Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка




Скачати 365.44 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка
Дата конвертації23.05.2013
Розмір365.44 Kb.
ТипРобоча програма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Львівського національного

університету імені Івана Франка

________________ Вакарчук І.О.


“____”____________20 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

(шифр і назва напрямку підготовки)

для спеціальності (тей) 7.04010601 - Екологія та охорона навколишнього середовища

^ 7.04010602 - Прикладна екологія та збалансоване природокристування (екологічна геологія)

(шифр і назва спеціальності (тей))


спеціалізації ____________________________________________________________________

(шифр і назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення геологічного факультету


Розробники: ^ В.О.Дяків, канд. геол. наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедри екологічної

та інженерної геології і гідрогеології ____________________ Волошин П.К.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною Радою геологічного факультету

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


Голова методичної Ради геологічного факультету _________________ ^ Скакун Л.З

. (підпис) (прізвище та ініціали)


ПОГОДЖЕНО


В.о. декана геологічного факультету _____________ Фурман В.В.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”________________20__ р
  1. ^

    Опис навчальної дисципліни


(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни «Антропогенна екологія»)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 5,0

^ Галузь знань:

Природничі науки

(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)


Модулів – 1

Напрям:

6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування):

Екологія та охорона навколишнього середовища

5-й

Семестр

Загальна кількість годин - 180

IX

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4,8

^ Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

32 год.

Практичні, семінарські

16 год.

Лабораторні

16 год.

^ Самостійна робота

116 год.

Вид контролю

Іспит


Антропогенна екологія – це наука, що вивчає з одного боку вплив чинників довкілля на антропогенез – еволюцію та становлення людини сучасного морфологічного типу, а з іншого техногенну діяльність людини та її вплив на довкілля. Наявність розуму виділила людину зі всіх живих істот: людське суспільство стало розвиватися по своїх соціальних і економічних законах. Але людина залишилася і частинкою природи і, як все живе, зберігає залежність від навколишнього середовища, від екологічних умов.

Протягом тисячоліть людей оточувала дика природа, простори якої здавалися безмежними були освоєні людиною за досить короткий історичний період . У 19 ст на Землі жило близько 1 мільярда чоловік, а в 2011 р. народився семимільярдний житель нашої планети. Вплив людської діяльності на природу зростав не тільки через збільшення чисельності населення, але і завдяки використовуванню все більш могутньої техніки. На гребені хвиль людської історії підіймалися науки, важливість яких в громадській думці визначалася здатністю, не чекаючи милості від природи, брати від неї якомога більше. Людство вважало важливими і ті науки, які посилювали його військову потужність.

В результаті цього, на рубежі другого і третього тисячоліть нашої ери перед народами і країнами, не дивлячись на відмінності їх політичного устрою, економічного розвитку, релігійних переконань, на повний зріст встали загальні проблеми. Від них залежать збереження цивілізації, можливість самого існування людей.


  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Предметом вивчення дисципліні є природні чинникивпливу на умови життя людини та впливу техногених процесів на стан довкілля

^ Головне завдання курсу: засвоєння студентами основних характеристик антропогенезу, ймовірних кризових екологічних ситуацій, шкідливих або загрозливих для життя та здоров’я людей, живих організмів і їх спільнот станів, вивчення систем спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища з метою розробки природоохоронних заходів, раціонального використання природних ресурсів, природних та техногенних комплексів та об’єктів. Крім того, при вивченні курсу студенти повинні знати та уміти оцінювати та прогнозувати стан довкілля, загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх ліквідації і запобігання їм, захисту людей та навколишнього середовища.

Курс складається з двох частин - лекційної і практичної. У результаті вивчення даної дисципліни студент повинний сформувати наступні показники знань, умінь та навичок :














знання:

  • Антропогенні джерела геофізичних полів та наслідки їх впливу на біоту і компоненти довкілля.

  • Антропогенні джерела надходження забруднюючих речовин в довкілля та мішені ураження.

  • Підстави для креціонізму та еволюціонізму до походження людини в сучасних антропологічних дослідженнях.

  • Біотопи, ймовірні екологічні ніші та екологічний статус дріопітека (кеніяпітека), рамапітека та австралопітеків тупикових гілок еволюції, австралопітека афарського, його предків, людини умілої, прямоходячої, неандертальської, розумної.

  • впливу важких металів, характеристика їх токсичного впливу здоров’я людини на колообіг у довкіллі.

  • Виміри часу (абсолютний, геологічний, археологічний, антропологічний (біологічний), історичний) та їх характеристика. Характеристика методів абсолютного датування: принципи визначення, необхідні умови, обмеження, точність (радіовуглецевий, за нерівноважним ураном, калій–аргоновий, уран-свинцевий, рубідій–стронцієвий).

  • Генетичні передумови виникнення вербального та невербального спілкування. Лінгвістичні порівняння в антропологічних дослідженнях. Швидкість мінливості мови.

  • Демографічна проблема та проблема достатності продуктів харчування для людей. Пояси голоду та переїдання. Шляхи вирішення проблем. Ідея "золотого мільярда" та її критика.

  • Екологічні причини формування людських рас.

уміння:

  • зонування станів навколишнього середовища за екологічними критеріями (зони екологічної норми (Н), екологічного ризику (Р), екологічної кризи (К), екологічної біди – катастрофи (Б)).

  • Визначати керамічні властивості глин.

  • Дати характеристику технологічним досягненням людини у виробництві зброї масового знищення, освоєнні космосу, океанічних глибин, надр,

  • Усвідомлення проблеми виживання людства.

  • Визначати поняття антропосфери, техносфери та ноосфери.

  • Довести, що людина є сучасною геологічною силою.

  • Оргрунтувати глобальні екологічні наслідки техногенного впливу.

  1. Програма навчальної дисципліни

    ^ Шифр змістового

    модуля


    Назва змістового модуля

    Кількість аудиторних годин

    МОДУЛЬ 1

    ^ ЕКОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ

    20


    ЗМ 1.1


    ЗМ 1.2


    ЗМ 1.3


    ЗМ 1.4


    ЗМ 1.5


    МОДУЛЬ 2


    ЗМ 1.6


    ЗМ 1.7


    ЗМ 1.8


    ЗМ 1.9


    ЗМ 1.10

    Екологічна антропологія: природа та сучасні докази впливу екологічних умов на антропогенез (походження та становлення людини).

    4

    Відносне датування та принципи стратиграфії. Особливості стратиграфічного розчленування відкладів, що містять антропологічні рештки.

    4

    Абсолютна геохронологія та методи абсолютного датування.

    2

    Методи антропологічних та палеоекологічних досліджень. Геологічні передумови антропогенезу. Екологічні передумови антропогенезу

    4

    Порівняльна морфологічна, анатомічна та екологічна характеристика людиноподібних істот, давніх і сучасних людей. Характеристика антропогенезу. Екологічні передумови становлення сучасної людини.

    4

    Обмежуючі фактори сучасних теорій антропогенезу. Кліматичні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді.

    2

    ^ АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ

    12

    Антропогенна екологія. Екологічні умови життя давніх людей у палеоліті (ранній кам’яний вік.).

    2

    Екологічні причини формування людських рас у палеоліті. Екологічні умови життя людей у мезоліті (середній кам’яний вік

    2

    Екологічні умови життя людей у неоліті (пізній кам’яний вік) та мідний, бронзовий та залізний віки. Екологічні умови життя людей у античну епоху та середні віки.

    2

    Проблема довкілля в епохи промислової та енергетичної революцій.

    4

    Проблема сталого розвитку в епоху інформаційного суспільства..

    2

  2. Структура навчальної дисципліни

^ Назва та шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни

Шифри змістових модулів, що входять до блоку змістових модулів

^ ЕКОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ

МОДУЛЬ 1

ЗМ 1.1

ЗМ 1.2

ЗМ 1.3

ЗМ 1.4

ЗМ 1.5

^ АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ

МОДУЛЬ 2

ЗМ 1.6

ЗМ 1.7

ЗМ 1.8

АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ

МОДУЛЬ 2

ЗМ 1.9

ЗМ 1.10



5.1. Лекційний курс


№п/п

Тема та короткий змiст роздiлу

К-сть годин







Лекцiї

Лабор.

1

^ Екологічна антропологія: природа та сучасні докази впливу екологічних умов на антропогенез (походження та становлення людини). Погляди науки та релігії на антропогенез у різні історичні епохи. Теорія еволюції Ч.Дарвіна та її розуміння антропогенезу. Анатомічні та лінгвістичні порівняння. Філогенія. Вивчення діяльності древніх людей. Відомості про вік та умови навколишнього середовища, виникнення стратиграфії у ХІХ ст. Ізотопна геохронологія, імунологічні та ДНК-аналізи антропогенних решток у ХХ ст.

2




2

^ Відносне датування та принципи стратиграфії. Особливості стратиграфічного розчленування відкладів, що містять антропологічні рештки. Принцип суперпозиції (принцип Н.Стенона). Принцип гомотаксальності (принцип Т.Гекслі). Принцип стратиграфічної кореляції (хронологічної взаємозамінності ознак) (принцип С.В.Мейєна). Принцип об'єктивної реальності та неповторності стратиграфічних підрозділів (принцип Д.Л.Степанова і М.С.Месежнікова): Принцип процедурної модельності стратонів (принцип С.А.Мороза)..

1




3

^ Абсолютна геохронологія та методи абсолютного датування. Періоди піврозпаду радіоактивних ізотопів та принцип абсолютного датування. Чутливість різних радіоізотопних методів до певних часових діапазонів. Методи радіоізотопного датування. Радіо-вуглецевий метод та його часові обмеження. Метод датування за нерівноважним ураном. Калій-аргоновий метод. Уран-свинцевий метод. Торій-свинцевий метод. Уран-ксеноновий метод. Рубідій-стронцієвий метод. Самарій-неодимовий метод. Реній-осмієвий метод. Найбільш часто вживані радіоізотопні методи в антропологічних дослідженнях.

1




4

^ Методи антропологічних та палеоекологічних досліджень. Порівняльна анатомія. Порівняльний аналіз імунних білків. Порівняльний аналіз ДНК, специфічні властивості мітохондріальної ДНК та ДНК Y-хромосоми. "Генетичні відстані" між континентами. Фізіогенні біомінеральні утворення в антропологічних знахідках. Патогенні біомінеральні утворення в антропологічних знахідках. Порівняльна характеристика біомінеральних утворень палеоантрополологічних решток та у представників нині живучих популяцій людей. Лінгвістичні порівняння та їх значення для палеоантропологічних досліджень. Порівняльна морфологічна характеристика гомінад. Порівняльна характеристика кута обличчя людиноподібних істот та людини. Збереженість зубів гомінід та екологічні умови життя давніх людиноподібних істот та людини, поширеність карієсу та флюорозу.

2




5

^ Геологічні передумови антропогенезу. Загальні особливості геологічної будови планети Земля. Характеристика рифтоивих зон та зон субдукції. Теорія тектоніки плит та механізм їх рухів. Рифтові зони на континентах. Характеристика Великого Африканського палеорифту (Східно-Африканського рифту), механізм формування, географічне поширення. Приуроченість найдревніших антропогенних знахідок до Східно-Африканського рифту. Характер вулканізму та магматизму в межах Східно-Африканського рифту та їх ймовірний вплив на екосистеми олігоцену, міоцену, плейстоцену на голоцену.

2




6

^ Екологічні передумови антропогенезу. Абіотичні фактори навколишнього середовища в межах східно-африканського рифту: радіаційний фон та температура навколишнього середовища. адаптація людини. Забруднення навколишнього середовища, зміна трофічних ланцюгів та антропогенез. Мутагенез людини. Мутаціна теорія Г. де Фриза, її антагонізм з теорією еволюції Ч.Дарвіна. Мутагенна дія іонізуючого випромінювання. (Радіаційний мутагенез людини). Види іонізуючих випромінювань. Смертельні дози іонізуючої радіації для людини та ЛД50 для різних організмів. Вплив малих доз радіації на життєві процеси людини та накопичення генних мутацій. Хімічний мутагенез людини. Діоксини як суперекотоксиканти, ксенобіотики, супермутагени, летальні дози та ГДК діоксинів. Джерела надходження діоксинів у довкілля в природних екосистемах та в умовах антропогенної діяльності. Теорія Ф.Г.Добржанського мутагенного впливу на походження видів. Характеристика періодів мутаційного впливу, дивергенції, конвергенції та ізоляції мутованих особин у формуванні нових видів. Мутагенез та еволюція як способи формування нових видів, їх співвідношення, у природних умовах. Обмеження мутагенезу та еволюційного процесу. Просторові закономірності міграції предків сучасних людей.

2




7

^ Порівняльна морфологічна, анатомічна та екологічна характеристика людиноподібних істот, давніх і сучасних людей. Морфологічні характеристики, анатомічні параметри, у умови життя, специфіка харчування і соціальна поведінка людиноподібних істот, давніх та сучасних людей. Праця Ж.-Л. де Бюффона "Історія землі" та антропогенез. Ознаки подібності та відмінності між сучасними приматами: мавпами старого світу, людиноподібними мавпами та людьми. Геохронологія та стратиграфія кайнозою. Роззчленування четвертинних (антропогенних) відкладів, зледеніння плейстоцену. Дерево еволюції людини. Напрямки спорідненості пряма та тупикова вітки антропогенезу.

2




8

^ Характеристика антропогенезу. Найдревніші гомінади: дріопітек, кеніяпітек, рамапітек. Австралопітек афарський – прадавній предок сучасної людини, перший представник прямої гілки антропогенезу. Мутагенні чинники та екологічний стрес та їх роль у становленні австралопітеків. Дивергенція австралопітеків. Тупикова гілка австралопітеків (ефіопский, робустустний, Бойсея, генетичний мутант – гігантопітек). Продовження прямої гілки антропогенезу – австралопітек афарський та людина уміла (homo habilis) – остання мавпа та перша людина в антропогенезі. Роль праці у становлені людини умілої. Людина прямоходяча - Homo ergaster (африканський пітекантроп) та перша колонізація землі давньою людиною, роль прямого ходіння. Тупикові представники пітекантропів - людини прямоходячої (homo erectus) в Північній Америці, Азії на о.Ява (небраска- та ява- людина, синантроп – китайська людина) та їх антрополого-екологічна характеристика. Пілтдаунська людина (европейський пітекантроп) – приклад наукової фальсифікації антропогенезу. Гейдельбергська людина як прямий предок сучасної людини. Неандертальці та епоха Мустьє як вимерле людство та зникла культура. Неандертальці як тупикова гілка антропогенезу, вирішення основної сучасної антропологічної проблеми – належності неандертальця до виду Homo sapiens. Власне людина розумна: краманйонець.

2




9

^ Екологічні передумови становлення сучасної людини. Екологічні передумови появи в Європі неандертальців. Стан скелетних кісток (черепних коробок, щелеп, кінцівок) і зубів неандертальця (форма, паталогічні процеси, ступінь зносу, мінеральний склад) та екологічні умови життя. Нестача йоду в їжі неандертальця та екологічні причини зникнення в неандертальців. Об’єм мозку неандертальців, його захищеність мозку від зовнішнього впливу у порівнянні з краманйонцями і сучасними людьми Сліди соціального життя неандертальців. Неандертальці і краманйонці -15 тис. р. війни між собою за одну екологічну нішу - приклад печерного націоналізму. Еколого-антропологічна характеристика краманйонців. Збереження та передача інформації, мова – основні ознаки Homo sapiens. Розвиток гену FOXP2 в геномі неандертальців і краманйонців. Володіння мовою (інформацією) та інтелект та вихід краманйонця на вершину екологічної піраміди в палеоліті. Лінгвістична подібність та мовні маркери і закономірності міграційних процесів популяцій людей в палеоліті. Палеоекологічні передумови міграцій давніх людей. Оптмізація взаємовідношень об'єму головного мозку, розмірів родового каналу у антропогенезі сучасної людини, як обмежуючий фактор розвитку.

2




10

^ Обмежуючі фактори сучасних теорій антропогенезу. Погляди сучасних релігій на походження людини. Обмеженість геологічного часу на антропогенез. Стійкість організмів приматів до умов навколишнього середовища та обмеженість еволюції і теорії Чарльза Дарвіна стосовно походження людини. Стійкість геному приматів та обмеженість мутагенезу і теорії де Фриза. Відсутність експерементальних підтвержень видоутворення і теорії Добржанського на прикладі складних організмів. Зародження вірувань у давніх людей. Наскельні рисунки в печерах і вірування давніх людей, зачатки релігії. Наскельні рисунки в різних культур давніх людей. Біблійні догмати створення людини Богом.

2




11

^ Кліматичні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді. Епохи зледеніння (Дунайська, Гюнцська, Міндельська (Окська), Рісська (Дніпровська, Московська), Вюрмська (Вісленська, Валдайська) та міжльодовикового потепління (Дунай-Гюнцська, Гюнц-Міндельська (Сандомирська), Міндель-Рісська (Ліхвінська), Рісс-Вюрмська (Мікулинська), Голоценова у антропогеновий період. Геоморфологічні та гідрографічні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді внаслідок зміни клімату. Причини утворення сірководню в Чорному морі.

2




12

^ Антропогенна екологія. Екологічні умови життя давніх людей у палеоліті (ранній кам’яний вік). Екологічні умови життя неандертальців в Олдувейльську, Шельську і Ашельську епохи раннього палеоліту (500-100 тис.р). Екологічні умови життя неандертальців в епоху Мустьє у середньому палеоліті (100-40 тис.р.). Екологічні умови життя краманйонців у піздньому палеоліті (40-10 тис.р.): в Оріньякську, Граветтську, Солютрейську і Мадленську епохи. Вплив Рісського (Дніпровського, Московського) зледеніння на формування неандертальців. Рісс-Вюрмське міжльодовиків’я та конкурентна боротьба за одну екологічну нішу між неандертальцями та краманйонцями. Вплив Вюрмського (Вісленського, Валдайського) зледеніння на формування краманйонців.

2




13

^ Екологічні причини формування людських рас у палеоліті. Морфологічна характеристика сучасних людських рас. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування негроїдів. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування монголоїдів. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування європеоїдів. Роль ізоляції популяцій та змін клімату (зледеіння) у палеоліті на расоутворення. Змішування рас та його наслідки: домінантні та рецисивні ознаки, які передаються у наступні покоління. Расова нетерпимість у різних суспільствах.

1




14

^ Екологічні умови життя людей у мезоліті (середній кам’яний вік). Вплив людини на довкілля в мезоліті. Виникнення релігії. Суспільні відносини.

1




15

^ Екологічні умови життя людей у неоліті (пізній кам’яний вік) та мідний, бронзовий та залізний віки. Вплив керамічної революції на умовини життя. Військові конфлікти між різними популяціями людей.

1




16

^ Екологічні умови життя людей у античну епоху та середні віки. Перші урбоекосистеми та їх характеристика. Проблеми водопостачання, побутового сміття, інфекційних захворювань та суспільної гігієни.

1




17

^ Проблема довкілля в епохи промислової та енергетичної революцій. Забруднення повітря, води та грунтів промисловими та побутовими відходами.

Суспільно-еколомічні передумови військових конфліктів (перша та друга світова війни).

Кругообіг води в антропоекосистемах

2




18

^ Проблема сталого розвитку в епоху інформаційного суспільства.. Декларація по навколишньому середовищу і розвитку і Порядок денний на XXI сторіччя - програма переходу до стійкого розвитку (1992 р. м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) Конференція ООН по навколишньому середовищу і розвитку)

Основні проблеми на шляху досягнення цілей стійкого розвитку:

1) Демографічна проблема. Проблема «ЗОЛОТОГО МІЛЬЯРДУ». Шляхи вирішення демографічної проблеми

2) Продукти харчування для населення Землі.

3) Зберігання грунту.

4) Охорона водних ресурсів Землі.

5) Захист лісів.

6) Захист атмосфери Землі.

7) Керування відходами, утвореними в процесі людської діяльності.

8) Ефективне використання енергії (не можна на майбутнє відкладати перехід на екологічно чисті джерела енергії).

9) Розвиток промисловості і екологізації технологій.

10) Стабільність природних і антропогенних екосистем.

11) Збереження біологічної розмаїтості.


4




Лекції: 32.




Лабораторні заняття:
^

Загальна кількість годин: 32





    1. Теми лабораторних занять




^ Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

МОДУЛЬ 1

^ ЕКОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ

20


ЗМ 1.1


ЗМ 1.2


ЗМ 1.3


ЗМ 1.4


ЗМ 1.5


МОДУЛЬ 2


ЗМ 1.6


ЗМ 1.7


ЗМ 1.8


ЗМ 1.9


ЗМ 1.10

Екологічна антропологія: природа та сучасні докази впливу екологічних умов на антропогенез (походження та становлення людини).

4

Відносне датування та принципи стратиграфії. Особливості стратиграфічного розчленування відкладів, що містять антропологічні рештки.

4

Абсолютна геохронологія та методи абсолютного датування.

2

Методи антропологічних та палеоекологічних досліджень. Геологічні передумови антропогенезу. Екологічні передумови антропогенезу

4

Порівняльна морфологічна, анатомічна та екологічна характеристика людиноподібних істот, давніх і сучасних людей. Характеристика антропогенезу. Екологічні передумови становлення сучасної людини.

4

Обмежуючі фактори сучасних теорій антропогенезу. Кліматичні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді.

2

^ АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ

12

Антропогенна екологія. Екологічні умови життя давніх людей у палеоліті (ранній кам’яний вік.).

2

Екологічні причини формування людських рас у палеоліті. Екологічні умови життя людей у мезоліті (середній кам’яний вік

2

Екологічні умови життя людей у неоліті (пізній кам’яний вік) та мідний, бронзовий та залізний віки. Екологічні умови життя людей у античну епоху та середні віки.

2

Проблема довкілля в епохи промислової та енергетичної революцій.

4

Проблема сталого розвитку в епоху інформаційного суспільства..

2


^ 5. Самостійна робота

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною проблемою визначають методичні матеріалами, завдання та вказівки викладача.

Самостійна робота студента забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, навчально-методичний комплекс дисципліни.


^ ПРИКЛАд Завдань для Самостійної роботи

  1. Перша сільськогосподарська революція на поливних землях та перша антропогенна екологічна криза: консументів, перевиробництва, перепромислу. Поява додаткового продукту та виникнення нових соціальних відносин. Екологічні проблеми поливного землеробства.

  2. Поняття екологічної безпеки. Матричний метод оцінки рівня екологічної безпеки. Матриця Леопольда. Принципи застосування матриці Леопольда. Найважливіші чинники, які повинні враховуватись при розробці та реалізації проектів виходячи з матричного підходу.

  3. Порівняльна анатомія та побудова еволюційного дерева людського роду. Пряма і тупикові вітки. Чинники еволюції Ч.Дарвіна.

  4. Порівняльний аналіз ДНК, імунологічні характеристики білків, патогенні і фізіогенні біомінеральні утворення та їх використання в палеоантропологічних дослідженнях.

  5. Походження Homo sapiens - людини розумної, генетичні взаємини краманйонця з неандертальцем та гейдельбергською людиною. Екологічні причини "печерного націоналізму" та виходу предків сучасної людини на вершину глобальної екологічної піраміди. Оптмізація взаємовідношень об’єму головного мозку, розмірів родового каналу як обмежуючий фактор розвитку людини сучасного морфологічного типу.

  6. Природа та сучасні докази впливу екологічних умов на антропогенез (походження та становлення людини)

  7. Природні та антропогенні чинники змін екологічних умов у геологічному та історичному минулому. Прогноз природних та антропогенних чинників змін довкілля, які можуть привести до неможливості існування людської цивілізації.

  8. Причини формування людських рас в середньому та пізньому палеоліті). Моногенезна та полігенезна гіпотези походження людських рас. Морфологічна характеристика основних сучасних людських рас (європеоїдної, монголоїдної, негроїдної), перехідних та гібридних расових груп.

  9. Промислова революція та друга антропогенна екологічна криза (продуцентів). Сучасні масштаби техногенних впливів у довкіллі.

  10. Прямі техногенні впливи на довкілля та їх екологічний прояв, підходи до моделювання та прогнозів стану антропогенно-змінених екосистем.

  11. Революція екологічного планування (менеджменту антропогенних екосистем). Сучасна глобальна екологічна криза (третя антропогенна криза) редуцентів (неможливості ліквідувати забруднення) і загроза недостачі мінеральних ресурсів.

  12. Роль кременю у культурній еволюції людини, його механічні, міцністні та фізико-хімічні властивості. Способи обробки кременю, кремневі артефакти різних культур та їх інтерпетація.

  13. Рослинні індикатори зон екологічної норми (Н), ризику (Р), кризи (К) і біди (Б).

  14. Сезонні жниви та криза примітивного землеробства. Друга сільськогосподарська революція (широкого освоєння неполивних земель).

  15. Стадії антропогенного впливу на довкілля. Відмінності між стадіями людського впливу на стан довкілля (Регулювання чисельності популяції. Споживання енергії. Масообмін. Підтримка стійкості (гомеостазу))

  16. Стійкі органічні забруднювачі довкілля та характеристика їх токсичного впливу. Шляхи забезпечнення екологічної безпеки в умовах забруднень СОЗ.

  17. Стратиграфія неогенового та четвертинного періодів. Принципи стратиграфії та їх суть: суперпозиції (принципі Н.Стенона), гомотаксальності (принцип Т.Гекслі) та стратиграфічної кореляції (принцип С.В.Мейєна), процедурної модельності стратонів (принцип С.А.Мороза) та їх застосування в палеоантропологічних дослідженнях.

  18. Сучасні масштаби техногенних впливів у довкіллі на стан водних ресурсів. Приклади екологічних катастроф спричинених людиною.

  19. Теорія мутагенного впливу на походження видів (Ф.Г.Добржанського). Мутагенез та еволюція: роль ізоляції мутованих особин у становленні нових видів.

  20. Типи біологічної зброї. Екологічні наслідки застосування. Передумови заборони виготовлення та застосування.

  21. Типи вулканічних вивержень, їх приуроченість до геодинамічних ділянок Землі та вплив на стан довкілля і людські спільноти.

  22. Типи екосистем за енергетикою. Енергетична еволюція техносфери. Енергетична залежність та продукування відходів природно-техногенними, індустріально-міськими та техногенно-виробничими системами та умови виживання людства у сучасних екологічних умовах.

  23. Типи хімічної зброї. Екологічні наслідки застосування. Передумови заборони виготовлення та застосування.

  24. Умови розсіювання забруднень в атмосфері за нормальних умов та утворення смогу в умовах температурної інверсії у нижніх шарах тропосфери, типи смогів.

  25. Фізичні техногенні впливи і реакція довкілля (механічний, гідродинамічний, гравітаційний, вібраційний, термічний, електричний, електромагнітний, радіаційний).

  26. Характеристика льодовикових періодів. Найбільша екологічна катастрофа у мезоліті. Проблема генезису Чорного моря. Біблійна легенда про всесвітній потоп та екологічні умови мезоліту.

  27. Хімічні техногенні впливи на довкілля (забруднення, розбавлення, вилуговування, кристалізація, розчинення, дифузія, закислення, залуження, нейтралізація).

  28. Хімічні аварії та їх наслідки (Бхопал, Індія, Міямото, Японія),

  29. Чорнобильська катастрофа, події 1957 року на заводі "Маяк" (Росія) та 1979 р. На АЕС Тримайл-айленд (США) та їх екологічні наслідки.

  30. Ядерні аварії та їх наслідки (Чорнобиль 1986, Тримай-айленд 1979, Маяк 1957). Науково-технічна революція та глобальна криза надійності екологічних та техногенно-антропогенних систем.


^ 6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Протягом семестру студенти виконують одне індивідульне навчально-дослідне завдання, яке є невід’ємною частиною самостійної роботи.

Індивідульне навчально-дослідне завдання, студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладпча. Завдання виконується у реферативній формі згідно із запропонованими темами (обсяг 20-30 сторінок друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та цілеспрямованого аналізу конкретного питання за літературними джерелами.

Теми рефератів в рамках індивідульного навчально-дослідного завдання:

  1. Ймовірна роль Великого східно-африканського палеорифту в антропогенезі. Механізм формування рифтових зон. Тектоніка плит. Локалізація сучасних рифтових зон.

  2. Керамічні властивості глин як передумова першого демографічного вибуху, виникнення писемності та перших людських цивілізацій.

  3. Кліматична стратиграфія голоцену. Антропологічна характеристика мезоліту. Особливості виробництва кремінних знарядь у різні археологічні культури.

  4. Колообіг токсикантів у довкіллі, його антропогенне підсилення та типи токсичних речовин

  5. Краманйонці та люди сучасного морфологічного типу: генетичні передумови виникнення мови, збереження та передача інформації, основні екологічні ознаки, які дали їм перевагу в екосистемі пізнього палеоліту. Закономірності міграційних процесів людини розумної.

  6. Креаціонізм, його релігійні та наукові основи. Основні табу людини виходячи з основних сучасних монотеїстичних вірувань. Сучасна релігійна мапа та проблеми міжрелігійних взаємин.

  7. Культурна та технологічна еволюція впливу людини на довкілля. Технологічні досягнення людини у виробництві зброї масового знищення, освоєнні космосу, океанічних глибин, надр, Усвідомлення проблеми виживання людства. Поняття антропосфери, техносфери та ноосфери.

  8. Людина як суспільна істота та соціальний феномен. Общинна, племінна, державна організація людського суспільства, матріархат, патріархат. Передумови виникнення додаткового продукту, нових типів міжлюдських відносин та класового розшарування людей у спільноті.

  9. Людина як сучасна геологічна сила. Досягнення людини в освоєнні земних надр та їх екологічні наслідки. Глобальні екологічні наслідки техногенного впливу.

  10. Модель еволюції геному людини, культурної еволюції, зародження та розвитку техносфери, продуктивних сил людства, його інформаційних можливостей і зростаючої дії на довкілля: мавпа-людиноподібна істота-людина-кіборг. Екологічні та технологічні проблеми виживання виду людина розумна.

  11. Модель екологічно зумовленого голодомору - деградаційного впливу на довкілля експоненційно-зростаючої популяції - експеримент на острові Св.Матвія та інтерпретація екологічних наслідків моделювання на розвиток людської цивілізації.

  12. Модель екоциду - розквіту та деградації цивілізації з експоненційним зростанням чисельності людської популяції та її раптової депопуляції на острові Пасхи (Рапа-Нуї) внаслідок виснаження ресурсів території та інтерпретація екологічних наслідків моделювання на розвиток людської цивілізації.

  13. Морфологічна характеристика гібридних рас. Домінатні та рецисивні ознаки що передаються у наступні покоління при міжрасових шлюбах. Расова нетерпимість.

  14. Мутагенез людини: радіаційний та хімічний. Мутаціна теорія Г. де Фриза. Види іонізуючих випромінювань. Смертельні дози іонізуючої радіації для людини та ЛД50 для різних організмів. Вплив малих доз радіації на життєві процеси та становлення нових видів. Хімічні речовини ксенобіотики, сеперекотоксиканти та супермутагени, їх летальні дози та ГДК.

  15. Мутагенез та "Екологічний стрес" та їх роль у становлені австралопітеків. Дивергенція австралопітеків: пряма та тупикові гілки еволюції.

  16. Найбільш поширені сучасні техногенні впливи на довкілля, оцінки сучасного стану довкілля, екологічні ризики впливу планованої діяльності на природне середовище.

  17. Найбільші міські системи світу та їх екологічні проблеми. Екологічний стан атмосферного повітря урбоекосистем. Умови виникнення вологого смогу.

  18. Наукове обгрунтування «корисності — шкідливості», «потреби, нагальної необхідності — небажаності, неприпустимості» того чи іншого типу техногенного впливу з метою забезпечення саморегенерації довкілля, підтримки екологічної рівноваги, речовинного та енергетичного балансів.

  19. Неандертальці як вимерле людство. Порівняльна анатомії неандертальців та краманйонців. Екологічні умови життя та ознаки соціальної поведінки неандертальців в ранньому, середньому та пізньому палеоліті. Техніка полювання. Причини вимирання.

  20. Неоліт. Нова техніка обробки кременю шліфуванням і поліруванням. Генезис, поширення, механічні та міцністні властивості обсидіану. Обсидіан та первісна торгівля в неоліті.

  21. Нормування забруднень компонентів довкілля (поняття ГДК, ГДС, класу токсичності, ЛД50 та ЛД100). ГДК основних забруднювачів довкілля

  22. Освоєння людиною металів. Вплив людини на довкілля у мідному, бронзовому та залізному віці на стан довкілля. Екологічні передумови перших міжплемінних та міждержавних військових конфліктів

  23. Основні проблеми на шляху досягнення цілей стійкого розвитку.

  24. Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від рухомих джерел. Умови виникнення фотохімічного смогу.

  25. Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, типи забруднюючих шлейфів та зони забруднення навколо них.

  26. Передумови концепції стійкого розвитку. Закон бумеранга та закони Б.Комонера.

  27. Глобальна термодинамічна, теплова криза та енергетична революція.

  28. Глобальні екологічні загрози. Наслідки глобальних екологічних загроз замовлених антропогенним впливом на довкілля.

  29. Грунтові індикатори зон екологічної норми (Н), ризику (Р), кризи (К) і біди (Б).

  30. Демографічна проблема та проблема достатності продуктів харчування для людей. Пояси голоду та переїдання. Шляхи вирішення проблем. Ідея "золотого мільярда" та її критика.

  31. Діоксини, умови утворення, джерела забруднення та характеристика їх токсичного впливу

  32. Екологічні наслідки загінної та індивідуальної техніки полювання палеолітичних та мезолітичних мисливців.

  33. Екологічні передумови печерного живопису та інтерпретація наскельних рисунків. Соціоекологічні причини виникнення первинних релігійних вірувань: тотеїзму, чаклунства, анімізму.

  34. Екологічні причини формування європеоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля в умовах зледеніннія.

  35. Екологічні причини формування монголоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля деяких монолоїдів (чукчів та монголів).

  36. Екологічні причини формування негроїдів та австралоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля деяких негроїдів (пігмеїв та бушменів)

  37. Екологічні проблеми античної епохи на прикладі Греції та Давнього Риму. Сім чудес стародавнього світу.

  38. Екологічні проблеми середньовіччя: стан суспільної гігієни, міських систем, гірничого виробництва, сільського господарства.

  39. Екологічні проблеми спалювання органічного палива на підприємствах теплоенергетики, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості, вміст забруднюючих речовин при спалювані різних типів палив Умови виникнення крижаного смогу.



^ 7. Методи контролю

Контроль знань з курсу " Антропогенна екологія " викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою Форми контролю: відвідування лекцій, колоквіум, реферат, тестування самостійних завдань, підсумковий іспит.

Впродовж кожного семестру ^ J-ий студент набирає певну кількість семестрових балів (СБ), що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Поточний контроль викладач проводить на лабораторних заняттях, де оцінює знання студента за наступними складовими:

за усну відповідь – від 0 до 10 залікових бали за 1 год занять, а загальна кількість отриманих СБ = ;

Попередній бал за роботу на заняттях за семестр розраховується як відношення суми оцінок J-ого студента до максимально можливої суми оцінок , яку він міг би набрати:



  • Це число показує відсоток виконання студентом навчального плану

  • За відвідування занять студент отримує по 3 СБ за семестр, а з урахуванням пропусків занять

Лекції

Лабораторні

Оцінки

Колоквіум

Теоретичний Тест

Самостійні завдання

Сума, max

III семестр

3

3

18

5

5

8

4

4

50

Впродовж J-ий студент набирає певну кількість СБ, що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Самостійні завдання видаються на лекціях ( ~ 75÷100 на семестр) і їх здача проходить при закінченні семестрових занять у вигляді контрольного тестування із незалежним вибором конкретного тесту.

^ Незадовільне виконання завдання позбавляє права виконувати наступне.

Попередній бал буде враховано в складі підсумкової оцінки відповідно до його вагового значення за семестр.

Підчас іспиту студент може набрати ще 50 балів при умові вичерпних відповідей на 3 питання по 20:15:15 балів.

^ Оцінку ,,відмінно" ставлять, коли студент дає абсолютно правильні відповіді на теоретичні питання з викладенням оригінальних висновків, отриманих і основі програмного, додаткового матеріалу та нормативних документів. При виконанні практичного завдання студент застосовує системні знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

^ Оцінка „ дуже добре ". Теоретичні запитання розкрито повністю на основі програмного і додаткового матеріалу. При виконанні практичного завдання студент застосовує узагальнені знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

^ Оцінка „добре". Теоретичні запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено у відповідності до вимог. Практичне завдання виконано взагалі правильно, але мають місце окремі неточності.

^ Оцінка „задовільно". Теоретичні запитання розкрито повністю, проте при викладанні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускає помилки.

^ Оцінка „задовільно (достатньо)". Теоретичні питання розкрито неповністю, з суттєвими помилками. При виконанні практичного завдання студент припускається значної кількості помилок та зустрічається зі значними труднощами.

^ Оцінка „незадовільно". Теоретичні питання нерозкриті. Студент не може виконати практичні завдання, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні.


В сумі максимальна кількість балів складає ^ 100. Відповідно оцінка матиме значення:


Кількість балів

Оцінка

^ За шкалою ECTS

За шкалою навчального закладу

За національною шкалою

90-100

A

відмінно

відмінно

81-89

B

дуже добре

добре

71-80

C

добре

61-70

D

задовільно

задовільно

51-60

E

достатньо

20-50

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно

1-20

F

незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни


^ 8. Методичне забезпечення

  1. Підручники та навчальні посібники

  2. Лекції на електронних носіях

  3. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях


^ 9. Рекомендована література

9.1 Базова

  1. Абрамов М. С. Окружающая среда и физическое состояние населения М. Наука, 1985

  2. Агаджанян Н. А. , Баевский Р. М. Экология человека и проблемы здоровья. Вестник АМН СССР, 1989 номер 9, с. 68-73.

  3. Агаджанян Н.А. Экология и здоровье человека (в Южном Приаралье).- М.: Нукус, 1993.- 184 с.

  4. Барышников И.И. Экологическая токсикология. Медико-биологические аспекты. В сб:Матер. 2 Всероссийской конф. посвященной проблемам экологического обучения и воспитания. М-Барнаул, 1992, с. 233-235.

  5. Биотехнология и промышленная экология - М: Б. и., 1985 - 132с.

  6. Бурдин К. К. Основы биологического мониторинга. , М, 1985.

  7. Буштуева К.А., Случанко И.С. Методы и критерии оценки состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. М, 1979.

  8. Величковский Б. Т. Экологическая патология. 3дравоохр. РФ, 1994, номер 2, с. 6-9

  9. Вельтищев Ю. Е. Экология детского возраста. Педиатрия, 1995, номер 4, с 26 18. Волков В. А. и др. Концепция единой государственной системы экологического мониторин-га. (ЕГСЭМ). Биол. науки, 1992, номер 8, с. 5-13.

  10. Воздействие на организм человека опасных и вредных экологических факторов: Метрол. аспекты: [Справочник]: В 2т. / Под ред. Исаева Л. К. - М.: ПАИМС, 1997-, 1997 - 495с.

  11. Воздействие на организм человека опасных и вредных экологических факторов: Метрол. аспекты: [Справочник]: В 2т. / Под ред. Исаева Л. К. - М.: ПАИМС, 1997-, 1997 - 509с.

  12. Гичев Ю. П. Здоровье человека как индикатор экологического риска индустриальных районов. Вестник Рос. АМН, 1995, номер 8, с. 52-54.

  13. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л.: Гидрометеоиздат, 1990.- 526 с.

  14. Гумилев Л.Н. Этносфера: История людей и история природы. - М.: Экопрос, 1993.- 544 с.

  15. Дорожная К. П. Роль социальных и биологических факторов в развитии ребенка. М:Медицина, 1983.

  16. Зайцева Н. В. и др. Оценка экологической нагрузки вредных факторов окружающей среды и экономического ущерба по критериям заболеваемости населения, Казанский мед. журнал, 1992, номер 6, с. 439-447.

  17. Медико-экологические проблемы Приаралья и здоровье населения. -М.: Нукус.,1991

  18. Моисеев Н. Н. Экология человечества глазами математика. -М.: Молодая гвардия. 1988.

  19. Никитин Е.Д., Гирусов Э.В. Шагреневая кожа Земли: Биосфера-почва-человек. - М.: Hаука, 1993 - 109с.

  20. Нормы физиологических потребностях в пищевых веществах и энергии для различных групп населения СССР. М. 1991.

  21. Основы эколого-географической экспертизы / Под ред. К. Н. Дьяконова, Т. В. Звонковой. - М.: Изд-во МГУ, 1992 - 236с.: ил.

  22. Павловский О. М. Биологический возраст человека. М:изд-во МГУ, 1987.

  23. Пальмова Л. А. и др. Экологическая адекватность питания человека. В сб:Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992, с. 138-144.

  24. Прохоров Б.Б. Медико-экологическое районирование и региональный прогноз здоровья населения России // М.: МНЭПУ. 1996. 71 с.

  25. Прохоров Б.Б. Прикладная антропоэкология // М.: МНЭПУ. 1998. 312 с.

  26. Прохоров Б.Б. Экология человека: понятийно-терминологический словарь // М.: МНЭПУ. 1999. 346 с.

  27. Рахманин Ю. А. Направления и методические основы изучения влияния химического состава питьевой воды на здоровье населения. В сб:Факторы окружающей среды и здоровье насе-ления. М, 1988, с. 87-96 .

  28. Ревич Б. А., Гурвич Е. Б. Региональные и локальные проблемы загрязнения окружающей среды и здоровья населения. Мед. труда и пром. экология. 1995, номер 9, с. 23-29.

  29. Селье Г. На уровне целого организма. -М.:Мир 1972.

  30. Сидоренко Г. И., Можаев Е. А. Санитарное состояние окружающей среды и здоровье населения. М. 1987.

  31. Смирнов Н. Н. Экология биосферной катастрофы. -М.:Знание (серия биология). 1988.

  32. Татавосов Р. В. Экологический стресс и демографическое развитие. В сб. Наследственность и среда. вып. 2. М.:Наука. 1992.

  33. Ткачев П. Г. Методические подходы к разработке комплексных программ "Здоровье" и "Экология". Гигиена и санитария, 1996, 3 с. 8-11.

  34. Фешбах М., Френдли-младший А. Экоцид в СССР: Здоровье и природа на осадном положении. М.: Издательско-Информационное агентство "Голос", 1992.- 307 с.

  35. Чумаков Б.Н. Валеология: Избранные лекции. М.,1977.- 245 с.

  36. Шандала М. Г. , Звиняцковский Я. И. Окружающая среда и здоровье населения. Киев, 1988.

  37. Шепелин О. П. Экология человека и гигиена. Гииена и санитария. 1991, 11, с. 73.

  38. Brubaker S. To Live On Earth. Man and his Environment In Perspective. - Baltimore, London: Johns Hopkins Press, 1972 - 202p.






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації