи споживачів послуг первинної медичної допомоги;

програма державного замовлення в сфері охорони здоров'я включає перелік пріоритетних видів медичних послуг, який визначається обласними,

міськими/районними відділами охорони здоров'я в пілотному регіоні з

урахуванням гарантованого переліку медичних послуг;

третинна (високоспеціалізована) медична допомога - це медична допомога, що потребує надання високоспеціалізованих діагностичних та лікувальних медичних послуг з використанням високотехнологічного обладнання.

^ Стаття 3. Структурна перебудова системи охорони здоров'я/

Проводиться юридичне розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги, шляхом створення органами місцевого самоврядування:

центрів первинної медико-санітарної допомоги та «госпітальних» округів зі створенням закладів для інтенсивного та планового лікування пацієнтів, лікарень з реабілітації пацієнтів та хоспісів;

закладів медико-соціальної допомоги (центрів сестринського догляду), які можуть передаватися на баланс органам соціального захисту населення.

Спеціалізація закладів охорони здоров'я вторинного рівнів надання медичної допомоги проводиться з урахуванням особливостей адміністративних територій (щільності та характеру розселення населення, стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я, їх профілю, структури та інтенсивності надання медичних послуг).

Скорочення закладів охорони здоров'я в рамках оптимізації мережі не є підставою для зменшення обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров'я регіону.

^ За час проведення експерименту створюється єдиний медичний простір.


Стаття 4. Штатний розпис закладів охорони здоров'я пілотних регіонів

Штатний розпис медичних закладів складається на основі тимчасових штатних нормативів, що базуються на обсягах наданої допомоги і затверджується регіональним органом охорони здоров'я. Дія існуючих штатних нормативів встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я на період експерименту на території пілотних регіонів визначених цим Законом не застосовується


^ Стаття 5. Державне замовлення в сфері охорони здоров'я та фінансування закладів охорони здоров'я

1. Замовники медичних послуг щорічно у термін.: до 10 грудня попереднього року укладають договори щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я із виконавцями державного замовлення.

2. Замовниками медичних послуг первинної медичної допомоги виступають міські/районні органи управління охороною здоров'я. райдержадміністрація.

3. Замовниками медичних послуг вторинної та третинної медичної допомоги виступають обласні органи управління охороною здоров'я:

4. Кошти на фінансування первинної медичної допомоги акумулюються на районному/міському рівні, вторинної та третинної медичної допомоги - на обласному рівні.

  1. Порядок визначення вартості медичних послуг, що надаються населенню на всіх рівнях визначається центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

  2. Договори щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я для надання первинної медичної допомоги укладаються між замовником медичних послуг та центрами первинної медичної допомоги та/або лікарями загальної практики/сімейної медицини.

7. Фінансування медичних послуг для надання первинної медичної допомоги здійснюється із розрахунку на одного мешканця, під узгоджений обсяг медичних послуг, що можуть надаватись центрами первинної медичної допомоги та/або лікарями загальної практики/сімейної медицини, із урахуванням середньо розрахункового нормативу кількості прикріплених осіб на одного лікаря загальної практики/сімейної медицини 1500 в містах та 1200 в сільській місцевості, але не менше 800 і не більше 2000 осіб.

8. Договори щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я для надання вторинної медичної допомоги укладаються обласним управлінням охорони здоров'я та закладами охорони здоров'я, що надають такий вид допомоги.

9. Договори щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я для надання третинної медичної допомоги укладаються між замовниками медичних послуг на державному рівні МОЗ України; та/або на рівні областей (управління охорони здоров'я ОДА) та закладами охорони здоров'я або об'єднаннями закладів охорони здоров'я, що надають такий вид допомоги.

10. У разі виявлення порушень умов договору щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я, винні особи несуть відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку.


11. За час експерименту відпрацьовується гарантований державою безоплатний обсяг медичної допомоги.

Стаття 6. Перелік закладів охорони здоров'я, що діють в умовах державного замовлення в сфері охорони здоров'я


Виконавцями державного замовлення є заклади охорони здоров'я, що пройшли державну акредитацію і отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які підтверджують їх здатність надавати медичні послуги певного виду, обсягу та якості.

Після структурної реорганізації заклади охорони здоров'я проходять позачергово державну акредитацію, яку проводить незалежна акредитаційна агенція та отримують ліцензії на господарську діяльність з провадження медичної практики у порядку, визначеному законодавством.

При відсутності відповідної ліцензії заклади охорони здоров'я позбавляються права надавати медичну допомогу, при відсутності сертифікату акредитації - не мають права на закладення .договорів щодо закупівлі у них послуг за державні кошти.

Закладами охорони здоров'я створюється єдиний реєстр пацієнтів, а також відпрацьовується гарантований обсяг медичної допомоги.


^ Стаття 7. Фінансування закладів охорони здоров'я

Фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється за державним замовленням в рамках Програми державного замовлення:

для закладів охорони здоров'я первинного рівня надання медичної допомоги за подушним методом, не менше 30% від загального обсягу бюджету на охорону здоров'я;

для закладів вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги - за методом глобального бюджету - 55% від загального обсягу бюджету на охорону здоров'я;

  • для швидкої медичної допомоги. - 10% від загального обсягу бюджету на охорону здоров'я;

  • створюється на обласному рівні мобілізаційний резерв - 5% від загального обсягу бюджету на охорону здоров'я.

Фінансування закладу охорони здоров'я здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану використання бюджетних коштів, який може корегуватися протягом року за погодженням з замовником медичних послуг (розпорядником бюджетних коштів).

Фінансування програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я здійснюється у відповідності до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством та відповідно до договорів щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я між виконавцем державного замовлення та органом управління охороною здоров'я відповідної державної адміністрації.

Кінцевий розрахунок за поточний місяць здійснюється до десятого числа наступного місяця, щомісячно в режимі "аванс - кінцевий розрахунок". Аванс проводиться в поточному місяці в розмірі до 95% місячного фінансування, узгодженого між постачальником та органом управління охороною здоров'я відповідної державної адміністрації не пізніше 5 числа поточного місяця.

Фінансування закладу охорони здоров'я здійснюється до 10 грудня поточного року з метою завершення фінансового року до 100%.

На час експерименту на території пілотних регіонів дія Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» поширюється на заклади охорони здоров'я пілотних регіонів у частині звільнення від оподаткування закладів охорони здоров'я - комунальних неприбуткових підприємств .

Складання та подання фінансової звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Виконавці державного замовлення мають право надавати фізичним та юридичним особам платні послуги, які не включені до державного замовлення.

На час проведення експерименту виконавцям державного замовлення дозволяється самостійно затверджувати ціни на платні послуги за погодженням із повноважними органами державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

При зверненні пацієнта до виконавця державного замовлення для отримання медичної допомоги вторинного та третинного рівнів без направлення, у стані здоров'я, який не вимагає екстреної медичної допомоги, медичні послуги надаються на платній основі.

У випадку надання медичної допомоги мешканцям інших адміністративно-територіальних одиниць проводяться взаєморозрахунки між бюджетами різних територій (областей, районів/міст) у відповідності до чинного законодавства.

^ Стаття 8. Використання коштів виконавцем державного замовлення.

Кошти, отримані виконавцем державного замовлення відповідно до Договору щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я використовуються виключно на надання медичних послуг. У випадках заощадження коштів внаслідок здійснення структурних змін фінансування виконавця державного замовлення не може бути скорочено, а зекономлені кошти повинні використовуватися виключно на його розвиток. Кошти, що залишилися у виконавця державного замовлення на кінець календарного року залишаються на рахунку і переходять на наступний календарний рік. Тимчасово вільні кошти дозволяється зберігати на депозитному рахунку.


^ Стаття 9. Оплата праці медичних працівників закладів охорони здоров'я

Розмір оплати праці працівників виконавця державного замовлення не може бути нижчим ніж встановлений чинним законодавством.

Оплата праці працівників виконавця державного замовлення формується з двох складових: постійної, яка визначається на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів охорони здоров'я, та змінної, яка враховує обсяги та якість виконаної роботи на основі критеріїв, розроблених та затверджених МОЗ України.

Частка заробітної плати в загальному обсязі фінансування, визначеному у Договорі щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я не повинна перевищувати 60%.

^ Стаття 10. Етапи проведення реформування системи охорони здоров'я в пілотних регіонах

Реформування системи охорони здоров'я у пілотних регіонах проводиться в два етапи:

перший етап - прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень та структурна перебудова системи охорони здоров'я з формуванням Центрів первинної медико-санітарної допомоги та створенням "госпітальних округів".

другий етап – прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень щодо зміни господарсько-правового статусу бюджетних закладів охорони здоров'я на комунальні неприбуткові підприємства, їх реєстрація відповідно до чинного законодавства, проведення ліцензування та державної акредитації реорганізованих закладів охорони здоров'я та укладання Договорів щодо виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я

^ Стаття 11. Координація та супровід експерименту з реформування системи медичного забезпечення.

Координацію з управління та науково-методичного супровід експерименту з реформування системи у пілотних регіонах на державному рівні здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, на місцевому рівні - територіальними органами управління охороною здоров'я.

^ Стаття 12. Моніторинг процесів реформування та результатів

Контроль за процесами проведення перетворень та їх результатами здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я з використанням системи індикаторів, яка затверджується ним у місячний термін після прийняття цього Закону.

Місцеві органи влади мають право вносити пропозиції до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я щодо внесення змін до проведення реформ в пілотних регіонах

^ Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

2.1 Доручити Міністерству фінансів України розробити разом із Державним казначейством порядок використання бюджетних коштів на виконання Програми державного замовлення в сфері охорони здоров'я:

2.2. Доручити Державному комітету статистики України внести зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) в частині включення до коду КОПФГ організаційну форму закладу охорони здоров'я "комунальне неприбуткове підприємство";

2.3. Розглянути питання щодо залучення інвестицій міжнародних та вітчизняних донорів для проведення експерименту з реформування системи охорони здоров'я.

2.4.Узагальнити результати проведення експеримент}' та доповісти Верховній Раді України до 1 грудня 2013 року.

5 .Місцевим органам самоуправління;

5.1. забезпечити прийняття рішень, необхідних для проведення експерименту щодо реформування системи охорони здоров'я у пілотних регіонах з урахуванням потреб населення у медичній допомозі.


5.2. Дозволяється проводити оптимізацію (скорочення) закладів охорони здоров'я.






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації