Поиск по базе сайта:
Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"дитяча пульмонологія\" icon

Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"




НазваПро затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"
Сторінка5/7
Дата конвертації26.12.2012
Розмір1.11 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

Методи діагностики хронічного бронхіту


Діагностика бронхіту включає використання клінічних, рентгенологічних, лабораторних та інструментальних методів:

1. Виділення етіологічного збудника - мазок із носа і зіву на патогенну мікрофлору і віруси.

2. Дослідження мокротиння на патогенну мікрофлору і віруси.

3. Рентгенологічне дослідження.

4. Бронхоскопія та браш-біопсія слизової оболонки бронхів (див. додаток).

5. Бронхографія або комп’ютерна томографія (КТ)

6. Реопульмонографія.

7. Спірографія (див.додаток).

8. Пневмотахометрія

9. Пікфлоуметрія


Основні принципи лікування

Етіотропну терапію загострення хронічного бронхіту починають з урахуванням виду можливого збудника. Показанням до призначення антибіотиків є активний бактеріальний процес, на що вказує фебрільна температура, яка тримається більше 3-х діб, відповідні зміни в аналізі крові ( лейкоцитоз і здвиг формули крові вліво, прискорена ШОЕ).

^ Антибактеріальні препарати вибору в залежності від виду бактеріального збудника.

Вид збудника

Антибактеріальний препарат

Мікоплазма

Макроліди

Стафілокок

Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І-ІІ поколінь, фторхінолони, аміноглікозіди, лінкозаміди

Стрептокок

Захищені пеніціліни, цефалоспоріни І-ІІІ поколінь, карбепенеми

Хламідія

Макроліди, фторхінолони

Гемофільна паличка

Амінопеніціліни з клавулановою кислотою, макроліди, цефалоспоріни ІІ-IV поколінь, карбапенеми, фторхінолони

Пневмокок

Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І-ІІ поколінь, макроліди

Синьогнійна паличка

Фторхінолони, аміноглікозіди, цефалоспоріни ІІI покоління

Легіонела

Макроліди, фторхінолони

При наявному сухому болючому кашлі в перші дні захворювання призначають протикашльові препарати центральної дії. При сухому подразливому трахеальному кашлі – протикашльові препарати периферійної дії. При обструктивному синдромі показано призначення бронхолітиків: 2-агоністи короткої дії – сальбутамол, алупент, атровент, фенотерол тощо, антихолінергічні засоби та препарати теофіліну (метилксантини).

Для розрідження і виділення мокротиння прзначають муколітики - (ацетилцистеїн, бромгексин гідрохлорид, амброксол гідрохлорід).

Патогенетична терапія загострення хронічного бронхіту повинна включати антиоксиданти та стабілізатори клітинних мембран, вітамінні комплекси з мікроелементами.

Для покращення мікроциркуляції у легенях показані з такі препарати, як серміон, цинарізін, компламін, трентал тощо З метою нормалізації енергетичного балансу клітин (АТФ-ЛОНГ, рибоксін).

Для запобігання прискореного розвитку пневмосклерозу показано застосування нестероїдів, які інгібують активність медіаторів запалення, підсилюють терапевтичну дію антибіотиків

^ Дихальна гімнастика включає елементи тренування механізмів або складових компонентів дихального акту. Комплекс гімнастики повинен включати статичні дихальні звукові вправи для тренування подовженого видиху. Окрім статичних, комплекс має і динамічні дихальні вправи, коли фізичні вправи поєднуються з диханням. Видалення мокротиння найкраще досягається в дренажному положенні з опущеною верхньою частиною тіла, цьому сприяє вібромасаж (ручний чи за допомогою вібромасажера).

При недостатній ефективності поведеної терапії при катарально-гнійному і гнійному ендобронхітах показана бронхоскопічна санація.

Вторинна профілактика хронічного бронхіту включає:

  • Лікування як у період загострення, так і в період ремісії запального процесу.

  • Режим дня і раціональне харчування

  • Загартовування, загальзміцнююча та лікувальна фізкультура.

  • Фітотерапія.

  • Вітамінотерапія.

  • Адапгогени та біогенні стимулятори.

  • Фармакологічна імунокорекція.


Протокол бронхологічного обстеження

Конфігурація трахеї і бронхів________________________________________

Рухливість стінок трахеї і бронхів____________________________________

Стан (вид) трахеобронхіальної шпори (карини) – вид піраміди так  ні 

Топографія отворів дольових бронхів_________________________________

Топографія отворів сегментарних бронхів_____________________________

Стан слизової оболонки:

трахеї: гіпертрофія  атрофія  набряк 

бронхів: гіпертрофія  атрофія  набряк 

Стан внутрішньої стінки трахеї:

колір хрящових кілець: білий-перламутровий так  ні 

колір міжхрящових проміжків

і задньої стінки трахеї: рожево-червоний так  ні 

Стан слизової оболонки бронхів:

блискуча так  ні 

ніжна так  ні 

рожево-червона так  ні 

поздовжні складки на задній стінці так  ні 

Стан судинного рисунка слизової оболонки бронхів:

ніжна сітка так  ні 

відсутня так  ні 

Секреція:

помірна так  ні 

підвищена так  ні 

відсутня так  ні 

Слизоподібний секрет:

тонким шаром вкриває стінку бронхів так  ні 

Локалізація ендобронхіту:

правобічний так  ні 

лівобічний так  ні 

двобічний так  ні 

Поширеність процесу:

дифузний так  ні 

дифузно-локальний так  ні 

локальний так  ні 


Характер ендобронхіту:

катаральний так  ні 

гнійний так  ні 

катарально-гнійний так  ні 

^ Протокол цитологічного дослідження слизової оболонки бронхів (браш-біопсія)

Клітини бронхіального епітелію ( % на 100 клітин):

війкові____________________________

келихоподібні _____________________

базальні __________________________

Вміст запальної інфільтрації ( % на 100 клітин):

нейтрофіли ________________________

лімфоцити _________________________

еозинофіли ________________________

базофіли _________________________

макрофаги ________________________

тучні клітини ______________________

Дистрофія клітин бронхіального епітелію ( % на 100 клітин):

________________________





^ ПОКАЗНИКИ СПІРОГРАФІЇ

Об'ємні показники:


Статистичний (аналітичний) показник _________________________________

Еластичні властивості легень і грудної клітки

ЗЄЛ (ТС) загальна ємність легень______________________________________

Динамічні – функціональні (легенева вентиляція) показники:

ЖЄЛ (VC) життєва ємність (сума РО вд, РО вид) ________________________

ФЖЄЛ (FVC) форсована життєва ємність легень ________________________

ЗОЛ (RV) залишковий об’єм легень ___________________________________

ДО (VTV) дихальний об’єм___________________________________________

РОвд (Ir) резервний об’єм вдиху_______________________________________

РОвид (ERV) резервний об’єм видиху__________________________________

Евд (IC) сума ДО і РО вд – здатність легеневої тканини до відстані _________

ФЗЄ (FRC) функціональна залишкова ємність (сума РО вид+ЗОЛ) _________

ЗЄЛ (RC) сума ЖЄЛ і ЗОЛ – залишкова ємність легень___________________

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації