Поиск по базе сайта:
Львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології «затверджую» icon

Львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології «затверджую»




Скачати 268.76 Kb.
НазваЛьвівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології «затверджую»
Дата конвертації23.05.2013
Розмір268.76 Kb.
ТипРобоча програма

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної

та виховної роботи

____________ Мамчур З.І.

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



_______________«МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ»_________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки________ 6.040106 – Екологія, охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування__

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальностей__ 7.04010601, 8.04010601 - Екологія та охорона навколишнього середовища, 7.04010602, 8.04010602 – Прикладна екологія та збалансоване природокристування

геологічного факультету

Робоча програма складена __канд. геол.-мінерал. наук Харкевич В.В.________________

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології 

Протокол № _1__ від. “__31__”__серпня____2011__ р.


Завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології 

_______________________ /___Волошин П.К.___/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“__31___”____серпня____ 2011___ р


Схвалено методрадою геологічного факультету


Протокол № ______ від. “_______”__вересня____2011 р.


Голова методради геологічного факультету

_______________________ /___Скакун Л.З.___/

(підпис) (прізвище та ініціали)

Погоджено

В.о. декана геологічного факультету, доц. В.В. Фурман

“________”________ 2011___ р __________________


  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Моніторинг довкілля”)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної

дисципліни

Кількість кредитів:

5,0 (денна форма);

5,5 (заочна форма)

^ Галузь знань:

Природничі науки


Денна форма навчання

Заочна форма навчання

Модулів – 4

Напрям:

6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування.

(шифр, назва)

Цикл професійної та практичної

підготовки.

^ Рік підготовки

3-й

3-й і 4-й

Змістових модулів – 14

Спеціальність (професійне спрямування): Екологія та охорона навколишнього середовища

Семестр

Загальна кількість годин: 126 (денна форма);

125 (заочна форма)

V

VI, VII


Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3 год;

самостійної роботи студента – 4,9 год



^ Освітньо-квалі­фікаційний рівень:

бакалавр


Лекції, год

32

18

^ Лабораторні заняття, год

16

16

Самостійна робота, год

78

91

^ Вид контролю

Залік

П р и м і т к а: Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 38 % : 62 % (48:78);

для заочної форми навчання – 27 % : 73 % (34:91).



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: забезпечити випускника вищого навчального закладу із ступенем бакала­вра загально-природничими і, зокрема, теоретичними і практичними знаннями щодо системи передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, за допомогою якої можна вивчити, оцінити і прогнозувати негативні змін екологічного стану геологічного середовища та розробити рекомендації з попередження (мінімізації) негативного впливу господарської діяльності на геологічне середовище і пов’язані з ним інші складові частини довкілля.

Завдання: систематичне викладення таких питань:

- загальні положення моніторингу довкілля;

- моніторинг вод;

- моніторинг підземних вод;

- моніторинг небезпечних екзогенних геологічних процесів;

- моніторинг геохімічного стану ландшафтів.


^ Унаслідок вивчення даного курсу студент повинен знати:

  • Основні терміни та поняття;

  • Загальні положення з моніторингу довкілля, моніторингу вод, моніторингу підземних вод, моніторингу небезпечних екзогенних геологічних процесів, моніторингу геохімічного стану ландшафтів;

  • Систему спостережень за станом підземних вод, оцінку стану підземних вод, прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробку заходів по поліпшенню якості підземних вод;

  • Систему організації та ведення моніторингу за негп, геофізичні методи досліджень при веденні моніторингу на зсувонебезпечних ділянках, оцінку ураженості території негп, складання прогнозів розвитку негп, заходи по захисту територій від негативного впливу негп;

  • Систему спостережень за геохімічним станом ландшафтів, спостереження геохімічного стану ландшафтів за допомогою аерокосмічних методів досліджень, приклади практичного застосування результатів моніторингу геохімічного стану ландшафтів.


^ Унаслідок вивчення даного курсу студент повинен вміти:

- складати проекти (програми) робіт з моніторингу підземних вод, моніторингу небезпечних екзогенних геологічних процесів, моніторингу геохімічного стану ландшафтів; часові ряди показників активності та факторів ЕГП, заходи по поліпшенню якості підземних вод; заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП;

- проводити: спостереження за рівнем підземних вод, за дебітом (витратами) джерел, за хімічним складом підземних вод, за температурою підземних вод; режимні спостереження на ділянках I, II, III категорії з НЕГП; камеральну обробку польових матеріалів;

- аналізувати дані визначення складу, властивостей, характеристик гірських порід, грунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, рослинності тощо (аналіз, узагальнення, інтерпретацію матеріалів і даних з оцінки стану підземних вод та грунтів, оцінки ураженості території НЕГП);

- складати геологічні, гідрогеологічні та еколого-геологічні карти, розрізи і графіки та комп'ютерну обробку, за допомогою ГІС-технологій (бази первинних фактографічних даних (показників, параметрів, характеристик окремих компонентів ГС, які можуть бути використані для визначення його екологічного стану), бази картографічних даних, які можуть бути використані для екологічної оцінки ГС та еколого-геологічного районування території, бази даних техногенних об'єктів, які впливають чи можуть впливати на екологічний стан ГС);

- складати текст звіту за результатами моніторингу довкілля.



  1. Програма навчальної дисципліни

Змістові модулі (ЗМ):

ЗМ 1.1. Вступ

Тема 1. Вступ.

  1. Основні терміни та поняття.

  2. Стан геологічного середовища (ГС) на Україні (основні чинники впливу на геологічне середовище, стан водних ресурсів, екосистем та земельних ресурсів).

  3. Райони з напруженим екологічним станом в західних областях України, де необхідно проводити моніторинг довкілля в першу чергу.

ЗМ 1.2. Загальні положення моніторингу довкілля

Тема 2. Загальні положення моніторингу довкілля.

  1. Державна система моніторингу довкілля.

  2. Суб’єкти і об’єкти моніторингу довкілля.

  3. Основні принципи, мета і завдання суб’єктів системи моніторингу довкілля.

  4. Організація, функціонування і взаємовідносини суб’єктів системи моніторингу довкілля.

ЗМ 1.3. Моніторинг вод

Тема 3. Моніторинг вод.

  1. Визначення терміну державний моніторинг вод.

  2. Об’єкти та суб’єкти державного моніторингу вод.

  3. Взаємодія суб’єктів державного моніторингу вод.

  4. Склад інформації, що є результатом здійснення державного моніторингу вод.

  5. Фоновий, загальний і кризовий моніторинг вод.

  6. Прогнозування стану водних об'єктів та його змін.

  7. Дії суб’єктів моніторингу вод у разі надзвичайної ситуації внаслідок аварійного забруднення підземних вод або у разі екстремального рівня забруднення підземних вод.

ЗМ 2.1. Система спостережень за станом підземних вод

Тема 4. Система спостережень за станом підземних вод.

  1. Державна система моніторингу підземних вод (визначення терміну, мета, об’єкти досліджень, задачі, рівні).

  2. Державна система моніторингу підземних вод західних областей України.

  3. Особливості розміщення спостережної мережі на об’єктовому рівні.

  4. Розташування спостережних свердловин на ділянках водозаборів.

  5. Розташування спостережних свердловин на ділянках промислових об’єктів.

  6. Розташування спостережних свердловин в межах населеного пункту.

  7. Організація відомчих спостережень за режимом підземних вод.

  8. Спостереження за рівнем підземних вод, за дебітом (витратами) джерел, за хімічним складом підземних вод, за температурою підземних вод.

  9. Вимоги до відбору і консервації проб води.

  10. Категорії, конструкція і обладнання гідрогеологічних свердловин.

  11. Обгрунтування створення режимної спостережної мережі.

  12. Спорудження і обладнання спостережних пунктів.

  13. Автоматизовані фактографічні та картографічні бази даних при проведенні моніторингу підземних вод.

ЗМ 2.2. Оцінка стану підземних вод

Тема 5. Оцінка стану підземних вод.

  1. Склад підземних вод, що використовуються для водопостачання.

  2. Гігієнічні вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною (Загальні положення. Терміни та визначення. Виробничий контроль безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною. Періодичний контроль безпечності та якості питної води з бюветів, колодязів та каптажів джерел (нецентралізоване питне водопостачання населення). Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері питного водопостачання населення. Показники епідемічної безпеки питної води. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води. Показники питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Орієнтовний перелік методик та стандартів визначення показників безпечності та якості питної води. Санітарний паспорт. Вимоги до влаштування шахтних колодязів. Вимоги до влаштування трубчастих колодязів (свердловин). Вимоги до влаштування каптажів джерел. Періодичність здійснення скороченого, скороченого періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості питної води перед її надходженням у розподільну мережу для водопроводів з підземних джерел питного водопостачання (централізоване питне водопостачання). Періодичність здійснення скороченого, скороченого періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості питної води перед її надходженням у розподільну мережу для водопроводів з поверхневих джерел питного водопостачання (централізоване питне водопостачання). Перелік показників скороченого періодичного контролю безпечності та якості питної води. Періодичність здійснення виробничого контролю безпечності та якості питної води у розподільній мережі. Періодичність здійснення скороченого та скороченого періодичного виробничого контролю безпечності та якості питної води фасованої та з пунктів розливу (нецентралізоване питне водопостачання). Вимоги щодо санації шахтних колодязів. Вимоги щодо знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів).

ЗМ 2.3. Прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод

Тема 6. Прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод.

  1. Поширені забруднювачі вод на діючих водозаборах, джерела і види (типи) забруднень.

  2. Поширені забруднювачі підземних вод на території західних областей України (в районі гірничо-промислових та нафтогазовидобувних комплексів), шляхи їх надходження. Методи прогнозу якості підземних вод на водозаборах.

  3. Покращення якості підземних вод обробкою їх в водоносному горизонті.

  4. Профілактичні, локалізаційні та відновлювальні заходи з захисту підземних вод від забруднення.

  5. Заходи з охорони якості підземних вод загального характеру.

  6. Методи санації грунтів і підземних вод, методи очищення стічних вод, попередження забруднення підземних вод нафтопродуктами.

  7. Профілактичні заходи з охорони якості підземних вод, які здійснюються при активній участі фахівців-гідрогеологів.

  8. Профілактичні заходи проти виснаження водоносного горизонту.

  9. Спеціальні профілактичні заходи технічного характеру з охорони якості підземних вод від промислових, сільськогосподарських і комунальних відходів, водорозчинної сировини, продуктів виробництва.

  10. Гідрогеологічне обгрунтування меж зон санітарної охорони водозаборів підземних вод.

  11. Призначення I, II, III поясів зони санітарної охорони водозаборів підземних вод.

  12. Водоохоронні заходи на території зон санітарної охорони підземних водозаборів.

  13. Розрахунок другого і третього поясів зони санітарної охорони зосередженого водозабору в ізольованому водоносному горизонті, що є віддалений від поверхневих водотоків (схема і формули до розрахунку).

ЗМ 3.1. Система організації та ведення моніторингу за НЕГП

Тема 7. Система організації та ведення моніторингу за НЕГП.

  1. Визначення терміну, мета, об’єкти досліджень, задачі, інтенсивність та активність прояву ЕГП.

  2. Загальна класифікація небезпечних екзогенних геологічних процесів.

  3. Класифікація факторів, що визначають розвиток небезпечних екзогенних геологічних процесів.

  4. Загальна схема організації та ведення моніторингу ЕГП.

  5. Організація опорної спостережної мережі та режимні спостереження на ділянках I, II, III категорії.

  6. Показники активності прояву небезпечних ЕГП для спостережних ділянок I, II, III категорій.

  7. Склад і види робіт при веденні моніторингу ЕГП.

  8. Складання часових рядів показників активності та факторів ЕГП.

ЗМ 3.2. Геофізичні методи досліджень при веденні моніторингу на зсувонебезпечних ділянках

Тема 8. Геофізичні методи досліджень при веденні моніторингу на зсувонебезпечних ділянках.

  1. Комплекс геофізичних методів: вертикальне електричне зондування (ВЕЗ), природне електричне поле (ПЕП) і природне імпульсне електромагнітне поле Землі (ПІЕМПЗ)

ЗМ 3.3. Оцінка ураженості території НЕГП

Тема 9. Оцінка ураженості території НЕГП.

1. Оцінка ураженості території небезпечними геологічними процесами і явищами.

ЗМ 3.4. Складання прогнозів розвитку НЕГП

Тема 10. Складання прогнозів розвитку НЕГП.

  1. Визначення терміну, методи, технологічна схема складання довготривалих регіональних прогнозів ЕГП.

  2. Характер і зміст оперативної інформації і звітних матеріалів при веденні моніторингу ЕГП (автоматизовані фактографічні та картографічні бази даних, карти та інші дані).

ЗМ 3.5. Заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП

Тема 11. Заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП.

  1. Заходи по захисту територій від негативного впливу ЕГП (зсувів, карсту, яркової ерозії, селів та інш.).

ЗМ 4.1. Система спостережень за геохімічним станом ландшафтів

Тема 12. Система спостережень за геохімічним станом ландшафтів.

  1. Поширеність (вміст) хімічних елементів в компонентах ландшафту.

  1. Міграція або рухомість хімічних елементів в компонентах ландшафту.

  2. Геохімічні потоки хімічних елементів і сполук в ландшафтах. Геохімічні градіенти в ландшафтах.

  3. Геохімічні бар’єрі в ландшафтах.

  4. Геохімічна класифікація ландшафту.

  5. Пасивний геохімічний і активний екологічний моніторинг ландшафту.

  6. Види спостережень при організації моніторингу геохімічного стану ландшафту.

  7. Практичне застосування результатів моніторингу геохімічного стану ландшафтів. Еколого-геохімічне картування – геохімічний (пасивний) моніторинг ландшафту (мета, масштаби, методи).

  8. Щільність літогеохімічного опробування порід і грунтів при роботах масштабу 1:200000; 1:50000 та більш крупних масштабів.

  9. Методика відбору проб.

  10. Щільність літогеохімічного опробування донних відкладів і методика відбору проб.

  11. Щільність гідрогеохімічного опробування для техногенно порушених територій.

  12. ГДК та класи небезпечності хімічних елементів для контролю забрудненості грунтів.

  13. Методика підрахунку фону та рівня порогу аномальності хімічних елементів в грунтах.

  14. Сумарний показник забрудненості (Zc) грунтів (формула підрахунку). Формула забруднення грунтів.

  15. Оцінка забрудненості грунтів за шкалою отриманих сумарних показників забруднення (Zc).

  16. Гігієнічні вимоги до розміщення полігонів промислових відходів.

ЗМ 4.2. Спостереження геохімічного стану ландшафтів за допомогою аерокосмічних і геофізичних методів досліджень

Тема 13. Спостереження геохімічного стану ландшафтів за допомогою аерокосмічних і геофізичних методів досліджень.

  1. Спостереження за допомогою аерометодів і геофізичних методів.

  2. Спостереження за допомогою аерокосмічного моніторингу геологічного середовища (АКМГС) – об’єкти, ціль, періоди проведення зйомки АКМГС.

  3. Види робіт та технічні засоби для забезпечення дистанційних і наземних досліджень під час АКМГС.

  4. Загальна характеристика і можливості АКМГС при еколого-геологічному картуванні.

  5. Суть, методика і технологія проведення теплової і багатозональної зйомки.

ЗМ 4.3. Приклади практичного застосування результатів моніторингу геохімічного стану ландшафтів

Тема 14. Приклади практичного застосування результатів моніторингу геохімічного стану ландшафтів.

1. Результати моніторингу геохімічного стану ландшафтів, які застосовуються в пошуковій геохімії, охороні навколишнього середовища від забруднення, видаленні відходів, живленні рослин і харчуванні тварин, геоепідеміології.


^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назва змістових модулів

і тем

Кількість годин

Усього

у тому числі

лекції

лабораторні

заняття

самостійна робота,

у т.ч. ІНДЗ

ЗМ 1.1. Вступ,

ЗМ 1.2. Загальні положення моніторингу довкілля,

ЗМ 1.3. Моніторинг вод

1. Вступ. 2. Загальні положення моніторингу довкілля. 3. Моніторинг вод.

16

6

-

10

ЗМ 2.1. Система спостережень за станом підземних вод,

ЗМ 2.2. Оцінка стану підземних вод,

ЗМ 2.3. Прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод

4. Система спостережень за станом підземних вод.

5. Оцінка стану підземних вод,

6. Прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод.

58

10

8

40

ЗМ 3.1. Система організації та ведення моніторингу за НЕГП,

ЗМ 3.2. Геофізичні методи досліджень при веденні моніторингу

на зсувонебезпечних ділянках,

ЗМ 3.3. Оцінка ураженості території НЕГП ,

ЗМ 3.4. Складання прогнозів розвитку НЕГП,

ЗМ 3.5. Заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП

7. Система організації та ведення моніторингу за НЕГП.

8. Геофізичні методи досліджень при веденні моніторингу на зсувонебезпечних ділянках. 9. Оцінка ураженості території НЕГП.

10. Складання прогнозів розвитку НЕГП.

11. Заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП

35

10

5

20

ЗМ 4.1. Система спостережень за геохімічним станом ландшафтів,

ЗМ 4.2. Спостереження геохімічного стану ландшафтів

за допомогою аерокосмічних і геофізичних методів досліджень,

ЗМ 4.3. Приклади практичного застосування результатів

моніторингу геохімічного стану ландшафтів

12. Система спостережень за геохімічним станом ландшафтів.

13. Спостереження геохімічного стану ландшафтів за допомогою аерокосмічних і геофізичних методів досліджень.

14. Приклади практичного застосування результатів моніторингу геохімічного стану ландшафтів

17

6

3

8

Усього годин

126

32

16

78



^ 5. Теми лабораторних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Складання схем розташування спостережних свердловин на ділянках водозаборів, на ділянках промислових об’єктів, в межах населеного пункту

1

2

Оцінка стану підземних вод для конкретного водозабору.

6

3

Розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод для конкретного водозабору

1

4

Складання системи організації та ведення моніторингу за НЕГП для конкретної ділянки

2

5

Оцінка ураженості території небезпечними геологічними процесами і явищами для конкретної ділянки


1

6

Складання прогнозів розвитку НЕГП для конкретної ділянки

1

7

Розробка заходів по захисту територій від негативного впливу НЕГП для конкретної ділянки

1

8

Розробка системи спостережень за геохімічним станом ландшафтів для конкретної ділянки

3

9

Підрахунок фону та рівня порогу аномальності хімічних елементів в грунтах, сумарного показника забрудненості (Zc) грунтів, виведення формули забруднення грунтів, оцінка забрудненості грунтів. Санітарно-гігієнічна оцінка небезпеки забруднення питної води хімічними речовинами. Визначення безпеки питної води у епідемічному відношенні, нешкідливості хімічного складу; сприятливості органолептичних властивостей та радіаційної безпеки. Оцінка екологічного ризику потенційно небезпечних об’єктів для здоров’я населення і забруднення навколишнього середовища. Побудова ландшафтно-геохімічної карти (карти геохімічного стану ландшафтів), еколого-геохімічної карти, еколого-гідрогеологічної карти (карти сучасного стану підземних вод), карти районування території за ураженістю небезпечними геологічними процесами і явищами, зведеної еколого-геологічну карти та інших карт.

*



Примітка *Кількість годин по темах п.9 визначає викладач, відповідно по пп..1-8 можуть бути зміни в кількості годин


^ 6. Самостійна робота


“Положення про організацію самостійної роботи студентів” затверджене науково-методич­ною радою університету, протокол № 2 від 12.02.2007 р.

Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, і є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни. Її зміст визначений робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечу­ється системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення дисципліни: підручниками, навчальними та ме­тодичними посібниками, конспектами лекцій, нормативними документами тощо. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсум­ковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який студенти опрацьовують під час аудиторних занять.

Зміст СРС з дисципліни “Моніторинг довкілля” складається з таких видів роботи:

1) підготовка до аудиторних занять – лекцій і лабораторних занять;

2) самостійне опрацювання матеріалу навчальної дисципліни, запропонованого викладачем, згід­но з навчально-тема­тичним планом;

3) виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань;

4) підготовка до тестових випробувань.

При складанні плану самостійної роботи студента виходимо з загального обсягу годин, який відведений на самостійну роботу з дисципліни, видів самостійної роботи, що плануються для виконання студентом, загального тижневого бюджету часу студента, фізіо­логічно обґрунтованих норм навчального навантаження тощо.

Розподіл годин самостійної роботи такий:


Модулі, змістові модулі, теми.

Завдання для самостійного вивчення матеріалу

Кількість годин

Система спостережень за станом підземних вод. Оцінка стану підземних вод. Прогнозування змін гідрогеологічної обстановки і розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод. Система організації та ведення моніторингу за НЕГП. Оцінка ураженості території НЕГП. Складання прогнозів розвитку НЕГП. Заходи по захисту територій від негативного впливу НЕГП. Система спостережень за геохімічним станом ландшафтів (Складання схем розташування спостережних свердловин на ділянках водозаборів, на ділянках промислових об’єктів, в межах населеного пункту. Оцінка стану підземних вод для конкретного водозабору. Розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод для конкретного водозабору. Складання системи організації та ведення моніторингу за НЕГП для конкретної ділянки. Оцінка ураженості території небезпечними геологічними процесами і явищами для конкретної ділянки. Складання прогнозів розвитку НЕГП для конкретної ділянки. Розробка заходів по захисту територій від негативного впливу НЕГП для конкретної ділянки. Розробка системи спостережень за геохімічним станом ландшафтів для конкретної ділянки. Підрахунок фону та рівня порогу аномальності хімічних елементів в грунтах, сумарного показника забрудненості (Zc) грунтів, виведення формули забруднення грунтів, оцінка забрудненості грунтів. Оцінка екологічного ризику потенційно небезпечних об’єктів для здоров’я населення і забруднення навколишнього середовища)

46

Підготовка до лекцій і лабораторних робіт

16

Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань

10

Підготовка до тестових випробувань

6

^ Усього годин

78


Студенти заочної форми навчання повинні самостійно опрацювати такий матеріал за відповідними модулями й темами:


^ 7. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Протягом семестру студенти денної і заочної форм навчання виконують вісім індивідуальних завдань, які є невід’ємною складовою самостійної роботи.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладача. Завдання виконується у формі задач, згідно з запропонованими темами (обсягом 2-5 с. – рисунків та друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та ціле­спрямованого аналізу конкретного питання за практичним матеріалом.

Теми* індивідуальних завдань:



з/п

Назва теми

1

Складання схем розташування спостережних свердловин на ділянках водозаборів, на ділянках промислових об’єктів, в межах населеного пункту.

2

Оцінка стану підземних вод для конкретного водозабору.

3

Розробка заходів по поліпшенню якості підземних вод для конкретного водозабору.

4

Складання системи організації та ведення моніторингу за НЕГП для конкретної ділянки.

5

Оцінка ураженості території небезпечними геологічними процесами і явищами для конкретної ділянки.

6

Складання прогнозів розвитку НЕГП для конкретної ділянки.

7

Розробка заходів по захисту територій від негативного впливу НЕГП для конкретної ділянки.

8

Розробка системи спостережень за геохімічним станом ландшафтів для конкретної ділянки.

9

Підрахунок фону та рівня порогу аномальності хімічних елементів в грунтах, сумарного показника забрудненості (Zc) грунтів, виведення формули забруднення грунтів, оцінка забрудненості грунтів.

10

Оцінка екологічного ризику потенційно небезпечних об’єктів для здоров’я населення і забруднення навколишнього середовища.

*Примітка. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях інформації студенти отримують у викладача


^ 8. Методи контролю


Контроль знань з дисципліни “Моніторинг довкілля” викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюють за 100-бальною шкалою.

Форми контролю: відвідування лекцій, вісім індивідуальних завдань у вигляді задач (у рамках лабораторної та самостійної роботи студента), підсумкове тестування за кожним змістовним модулем, залік.

^ 9. Розподіл балів, які присвоюють студентам


Модуль 1

Модуль 2

Модуль 3

Сума

Теми 1-3

Тесту-вання

Теми 4-6

Тесту-вання

Теми 7-11

Тесту-вання

1

10

2

40

3

10

60




Модуль 4

ЛР 1–8 +

ІНДЗ 1-8

Сума

Разом

Залік

Теми 12-14

Тесту-вання

4

10

5

30

40

100

100


Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:

  • максимальна кількість балів під час оцінювання знань студентів для отримання заліку становить 100 балів;

  • під час оформлення документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.



Перерахунок оцінок за національною шкалою в оцінки за шкалою

Європейської системи заліку навчальних кредитів

(European Credit Transfer System – ECTS).

Форма підсумкового контролю – залік


Кількість балів

Оцінка

За шкалою ECTS

За шкалою навчального закладу та

національною шкалою

90–100

A

Зараховано

81–89

B

71–80

C

61–70

D

51–60

E

20–50

FX

^ Не зараховано з можливістю повторного

складання

1–20

F

Не зараховано з обов’язковим повторним

вивченням дисципліни


^ 10. Методичне забезпечення


  1. Базові конспекти лекцій.

  2. Лекції на електронних носіях.

  3. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях.


^ 11. Рекомендована література

Базова

  1. Алексеенко В.А. Геохимия ландшафта и окружающей среды. М.: Недра. – 122с.

  2. Володин Д.Ф., Яковлев Е.А., Почтаренко В.И. и др. Временные методические рекомендации по проведению геолого-экологических ииследований при геологоразвдочных работах (для условий Украины). Киев: Укргеология, 1990. – 88 с.

  3. Временные методические указания по изучению и прогнозу режиа подземных вод Украины. Днепропетровск.: ИМР, 1995. -31с.

  4. ДСанПіН 2.2.7.029-99. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення. Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України 1.07.1999р. № 29.

  5. Изучение режима оползневых процессов. М.: Недра, 1982. – 255с.

  6. Ковалевский В.С. Исследование режима подземных вод в связи с их эксплуатацией. М.: Недра, 1986. –198с.

  7. Методические рекомендации по проведению наблюдений за режимом подземных вод по ведомственной сети скважин. Днепропетровск.: ИМР, 1986. – 46с.

  8. Методы долговременных региональных прогнозов экзогенных геологических процессов. Под редакцией А.И.Шеко и В.С.Круподерова. М.: Недра, 1984. – 170с.

  9. Методическое письмо по организации и ведению мониторинга экзогенных геологических процессов. М.: ВСЕГИНГЕО, 1982. –21с.

  10. Орадовская А.Е., Лапшин Н.Н. Санитарная охрана водозаборов подземных вод. М.: Недра, 1969. – 220с.

  11. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Постанова Верховної Ради України від 5.03.1998р. № 188/98-ВР. –47с.

  12. Основные положения по организации и проведению работ на полигонах аерокосмического мониторингу геологической среды. М.: ВСЕГИНГЕО, 1986. –34с.

  13. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. М., изд-во «Высшая школа». 1966.

  14. Положення про державну систему моніторингу довкілля. Постанова КабМіну України від 30.03.1998р. за № 391. – 8с.

  15. Порядок здійснення державного моніторингу вод. Постанова КабМіну України від 20.07.1996р. за № 815. – 9с.

  16. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів. Постанова КабМіну України від 18.12.1998р. № 2024.

  17. Рубан С.А., Шинкаревський М.А. Гідрогеологічні оцінки і прогнози режиму підземних вод України (за результатами спостережень). Довідково-методичний посібник. ДВ УкрДГРІ. Дніпропетровськ, 2000.

  18. Фортескью Дж. Геохимия окружающей среды. М.: Мир, 1975. –360с.

Допоміжна

  1. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400.

  2. Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые уровни (ОДУ) вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования. Дополнение 3 к Санитарным правилам и нормам охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН № 4630-88). М.: Госкомитет санитарно-эпидемиологического надзора РФ, 1993.

  3. Google Маps. - URL: http://maps.google.com/

  4. Законодавство України. - URL:

  5. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi


12. Інформаційні ресурси


Перелік WEB- сайтів у мережі Інтернет, якими можна скористатись для поглибленого вивчення питання екологічної безпеки  

Оглядові ресурси

http://www.countries.ru/library/nature/glob.htm

http://www.ecobez.narod.ru/ecosafety.html






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації