Поиск по базе сайта:
Організаційні шляхи забезпечення надійності виготовлення та експлуатації рухомого складу колії icon

Організаційні шляхи забезпечення надійності виготовлення та експлуатації рухомого складу колії




Скачати 46.92 Kb.
НазваОрганізаційні шляхи забезпечення надійності виготовлення та експлуатації рухомого складу колії
Дата конвертації05.06.2013
Розмір46.92 Kb.
ТипДокументи




ОРГАНІЗАЦІЙНІ ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ РУХОМОГО СКЛАДУ КОЛІЇ


Борущак Б. О., Ващишак С. П.


Івано-Франківській національний технічний університет нафти і газу


Левова доля усіх пасажирських і вантажоперевезень в Україні здійснюється залізничним транспортом, від безперебійної роботи якого залежить своєчасність термінів доставки людей і вантажів. Ритмічна робота залізничного транспорту може бути організована шляхом здійснення своєчасного якісного технічного обслуговування та ремонту колійної техніки. Розроблені ще за часів Радянського Союзу пасажирські та маневрові тепловози і мотриси на той час відповідали технічним вимогам, які до них ставились. Але тривалий період їхньої експлуатації призвів до зростання частоти ремонтів.

Системи керування та електрозабезпечення діючої на сьогоднішній день колійної техніки побудовані на старій елементній базі, яка має низьку надійність, а конструктивне виконання систем електрообладнання та керування не дає можливості швидко і якісно виконувати ремонти. Низька надійність електрообладнання колійної техніки пояснюється наявністю в ньому значної кількості провідників різних діаметрів і великої кількості комутуючих пристроїв. Це призвело до того, що ремонти внаслідок виходу з ладу елементів електросхем тепловозів і автомотрис склали 65% від усіх проведених ремонтів. При чому, цей відсоток ремонтів, внаслідок старіння комутаційних пристроїв, має тенденцію до зростання.

Кардинально покращити ситуацію з рухомим складом може масове виробництво нової техніки. Вітчизняними заводами створено декілька дослідних взірців нових тепло- та електровозів, які за характеристиками відповідають найкращим взірцям сучасної світової техніки. Однак, до серійного впровадження цих моделей у виробництво ще досить далеко. Крім того, масовий випуск нової техніки повинен супроводжуватись створенням бази з метою її своєчасного ремонту і обслуговування. Для цього необхідно повністю переоснастити існуючі ремонтні підприємства Укрзалізниці і Укрзалізпрому та укомплектувати їх обслуговуючим персоналом найвищої кваліфікації. Цей процес вимагатиме значних зусиль, коштів і часу. Крім того, кваліфіковані фахівці можуть бути підготовлені тільки на підприємствах, де здійснюватиметься випуск нової техніки, або у спеціальних учбових центрах.

Одним з шляхів вирішення проблеми безперебійної роботи залізничного транспорту є поступовий перехід на блочну систему організації електрообладнання та управління колійної техніки на основі сучасної елементної бази. При цьому не доведеться кардинально змінювати структуру існуючих ремонтних підприємств, а обслуговуючий персонал матиме змогу підвищувати свою кваліфікацію поступово, безпосередньо на місцях основної роботи.

Аналіз закордонного досвіду показує, що для вирішення поставлених завдань ремонтним підприємствам доцільно залучити до співпраці фахівців високої кваліфікації (науковців в галузі механіки, електрики, електроніки автоматики, контролю та ін.), які займаються проблемами розробки і впровадження сучасних технологій. Поєднання виробничого потенціалу ремонтних підприємств і наукового потенціалу фахівців дозволить в короткі терміни замінити значну частину низьконадійних вузлів рухомого складу і зменшити кількість ремонтів. Крім того, навчальний досвід фахівців високої кваліфікації дасть змогу безпосередньо на підприємствах проводити навчання персоналу з обслуговування та ремонту нової техніки.

На сьогоднішній день організація та утримання штату фахівців, які б постійно працювали над удосконаленням конструкції та системи управління рухомого складу є досить складним і дорогим завданням. Утримання таких підрозділів можуть собі дозволити високоприбуткові підприємства, які виготовляють високоліквідну продукцію. Однак для більшості підприємств, які займаються випуском колійної техніки дрібними серіями такий підхід є економічно невигідним. Тому доцільним є створення окремих самостійних структур (конструкторських бюро) при підприємствах-виготовлювачах, які б займалися розробкою та впровадженням науково-технічної продукції у тісному зв’язку з підприємством-виготовлювачем продукції. Найоптимальнішим поєднанням робіт у даному випадку є створення при ремонтних підприємствах конструкторських бюро, які б безпосередньо вирішували конкретні технічні проблеми. Це дозволить, крім суто технічних вдосконалень, здійснювати розробку документації на ті чи інші вузли тепловозів і мотрис, що дасть змогу проводити контроль якості і сертифікацію цих вузлів.

Запропоновані заходи покликані без значних витрат коштів і часу підвищити надійність роботи існуючої колійної техніки і поступово підготувати робітників і фахівців ремонтних підприємств для обслуговування найновіших взірців залізничного транспорту.

Запропонована ідея організації технічного удосконалення конструкції автомотриси АМВ пройшла апробацію на ВАТ “Івано-Франківський локомотиво ремонтний завод” (ІФЛРЗ).

На базі науково-технічних кадрів Івано-Франківського національного технічного університету було створено тимчасовий творчий колектив (ТТК), який працював над удосконаленням системи керування та електрообладнання автомотриси АМВ. Тісний взаємозв’язок ТТК з виробництвом, використання обладнання та виробничих площ ІФЛРЗ дав можливість швидко та якісно розробити і виготовити новий пульт управління автомотрисою АМВ із незначними змінами в конструкції кріплення пультів та електромонтажу.

Для здійснення більш повного технічного переоснащення як автомотрис так і інших одиниць рухомого складу є необхідність в організації взаємозв’язків між проектно-конструкторськими структурами, виробниками та експлуатаційниками, при якій би здійснювалась розробка нових вузлів та агрегатів, конструкторський та технологічний нагляд за виготовленням, наладка, ремонт обладнання, підготовка обслуговуючого персоналу.

Підтвердженням до наведених вище міркувань є організація роботи на ІФЛРЗ, де серійно випускаються автомотриси АМВ. Рама і корпус мотриси АМВ є оптимальними за конструкцією високонадійними пристроями. Однак електросхема і система керування мотрисою ще далекі від досконалості. Розроблена на початку 90-х років електросхема не враховує в повній мірі специфіки роботи мотриси, є доволі громіздкою і низьконадійною. У пульті керування мотрисою існують серйозні інженерні прорахунки, що створює збої в її роботі. З метою підвищення надійності роботи мотриси АМВ і спрощення процесу керування нею працівниками Івано-Франківського університету нафти й газу здійснена розробка нового пульта керування, який побудовано на сучасній елементній базі. Новий пульт дає змогу сприймати візуально інформацію про параметри мотриси на значній відстані в будь-який час доби. Мікропроцесори пульта мають змогу запам’ятовувати значення пройденого шляху і мотогодин. Новий пульт має малі масу і розміри та виконаний на основі вимог ергономіки і технічної естетики.

Виготовлення пульта керування як науково-технічного продукту, створеного науковим колективом підтвердило життєздатність запропонованої організації взаємозв'язків між вузькоспеціалізованими структурами.






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації