Поиск по базе сайта:
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки




Скачати 452.69 Kb.
НазваРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Сторінка1/3
Дата конвертації23.05.2013
Розмір452.69 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3


Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра теорії та історії культури філософського факультету


“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“___”_________________20 __ р.


Робоча програма навчальної дисципліни

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ

______________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки ____________________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) _________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей))

спеціалізації___________________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення ________________________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)


^ Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів 2010


Міжкультурна комунікація”. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки магістри, спеціальністю культурологія –______________________, 20____. – ____ с.


Розробники: ^ Пітусь Людмила Мар’янівна, канд. філософ. наук, доцент


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ___________________________________

________________________________________________________________________________


Протокол № ___ від “____”______________ 20 __ р.


Завідувач кафедрою

_______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

“___”___________ 20___ р.


Схвалено методичною комісією за напрямом

підготовки (спеціальністю) магістри, культурологія


Протокол № ___ від “____”_____________ 20 __ р.


“____”__________________ 20 __ р. Голова __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)


“____”__________________ 20 __ р.

“____”__________________ 20 __ р.

^ 1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Міжкультурна комунікація”)

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів

Галузь знань: “культурологія”

Нормативна

(за вибором студента)

Модулів 2

Напрям “культурологія”

Рік підготовки

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування “культурологія”

5-й




Курсова робота –

Семестр

Загальна кількість годин – 28

2-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістри

11 год.




Практичні, семінарські

11 год.




Лабораторні







Самостійна робота

44 год.




ІНДЗ:

Вид контролю:

Семінарські заняття, тести.

Іспит




Примітка: Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 1 : 2.

^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: підготовка студентів до ефективних контактів на рівні повсякденного міжособистісного спілкування, міжкультурної комунікації.

Завдання:

  • ознайомити студентів з історією виникнення та теоретичними засадами міжкультурної комунікації;

  • розвинути культурну сприйнятливість, здатність до правильної інтерпретації різноманітних видів комунікативної поведінки;

  • сформувати вміння й навички застосування на практиці отриманих знань в конкретній ситуації міжкультурного контакту;

  • ознайомити з методами дослідження міжкультурної комунікації.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • основні поняття й терміни;

  • типи, види, форми, моделі, структурні компоненти міжкультурної комунікації;

  • особливості субкультур та особливості культур націй і народів світу для досягнення взаєморозуміння й позитивного результату у міжкультурних контактах;

  • природу міжкультурних нерозумінь й конфліктів і засоби виходу з них;

  • методи й прийоми досягнення позитивного результату міжкультурної комунікації;

вміти:

  • застосовувати на практиці отримані знання в конкретних ситуаціях міжкультурної взаємодії;

  • дотримуватись толерантного ставлення до інших культур та їх представників;

  • володіти методологічними прийомами комунікативної поведінки в різних сферах суспільного життя;

  • вміти вести науковий пошук щодо дослідження проблем міжкультурної комунікації;

  • володіти методикою та навичками попередження й усунення міжкультурних конфліктів.

^ 3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади міжкультурної комунікації

Тема 1. Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання і навчальна дисципліна.

Актуальність вивчення проблем міжкультурної комунікації. Становлення міжкультурної анотації та її місце в системі гуманітарних наук. Предмет, об’єкт та суб’єкт міжкультурної комунікації. Методологія та понятійний апарат міжкультурної комунікації. Мета і завдання курсу “Міжкультурна комунікація” як навчальної дисципліни.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. Учеб. пособие. – М., 2006. 2. Соколов А. В. Введение в теорию социальной коммуникации. – СПб, 1996. 3. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М.; К., 2001.

Тема 2. Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Основні теорії міжкультурної комунікації.

Основні підходи до визначення поняття “міжкультурна комунікація”. “Комунікація і спілкування”: спільне, відмінне. роль психології і лінгвістики у розумінні спілкування й комунікації. Функції, манера та стиль спілкування. Об’єкт та суб’єкт спілкування й комунікації. Структура міжкультурної комунікації. Основні детермінанти міжкультурної комунікації. Поняття контексту міжкультурної комунікації. Е.Холл, Г.Ховштеде, Е.Хирш.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006. 2. Hall E. Beyond Cultur. – N.Y., L., 1990. 3. www.gumer.info.

Тема 3. Шляхи засвоєння іншої культури.

Об’єктивні засновники багатоманітності культур. Проблема “чужеродності” культури. Соціалізація. Інкультурація. Механізми інкультурації (культурна трансмісія). Акультурація в міжкультурній комунікації. Основні форми акультурації. Культурна адаптація. Культурний шок. Модель засвоєння “чужої” культури М.Беннета. Культурна ідентичність. Етноцентризм та його різновиди.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006. 2. Кравченко А. И. Культурология: Учеб. пособие. – М., 2001. 3. Культурология: теорія та історія культури / За ред. І. О.Тюрменко, О. Д.Горбула. – К., 2004.

Змістовий модуль 2. Практичний аспект міжкультурної комунікації.

Тема 4. Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації.

Види моделі міжкультурної комунікації: вербальна МКК, невербальна МКК, паравербальна МКК. Специфіка вербальної комунікації. Форми вербальної комунікації. Стилі вербальної комунікації та її контексти. Сутність невербальної комунікації та її контексти. Сутність невербальної комунікації та її форми: кінесика, проксеміка, окулістика, такесика, хрономіка, сенсоріка. паравербальна комунікація. Види паравербальної комунікації: просодика і екстралінгвістика. Засоби досягнення ефективної комунікації. Метамова та її особливості. Форми міжкультурної комунікації: пряма, дотична, безпосередня, опосередкована. Моделі міжкультурної комунікації.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006. 2. Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Іщенко Т. Д. та ін. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К., 2007. 3. www.bus iness polbu.ru (статті).

Тема 5. Проблема розуміння в міжкультурній комунікації. Міжкультурні конфлікти та шляхи їх подолання.

Поняття розуміння в міжкультурній комунікації. проблема сприйняття в МКК. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні прийоми та способи досягнення взаєморозуміння. Аттракція в міжкультурній комунікації. Атрибуція та її роль в МКК. Природа міжкультурних конфліктів та їх види. Засоби подолання міжкультурних конфліктів.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006. 2. Аанцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология: Учеб. для вузов. – М., 1999. 3. www.gumer.info.

Тема 6. Результати міжкультурної комунікації.

Поняття комунікативної компетенції. Структура комунікативної компетенції. Поняття і сутність толерантності. Толерантність як результат МКК. Інтолерантність. Міжкультурна компетенція в міжкультурній комунікації, її рівні, засоби підвищення. Практичні рекомендації К.Ситарама й Р.Когделла щодо підвищення результативності міжкультурної комунікації.

Література: 1. Садохин А. Межкультурная коммуникация. – М., 2006. 2. Бондарева С. К., Колесов Д. В. Толерантность (введение в проблему). – М., 2003. 3. Лебедева Н. М., Лунева О. В., Стефаненко Т. Г., Мартынова М. Ю. Межкультурный диалог. Принцип этнокультурной компетентности. – М., 2003.

^ 4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

М о д у л ь

^ Змістовий модуль 1. Теоретичні засади міжкультурної комунікації

Тема 1. Міжкультурна комунікація як галузь нау­кового знання і навчальна дисципліна



2

2





8

Тема 2. Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Основні теорії міжкультурної комунікації



2

2





8

Тема 3. Шляхи засвоєння іншої культури






2

1





Разом – змістовий модуль 1

11

6

5





22

^ Змістовий модуль 2. Практичний аспект міжкультурної комунікації

Тема 4. Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації



2

2





8

Тема 5. Проблема розуміння в міжкультурній комунікації. Міжкультурні конфлікти та шляхи їх подолання



2

2





8

Тема 6. Результати міжкультурної комунікації



2

1





6

Разом – змістовий модуль 2

11

6

5





22

Усього годин

22

12

10





44

^ 5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№№ з/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Введення в навчальний курс “Міжкультурна комунікація”

1

2.

Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

2

3.

Поняття і сутність міжкультурної комунікації. основні теорії міжкультурної комунікації

2

4.

Спеціалізація та інкультурація: зміст, особливості та етапи реалізації




5.

Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації

2

6.

Види і типи міжкультурних конфліктів та шляхи їх подолання. Толерантність як результат міжкультурної комунікації

1

^ 8. САМОСТІЙНА РОБОТА

№№ з/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

8

2.

Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Теорії міжкультурної комунікації

8

3.

Шляхи засвоєння іншої культури

6

4.

Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації

8

5.

Проблема розуміння в міжкультурній комунікації. міжкультурні конфлікти та шляхи їх подолання

8

6.

Результати міжкультурної комунікації

6

^ 10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання пакету та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

^ 11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків):

– максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.

– при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності знань студентів за різними системами.

Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу з курсу “Міжкультурна комунікація” оцінюється відповідною кількістю балів за кожний вид роботи.

^ Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають

поточному контролю та їх оцінка в балах

Виступ з основного питання – до 5 б.

Усна наукова доповідь – 0,5- 5 б.

Запитання до виступаючого – 0,5-1 б.

Участь у дискусіях та інтерактивних формах

організації заняття, доповнення, рецензії за виступ – 0,5- 3 б.

Письмові завдання (аудиторні):

– тестові – 10 б.

– контрольні – до 5 б.

Письмові роботи, що виконуються студентами

за бажанням в позааудиторний час:

реферати – до 5 б.

есеї – до 4 б.

творчі завдання – до 3 б.

Результати поточного контролю заносяться до журналу роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених й невідпрацьованих семінарів, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

На початку семестру кожний студент отримує відповідний перелік форм поточного контролю успішності з вказаною кількістю балів, що дає йому можливість самостійно орієнтуватися в процесі власної підготовки до іспиту та засвоєння знань, регулювати кількість балів, потрібних для допуску до іспиту.

^ Розподіл балів, що присвоюються студентам

впродовж вивчення курсу “Міжкультурна комунікація”

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2

Робота на сем.

Інші види роботи

С. р.

50 б.

100 б.

Теми 1 – 3

Теми 4 – 6

20 б.

10 б.




10 б.

10 б.

У кінці семестру сумуються всі отримані студентом бали за аудиторну та позааудиторну роботу (що, на наше переконання, відтворює реальний стан успішності). Вказані вище види і форми засвоєння навчального курсу дають можливість набрати 50 балів.

Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. При відсутності відповідей на семінарах впродовж семестру, студент матиме за поточний контроль 0 балів, невідпрацьовані пропуски або відмову від виступу відмінусовується по 1 балу відповідно.

^ Шкала оцінювання: вузу, національна та EСTS

Оцінка EСTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Залік

Екзаменаційна оцінка

А

91–100

5




Відмінно



Зараховано

В

81–90

4




Дуже добре

С

71–80




Добре

D

61–70

3




Задовільно

E

51–60




Достатньо

FX

25–50

2




Незадовільно

F

0–24




Без права перездачі

Впродовж семестру проводиться не менше 2-х модулів або колоквіум, колоквіум чи контрольна робота тощо. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідальність оцінок FX та F у шкалі ECST, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

^ Міжпредметні зв’язки дисципліни “Міжкультурна комунікація”

Дисципліна “Міжкультурна комунікація” викладається для студентів спеціалізації “культурологія” V-го курсу філософського факультету, які є магістрами. Отже, слухають її особи, що ознайомлені, практично, з усіма дисциплінами, які читаються для культурологів. Мі“жкультурна комунікація” взіємопов’язана з такими предметами, як “Регіональна типологія культури”, “Ділова етика”, “Історія культурології”, “Культурологія”, “Міфологія культури”, “Історія української культури”, “Етика”, “Філософія культури” та ін.

Тематичний перелік міжпредметних зв’язків дисципліни “Міжкультурна комунікація”

Курс

Предмет

Тема

Предмет

Тема

1

2

3

4

5

V

1. Міжкуль­тур­на кому­нікація

3. Шляхи засвоєння іншої культури.

6. Результати міжкультурної комунікації

“Регіональна типологія культури”

3. Регіонально-суб’єктне буття культури. Феномен регіонально-культурної самобутності.

4. Типологічні особли­вості історико-культурної динаміки регіонів

1. Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Основні теорії МКК.

“Культурологія. Вступ до спеціальності”

7.–8. Динаміка розвитку культури.

9. Культура і цивілізація.

4. Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації.

5. Проблема розуміння в МКК. Міжкультурні конфлікти та шляхи їх подолання

“Ділова етика”

4. Механізми взаєморозуміння і взаємодії та роль етики в їх застосуванні.

5. Вербальне спілкування.

6. Невербальне спілкування.

9. Конфлікт в сфері ділового спілкування та його моральна сторона.

4. Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації

“Семіотика культури”

5. Метамова знакових систем

2. Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Основні теорії МКК

“Філософія культури”

1. Проблема множинності культур”.

3. Проблеми ідентичності в культурі.

2. Основні теорії міжкультурної комунікації.

6. Результати міжкультурної комунікації

“Моральна культура спілкування та етикет”

9. Етикет міжнаціонального та міжкультурного спілкування


^ 12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Рекомендована література

Базова

  1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология : учеб. для вузов. – М., 1999.

  2. Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества : Толковый словарь терминов и концепций. – М., 1999.

  3. Конецкая В. П. Социология коммуникации. – М., 1997.

  4. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. – М., 2002.

  5. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М., Киев, 2001.

  6. Садохин А. П. Межкультурная коммуникация : Учеб. пос. – М., 2006.

  7. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування : Навч. посіб. – К., 2003.

  8. Ярошенко Т. М. Регіональна типологія культури : Навч. посіб. – Львів, 2007.

  9. Hsnnenkamp V. Interkulturelle Zusammenarbeit. – Heidelberg, 1994.

Допоміжна

  1. Богдан С. П. Мовний етикет українців: традиції і сучасність.

  2. Бондырева С. К., Колесов Д. В. Толерантность (введение в проблему). – М., 2003.

  3. Гулевич О. А., Безменова И. К. Атрибуция: общее представление, направление исследований, ошибки. – М., 1998.

  4. История ментальностей: Историческая антропология. – М., 1996.

  5. Оконешникова А. П. Межэтическое восприятие и понимание людьми друг друга. – Пермь, 1999.

  6. Пиз А., Гарнер А. Язык разговора. – М., 2001.

  7. Сергеев А. М. Коммуникация в культуре. – Петрозаводск, 1996.

  8. Фоли Дж. Энциклопедия знаков и символов. – М., 1997.

  9. Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.

  10. Geerz C. The Interpretation of Cultures. – N. Y., 1993.

Інформаційні ресурси

  1. www.gumer.info

  2. www.countries.ru/library/intercult/mkk.htm

  3. www.business.polbu.ru/.

^ ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарний результат всіх виконаних студентом видів роботи над вивченням курсу впродовж семестру) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни “Міжкультурна комунікація” передбачена така форма звітності як іспит, який проводиться в кінці ІІ семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів (іноді більше). На екзамені – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу з курсу “Міжкультурна комунікація” і не можу бути доведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен “автоматично” не виставляється.

Іспит з “Міжкультурної комунікації” проводиться у письмовій або у письмово-усній формі. У першому варіанті дається письмова відповідь на всі питання, зазначені в екзаменаційному білеті. У другому варіанті студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання предмету, за яку студент може набрати решту 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляються таким чином:

22–25 балів – “відмінна” відповідь;

17–1 бал – “добра” відповідь;

10–16 балів – “задовільна” відповідь;

0–9 балів – “незадовільна” відповідь.

Отже, результати усного й письмового опитування дають в сумі кількість балів підсумкового контролю.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ З КУРСУ “МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ”

  1. Місце міжкультурної комунікації в системі культурологічного знання.

  2. “Міжкультурна комунікація як гуманітарна дисципліна.

  3. Міждисциплінарний характер “Міжкультурної комунікації”.

  4. Предмет, об’єкт і суб’єкт міжкультурної комунікації як галузі наукового знання.

  5. Методологічні засади міжкультурної комунікації як галузі наукового знання.

  6. Предмет і завдання міжкультурної комунікації як навчальної дисципліни.

  7. Історичні фактори і обставини виникнення міжкультурної комунікації.

  8. Етапи розвитку міжкультурної комунікації в США.

  9. Утвердження міжкультурної комунікації в Європі.

  10. Основні напрямки і підходи досліджень в міжкультурній комунікації

  11. Поняття міжкультурної комунікації. Основні підходи до визначення міжкультурної комунікації.

  12. Спілкування і комунікація: спільне і відмінне.

  13. Структура міжкультурної комунікації: причини, форми, види, типи і результати комунікації.

  14. Поняття макро- і мікрокультури в міжкультурній комунікації

  15. Сутність міжкультурної комунікації.

  16. Детермінанти міжкультурної комунікації.

  17. Форми міжкультурної комунікації.

  18. Аккультурація в міжкультурній комунікації.

  19. Поняття інкультурації в міжкультурній комунікації.

  20. “Культурний шок” та його місце у засвоєнні “чужої” культури.

  21. Види міжкультурної комунікації.

  22. Вербальна комунікація.

  23. Форми вербальної комунікації.

  24. Стилі вербальної комунікації.

  25. Контексти вербальної комунікації.

  26. Невербальна комунікація та її сутність.

  27. Кінесика як вид невербальної комунікації.

  28. Проксеміка як вид невербальної комунікації.

  29. Хронеміка як вид невербальної комунікації.

  30. Окулістика, такесика та сенсоріка як види невербальної комунікації.

  31. Сутність і засоби паравербальної комунікації.

  32. Проблема розуміння в міжкультурній комунікації.

  33. Процес сприйняття та його основні детермінанти.

  34. Міжособистісна аттракція та її основні елементи.

  35. Атрибуція та її роль у міжкультурній комунікації.

  36. Природа міжкультурних конфліктів. Причини їх виникнення та способи подолання.

  37. Результати міжкультурної комунікації.

  38. Ефективна комунікація та її елементи.

  39. Поняття і сутність толерантності.

  40. Толерантність в міжкультурній комунікації.

  41. Поняття “культурної компетенції” та її основні компоненти.

  42. Рівні міжкультурної компетентності та способи її підвищення.

  43. Особливості теорій міжкультурної комунікації

  44. Теорія високо- і низькоконтекстуальних культур Е. Холла.

  45. Теорія культурних вимірів Г. Хофштеде.

  46. Дистанція влади як показник виміру культури (за Г. Хофштеде).

  47. Індивідуалізм-колективізм як показник виміру культури (за Г. Хофштеде).

  48. Маскулінність-фемінність як показник виміру культури (за Г. Хофштеде).

  49. Запобігання невизначеності як показник виміру культури (за Г. Хофштеде).

  50. Теорія культурної грамотності Е. Хирша.

  51. Модель засвоєння чужої культури М. Беннета.



^ К О М П Л Е К С Н А ПРОГРАМА

З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ”

ДЛЯ МАГІСТРІВ (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРОЛОГІЯ) ФІЛОСОФСЬКОГО

^ ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СТРУКТУРА КУРСУ


Лекції


РОЗДІЛ 1.

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ




Тема 1.

Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

2

Тема 2.

Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Теорії міжкультурної комунікації

2

Тема 3.

Шляхи засвоєння іншої культури

2

РОЗДІЛ 2.

^ ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ




Тема 4.

Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації

2

Тема 5.

Проблема розуміння в міжкультурній комунікації. Міжкультурні конфлікти та шляхи їх подолання

2

Тема 6.

Результати міжкультурної комунікації

2

^ Усього годин




12


Семінарські заняття


Тема 1.

Введення в навчальний курс “Міжкультурна комунікація”

1

Тема 2.

Міжкультурна комунікація як галузь наукового знання і навчальна дисципліна

2

Тема 3.

Поняття і сутність міжкультурної комунікації. Основні теорії міжкультурної комунікації

2

Тема 4.

Соціалізація та інкультурація: зміст, особливості та етапи реалізації

2

Тема 5.

Види, типи, форми, моделі міжкультурної комунікації

2

Тема 6.

Види і типи міжкультурних конфліктів та шляхи їх подолання. толерантність як результат міжкультурної комунікації



1

^ Усього годин




10

РАЗОМ




22

^ ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

  1   2   3



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації