Поиск по базе сайта:
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки




Скачати 299.12 Kb.
НазваРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Дата конвертації22.05.2013
Розмір299.12 Kb.
ТипРобоча програма


Кафедра (предметна, циклова комісія) філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора) з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



C О Ц І А Л Ь Н А Ф І Л О С О Ф І Я

__________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія_______________________ ____________

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності (тей) _культурологія_______________ ________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації ______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет_______________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


C О Ц І А Л Ь Н А Ф І Л О С О Ф І Я

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю „культурологія”________: __________ 20___. - ____ с.


Розробники: доцент кафедри філософії, к. філос. н. ^ Поляруш Б.Ю.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № 7 від. “14”грудня 2009 р

Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)філософії


_______________________ (Карась А.Ф.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № 119/7 від. “25”грудня2009р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( Мельник В.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


____________.20___

___________.20.___


  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Соціальна філософія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, –

Галузь знань


(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям


(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

менеджмент організацій


4-й




Курсова робота -

Семестр

Загальна кількість годин -

2-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаври


18 год.




^ Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні

год.



^ Самостійна робота

18 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання –


  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Курс “Соціальна філософія” дасть студентам можливість набути знання з найбільш впливових теоретичних парадигм соціальної філософії ХХ ст., базових категорій та понять, основні теоретичні проблеми та методи соціальної філософії.

Курс “Соціальна філософія” тісно пов’язаний з іншими курсами теоретичними і практичними курсами, які пропонуються в межах бакалаврської програми з філософії: соціальна культурологія, філософія культури, соціологія та інших.


Проблемою курсу є поєднання історичного і теоретичного підхідів до вивчення соціальної філософії в межах бакалаврської програми філософського факультету.


Метою даного курсу є:

  • систематизація слухачами знань з історії та теорії соціальної філософії, її основних понять і методологічних принципів, класичними і сучасними теоріями, методами.

  • критичне розуміння класичних, некласичний та пост класичних соціально-філософських теорій XIX-XX cт. та оцінка можливостей використання цих теорій для аналізу соціальних явищ сучасного українського суспільства.

  • розвиток філософського типу мислення студентів, яке має бути застосоване при роботі над індивідуальними соціально-філософськими дослідженнями: курсовими роботами, есе та інше.



Завданнями, які студенти мають виконати в межах курсу є:

  • ознайомлення з основними категоріями та поняттями соціології;

  • вдосконалення знання праць провідних соціологів XIX- XX ст.;

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати:

  • основні категорії та поняття соціальної філософії.

  • праці провідних соціальних філософів XIX- XX ст.;

вміти:

  • здобудуть досвід участі в дискусіях з питань історії та теорії соціальної філософії;

  • зможуть виявляти причини та джерела виникнення соціальних конфліктів та шукати адекватні шляхи їх вирішення;

  • вдосконалять свої навички критичного осмислення класичних соціально-філософських теорій;

  • навчаться толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії;

  • навчаться самостійно готувати матеріали для власних лекцій та семінарських занять;

  • вдосконалять усні навички і якість міжособистісного спілкування.




  1. Програма навчальної дисципліни




^ Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Лекцій

Семінарських занять

Самостійна робота студентів

Тема 1. Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна

Тема 1. Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна

2

2

2

Тема 2. Історія становлення соціальної філософії

Тема 2. Історія становлення соціальної філософії

2

2

2

Тема 3. Соціальна філософія ХХ ст.

Тема 3. Соціальна філософія ХХ ст.

4

4

4

Тема 4. Проблема людини соціальній філософії

Тема 4. Проблема людини соціальній філософії

2

2

2

Тема 5. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

Тема 5. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

2

2

2

Тема 6. Філософія політики

Тема 6. Філософія політики

2

2

2

Тема 7. Філософія історії

Тема 7. Філософія історії

4

4

4

Разом:




18

18

18


^ Тематичний план модульного контролю

з дисципліни „Соціальна філософія”


П/П

МК

Семестр

Тиждень

Тема

1

І

9

Концептуальні засади соціальної філософії ХІХ - поч.ХХ ст.

2

І

17

Проблеми сучасної соціальної філософії.



^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

^ Змістовий модуль 1. Концептуальні засади соціальної філософії ХІХ - поч.ХХ ст.

Тема 1. Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна

2

2










2



















Тема 2. Історія становлення соціальної філософії

2

2










2



















Тема 3. Соціальна філософія ХХ ст.

4

4










4



















^ Змістовий модуль 2. Проблеми сучасної соціальної філософії.

Тема 4. Проблема людини соціальній філософії

2

2










2



















Тема 5. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

2

2










2



















Тема 6. Філософія політики

2

2










2



















Тема 7. Філософія історії

4

4










4


















^

Усього годин


18

18











18























  1. ^ Теми семінарських занять




з/п

Назва теми

Кількість годин

1

Тема 1. Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна

2

2

Тема 2. Історія становлення соціальної філософії

2

3

Тема 3. Соціальна філософія ХХ ст.

4

4

Тема 4. Проблема людини соціальній філософії

2

5

Тема 5. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

2

6

Тема 6. Філософія політики

2

7

Тема 7. Філософія історії

4




Разом

18




  1. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість годин

1

Тема 1. Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна

2

2

Тема 2. Історія становлення соціальної філософії

2

3

Тема 3. Соціальна філософія ХХ ст.

4

4

Тема 4. Проблема людини соціальній філософії

2

5

Тема 5. Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

2

6

Тема 6. Філософія політики

2

7

Тема 7. Філософія історії

4




Разом

18


6. Розподіл балів, що присвоюється студентам з курсу

^ СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ


Кредитно-модульна система освоєння курсу “Соціальна філософія” включає два модулі, які в сумі складають 100 балів. Кредитно-модульна система передбачає систематичну роботу студентів на лекціях і семінарах упродовж семестру. Вивчення змістовного модуля завершується виконанням тестових завдань. Пропущені семінарські заняття студент має обов’язково відпрацювати, узгодивши зміст і форму відпрацювання з викладачем, який проводить семінарські заняття. За відпрацьоване заняття студент може отримати максимально 3 бали. За кожну пропущену лекцію від загальної суми балів віднімається один бал.


Сумарна рейтингова оцінка курсу включає:


  1. Максимум 30 балів, які студент може заробити за результатами участі в семінарських заняттях. Від студента очікується активна участь в обговоренні теми семінарського заняття, опрацюванні оригінальної літератури, написанні рецензій на прочитане, підготовці рефератів і виступ із ними. Всі форми участі в семінарі оцінюються позитивно: ґрунтовна відповідь із використанням першоджерел – 5 балів, презентація реферату – 4 бали, відповідь лише на основі підручника – 3, змістовне доповнення – 1–2 бали. Студент, який не бере участі у семінарі отримує 0 балів.

  2. 20 балів студент здобуває в результаті виконання аудиторного тестування з вивчених тем.

  3. Максимум 5 балів студент може заробити за написання дослідницького есею.

  4. Максимум 50 балів студент може заробити за результатами іспиту з курсу.



^ Шкала оцінювання студентів з курсу «Соціальна філософія»



Модуль 1+2 10балів

Програма соц.дослідж.

15 балів

Семінар. заняття

25 балів




5

5х2=10 балів

5

15 балів

5

25 балів

46-50

4+

4х2=8 балів

4+

13 балів

4+

20 балів

41-45


4

3,5х2=7 бал

4

11 балів

4

18 балів

36 -40


3+

2,5х2=5 бал

3+

10 балів

3+

15 балів

31-35


3

2Х2=4 бали

3

8 бали

3

12 балів

25-30




25-50

ПУ

51-100 СУМА


Нац. оцінка


ECTS

46-50

90-100

5

A

41-45

81-89

4+

B

36-40

71-80

4

C

31-35

61-70

3+

D

25-30

51-60

3

E

Менше 25

0-50

2

F



^ 11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

(для екзамену 2 сем)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсум

ковий тест екзамен

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2



50

100

Т

1

Т

2

Т

3

Т4

Т5

Т6

Т7




































Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого іспиту


Іспит

А

90 – 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.



  1. ^ Методичне забезпечення


Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура, ідеологія, особистість : методолого-світоглядний аналіз. – К.: Знання України, 2002.

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Друге видання. К., 1995.

Борулин В.С. Социальная философия. М., 1993. ч. І-ІІ.

Кемеров В.Е. Введение в социальную философию: Учебник для вузов. Изд. 4-е, испр. — М: Академический Проект, 2001. — 314 с.

Крапивенский С.З. Социальная философия. Волгоград, 1996.


Рекомендована література

Базова


Бубер М. Два образа веры. М., 1995. С.233-341

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. К., 1994.

Геллнер 3. Условия свободи: гражданское общество и его исторические соперники // Знание - сила. 1996. № 2, 4-7.

Донцов Д. Націоналізм. Торонто. Львів, 1966.

Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття//Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.25-58.

Кульчицький О. Введення у проблематику сутності філософії // Сутність філософії. Париж, Мюнхен, 1981.С.1-87.

Маритен Ж. Интегральный гуманизм// Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994

Маркузе Г. Одновмірна людина //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.87-135.

Ортега-і-ГассетХ. Бунт // Ортега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994. С. 15-139.

Мемфорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини////Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.58-87.

Поппер К. Гегель і новий трибалізм//Відкрите суспільство та його вороги К., 1994. С.34-90.

Поппер К. Злиденність "історицизму. К., 1996.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.

Уинч П. Идея социальной науки. М., 1996.С.3-104.

Фуко М. Репресивна гіпотеза/ Історія сексуальності. Харків,1997. Т.1. С.77-112.

Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. СПб. 1997.

Шеллер М. Положение человека в космос//Шеллер М. Избранное М., 1994 С. 129-192

Шюц А. Смысловое строение социального мира//Избранное: Мир светящийся смыслом. М., 2004. С.735-956.


Допоміжна


Айтов С.Ш. Історична антропологія та сучасне соціально-гуманітарне пізнання // Вісник Дніпропетровського університету. – 2008. - № 18. – С. 25-30.

Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. Львів, 1996.

Арато А. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок й воссозда-ние'// Полис. 1995. № 3.

Бевзенко Л. Самоорганізаційна парадигма і проблемне поле соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2001. — N 1. — С. 113-126.

Берлін І. Чотири есе про свободу (Дві концепції свободи). К., 1994.

Бичко Б. Ґенеза антропологічних концепцій католицької філософії. – К.: Видавничий центр ВАТ УкрНДПІСК, 1999. – 238 с.

Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структура. / Пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А Самарской. – М.: Республика; Культурная революция, 2006. – 269 с.

Бурлака І.В. Співвідношення знання та віри у філософській концепції Жака Мартена // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2007. - № 62.

Вебер М. Наука как произведение й профессия // Избр. произведения. М., 1990.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избр.произв/М., 1990.

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. М., 1988.

Волошинов В. Философия и социология гуманитраных наук. СПб., 1995.

Габермас Ю. Залучення Іншого. Львів, 2006.

Габермас Ю. Філософський дискурс модерну. – К.: "Четверта хвиля", 2001. – 209 с.

Газнюк Л.М. Філософія наративу в персональному бутті людини // Філософська думка. – 2004. - № 4. – С. 3-15.

Галушко М.М. Наслідки тематизації повсякденності для розвитку філософської антропології // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2008. - № 74 .

Гартман Н. Эстетика. М., 1958.

Гелбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. М., 1969.

Головаха Є.І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. К., 1994.

Горак Г.І. Філософія: курс лекцій. К., 1998. С. 123-208.

Горський В.С. Історія української філософії. К.,1996.

Грушевський М.С. На порозі нової України. К.,1991.

Губман Б.Л. Современная католическая философия. М., 1988.

Гуревич П.С. Феномен дегуманизации человека // Вопросы философии. – 2009. - № 3. – С. 19-32.

Гуревич П.С. Философская антропология. М., 1998.

Давыдов Ю.Н. Критика социально-философских воззрений франкфуртской школы. М., 1977.

Джеван М.А. Людський вимір науки та наукові "виміри" людини. К.,1992.

Довгич В.А. Українська ідея в політичній теорії М.Драгоманова. К., 1991.

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу// Драгоманов М. Вибране. К., 1991.

Жильсон Э. Философ и теология. М., 1995.

Жмир В.Ф. На шляху до себе (Історія становлення української національної свідомості) // Філос. і соціол. думка. 1991. №2. №4.

Зіборова Д.А. Час і антропологія: пам'ять, діалог, інший // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2008. - № 73 .

Зыбайлов Л.К., Шопинецкий В.А. Постмодернизм. М., 1993.

Ігнатьєфф М. Про громадянське суспільство // Сучасність. 1995. № 10.

Ільїна Г. Проблема ідентичності: зміна вектору філософствування // Філософські обрії. – 2008. - № 19. – С. 98-111.

Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теорія і некласичних інтерпретаціях. Львів, 2003.

Карпова С.Г. Дискурс и дискурсивные практики в археологии знания М. Фуко // Вісник Дніпропетровського університету. – 2008. - № 18. – С. 72-77.

Католическая философия сегодня. М., 1985.

Кемеров В.Е. Введение в социальную философию. М., 1996.

Князев В.Н. Человек й технология: социально-философский анализ.К.,1990.

Козловський П. Постмодерна культура. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. К., 1996. С.214-245.

Колізії антропологічного розмислу // Табачковський В.Г., Шалашенко Г.І., Дондюк А.М., Хамітов Н.В., Ковадло Г.П., Андрос Є.І. - К.: Вид. Парапан, 2002.

Кравченко П.А Аксіологічні чинники розвитку науки в межах соціокультурного релятивізму // Філософські обрії. – 2009. - № 21. – С. 98-109.

Кузнецов Н.С. Человек: потребности й ценности. Свердловск, 1992.

Кун Т. Структура научных революций. М., 1977.

Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г., Потапов А.В. Синергетика - новые направлення. М., 1989.

Куцепал С.В. Французька філософія другої половини ХХ ст.: дискурс із префіксом "ПОСТ": Монографія. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2004 – 324 с.

Лейбин В.М. "Модель мира" й образ человека (Критический анализ идей Римского клуба). М., 1982.

Леш С. Соціологія постмодерну. Львів, 2003.

Лісовий В.С. Драгоманов і Донцов // Філос. і соціол. думка. 1991. №9.

Лук’янець В.С. Соболь О..М.Філософія постмодерна К., 1998.

Лук'янець В. Постмодерністська філософія світоглядного розчарування. // Філософські обрії. Київ-Полтава, 2002. - №7. – С. 3-15.

Манхейм К. Человек й общество в век преобразования М., 1991.

Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994.

Маркузе Г. Одномерный человек М., 1994.

Мартинов Р.С. Технократична свідомість: до з'ясування проблем витоків і умов існування // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури. - 2004. - № 41.

Мельник В.П. Філософські проблеми технікознавства. Львів, 1994.

Методологические й социально-философские проблеми научно-технического прогресса / Отв. ред М.И. Конкин. М., 1989.

Момоджян К.Х. Введение в социальную философию. М., 1997.

Нариньярин А.С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями: новый человек ближайшего будущего. // Вопросы философии. – 2008. – № 4.

Николис Г., Пригожин Й. Познание сложного. М., 1990.

Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.

Овчинников Н.Ф. Об интеллектуальноъ биографии К.Поппера// Вопросы философии, 1995, № 11.

Огородник И.В., Кисилев Н.Н. Социально-философские проблемы экологии. М.,1989.

Ортега-і-ГассетХ. Безхребетна Іспанія // Ортега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994. С. 140-196.

Охріменко О.Г. Антропологічна філософія техніки: концептуальні засади // Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2007. - № 12-13. С. 65-69.

Парова Н.С. Екзестенційна проблематика у творчості Мігеля де Унамуно // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2004. - № 43.

Пасько І.Т. Політичне як категорія соціальної філософії: онтологічний вимір // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2008. - № 69.

Печчеи А. Человеческие качества. М., 1980.

Подольська Т.В. Наративна ідентичність у просторі комунікативно-дискурсивних практик // Філософські обрії. – 2008. - № 20. – С. 90-102.

Поппер К. Все люди – философы. М., 2003.

Поппер К. Историческое объяснение//Эволюционная эпистемология и логика социальных наук. Карл Поппер и его критики. М., 2000.

Пригожин Й., Стенгерс Й. Порядок из хаоса. Новий диалог человека с природой М., 1986.

Проценко І.П. Філософсько-історичний вимір людини в творчості П. Тейяра де Шардена // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2005. - № 47.

Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. 1989. №2.

Руснак О.А. Релігійно-філософська концепція Е. Жільсона у контексті розвитку Західної філософії // Наука. Релігія. Суспільство. – 2009. - № 1. – С. 100-105.

Руткевич А.М. Социальная философия мадридской школы. М., 1981.

Салій А.В. Мартін Бубер та Лев Шестов: філософія віри // Філософські обрії. – 2008. - № 20. – С. 46-53.

Ситніченко Л.А. Дискурсивна концепція справедливості Ю. Габермаса // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2007. - № 61.

Смирнов В.А. К.Поппер прав: диалектическая логика невозможна// Вопросы философии 1995, № 1.

Солонин Ю.Н. Наука как предмет философского анализа. Л., 1989.

Сорокин П.О. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.

Соціологічна думка України / М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов та ін. К., 1996.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

Тарасенко М.Ф. Природа.Технология, Культура. К., 1985.

Тейяр де Шарден П. Божественная среда. М., 1992.

Тоффлер А. Футуршок. СПб., 1997.

Усанова Л., Усанов І. Ціннісні трансформації: сучасні проблеми та філософські пошуки // Філософські обрії. – 2008. - № 19. - С. 87-98.

Философия техники в ФРГ. М., 1989.

Філософська антропологія в контексті сучасної епохи (під ред. М.О. Булатова). - Київ, 2001.

Франко І. Я. Мислі о еволюції в історії людськості // Зібр. творів: У 50т. К., 1986.Т.45.

Франко І. Я. Що таке поступ?//Зібр. творів: У 50т. К., 1986.Т. - 45.

Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.

Фромм 3. Анатомия человеческой деструктивности. М., 1994.

Фромм 3. Бегство от свободы. М., 1990.

Фромм 3. Иметь или быть. М., 1986.

Хайек Ф. Дорога к рабству//Вопр. философии. 1990. №10-12.

Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни,смерти й бессмертии/Сост. П.С. Гуревич. М., 1991. 4.1. 1995. Ч. 2.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.

Шкіль Л.Л.Виокремлення безумства як суспільного феномену в контексті філософії М. Фуко // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2008. - № 69.

Юнг К. Архетип й символ. М., 1991.

Якубіна В.П. Еволюція концепту масовості: хода від психосоматичного тлумачення до соціально-філософського виміру // Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2007. - № 12-13. С. 194-198.

Slomski W. Trzy sweaty: Szkice o filozofii K.R.Poppera. Warszawa. 2001.


Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Соціальна філософія» передбачена така форма звітності, як іспит. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 25 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з курсу проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують тестові завдання (3 питання), за які максимально можна отримати 50 балів.

^

Контрольні питання з курсу





  1. Предмет соціальної філософії.

  2. Головні методологічні принципи та категорії соціальної філософії

  3. Соцііальна філософія в системі гуманітарних наук.

  4. Cоціальна філософія і наука.




  1. Соціально-філософські пошуки філософів Нового часу.

  2. Теорія суспільного договору та громадянського суспільства в концепціях просвітителів

  3. Соціальні ідеї в філософії І. Канта.

  4. Соціальна проблематика у філософській системі Г.Геґеля.

  5. Соціальна філософія марксизму: здобутки і втрати.

  6. Соціальні пошуки школи"філософія життя".

  7. Соціальна філософія М.Драгоманова.

  8. Соціальна проблематика в творчості І. Франка.

  9. Антропологічна філософія М. Бубера.
  10. ^

    Антропологічні пошуки М. Шелера.


  11. Соціальна філософія неотомізму.

  12. Соціальна філософія франкфуртської школи.

  13. Г.Маркузе "Одновимірна людина".

  14. З.Фройд та його послідовники як соціальні мислителі.

  15. К.Поппер «Відкрите суспільство та його вороги».

  16. Соціально-філософська проблематика у феноменології.

  17. Постмодерн і сучасна західна соціальна філософія.




  1. Філософсько-світоглядний зміст ставлення суспільної людини до природи, його специфіка і значення для сучасної науки і практики.

  2. Природа і світ як біо- і ноосфера.

  3. Демографічна проблема: соціально-філософський вимір.

  4. Екологічна проблема як глобальна проблема.




  1. Історична генеза соціальних спільностей людей..

  2. Основні теоретичні підходи до розуміння нації.

  3. Особливості розвитку етнічних спільностей.

  4. Нація як суб'єкт історичного розвитку.




  1. Людина як предмет філософської рефлексії.

  2. Людина як суб'єкт суспільного розвитку.

  3. Природа і сутність людини.

  4. Філософська та релігійна віра.

  5. Проблема смерті та безсмертя у соціальній філософії.

  6. Основні доктрини антропогенезу.

  7. Міф як соціальний, культурний та анотропологічний фенмен.

  8. П. Тейяр де Шарден"Феномен людини".

  9. Філософська антропологія як напрям філософії XX ст.

  10. Персоналістська тенденція в українській філософській традиції.




  1. Людські виміри техніки і технології.

  2. Технократичні концепції суспільства.

  3. Походження і природа техніки.

  4. Технічне як сутнісно-атрибутивна характеристика людської діяльності.

  5. Соціальні наслідки інформативно-технологічної революції.




  1. Поняття духовної культури суспільства.

  2. Духовне життя суспільства як підсистема соціуму.

  3. Специфіка міфологічного, релігійного, художнього, морального та філософського освоєння дійсності.

  4. Соціальна міфологія XX ст.

  5. Теорія вартостей: етапи становлення.




  1. Специфіка філософського осмислення економіки.




  1. Проблема становлення концепції громадянського суспільства в західній та

українській соціально-філософській думці.

  1. Побудова теоретичних моделей майбутнього розвитку суспільства.




  1. Історія як предмет філософського пі знання.

  2. Філософія історії: основні концепції XX ст.

  3. Філософія історії Г.Геґеля.

  4. Філософія історії О. Шпенґлера.

  5. "Дослідження історії" А. Тойнбі.

  6. К..Ясперс про сенс і призначення.

  7. Х.Ортега-і-Гассет «Бунт мас».

  8. Екзистенціалізм: філософія культури та історії.

  9. Ф.Фукуяма: кінець історії?.

  10. Українська історіософська традиція.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації