Поиск по базе сайта:
Первинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів icon

Первинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів




НазваПервинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів
Сторінка6/11
Дата конвертації10.11.2012
Розмір1.5 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
1. /601/601.doc
2. /601/КН_тютюнозалежн_сть_18_06_2012.doc
3. /601/НаказТК.doc
4. /601/СМД_тютюнозалежн_сть_18_06_2012.doc
Інформації про найкращу медичну практику, що додаються
Первинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів
Інформації про найкращу медичну практику, що додаються
Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів

Рекомендація 1

Хто є цільовою популяцією??

Кожен хто палить або вживає тютюн в будь-якій іншій формі.


Хто повинен вжити заходів

• Трасти первинного рівня медичної допомоги та стратегічні органи охорони здоров'я.

• Уповноважені служб з припинення тютюнопаління, які фінансуються публічно.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Необхідно визначити характеристики місцевого населення, яке курить або вживає інші форми тютюну. Визначити поширеність усіх форм тютюну на місцевому рівні.

• Необхідно забезпечити, щоб служби NHS з припинення тютюнопаління були націлені на етнічні меншини та соціально-економічно знедолене місцеве населення.

• Необхідно гарантувати, що служби NHS з припинення тютюнопаління надають належну допомогу шляхом підтримання адекватного рівня персоналу, в тому числі ставки координатора (або еквівалентного персоналу).

• Слід ставити перед собою реалістичні цілі щодо кількості людей, які скористуються службою й тих, хто успішно кине палити. Ці цілі повинні відображати демографію місцевого населення. Послуги повинні:

– мати на меті щорічно виліковувати принаймні 5% від загальної кількості місцевого населення, які курять або вживають тютюн в будь-якій формі,

– мати на меті показник принаймні 35% через 4 тижні, підтверджений контролем рівня чадного газу. Ця цифра повинна ґрунтуватися на кількості тих, хто починає лікування, і успішним вважається, коли пацієнти не курили на третій і четвертий тиждень з дня відмови. Успіх повинен бути підтверджений показником СО до 10 ррm на 4 тижні. Це не означає, що лікування слід припинити на 4-му тижні.


• Потрібно рутинно і незалежно здійснювати аудит стану та оприлюднювати дані. Аудит повинен проводитися при отриманні виняткових результатів – показників 4-тижневої відмови від тютюнопаління до 35% або понад 70%, щоб з‘ясувати причини незвичайного стану та допомогти виявити найкращу практику та гарантувати її дотримання.


• Встановити зв‘язки між контрацептивними службами, пологовими будинками та перинатальними і післяпологовими службами. Ці зв'язки повинні допомогти медичним працівникам використовувати різні наявні можливості (на різних етапах життя жінки), щоб дати поради стосовно тютюнопаління або направити до фахівця служби, в разі необхідності.


(Див також настанову NICE 1 з відмови від тютюнопаління на первинному рівні медичної допомоги та інші матеріали за адресою: www.nice.org.uk/PHI001).


Рекомендація 2

Хто є цільовою популяцією?

Кожен, хто палить або вживає тютюн в будь-якій іншій формі.


Хто повинен вжити заходів?

Керівники та провайдери медичних служб NHS з відмови від тютюнопаління.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Необхідно запропонувати поведінкову консультацію, групову терапію, фармакотерапію або комбіноване лікування, які довели свою ефективність (див. перелік на початку цього розділу).

• Слід гарантувати отримання клієнтами поведінкової підтримки від підготовленої людини, що відповідає “стандарту підготовки медичних (фармацевтичних) працівників з медичної допомоги при тютюнозалежності” (http://www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf)

• Потрібно надавати поради, консультування та підтримку з урахуванням етнічної приналежності і знедолених груп населення. При можливості, послуги слід надавати на мові, обраній клієнтом.

• Необхідно гарантувати, що місцева служба NHS з відмови від тютюнопаління має на меті лікувати етнічні меншини і знедолені верстви населення принаймні пропорційно їх представництву в місцевій громаді курців.


(Див. також настанова NICE 1 з відмови від тютюнопаління: www.nice.org.uk/PHI001).


Рекомендація 3

Хто є цільовою популяцією?

Люди, які хочуть кинути палити.


Хто повинен вжити заходів?

Уповноважені та менеджери телефонних ліній довіри з відмови від тютюнопаління.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Переконатись, що послуги телефонної лінії відмови від паління, які фінансуються відкрито, пропонують швидку, позитивну та авторитетну відповідь. Людям, які не володіють англійською мовою і телефонують до служби, при можливості необхідно надавати інформацію та підтримку на обраній ними мові.

• Всі співробітники повинні пройти тренінг з відмови від тютюнопаління (принаймні з коротких втручань для допомоги людям кинути палити).

• Співробітники, які проводять консультування, повинні пройти тренінг принаймні другого рівня (індивідуальні поведінкові консультації); бажано, щоб вони мали відповідну кваліфікацію з консультування. В навчанні необхідно дотримуватися “стандарту підготовки медичних (фармацевтичних) працівників з медичної допомоги при тютюнозалежності”

(http://www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf)


Медикаментозне та інші види лікування


Рекомендація 4

Хто є цільовою популяцією?

Люди, які хочуть кинути палити.


Хто повинен вжити заходів?

Фахівці охорони здоров‘я, які пропонують або призначають нікотинозамісну терапію, вареніклін або бупропіон.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Необхідно запропонувати НЗТ, вареніклін або бупропіон людям, які планують кинути палити.

• Слід надавати консультації, заохочувати та підтримувати і направляти до служби NHS з припинення тютюнопаління з метою допомогти людям у їхньому прагненні кинути палити.

• НЗТ, вареніклін або бупропіон, як правило, необхідно призначати як частину поведінкового лікування синдрому відміни, коли курець бере на себе зобов‘язання відмовитися від куріння до певної дати (назначена дата). призначення НЗТ, варенікліну або бупропіону достатньо лише впродовж 2 тижнів після обраної дати відмови від куріння. Як правило, це відбувається після 2 тижнів застосування НЗТ і 3-4 тижнів терапії варенікліном або бупропіоном для забезпечення різних методів введення і механізмів дії. Наступні призначення необхідно робити тільки тим людям, які продемонстрували при контрольній оцінці своє прагнення продовжити спробу кинути палити.

важливо пояснити ризики і користь використання НЗТ у молодих людей віком від 12 до 17 років, вагітних або жінок, які годують груддю і людей, які мають порушення серцево-судинної системи. Для отримання максимальної користі від НЗТ у людей цих груп необхідно також наполегливо рекомендувати використання поведінкової підтримки в їхній спробі покинути палити.

• Ні вареніклін, ні бупропіон не рекомендуються молодим людям віком до 18, вагітним або жінкам, які годують груддю.

з урахуванням клінічної оцінки вареніклін або бупропіон можна рекомендувати людям з порушеннями серцево-судинної системи.

• Якщо спроба кинути курити не вдається з використанням НЗТ, варенікліном або бупропіоном, повторне лікування впродовж 6 місяців не рекомендується, крім певних обставин, що перешкодили першій спробі людини кинути курити, коли розумно повторити спробу раніше.

• Не слід пропонувати поєднання НЗТ, варенікліну або бупропіону в будь-якій комбінації.

запропонуйте застосування нікотинових пластирів у комбінації з іншими формами НЗТ (такі як жувальна гумка, інгалятор, таблетки або спреї) у людей з високим рівнем залежності від нікотину або, які виявили, що НЗТ не була ефективною в минулому.

• Не віддавайте перевагу одному засобу лікування над іншим. Лікар і пацієнт повинні вибрати один із засобів лікування, який повинен виявитися найбільш успішним.

• При виборі терапії і порядку її застосування обговоріть варіанти з клієнтом і прийміть до уваги:

– чи було направлення до служби NHS з припинення тютюнопаління раніше;

– протипоказання і потенційні побічні реакції;

– особисті переваги клієнта;

– наявність відповідних консультацій або підтримки;

– ймовірність того, що клієнт буде дотримуватись курсу лікування;

– застосування допоміжних засобів при їх попередній спробі відмови від куріння.

Цим замінюється настанова з оцінки технології NICE 39 НЗТ і бупропіону. (Див. також настанову NICE 123 з оцінки технології варенікліну www.nice.org.uk/TA123)


Рекомендація 5


Хто є цільовою популяцією?

Люди, які хочуть кинути палити, але не відразу.


Хто повинен вжити заходів?

Медичні працівники, які консультують або призначають НЗТ.


Які заходи повинні бути вжиті?

Практикуючі лікарі мають призначити НЗТ та відповідну підтримку особам, які бажають дотримуватись стратегії від зменшення паління до відмови в разі, якщо це є частиною правильно спланованих та проведених досліджень. До участі необхідно залучати також тих людей, які неодноразово намагалися та не змогли кинути палити, і тих, хто впевнений, що не хоче різко кидати палити.


Конкретні групи


Рекомендація 6

Хто є цільовою популяцією?

Люди, які отримують допомогу або консультації у фахівців охорони здоров‘я на первинному рівні медичної допомоги або в лікарні.


Хто повинен вжити заходів?

• Надавачі медичної допомого первинного рівня та екстреної медичної допомоги.

медичні працівники.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Медичні працівники повинні пройти підготовку з надання коротких консультацій з відмови від паління і повинні мати контакти з місцевими службами NHS з відмови від тютюнопаління, до яких вони повинні направляти людей.

• Медичні працівники повинні виявляти та реєструвати статус своїх пацієнтів щодо вживання тютюну. Тим, хто вживає тютюн, необхідно:

– при кожній можливості нагадувати про користь для здоров‘я відмови від тютюнопаління;

– пропонувати короткі консультації в разі бажання припинити вживати тютюну, направляти до місцевих служб NHS з відмови від тютюнопаління. Якщо пацієнти не хочуть відвідувати службу, то їм необхідно запропонувати короткі консультації і підтримку, щоб допомогти їм відмовитися від тютюнопаління, а також призначити фармакотерапію у певних випадках.

• Пацієнтів, направлених на планову операцію, слід заохочувати відмовитися від паління до операції. Пацієнтів, які хочуть кинути курити назавжди, повинні бути направлені до місцевих служб NHS з відмови від тютюнопаління.

• Госпіталізовані пацієнти, які вживають тютюн в будь-якій формі, мають отримати поради щодо необхідності НЗТ від кваліфікованих медичних працівників або консультантів з відмови від паління під час перебування в лікарні, щоб допомогти їм кинути палити. Їм також необхідно запропонувати звернутись до місцевої служби NHS з відмови від тютюнопаління. Якщо вони приймають пропозицію, необхідно їх записати до служби перед випискою з лікарні. У виняткових випадках рекомендація пацієнту кинути палити може бути недоречною; наприклад, через їх стан або особисту ситуацію.

• Трасти первинного рівня медичної допомоги мають бути впевнені, що служби NHS з відмови від тютюнопаління можуть забезпечити підтримку щодо відмови від куріння в лікарні. Сюди повинна входити система прискореного направлення після виписки пацієнтів, які намагалися кинути палити в лікарні. Трасти первинного рівня медичної допомоги повинні розробити чіткий маршрут направлень з контактами між первинною і екстреною допомогою.

(Див. також настанова 1 NICE з відмови від тютюнопаління: www.nice.org.uk/PHI001)


Рекомендація 7

Хто є цільовою популяцією?

Люди з захворюваннями серцево-судинної або дихальної системи, які палять.


Хто повинен вжити заходів?

фахівці охорони здоров‘я або консультанти, які консультують, призначають чи надають медикаментозну терапію для припинення паління.

команди з реабілітації серцевих захворювань.


Які заходи повинні бути вжиті?

Пропонувати короткі поради переважно поведінкової підтримки від місцевих служб з припинення тютюнопаління NHS та призначати НЗТ, вареніклін або бупропіон, відповідно до клінічної оцінки.


Цим замінюється настанова NICE 39 з оцінки технології НЗТ і бупропіону. (Див. також настанову NICE 123 з оцінки технології варенікліну www.nice.org.uk/TA123) і клінічну настанову NICE 12 з хронічних обструктивних захворювань легені: www.nice.org.uk/CG012).


Рекомендація 8

Хто є цільовою популяцією?


Вагітні жінки, які палять, або ті, хто планує вагітність, їх партнери та члени сім’ї, які палять.


Хто повинен вжити заходів?

Всі, хто відповідає за надання медичних і допоміжних послуг вагітним жінкам або тим, хто планує вагітність і їхнім партнерам, а саме, ті, хто працює в пологових будинках, акушерки, лікарі, дантисти, клінічні і загальні фармацевти і ті, хто працює в дитячих центрах, громадських організаціях та професійних медичних службах.


Які заходи повинні бути вжиті?

• При першій зустрічі з жінкою необхідно обговорити її статус куріння, надати інформацію про шкоду тютюнопаління для майбутньої дитини і про небезпеку пасивного куріння. Обговоріть усі проблеми, пов’язані з відмовою від тютюнопаління, які стосуються її і партнера або членів сім’ї.

• Слід запропонувати персоналізовану інформацію, поради та підтримку щодо відмови від тютюнопаління, заохотити вагітних жінок звертатись до місцевих служб NHS з відмови від тютюнопаління та телефонної лінії довіри NHS для вагітних жінок, які курять; відвідувати вагітних жінок вдома в разі, якщо вони самі не можуть відвідати фахівця.

• Необхідно здійснювати моніторинг статусу куріння та надавати поради щодо відмови від тютюнопаління і заохочувати та підтримувати під час вагітності та після пологів.

• Потрібно обговорювати ризики та переваги НЗТ з вагітними жінками, які курять, особливо з тими, хто не бажає приймати пропозицію про допомогу від служби NHS з відмови від тютюнопаління.

• Якщо вагітна жінка застосовує нікотинові пластирі, слід рекомендувати їй знімати їх перед сном.


Цим замінюється настанова NICE 39 з оцінки технології НЗТ і бупропіону. (Див. також настанову NICE 1 з відмови від тютюнопаління: www.nice.org.uk/PHI001).


Рекомендація 9

Хто є цільовою популяцією?

Матері немовлят і маленьких дітей, особливо матері, які годують груддю, які палять, партнери і члени сім'ї, які палять.


Хто повинен вжити заходів?

Лікарі, акушерки, патронажні сестри, фармацевти і консультанти з відмови від тютюнопаління, які консультують або призначають НЗТ.


Які заходи повинні бути вжиті?

при першому контакті необхідно обговорити статус тютюнопаління жінки і її партнера, надати інформацію про ризик пасивного куріння для малих дітей та розглянути всі проблеми щодо припинення куріння.

необхідно надати інформацію, консультації і підтримку про те, як кинути палити, і порекомендувати звернутися до місцевих служб NHS з відмови від тютюнопаління, надавши детальну інформацію про те, коли, де і як отримати до них доступ.

• Необхідно використовувати будь-яку можливість, щоб запропонувати матерям, які можуть мати право на застосування схеми Здоровий Початок, практичну персоналізовану інформацію, поради і підтримку, щоб допомогти їм відмовитися від тютюнопаління.

• Обговорити ризики і користь НЗТ для матерів, які годують груддю, які намагалися, але не змогли кинути палити без сторонньої допомоги. питання про рекомендацію НЗТ слід вирішувати на основі професійного переконання про її необхідність.

• Жінкам, які годують груддю, які застосовують нікотинові пластирі, необхідно рекомендувати знімати їх перед сном.


Цим замінюється настанова NICE 39 з оцінки технології щодо НЗТ і бупропіону. (Див. також настанову NICE 1 з відмови від тютюнопаління: www.nice.org.uk/PHI001)


Рекомендація 10

Хто є цільовою популяцією?

Молоді люди у віці 12-17 років, які твердо вирішили кинути палити


Хто повинен вжити заходів?

Медичні працівники або консультанти, які консультують або призначають НЗТ.


Які заходи повинні бути вжиті?

надати молодим людям 12-17 років інформацію, консультації і підтримку про те, як кинути палити, і порекомендувати звернутися до місцевих служб NHS з відмови від тютюнопаління, надавши детальну інформацію про те, коли, де і як отримати до них доступ.

• На основі професійної оцінки слід вирішувати питання чи призначати НЗТ молодим людям віком старше 12 років з чіткими ознаками нікотинової залежності. Якщо НЗТ показана, необхідно її пропонувати як частину контрольованого режиму.


Цим замінюється настанова NICE 39 з оцінки технології щодо НЗТ і бупропіону. (Див. також настанову NICE 1 з відмови від тютюнопаління: www.nice.org.uk/PHI001); Настанова NICE 123 з оцінки технології щодо варенікліна на сайті www.nice.org.uk/TA123)


Освіта та навчання


Рекомендація 11

Хто є цільовою популяцією?

Консультанти й координатори служб NHS з відмови від тютюнопаління.


Хто повинен вжити заходів?

Уповноважені й керівники служб NHS з відмови від тютюнопаління


Які заходи повинні бути вжиті?

• Гарантувати доступність навчання та підвищення кваліфікації для всіх, хто залучений у надання консультацій і підтримку при відмові від тютюнопаління.

• Гарантувати, щоб навчання відповідало “стандарту підготовки медичних (фармацевтичних) працівників з медичної допомоги при тютюнозалежності” (http://www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf)


Рекомендація 12


Хто є цільовою популяцією?

Лікарі, медсестри, акушерки, фармацевти, стоматологи, консультанти телефону довіри та інші, хто надає консультації людям з питань відмови від тютюнопаління.


Хто повинен вжити заходів?

Особи, відповідальні за навчання і підготовку працівників охорони здоров'я та інші, хто надає консультації людям з питань відмови від тютюнопаління.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Необхідно навчити всіх працівників охорони здоров’я, які контактують з пацієнтами, пропонувати короткі консультації з відмови від тютюнопаління відповідно до настанови NICE («Короткі втручання та направлення до служб первинної медичної допомоги та інших закладів з відмови від тютюнопаління» www.nice.org.uk/PHI001). Також необхідно підготувати їх щодо направлень, при необхідності, до служб NHS та інших служб з відмови від тютюнопаління, які фінансуються державою.

• Гарантувати, що навчання з питань підтримки людей, які хочуть кинути палити, здійснюється у відповідності до основної навчальної програми для медичних студентів і аспірантів.

• Необхідно навчати всіх працівників служб NHS з відмови від тютюнопаління за програмою, яка відповідає ”стандарту підготовки з методів лікування при відмові від тютюнопаління або його оновленню (www.nice.org.uk/page.aspx?o=502591).

• Слід забезпечити додаткове спеціальне навчання осіб, які працюють з певними групами, наприклад, з людьми з проблемами психічного здоров'я, госпіталізованими і вагітними жінками, які курять.

• Необхідно заохочувати і навчати медичних працівників запитувати пацієнтів або клієнтів про всі форми застосування тютюну, а також консультувати їх про небезпеку пасивного куріння.


Стратегії, політика і плани


Рекомендація 13

Хто є цільовою популяцією?

Кожен, хто палить або вживає тютюн в будь-якій іншій формі.


Хто повинен вжити заходів?

трасти первинного рівня медичної допомоги, стратегічні органи охорони здоров'я, місцева влада, органи місцевого стратегічного партнерства.


Які заходи повинні бути вжиті?

• Необхідно поставити цілі на місцевому рівні щодо зменшення тютюнопаління на основі характеристик місцевого населення та поширеності паління та інших форм вживання тютюну, таких як жування тютюну. Впровадити ці цілі в усякі механізми партнерства між місцевою владою і трастами первинного рівня медичної допомоги (угоди місцевого рівня).

• Розробити політику надання ефективних послуг з припинення куріння як частину місцевої стратегії з боротьби проти тютюнопаління.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації