Поиск по базе сайта:
Комплексна програма енергозбереження icon

Комплексна програма енергозбереження

Реклама:



Скачати 140.95 Kb.
НазваКомплексна програма енергозбереження
Дата конвертації03.05.2013
Розмір140.95 Kb.
ТипКомплексна програма



ЗАТВЕРДЖЕНО:

Рішенням XLVIII сесії

Вовчанської районної ради

V скликання

від „30” вересня 2010 року




Комплексна програма

енергозбереження

Вовчанського району

на 2011 – 2015роки.


м. Вовчанськ 2010


З М І С Т


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ

НА 2011-2015 РОКИ

3








^ СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ

4







ВСТУП

5







^ 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ




1.1. Мета та призначення розробки Програми

6-7







^ 2. СТАН СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ




2.1. Втрати енергоресурсів

8







^ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ




3.1. Заходи з енергозбереження у народногосподарських комплексах, житлово – комунальному та сільському господарстві

9-10

3.2. Заходи з енергозбереження в бюджетній сфері

10-12







ДОДАТОК №1 до Комплексної програми енергозбереження Вовчанського району на 2011-2015 роки

на

10 арк.







^ ДОДАТОК №2 Планові показники виконання Програми

на

1 арк.

ДОДАТОК №3 План енергозберігаючих заходів до «Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Харківській області на 2010-2014 роки»

на

2 арк.



^

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ВОВЧАНСЬКОГО РАЙОНУ НА 2011-2015 РОКИ


(надалі - Програма)


Розпорядчі документи,

на підставі яких розроблена Програма

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.08

№ 1567-р „Про програми підвищення енерго- ефективності та зменшення споживання енергоресурсів”;

наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.09 № 33 «Про затвердження Методики галузевих, регіональних програм енерго- ефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання»

Розробник та відповідальний виконавець Програми


Управління економіки

Вовчанської райдержадміністрації

Співрозробники Програми

Відділ житлово-комунального господарства райдержадміністрації

Управління агропромислового комплексу райдержадміністрації

Районний відділ освіти райдержадміністрації

Відділ охорони здоров’я райдержадміністрації

Промислові підприємства району

Учасники Програми

Постійна депутатська комісія Вовчанської районної ради з питань соціально – економічного розвитку


Терміни реалізації Програми


2011-2015 роки

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми (тис.грн.)

46826,76

- з них коштів з обласного бюджету (тис. грн.)

7192,46



Розрахунковий економічний ефект від запровадження заходів (тис.грн.)


3707,87

Основні джерела фінансування Програми

Власні кошти підприємств району, кошти державного, обласного та місцевих бюджетів



^




СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ




АПК – агропромисловий комплекс

ВВП – валовий внутрішній продукт

ЕЗЗ – енергозберігаючі заходи

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

КДПЕ – Комплексна державна програма енергозбереження України

кг.у.п. – кілограм умовного палива

НАЕР – Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів

ПЕР – паливно-енергетичні ресурси

туп – тонна умовного палива


^

ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ



У Програмі застосовано перевідні коефіцієнти між різними видами енергоресурсів, визначені статистичною формою звітності 11-МТП:

1000 куб.м природного газу = 1,16 туп;

1 Гкал теплової енергії = 0,18 туп;

1000 кВт.год. електроенергії = 0,36 туп;

1 т вугілля = 0,75 туп;

1 куб.м дров (у щільному вимірі) = 0,266 туп;

1 т паливного торфу = 0,29 туп;

1 т скрапленого газу = 3,2 туп;

1 т мазуту топкового = 1,46 туп;

1 т бензину моторного = 1,49 туп;

1 т дизпалива = 1,45 туп;

1000 куб.м природного газу = 8,11 Гкал теплової енергії = 3305 кВт.год. електроенергії = 1,55 т вугілля = 4,36 куб.м дров;

1000 кВт.год. електроенергії = 303 куб.м природного газу = 2,45 Гкал теплової енергії = 0,468 т вугілля = 1,32 куб.м дров;

1 Гкал теплової енергії = 407 кВт.год. електроенергії = 123 куб.м природного газу = 0,191 т вугілля = 0,54 куб.м дров.

ВСТУП


Одними з найбільш гострих проблем України на сучасному етапі її розвитку є проблеми стабільного енергозабезпечення та ефективного використання енергоресурсів, від вирішення яких значною мірою залежить рівень економічного і соціального розвитку суспільства.

Саме тому енергозбереження на державному рівні визнано одним із пріоритетів економічної політики держави. В умовах залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції зростання цін на енергоносії їх ефективне використання стало загальною потребою.

Таким чином, політика енергозбереження та підвищення енергоефективності в усіх елементах суспільного життя держави є важливим чинником впливу на сучасну енергетичну безпеку України, стабільне забезпечення виробництва та населення енергоносіями. Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145 «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», у 2030 році прогнозується збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на 47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива). При цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник становитиме 0,31 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за рахунок використання потенціалу енергоефективності та енергозбереження.

Україна належить до енергодефіцитних країн і задовольняє свої потреби в паливно - енергетичних ресурсах (ПЕР) за рахунок власного видобутку менш, ніж на 50%.

Видобуток власних ПЕР проводиться в таких гірничо – геологічних умовах, які роблять їх неконкурентноспроможними у порівнянні з імпортними ПЕР.

Незважаючи на це ефективність використання ПЕР в економіці району, як і в Україні в цілому та соціальній сфері дуже низька. Енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні сьогодні більш ніж у двічі вища за енергоємність промислово розвинутих країн Західної Європи і продовжує зростати.

В зв'язку з цим, для забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та сприяння досягненню енергетичної незалежності Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 05.02.1997 року №148 "Про Комплексну державну програму енергозбереження України".


^

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ




1.1. Мета та призначення розробки Програми


Мета Програми – на основі аналізу існуючого стану, базуючись на Комплексній державній Програмі енергозбереження України, розробити основні, найбільш ефективні напрямки районної політики енергозбереження, обумовити створення регіональної нормативної бази енергозбереження, цілісної та ефективної системи регіонального управління енергозбереження.

  • зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

  • скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та води;

  • відносне скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах.

^ Головне завдання Програми – розробка концепції та впровадження заходів по зменшенню енергоємності суспільного виробництва та вирішення проблем енергопостачання шляхом:

- ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів під час їх транспортування, зберігання та споживання;

- забезпечення точності, достовірності та єдності вимірювань і обліку паливно-енергетичних ресурсів, що відпускаються і споживаються;

- використання альтернативних джерел енергії;

- економічного та адміністративного стимулювання до енергозбереження тощо.

Передумови реалізації Програми закладені у сферах економічної, законодавчої та іншої діяльності, де реалізуються конкретні механізми вирішення задач, що впливають на розвиток процесів енергозбереження на підприємствах та організаціях району.


^ Перший етап передбачав впровадження першочергових та маловитратних заходів з енергозбереження.

В районі діяла Комплексна програма енергозбереження Вовчанського району на 2003-2005 роки, затверджена рішенням ХІІ сесією ХХІV скликання 28 березня 2003року.


^ Другий етап виконання Програми передбачав продовження впровадження технічних та маловитратних заходів з енергозбереження:

-реконструкцію підприємств, енергоустановок та енергообладнання;

-заміну енерговитратного устаткування на більш енергоефективне.

На даний час в районні діє Комплексна програма енергозбереження Вовчанського району на 2008-2010 роки, затверджена рішенням ХХ сесії У скликання 08 листопада 2007 року.

Впровадження заходів з енергозбереження на ^ Третьому етапі Програми повинно стати невід’ємною складовою частиною програм розвитку підприємств усіх галузей господарства району. При цьому роль державного регулювання поступово повинна обмежитися лише контролем за додержанням підприємствами встановлених нормативів енергоспоживання.

На підприємствах щорічно повинні визначатись заходи підвищення енергетичної ефективності, головним результатом яких має бути зниження енерговитрат не менш, як на 10-15 % за рік.


^

2. СТАН СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ.



2. 1. Втрати енергоресурсів.


Питання підвищення енергоефективності підприємств постає сьогодні як одна з головних задач відродження економіки.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність: витрати на тонну умовного палива, одержаного за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші, ніж витрати на його видобування, транспортування, зберігання і закупівлю.

Вирішення ж проблеми енергозбереження, поряд з підвищенням енергоефективності, дозволить:

  • зменшити долю витрат та вартість енергоресурсів в структурі собівартості промислової продукції, підвищити її конкурентоспроможність та доступність для всіх верств населення;

  • зменшити енерговитрати в комунально – побутовій сфері, що дозволить знизити навантаження на місцевий бюджет.

За останні роки в Харківській області, як в цілому по Україні, зафіксовано стрімке зростання втрат електричної енергії в системах енергопостачання.

Найбільші обсяги втрат (до 22%) припадають на зимовий, найбільш енергодефіцитний період.

У Вовчанському районі зафіксовано відчутнє зниження рівня загальних (нормативних і комерційних) втрат електричної енергії в системах енергопостачання – з 20,47% у 2006 році до 18,96% у 2009 році.

Програмою передбачається розробка заходів щодо відновлення побутового обліку споживання електроенергії та покращення стану розрахунків.

Втрати теплової енергії по котельним Вовчанського підприємства теплових мереж складає від 2 до 11%. Цей показник не змінюється останні роки, теплотехнічне обладнання підтримується .


Фактичні втрати за перше півріччя 2010 року на водопостачання склали до 23%, при нормі 26,5%.

За рахунок заміни насосних агрегатів на насосні станції, санації внутрішньої поверхні трубопроводів спеціальним покриттям, застосування альтернативних методів вироблення електроенергії та впровадження регуляторів електроприводів насосів в системах водопостачання та водовідведення досягається значне, до 15%, зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів.

^

3. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ.



Найбільші обсяги економії ПЕР можна отримати шляхом вдосконалення використання ПЕР у побутовому секторі та промисловості.

^

3.1. Заходи з енергозбереження у народногосподарських комплексах, житлово - комунальному та сільському господарстві.


Узагальнюючи пропозиції, висловлені підприємствами, організаціями та установами району до включення в Комплексну районну програму енергозбереження, найбільш пріоритетними, першочерговими організаційно-технічними заходами у промисловому секторі економіки слід вважати:

- розробку та постійне ведення енергетичних паспортів усіма господарчим споживачами паливно-енергетичних ресурсів;

- безумовне виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1997р. №786 щодо встановлення та контролю за додержанням прогресивних норм питомих витрат енергоресурсів для енергоємного, термічного обладнання та казань;

- створення індивідуальних заходів енергозбереження промислових, сільськогосподарських, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, механізмів їх супроводження;

- популяризацію енергозбереження у промисловості, що обумовлено підвищенням вимог до раціонального споживання енергоносіїв на всіх ланках виробництва та впровадженням на підприємствах систем матеріального заохочення щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів;

- розробку механізму фінансування програми енергозбереження на підприємствах за рахунок самофінансування шляхом створення цільових фондів енергозбереження, встановлення жорсткого контролю за цільовим використанням коштів фонду як з боку самого підприємства, так і з боку уповноважених на це державних установ;

- встановлення персональної відповідальності керівників підприємств за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів;

- підвищення контролю за використанням обладнання щодо зменшення часу холостих простоїв;

- впровадження обліку споживання на окремих енергоємних ланках виробництва і його аналіз;

- підвищення ефективності використання палива як у промислових процесах, так і при виробленні теплової енергії;

- використання альтернативних видів палива (відходів деревообробки та сільськогосподарського виробництва);

- контроль за втратами газу з газопроводів на з'єднаннях та регулюючих пристроях;

- контроль за витратами електричної енергії на освітлення, впровадження економічних освітлювальних джерел;

- впровадження сучасних систем управління температурними режимами;

- заміну металевих труб на пластмасові у системах водо -, тепло - та газо- забезпечення тощо.

Практично незмінними в сільськогосподарських підприємствах району залишаються витрати енергії та палива на загальні потреби підприємств (опалення, освітлення, виробничі та технологічні процеси). Про низьку ефективність використання ПЕР свідчать показники енергоємності ВВП, які удвічі перевищують аналогічні показники примислово- розвинених країн Західної Європи.

Так, на отримання одиниці продукції в рослинництві витрачається енергосіїв у 2-3 рази , а в тваринництві в 4-5 разів більше, ніж в цих країнах. Середні комплексні показники енерговитрат на виробництво одиниці продукції тваринництва в середньому по області: молока – 180кВт.год./т.; яловичини 1670 кВт.год./т.; свинини – 806 кВт.год./т.; яєць – 101 кВт.год./на 1 тис. штук.

Все вищезазначене є підставою для того, щоб вважати пошуки і виявлення реальних технологічних можливостей більш раціонального використання ресурсів нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії в сільгосппідприємствах є актуальним.

Зосереджуючи увагу на підвищення показників ефективності використання енергетичних і кормових ресурсів в сільгосппідприємствах, доцільно передбачати насамперед вдосконалення структури посівних площ і розвиток нових напрямків господарювання, орієнтованих на енерго- та ресурсозберігаючі технології; впровадження сучасних технологічних засобів для їх реалізації; більш широке використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії при одночасному підвищенні врожайності сільськогосподарських культур.

Таким чином, застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій в сільгосппідприємствах з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел живлення в комплексі з традиційною енергетикою дозволить більш раціонально використовувати енергетичні, кормові, сировинні, фінансові, інвестиційні, людські ресурси, а також зменшити негативний вплив виробничих процесів на довкілля.


^ 3.2. Заходи з енергозбереження в бюджетній сфері


У бюджетних установах та організаціях енергетичні обстеження і енергозберігаючі заходи здійснюються за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці роботи та коштів, зекономлених внаслідок здійснення енергозберігаючих заходів.

Для бюджетних установ та організацій до енергозберігаючих належать заходи, спрямовані на скорочення енергоспоживання, а саме:

  • реконструкція мереж і систем теплопостачання;

  • регулювання і облік споживання води, газу, теплової та електричної енергії;

  • модернізація вікон і дверей;

При розробці установами (організаціями) норм споживання теплової та електричної енергії повинен застосовуватися розрахунково – аналітичний метод.

Нормування споживання електричної та теплової енергії має виконуватися за такими напрямками :

- нормування споживання тепла на опалення;

- нормування споживання тепла на господарсько побутові потреби;

- нормування споживання електричної енергії на освітлення;

- нормування споживання електричної енергії на господарсько – побутові потреби.

Обстеження споживання електричної нергії має проводитись у таких напрямках:

- обстеження системи обліку електроенергії в закладі;

вивчення характерних сезонних, добових(робочій, вихідних, канікулярний день) та річних графіків електроспоживання;

- обстеження режимів роботи основного електрообладнання встановленого в закладі, його завантаження, виявлення застарілого, нестандартного обладнання, аналіз доцільності його використання;

- розробка раціональних заходів економії електроенергії та реальних лімітів на споживання її закладом.

Скорочення витрат енергії та збільшення енергоефективності на промислових підприємствах повинно починатись з вивчення відповідальної особи за стан енергоспоживання, який разом з керівництвом підприємства формує політику енергозбереження на підприємстві, розробку та впровадження енергозберігаючих заходів, формулює загальні цілі та очікувані результати від впровадження розроблених заходів.

Однією з головних вимог Комплексної Програми енергозбереження є створення індивідуальних заходів енергозбереження суб’єктами господарської діяльності в промисловості, житлово-комунальному господарстві та інших підприємствах.

Програма енергозбереження підприємства є документом нормативної дії, за створення і впровадження якої відповідає безпосередньо керівник підприємства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997р. №786 „Про порядок нормування питомих витрат паливно – енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” кожне підприємство повинно мати належним чином обґрунтовані норми питомих витрат енергоресурсів, відповідно до яких буде здійснюватись планування енерговитрат. Належна реалізація цього положення, в першу чергу, дозволить підприємствам виявити резерви економії енергоресурсів, відповідно до яких повинна будуватись програма енергозбереження.

В залежності від фінансових можливостей підприємства, Програма повинна визначати терміни та етапи впровадження конкретних заходів з енергозбереження, очікуваний економічний ефект, необхідні обсяги і джерела фінансування та відповідальних за її впровадження осіб.

Ефективне функціонування системи управління енергозбереженням може бути досягнуте при відповідному кадровому забезпеченні – наявності спеціалістів з енерго- використання та необхідного рівня кваліфікації адміністративно – управлінського персоналу, діяльність якого пов’язана з використанням паливно – енергетичних ресурсів.


О.Г. Кущова

С.Б.Романцова






Реклама:

Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації