Поиск по базе сайта:
Ністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології icon

Ністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології




Скачати 317.72 Kb.
НазваНістерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Дата конвертації23.05.2013
Розмір317.72 Kb.
ТипПротокол

НІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології


ЗАТВЕРДЖУЮ”


Проректор з науково-педагогічної

та виховної роботи

________________ Мамчур З.І.

“____”____________2011р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



екоЛОГІЧНИЙ АУДИТ ТА овнс”


напряму підготовки 6.040106Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування

для спеціальностей

7.04010601, 8.04010601 – Екологія та охорона навколишнього середовища;

^ 7.04010602, 8.04010602 – Прикладна екологія та збалансоване природокористування (екологічна геологія)


геологічного факультету


Розробник: Є.М. Сливко, канд. геол.-мін. наук, доцент, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології


Робочу програму затверджено на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології.

Протокол № ___ від ______________ 2011 р.


Завідувач кафедри екологічної та

інженерної геології і гідрогеології Волошин П.К.


“_____”_________________ 2011 р.


Схвалено методичною радою геологічного факультету.

Протокол № ___ від ______________ 2011 р.


Голова методради геологічного факультету Скакун Л.З.


“_____”_________________ 2011 р.


ПОГОДЖЕНО

В.о. декана геологічного факультету Фурман В.В.


“_____”_________________ 2011 р.
^

1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Екологічний аудит та ОВНС”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної

дисципліни

Кількість кредитів:

3,0 (денна форма);

5,5 (заочна форма)

^ Галузь знань:

Природничі науки


Денна форма навчання

Заочна форма навчання

Модулів – 1

Напрям:

6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування.

(шифр, назва)

Дисципліни самостійного вибору студента.

Цикл професійної та практичної

підготовки.

^ Рік підготовки

3-й

4-й

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування): Екологія та охорона навколишнього середовища

Семестр

Загальна кількість годин: 108 (денна форма);

198 (заочна форма)

VI

VII


Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год;

самостійної роботи студента – 4,75 год



^ Освітньо-квалі­фікаційний рівень:

бакалавр


Лекції, год

32

14

^ Лабораторні заняття, год



Самостійна робота, год

76

184

^ Вид контролю

Залік

П р и м і т к а: Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 30 % : 70 % (32:76);

для заочної форми навчання – 7 % : 93 % (14:184).


2. Мета і завдання навчальної дисципліни


^ Мета дисципліни – ознайомлення студентів з новими інструментами, які дають змогу ефективно регулювати еколого-економічні відносини з погляду дотримання вимог екологічної безпеки, – екологічним аудитом та оцінкою впливу на навколишнє середовище. Студент повинен засвоїти, що аудит як елемент системи забезпечення прав власності надзвичайно важливий для економіки, оскільки що дає змогу зменшити інформаційний і комерційний ризик, пов’язаний із прийняттям управлінських рішень, а метою ОВНС є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проектів господарської діяльності


^ Завдання дисципліни:

  1. аналіз впливу екологічно небезпечної діяльності на стан природного середовища і здоров’я населення;

  2. екологічне обґрунтування впровадження винаходів, ресурсозберігаючих технологій і систем, приладів контролю тощо;

  3. еколого-економічна оцінка здійснюваних інвестиційних проектів;

  4. еколого-економічна оцінка ризику адміністративних рішень;

  5. складання аудиторського висновку;

  6. визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на довкілля, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду;

  7. вибір прийнятного в екологічному аспекті варіанта проекту (плану) галузевої господарської діяльності на підставі виявлення можливих негативних екологічних наслідків і оцінки повноти й достатності заходів з їх недопущення (пом’якшення) до прийняття кінцевих проектних рішень.


Унаслідок вивчення даного курсу студент повинен знати:

  1. головні закономірності взаємодії суспільства і природи;

  2. екологічні проблеми мікро­економіки;

  3. основні напрями екологіза­ції економічного розвитку;

  4. природоохоронні заходи;

  5. законодавство України про екологічний аудит;

  6. перелік основних питань під час проведення первинного екологічного аудиту;

  7. критерії відповідності об’єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону довкілля;

  8. заходи запобігання й боротьби з негативними наслідками впливу господарської діяльності на довкілля;

  9. нормативні вимоги до проведення ОВНС;

  10. критерії для визначення ймовірної значимості впливів під час проведення екологічної оцінки планів і програм, які можуть мати значний вплив на довкілля;

  11. процедури ідентифікації екологічних аспектів та оцінювання пов’язаних із ними впливів на довкілля.


Унаслідок вивчення даного курсу студент повинен вміти:

  1. оцінювати вплив діяльності об’єкта аудиту на стан довкілля;

  2. збирати докази екологічного аудиту;

  3. визначати й аналізувати критерії екологічного аудиту;

  4. на підставі доказів екологічного аудиту визначати відповідність об’єкта його критеріям;

  5. оцінювати ефективність, повноту і обґрунтованість заходів, що вживаються для охорони довкілля на об’єкті аудиту;

  6. складати аудиторський висновок;

  7. розробляти заходи з підвищення ефективності природоохоронних заходів;

  8. виявляти й аналізувати всі можливі наслідки впливу запланованої діяльності на довкілля;

  9. складати контрольні списки впливу;

  10. прогнозувати й оцінювати можливі зміни довкілля у разі реалізації запланованої діяльності;

  11. передбачати і класифікувати за значимістю екологічні наслідки реалізації проекту запланованої діяльності;

  12. складати проект Заяви про екологічні наслідки діяльності.

3. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1.1 – Екологічний аудит


Тема 1. Теоретичні основи формування й розвитку екологічного аудиту.

Загальні відомості про екологічний аудит.


  1. Закон України “Про екологічний аудит” (2004).

  2. Екологічний аудит – визначення, дані, докази, висновок, критерії.

  3. Завдання, головні причини, з яких проводять екологічний аудит, і вигоди від його проведення.

  4. Послуги, об’єкти і суб’єкти екологічного аудиту.


Тема 2. Види екологічного аудиту. Діяльність екоаудиторів.


  1. Обов’язковий і добровільний екологічний аудит.

  2. Обмежений за обсягом та проведений у повному обсязі екоаудит.

  3. Цільовий екологічний аудит.

  4. Екологічний консалтинг.

  5. Права і обов’язки екоаудиторів і екоаудиторських організацій.

  6. Сертифікація екоаудиторів.

  7. Управління у сфері екологічного аудиту.

  8. Правопорушення у сфері екологічного аудиту.


Тема 3. Принципи, задачі і програми екологічного аудиту


  1. Головні методичні принципи екологічного аудиту.

  2. Основні принципи аудита, які використовують під час розробки й реалізації екоаудиторських програм.

  3. Функціональні задачі екологічного аудиту.

  4. Класифікація програм екологічного аудиту: скорочені та повні спеціальні програми, скорочені та повні комплексні програми.

  5. Організаційні, функціональні, територіальні і нормативно-правові межі програми екологічного аудиту.


Тема 4. Узагальнена процедура програми екологічного аудиту


  1. Спеціальні методи для організації даних під час проведення аудиторських програм: попередній запитальник; розробка контрольних листів (аудиторських протоколів).

  2. Етап підготовчих робіт (укладення договору).

  3. Етап планування програми (попередній збір, узагальнення й організація початкових даних).

  4. Основний етап (робота на об’єктах екологічного аудиту).

  5. Завершальний етап (організація і представлення матеріалів програми аудиту).


Тема 5. Аудиторський висновок і подальше використання матеріалів

програми екологічного аудиту


  1. Складання аудиторського висновку. Вступ; аналітична частина, підсумкова частина.

  2. Самостійне використання матеріалів програми екологічного аудиту; використання матеріалів із залученням фахівців-екоаудиторів.

  3. Розробка і реалізація повторних програм екологічного аудиту. Специфічні завдання повторних програм екоаудиту.

  4. Спеціальні методи для організації даних під час проведення аудиторських програм: попередній запитальник; розробка контрольних листів (аудиторських протоколів).


Тема 6. Історичні корені та хронологія розвитку екологічного аудиту у світі


  1. Європейський регламент з екологічного управління і аудиту 1836/93 (EMAS).

  2. Серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах (ISO 14000).

  3. Методичні підходи до використання процедури екологічного аудиту в розвинутих країнах світу.


Тема 7. Головні напрями розвитку системи екологічного аудиту в Україні


  1. Аудит природокористування.

  2. Екологічний аудит території, виробничих об’єктів, на режимних об’єктах.

  3. Екологічний аудит і приватизація.

  4. Аудит екологічного управління. Структура типового процесу аудиту системи екологічного управління.

  5. Корпоративна програма екологічного аудиту.

  6. Місцевий екологічний аудит.


Змістовий модуль 1.2 – Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)


Тема 8. Загальні відомості про оцінку впливу на навколишнє середовище


  1. ОВНС – офіційне тлумачення терміна, необхідність проведення, мета, головні завдання.

  2. Учасники ОВНС.

  3. Повна і обмежена форма ОВНС.

  4. Процес розробки матеріалів ОВНС.

  5. Критерії відбору, які беруть до уваги під час досліджень для кожного окремого випадку чи встановлення граничних значень.


Тема 9. Головні етапи роботи ОВНС


  1. Ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання впливів на довкілля.

  2. Головні методичні підходи під час ідентифікації впливів.

  3. Інтерпретація результатів оцінки.

  4. Представлення результатів оцінки.


Тема 10. Структура розділу ОВНС


  1. Заява про екологічні наслідки діяльності.

  2. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів.



Тема 11. Екологічна оцінка


  1. Екологічна оцінка проектів. Стратегічна екологічна оцінка. Екологічне обґрунтування.

  2. Головні принципи екологічної оцінки.

  3. Ініціатори екологічної оцінки.

  4. Загальна схема еколо­гічної оцінки проектів.

  5. Врахування результатів екологічної оцінки під час прийняття рішень. Післяпроектні стадії. Розгляд альтернатив.


Тема 12. Сучасні інструменти ефективного регулювання

еколого-економічних відносин


  1. Екологічний аудит, ОВНС, екологічна оцінка, екологічна експертиза, екологічний контроль, екологічний моніторинг – спільне та відмінності.


4. Структура навчальної дисципліни


Назва змістових модулів

і тем

Кількість годин

Усього

у тім числі

лекції

практ.

роботи

лабор.

роботи

самост. робота, у т.ч. ІНДЗ

ЗМ 1.1. Екологічний аудит

1. Теоретичні основи фор­мування й розвитку екологічного аудиту. Загальні відомості про екологічний аудит.

6,75

2





4,75

2. Види екологічного аудиту. Діяльність екоаудиторів.

6,75

2







4,75

3. Принципи, задачі і про­грами екологічного аудиту.

6,75

2







4,75

4. Узагальнена процедура програми екологічного аудиту.

6,75

2







4,75

5. Аудиторський висновок і подальше використання матеріалів програми екологіч­ного аудиту.

6,75

2







4,75

6. Історичні корені та хро­нологія розвитку екологічного аудиту у світі.

6,75

2







4,75

7. Головні напрями розвитку системи екологічного аудиту в Україні.

20,5

6







14,5

Разом

61

18







43

ЗМ 1.2. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

8. Загальні відомості про оцінку впливу на навколишнє середовище.

13,5

4







9,5

9. Головні етапи роботи ОВНС.

6,75

2







4,75

10. Структура розділу ОВНС.

6,5

2







4,5

11. Екологічна оцінка.

6,75

2







4,75

12. Сучасні інструменти ефективного регулювання еко­лого-економіч­них відносин.

13,5

4







9,5

Разом

47

14







33

^ Усього годин

108

32







76



5. Самостійна робота


“Положення про організацію самостійної роботи студентів” затверджене науково-методич­ною радою університету, протокол № 2 від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначений робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення дисципліни: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, нормативними документами тощо. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який студенти опрацьовують під час аудиторних занять.

Зміст СРС з дисципліни “Екологічний аудит та ОВНС” складається з таких видів роботи:

1) підготовка до аудиторних занять (лекцій);

2) самостійне опрацювання матеріалу навчальної дисципліни, запропонованого викладачем, згід­но з навчально-тема­тичним планом;

3) виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань;

4) підготовка до тестових випробувань.

При складанні плану самостійної роботи студента виходимо з загального обсягу годин, який відведений на самостійну роботу з дисципліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Розподіл годин самостійної роботи такий:


Змістові модулі, теми.

Завдання для самостійного вивчення матеріалу

Кількість годин

ЗМ 1.1. Екологічний аудит

Тема 1. Теоретичні основи формування й розвитку екологічного аудиту. Загальні відомості про екологічний аудит: Система природоохоронного управління і роль екологічного аудиту в цій системі. Фінансовий та екологічний аудит – спільне та відмінності. “Вимоги до екоаудитування” ЄС (1992).

П’ята Екологічна програма дій ЄС (1995). Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 р. (2007).

3

^ Тема 2. Види екологічного аудиту. Діяльність екоаудиторів: Аудит дотримання стандартів та аудит відповідальності. Аудит мінімізації відходів. Аудит безпеки вироблюваного продукту. Аудит з питань професійних захворювань. Аудит контролю забруднення конкретних природних середовищ.

Процес добору складу групи аудиторів (стандарти ІSО 14012 та ДСТУ ІSО 14012-97). Діяльність екологічних аудиторів і аудиторських фірм за кордоном. Кодекс аудитора, розроблений Асоціацією незалежних аудиторів Швеції.

3

^ Тема 3. Принципи, задачі і програми екологічного аудиту: Мотивація розробки і реалізації програм екологічного аудиту. Метод матеріальних балансів і технічних розрахунків. Аудиторські ситуаційні карти. Програма екологічного аудиту за методикою Європейського банку реконструкції і розвитку.

3

^ Тема 4. Узагальнена процедура програми екологічного аудиту: Попередній запитальник. Головні питання під час проведення первинного аудиту. Екологічні паспорти підприємств. Паспорти водного господарства. Інвентаризація джерел впливу на навколишнє середовище і відходів. Неконтрольований, неорганізований, аварійний і “нічний” види впливу на навколишнє середовище.

3

^ Тема 5. Аудиторський висновок і подальше використання матеріалів програми екологічного аудиту: Порівняльний аналіз головних показників природоохоронної і виробничої діяльності аудитованого підприємства, подібних підприємств України та інших країн Методи екологічного моніторингу. Оцінювання екологічних збитків і ризиків. Добровільне екологічне лідерство. Залагоджування конфліктних ситуацій.

3

^ Тема 6. Історичні корені та хронологія розвитку екологічного аудиту у світі: Діяльність Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної торговельної палати в галузі екологічного аудиту. Британський стандарт BS 7750 Інституту стандартів Великобританії. Стандарт CSAZ 750-94 “Екологічні перевірки” Канадської асоціації стандартів. Доповідь ООН “Звітність компанії про природоохоронну діяльність” (1994). Діяльність екологічних асоціацій США (Круглий стіл з екоаудиту, Форум з екоаудиту, Інститут екологічного аудитування).

3

^ Тема 7. Головні напрями розвитку системи екологічного аудиту в Україні: Стандарти України стосовно аудиту екологічного управління ДСТУ 14010-97 та ДСТУ 14011-97 та відповідні міжнародні стандарти ІSО 14010 та ІSО 14011. Робочі документи, необхідні для проведення аудиту екологічного управління.

Корпорації: визначення, ознаки, принципи, підходи.

Роль екологічного аудиту під час модернізації виробництва. Екологічний аудит в інвестиційному процесі. Екоаудит і ціноутворення. Екоаудит і “зелені” технології. Екоаудит і захист інтересів виробника. Спеціалізований екоаудит розрахунків платежів за використання природних ресурсів. Комплексний експрес-екоаудит підприємства.

Українсько-канадська програма “Розвиток управління навколишнім середовищем (район басейну р. Дніпро)”. Результати екологічного аудиту м. Ніжина.

8

З.М. 1.2. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

Тема 8. Загальні відомості про оцінку впливу на навколишнє середовище: Законодавчі екологічні вимоги до створення й експлуатації господарських та інших об’єктів. Екологічне та санітарно-гігієнічне нормування. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) чи розрахунок (ТЕР). Роль громадськості регіону в процесі ОВНС.

Директива Ради ЄС 85/337 щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище (1985).

Перелік найбільш небезпечних видів діяльності.

5

^ Тема 9. Головні етапи роботи ОВНС: Методи оцінювання біологічного, географічного, хімічного і фізичного стану окремих компонентів навколишнього середовища. Фізико-географічний, інженерно-геологічний, економічний і соціальний прогнози під час підготовки ОВНС. Експертні і фактографічні методи прогнозування. Типи матриць, які використовують під час оцінки наслідків господарської діяльності. Метод потокових діаграм і мережевих графіків.

3

^ Тема 10. Структура розділу ОВНС: Опис альтернативних варіантів досягнення мети намічуваної господарської або іншої діяльності. Зміст програм моніторингу та післяпроектного аналізу. Матеріали громадських слухань. Відмова від намічуваної діяльності.

3

^ Тема 11. Екологічна оцінка: Директива 2001/42 Європейського Парламенту і Ради стосовно оцінки впливу деяких планів і програм на навколишнє середовище. Транскордонні консультації. Європейські критерії для визначення ймовірної значимості впливів.

Екологічна оцінка у країнах СНД. Оцінка екологічної сталості промислових підприємств.

3

^ Тема 12. Сучасні інструменти ефективного регулювання еколого-економіч­них відносин: Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Екологічний супровід господарської діяльності. Екологічне обґрунтування. Закон України “Про екологічну експертизу”.

Положення про Державну систему моніторингу довкілля (1998).

Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку здійснення державного моніторингу вод” (1996) та “Про затвердження порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (1999).

4

Підготовка до лекцій

16

Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань

10

Підготовка до модульних тестувань

6

Разом:

76



Студенти заочної форми навчання повинні самостійно опрацювати такий матеріал за відповідними модулями й темами:


^ ЗМ 1.1. Екологічний аудит


Тема 1: Головні причини, з яких проводять екологічний аудит, і вигоди від його проведення. “Вимоги до екоаудитування” ЄС (1992). П’ята Екологічна програма дій ЄС (1995).

Тема 2: Цільовий екологічний аудит. Екологічний консалтинг. Сертифікація екоаудиторів. Аудит дотримання стандартів та аудит відповідальності. Аудит мінімізації відходів. Аудит безпеки вироблюваного продукту. Аудит з питань професійних захворювань. Аудит контролю забруднення конкретних природних середовищ. Процес добору складу групи аудиторів (стандарт ДСТУ ІSО 14012-97).

Тема 3. Класифікація програм екологічного аудиту: скорочені та повні спеціальні програми, скорочені та повні комплексні програми. Організаційні, функціональні, територіальні і нормативно-правові межі програми екологічного аудиту. Метод матеріальних балансів і технічних розрахунків. Аудиторські ситуаційні карти. Програма екологічного аудиту за методикою Європейського банку реконструкції і розвитку.

Тема 4. Спеціальні методи для організації даних під час проведення аудиторських програм. Головні питання під час проведення первинного аудиту.

Тема 5. Самостійне використання матеріалів програми екологічного аудиту; використання матеріалів із залученням фахівців-екоаудиторів. Розробка і реалізація повторних програм екологічного аудиту. Специфічні завдання повторних програм екоаудиту. Оцінювання екологічних збитків і ризиків. Добров ільне екологічне лідерство. Залагоджування конфліктних ситуацій.

Тема 6. Методичні підходи до використання процедури екологічного аудиту в розвинутих країнах світу. Діяльність Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної торговельної палати в галузі екологічного аудиту. Стандарт CSAZ 750-94 “Екологічні перевірки” Канадської асоціації стандартів. Діяльність екологічних асоціацій США у галузі екологічного аудиту.

Тема 7. Екологічний аудит і приватизація. Аудит екологічного управління. Структура типового процесу аудиту системи екологічного управління. Корпорації: визначення, ознаки, принципи, підходи. Корпоративна програма екологічного аудиту. Місцевий екологічний аудит. Роль екологічного аудиту під час модернізації виробництва. Екологічний аудит в інвестиційному процесі. Екоаудит і ціноутворення. Екоаудит і “зелені” технології. Екоаудит і захист інтересів виробника. Українсько-канадська програма “Розвиток управління навколишнім середовищем (район басейну р. Дніпро)”. Результати екологічного аудиту м. Ніжина.


З.М. 1.2. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)


Тема 8. Процес розробки матеріалів ОВНС. Критерії відбору, які беруть до уваги під час досліджень для кожного окремого випадку чи встановлення граничних значень. Директива Ради ЄС 85/337 щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище (1985). Перелік найбільш небезпечних видів діяльності.

Тема 9. Головні методичні підходи під час ідентифікації впливів. Методи оцінювання біологічного, географічного, хімічного і фізичного стану окремих компонентів навколишнього середовища. Фізико-географічний, інженерно-геологічний, економічний і соціальний прогнози під час підготовки ОВНС. Експертні і фактографічні методи прогнозування.

Тема 10. Заява про екологічні наслідки діяльності. Опис альтернативних варіантів досягнення мети намічуваної господарської або іншої діяльності. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів. Зміст програм моніторингу та післяпроектного аналізу. Матеріали громадських слухань. Відмова від намічуваної діяльності.

Тема 11. Загальна схема еколо­гічної оцінки проектів. Врахування результатів екологічної оцінки під час прийняття рішень. Післяпроектні стадії. Розгляд альтернатив. Європейські критерії для визначення ймовірної значимості впливів. Екологічна оцінка у країнах СНД. Оцінка екологічної сталості промислових підприємств.

Тема 12. Екологічний аудит, ОВНС, екологічна оцінка, екологічна експертиза, екологічний контроль, екологічний моніторинг – спільне та відмінності. Закон України “Про екологічну експертизу”. Положення про Державну систему моніторингу довкілля (1998).


6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання


Протягом семестру студенти денної і заочної форм навчання виконують два індивідуальних завдання, які є невід’ємною складовою самостійної роботи.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладача. Завдання виконується у реферативній формі згідно з запропонованими темами (обсягом 10–20 с. друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та ціле­спрямованого аналізу конкретного питання за літературними та Інтернет-джерелами і, по можливості, практичним матеріалом. Теми рефератів пов’язані з теоретичними і практичними питаннями розвитку екологічного аудиту й ОВНС в Україні та світі.


Теми індивідуального завдання № 1 (ЗМ 1.1)


  1. Світові стандарти екологічного аудиту

  2. Екологічний аудит – необхідна умова ефективної реалізації екологічної політики

  3. Серія міжнародних стандартів ISO 14 000

  4. Місцеві програми комплексного екологічного аудиту

  5. Європейські стандарти екологічного аудиту

  6. Екологічний аудит надрокористування в Україні

  7. Права і обов’язки екоаудиторів і екоаудиторських організацій

  8. Корпоративна програма екологічного аудиту

  9. Складання аудиторського висновку

  10. Історія виникнення і розвитку екологічного аудиту

  11. Діяльність екоаудиторів

  12. Значення екологічного аудиту для обґрунтування інвестиційних проектів і програм

  13. Екологічний аудит і екологічна експертиза – спільне і відмінності

  14. Підготовка і проведення аудиту екологічного управління

  15. Застосування процедури екологічного аудиту під час приватизації

  16. Екологічний аудит і державний екологічний контроль – спільне і відмінності

  17. Діяльність Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної торговельної палати в галузі екологічного аудиту.

  18. Програма екологічного аудиту за методикою Європейського банку реконструкції і розвитку

  19. Екологічний аудит і модернізація виробництва

  20. Екологічний аудит і “зелені” технології


Теми індивідуального завдання № 2 (ЗМ 1.2)


  1. Екологічний аудит і ОВНС – спільне і відмінності

  2. Представлення результатів оцінки впливу на навколишнє середовище

  3. Учасники ОВНС

  4. Головні методичні підходи під час аналізу вихідної інформації в процесі ОВНС

  5. Документи ЄС, які регламентують обов’язкове проведення ОВНС в разі здійснення великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на довкілля

  6. Документація, при підготовці якої здійснюють ОВНС

  7. Характеристика стадії ОВНС “Інтерпретація результатів оцінки”

  8. Другий етап ОВНС – оцінка впливу на довкілля

  9. Повна і обмежена форма оцінки впливу на навколишнє середовище

  10. Методи, які використовують під час другого етапу ОВНС

  11. Стадії процесу оцінки впливу на навколишнє середовище

  12. Етапи роботи під час оцінки впливу на навколишнє середовище

  13. Системи екологічної оцінки намічуваної діяльності

  14. Роль ОВНС в екологічній політиці

  15. ОВНС як інструмент попередження можливого негативного впливу на довкілля на стадії планування діяльності

  16. Використання проміжних і остаточних результатів екологічної оцінки намічуваної діяльності

  17. Екологічний звіт, підготовлений за результатами екологічної оцінки намічуваної діяльності

  18. Директива Ради 85/337/ЄЕС від 27 червня 1985 р. щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище

  19. Співвідношення різних інструментів регулювання екологічної політики на етапах господарської діяльності

  20. Європейські критерії для визначення ймовірної значимості впливів під час екологічної оцінки проектів



7. Методи контролю


Контроль знань з дисципліни “Екологічний аудит і ОВНС” викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюють за 100-бальною шкалою.

Форми контролю: відвідування лекцій, два індивідуальних завдання у вигляді реферату (у рамках самостійної роботи студента), підсумкове тестування за кожним змістовним модулем (див. додаток), залік.

8. Розподіл балів, які присвоюють студентам


ЗМ 1.1

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

ІНДЗ № 1

Тестування

Сума

2

2

2

2

2

2

6

12

20

50




ЗМ 1.2

Разом

Залік

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

ІНДЗ

2

Тестування

Сума

4

2

2

2

4

16

20

50

100

> 50

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:

  • максимальна кількість балів під час оцінювання знань студентів для отримання заліку становить 100 балів;

  • під час оформлення документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Перерахунок оцінок за національною шкалою в оцінки за шкалою

Європейської системи заліку навчальних кредитів

(European Credit Transfer System – ECTS).

Форма підсумкового контролю – залік


Кількість балів

Оцінка

За шкалою ECTS

За шкалою навчального закладу та

національною шкалою

90–100

A

Зараховано

81–89

B

71–80

C

61–70

D

51–60

E

20–50

FX

^ Не зараховано з можливістю повторного

складання

1–20

F

Не зараховано з обов’язковим повторним

вивченням дисципліни


9. Методичне забезпечення


  1. Базові конспекти лекцій.

  2. Лекції на електронних носіях.

  3. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях.


10. Рекомендована література


Базова

Література

Теми,

в яких застосовується

1. Бачала К. Екологічний аудит. – К., 1995. – 27 с.

1–5, 7, 12

2. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посібник. – К., 2000.

1–5, 12

3. Екологічне управління: Підручник для студентів екол. спеціальностей вищих навч. закладів / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.

1, 7

4. Екологічний аудит: Посібник з екол. менеджменту і екол. аудиту / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Навроцький В.М. та ін. – К., 1997. – 221 с.

1–6, 12




5. Екологічний менеджмент: Навч. посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. К., 2004. – 516 с.

1–8, 11, 12

6. Матвеев А.Н., Самусенок В.П., Юрьев А.Л. Оценка воздействия на окружающую среду: Учеб. пособие. – Иркутск: Изд-во Иркут. гос. ун-та, 2007. – 179 с.

8–10, 12

7. Экологический аудит: Пособие / Сост. В.Д. Логвиновский. – Воронеж: ВГУ, 2004. – 35 с.

1–5

8. Экологическое аудирование: Учебно-метод. пособие / Сост. Ю.М. Бондарев. – Воронеж: ВГУ, 2005. – 31 с.

1–5


Допоміжна


Література

Теми,

в яких застосовується

1. Афанасьев Ю.А., Фомин С.А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды: Учеб. пособие в 2-х ч. – М., 1998.

9, 10

2. Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. основні положення проектування. – К., 1996. – 16 с.

8–10

3. Державні будівельні норми України. – К., 2009.

8–10

4. Директива Ради ЄС 85/337/ЄС від 27 червня 1985 р. (зі змінами, внесеними Директивою 97/11/ЄС від 3 березня 1997 р.) щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище.

8–10

5. Директива 2001/42/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 27 червня 2001 р. стосовно оцінки впливу деяких планів і програм на навколишнє середовище.

11

6. Діксон Дж. Л. Стандарти серії 14000: подальші кроки // Інформ. бюл. з міжнар. стандартизації. – 1998. – S4. – С. 174–176.

6

7. Європейський регламент з екологічного управління і аудиту 1836/93 (1993).

1, 6

8. Закон України “Про екологічний аудит” (2004).

1–5, 12

9. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991).

1, 12

10. Закон України “Про екологічну експертизу” (1995).

12

11. Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища. Львів, 2004.

6, 11

12. Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 р. (схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р).

1, 7, 8

13. Матвеев А.В. Котов В.П. Оценка воздействия на окружающую среду и экологическая экспертиза: Учеб. пособие. – СПб.: СПбГУАП, 2004. – 104 с.

8–10, 12

14. Оценка воздействия на окружающую среду, экологическая экспертиза, аудит и сертификация: Метод. указания к изучению дисциплины и выполнения контр. работы для студентов заочной формы обучения / Сост. В.Н. Пшенин. – СПб.: СПбГИЭУ, 2005. – 74 с.

1–12

15. Сидорчук В.Л. Экологический аудит территорий. М., 2000.

2, 7

16. Усенко В.Я., Хлобыстов Е.В., Кобзарь Ю.М. Учет экологического фактора в процессе оценки имущества при приватизации и аренде // Финансовая Украина – Консультация. – 1996. – № 42 (152). – С. 49–50.

2, 7

17. Учебно-методическое пособие для выполнения курсовых и дипломных проектов “Оценка воздействия осушения на окружающую среду (ОВОС)” / Сост. А.И. Голованов, Ю.И. Сухарев, В.В. Шабанов. – М.: МГУП, 2007. – 41 с.

8–10

18. Экологическая экспертиза и оценка воздействия на окружающую среду планируемой деятельности: Метод. указания к практ. работам. Ч. 1 / Сост. М.В. Бузаева, В.В. Савиных, О.В. Чемаева. – Ульяновск: УлГТУ, 2005. – 32 с.

8–10, 12


11. Інформаційні ресурси

Інтернет-ресурси

  1. www.mama-86.kiev.ua (Всеукраїнська екологічна громадська організація “МАМА-86”)

  2. Ecoportal.univ.kiev.ua (на сайті представлені матеріали екологічних конференцій, нарад, публікації, результати досліджень, освіта)

  3. www.ecolife.org.ua

  4. www.alter-eco.org.ua (коаліція українських неурядових організацій “Альтер-Еко”)

  5. www.ecoleague.net (офіційний сайт Всеукраїнської екологічної Ліги)

  6. www.unep.ch/ (Програма ООН з питань захисту довкілля – United Nations Environment Program)

  7. www.rada.kiev.ua (сайт Верховної Ради України)

  8. www.dovkilia.kiev.ua (сайт екологічного проекту)

  9. Ecoproduct.org.ua (сайт загальнонаціонального проекту “Екологічно чистий продукт”)

  10. www.erriu.ukrtel.net (сайт Інституту досліджень навколишнього середовища та ресурсів)

  11. www.ecology.org.ua (сайт Комітету ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи)

  12. zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi (законодавство України)

  13. www.eea.europa.eu/ (EEA – European Environment Agency)

  14. www.menr.gov.ua (сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища)

  15. www.iapm.edu.ua (сайт Центру сталого розвитку та екологічних досліджень)

  16. lib-ecolog.narod. ru (бібліотека інженера-еколога – http://vkontakte.ru/club994894)

  17. ru.wikipedia.org

  18. www.geo.ru

  19. www.franko.lviv.ua


Бібліотеки м. Львова

  1. Львівська наукова бібліотека ім. Стефаника НАН України, вул. Стефаника, 2.

  2. Львівська обласна наукова бібліотека, просп. Шевченка, 13.

  3. Науково-технічна бібліотека Українського лісотехнічного університету, вул. Чупринки, 101.

  4. Центральна науково-технічна бібліотека Львівського ЦНТІ, просп. Чорновола, 5.

Екологічні та інші організації й установи м. Львова

  1. Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Львівська обласна держадміністрація, м. Львів, вул. Винниченка, 18

  2. Головне управління статистики у Львівській обл., м. Львів, просп. Чорновола, 4

  3. Екозахід, м. Львів, вул. Жовківська, 15а

  4. Еколіга, Львівська обл., с. Оброшине, вул. Польова, 26

  5. Екоправо-Львів, м. Львів, вул. Крушельницької, 2

  6. Інфоцентр, м. Львів, просп. Шевченка, 7/7

  7. Львівська міська рада:

  • Інспекція благоустрою та екології м. Львова, вул. Галицька, 15;

  • Організаційно-інформаційне управління, відділ моніторингу, м. Львів, вул. Стефаника, 4;

  • Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, м. Львів, вул. Стефаника, 4;

  • Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин.

  1. Львівська обласна рада Українського товариства охорони природи, м. Львів, вул. Крушельницької, 2

  2. Львівський міський центр державного земельного кадастру, м. Львів, вул. Староєврейська, 9

  3. Львівський регіональний центр державного земельного кадастру, м. Львів, вул. Райніса, 7

  4. Львівський центр науково-технічної і економічної інформації, м. Львів, просп. В. Чорновола, 57

  5. Партія зелених, м. Львів, просп. Шевченка, 21

  6. Соціоінформ, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації