Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет icon

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет




Скачати 272.85 Kb.
НазваМіністерство освіти і науки України Львівський національний університет
Дата конвертації22.05.2013
Розмір272.85 Kb.
ТипРобоча програма


Міністерство освіти і науки України


Львівський національний університет

імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра філософії


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС


ЛЬВІВ 2009


Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університети імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ГЕРМЕНЕВТИКА


(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки_____Культурологія ________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)____культурологія ______________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації______________культурологія ______________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення_____філософський факультет______________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


2009– 2010

Герменевтика___________________. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки _культурологія _______________, спеціальністю _____культурологія - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади) - асистент кафедри філософії, к. філос. наук Пухта І. С.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Герменевтика ”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1

Галузь знань

філософія

(шифр, назва)

Нормативна



Модулів – 1

Напрям

Культурологія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

культурологія

3-й



Курсова робота --

Семестр

Загальна кількість годин –36

2-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаврат


18 год.

год.

^ Практичні, семінарські

18 год.

год.

Лабораторні

0 год.

год.

^ Самостійна робота

12 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 3:1

для заочної форми навчання –


^ 2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Місце дисципліни в навчальному процесі:

Спецкурс “Герменевтика” читається на підставі знайомства студентів-культурологів з курсами історії філософії, логіки, філософії, культурології, що складає основу для розуміння ключових ідей філософської герменевтики. Становить собою базу для подальшого вивчення філософських курсів і спецкурсів, розкриваючи механізми розуміння та інтерпретації смислу, притаманні тексту та буттю, створює методологічні засади для формування навичок самостійної науково-дослідної роботи.

1. 2. Мета викладання дисципліни:

– надання студентам знань щодо історії формування та основних положень герменевтики;

– формування вмінь та навичок герменевтичного аналізу;

– формування розуміння герменевтичної природи свідомості.

Завдання вивчення дисципліни:

– засвоєння студентами теоретичних положень герменевтики;

– формування орієнтації в етапах розвитку герменевтики;

– формування навичок герменевтичного аналізу текстів;

– читання та аналіз текстів, які відображають ключові ідеї герменевтики;

– формування думки про місце і роль герменевтики для гуманітарного знання та філософії в цілому;

Студент повинен знати:

– основні етапи розвитку герменевтики;

– основні герменевтичні поняття герменевтики і концепції розуміння;

– зв’язок герменевтики з іншими ключовими напрямами філософії ХХ століття.

Студент повинен вміти:

– читати і аналізувати тексти з герменевтики;

– здійснювати герменевтичний аналіз будь-якого тексту;

– розрізняти проблеми традиційної та філософської герменевтики, методологічний і онтологічний статуси розуміння;

– розуміти місце і роль філософської герменевтики у системі знання у ХХ ст.


^ 3. СТРУКТУРА КУРСУ:


Всього годин – 18, з них лекційні – 18, семінарські – 18, самостійна робота – 12.

Форма контролю – залік.

Назви тем Кількість годин

1. Предмет герменевтики – 2

2.Становленя герменевтики до епохи Нового часу –2

3. Універсальна герменевтика Ф. Шляйєрмахера – 2

4. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії В. Дильтая – 2

5. Герменевтична онтологія М. Гайдеґера – 4

6. Філософська герменевтика Г.- Ґ. Ґадамера – 4

7. Герменевтичні концепції П. Рікера, Р. Рорті, Г. Яусса – 2


^ 4. КРИТЕРІЇ ОЦНЮВАННЯ ЗНАНЬ:


Сумарна кількість балів, яку студент може заробити під час даного спецкурсу складається з балів, які студент може заробити під час семінарських занять, балів за тестування, реферат чи есе, та балів, зароблених безпосередньо під час заліку.

Під час тестування студент може заробити двадцять балів, відповівши правильно на всі 20 запитань, кожне з яких оцінюється в 1 бал. Максимальна оцінка за реферат чи есе – 5 балів. 25 балів студент може заробити відповідаючи під час семінарських занять. Відповідь оцінюється від 5 до 1 балу, залежно від степеня розкриття питання. (5;4 бали – повна відповідь, участь в обговоренні питання, 3,2,1 – доповнення, коментар до чужої відповіді). Студент отримує допуск до складання заліку, якщо в сумі він набирає від 40 до 50 балів. Решта балів студент набирає на заліку, який передбачає усну відповідь на два поставлені запитання, кожна з яких оцінюється в 20 балів, та презентації виконаної самостійної роботи (10 балів).

91-100 балів – “5”; А.

81-90 балів – “4”; В.

71–80 балів – “4”; С.

61-70 балів – “3”; D.

51-60 балів – “3”; E.

40-50 балів – отримує допуск до здачі заліку.

Менше 40 балів – складає залік за талоном №2.

Менше 20 балів – складає залік за талоном “К”.


^ 5. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:

Тема 1. Предмет герменевтики (2 год.)

Значення терміну «герменевтика». Герменевтика як мистецтво тлумачення та як напрям філософії. Актуальність герменевтики. Плюралізм герменевтичних концепцій у філософії ХХ століття (герменевтична феноменологія М. Гайдеґера, філософська герменевтика Г.-Ґ. Ґадамера, критична герменевтика Ю. Габермаса, трансцендентальна герменевтика К.-О. Апеля, герменевтична феноменологія П. Рікера, прагматична герменевтика Р. Рорті, генеалогічна герменевтика Девіда Хоя, рецептивна естетика Р. Інґардена, герменевтика фізики та космофізики).

Співвідношення герменевтики й інших сфер пізнання – філософії, культурології, філології, історії, логіки, риторики, семіотики.

Розуміння як предмет герменевтики. Розуміння, витлумачення, пояснення, інтерпретація. Проблема герменевтичного кола.

Текст як об’єкт герменевтичного аналізу. Значення і смисл.


План.

  1. Походження та значення терміну «герменевтика».

  2. Розуміння та тлумачення як предмет герменевтики.

  3. Текст як об’єкт герменевтичного аналізу.

  4. Плюралізм герменевтичних концепцій у ХХ столітті.




  1. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. – К. : Наукова думка, 1986. – 136 с.

  2. Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – 303 с.

  3. Земляной С. Н. Герменевтика и проблема понимания // Проблемы и противоречия буржуазной философии 60-70 - х годов. – М. : Наука, 1983. – С. 230 – 266.

  4. Инишев И. Н. Чтение и дискурс: трансформации герменевтики. – Вильнюс : ЕГУ, 2007. – 168 с.

  5. Микешина Л. А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс – Традиция, 2002. – С.304–383.

  6. Рузавин Г. Н. Проблема понимания и герменевтика / Рузавин Г. Н. // Герменевтика и современность : критические очерки ; [Г. И. Рузавин, И. С. Нарский, А. Н. Лой, Р. М. Габитова и др.]. – М. : Мысль, 1985. – С. 162–178.

  7. Проблемы гуманитарного познания / [Р. В. Семенов, Г. А. Антипов, М. А. Розов, Н. И. Кузнецов]. – Новосибирск : Наука, 1986. – 336 с.



Тема 2. Становлення герменевтики до епохи Нового часу (2 год.)

Особливості античної герменевтики: аісторизм, орієнтація на усне слово, зв'язок з риторикою. Роль текстів Гомера для античної культури. Трактат Аристотеля «Про витлумачення».

Каббала як перша замкнута герменевтична система: біблійна картина світу як основа тлумачення текстів;

Вплив середньовічної картини світу на місце та роль герменевтики. Перше формулювання герменевтичного кола у Аврелія Августина: співвідношення віри ти знання. Буквальне та алегоричне тлумачення Святого Письма: Антиохійська та Олександрійська школа.

Герменевтика доби Відродження. Філологічна герменевтика ренесансних гуманістів. Протестантський підхід до тлумачення Святого Письма. Флацій Ілірійський та його “Ключ до Святого письма, або Про мову Святих книг”.


План.

  1. Зародження герменевтики в античності. Зв'язок герменевтики та риторики.

  2. Роль герменевтики у середньовічній культурі.

  3. Антиохійська та Олександрійська школи тлумачення Святого Письма.

  4. Герменевтика доби Відродження.




  1. Богачов А. Передісторія філософської герменевтики. – Наукові записки НаУКМА. – К. : Стилос, 2000. – Т. 18. – С. 17–21.

  2. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С.44–60.

  3. Брайович С. М. Герменевтика и религиозная традиция // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – С.204–215.

  4. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 33–60.

  5. Фогелер Я. Г. История возникновения и этапы эволюции филососфской герменевтики // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – С.11–38.



Тема 3. Універсальна герменевтика Ф. Шляєрмахера (2 год.)

Методологічна свідомість Нового часу та її вплив на герменевтику. Пошук загальних правил та методів інтерпретації.

Особливості романтичного світогляду та їх вплив на універсальну герменевтику Ф. Шляєрмахера. Розуміння як предмет універсальної герменевтики. Граматична й психологічна складові тлумачення. Дивінаційний та порівняльний методи розуміння. Принцип герменевтичного кола: розуміння цілого з частин, частин з цілого. Принцип «розуміти краще за автора» та його місце в герменевтиці Ф. Шляєрмахера.


План.

  1. Особливості романтичного світогляду.

  2. Універсальна герменевтика Ф. Шляермахера:

а) граматична та психологічна скалдові тлумачення;

б) дивінаційний та порівняльний методи тлумачення.

3. Принцип герменевтичного кола.



  1. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. І. – С.165–192.

  2. Габитова Р. М. Универсальная герменевтика Ф. Шлейрмахера // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – C. 61–96.

  3. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 33–60.

  4. Ляпушкина Е. И. Введение в герменевтику: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во С. – Петерб. ун-та, 2002. – 96 с.

  5. Hermeneutische Positionen. Schleiermacher. Dilthey. Heidegger. Gadamer. – Hg.v. Birus H. Göttingen, 1982. – 340 s.



Тема 4. Герменевтика як методологія гуманітарних наук у філософії В. Дильтая (2 год.)

Методологічна спрямованість філософії В. Дильтая. Завдання критики історичного розуму. Співпадіння суб’єкта та предмету історичних досліджень. Психологічний та герменевтичний періоди в творчості В Дильтая. Описова психологія як підґрунтя теорії гуманітарного знання. Критика пояснюючої психології. Життя як відправна точка філософії Дильтая. Об’єктивації життя. Теза «життя може зрозуміти тільки життя».

Перехід до герменевтичного обґрунтування наук про дух. Предмет герменевтики. Розуміння і тлумачення. Гіпостазування ідеалу об’єктивності. «Зустріч» феноменології Е. Гусерля та герменевтики В Дильтая.


План.

  1. Методологічна спрямованість філософії В. Дильтая.

  2. «Життя» як відправна точка філософії В. Дильтая.

  3. Описова психологія як підґрунтя теорії гуманітарного знання.

  4. Герменевтика як методологія гуманітарного знання.




  1. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / [пер. с нем. А. П. Огурцова] // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135–153.

  2. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С.61–89.

  3. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  4. Одуев С. Ф. Герменевтика и описательная психология в “философии жизни” Вильгельма Дильтея // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985. – C. 97–120.

  5. Проблемы гуманитарного познания / [Р. В. Семенов, Г. А. Антипов, М. А. Розов, Н. И. Кузнецов]. – Новосибирск : Наука, 1986. – 336 с.

  6. Hermeneutische Positionen. Schleiermacher. Dilthey. Heidegger. Gadamer. – Hg.v. Birus H. Göttingen, 1982. – 340 s.



Тема 5. Герменевтична онтологія М. Гайдеґера (4 год.)

Феноменологія Е. Гусерля як підготовка герменевтичного проекту.

«Питання про буття» як провідний мотив творчості М. Гайдеґера. Два періоди в творчості Гайдеґера. Головні ідеї праці «Буття і час». Герменевтика як методична база «фундаментальної онтології». Поняття екзистенціалу. Головні екзистенціали Dasein. Онтологічний статус розуміння. Герменевтичне коло між буттям та тут-буттям як модель розуміння. Перед-структура розуміння. Проективний характер смислоконституювання.

Філософія мови М. Гайдеґера. Герменевтика як «несення звістки» і «звістка». Герменевтична функція мови. Критика репрезентативної теорії мови. Мова як “оселя буття”. Поезія як відкриття звістки буття.


План.

1. «Питання про буття» у творчості М. Гайдеґера.

2. Герменевтика як методична база онтології.

3. Головні поняття «фундаментальної онтології М. Гайдеґера.

4. Герменевтичне коло між буттям та тут-буттям як модель розуміння.

5. Структура розуміння.

6. Філософія мови М. Гайдеґера.

7. Роль поезії у відкритті звістки буття.


  1. Гайдеґґер М. Дорогою до мови / Гайдеґґер М. ; [пер. з нім. В. Кам’янець]. –Львів : Літопис, 2007. – 232 с.

  2. Хайдеггер М. Бытие и время / Хайдеггер М. ; [пер. с нем. В. В. Бибихин]. – М. : Ad Marginem, 1997. – 452 с.

  3. Хайдеггер М. Время и бытие : статьи и выступления ; [пер. с нем., составл., вступ. статья, комент. В. В. Бибихин]. – М. : Республика, 1993. – 447 с. – (Серия “Мыслители ХХ век”).

  4. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С.90–105, 107–141.

  5. Ставцев С. Н. Введение в философию Хайдеггера. – СПб. : Лань. – 2000. – 192 с.

  6. Ставцев С. Н. Герменевтическая тема в хайдеггеровских текстах // Метафизические исследования : Язык ; Альманах Лаборатории Метафизических исследований при философском факультете Санкт-Петербургского унив-та. – СПб. : Алетейя, 1999. – Выпуск 11. – С. 86–96.

  7. Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. Историческое введение / [пер. с англ. под ред. М. Лебедев, О. Никифоров]. – М. : Логос, 2002. – С. 89–104, 291–386.

  8. Философия Мартина Хайдеггера и современность : [Анц В., Мотрошилова Н. В., Рорти Р., Херрман Фр.-В. фон и др.]. – М. : Наука, 1991. – 253 с.

  9. Couzens Hoy David Heidegger and the hermeneutic turn / Couzens Hoy David // The Cambridge Companion to Heidegger. – Ed. C. Guignon : Cambridge University Press, 1993. – P. 170–195.



Тема 6. Філософська герменевтика Г.- Ґ. Ґадамера (4 год.)

Герменевтика як «універсальний аспект філософії» (Г.- Ґ. Ґадамер). Філософська герменевтика як універсальне філософське підґрунтя пізнання. Співвідношення істини і методу в пізнанні. Поняття істини в герменевтиці Ґадамера. Досвід мистецтва, історії, мови як можливості неметодичного освоєння дійсності. Критика понять естетичної, історичної та мовної свідомості.

Поняття дієво-історичної свідомості. Передсуди як передумова розуміння. Діалогічна природа розуміння. Аналіз структури герменевтичного досвіду. Злиття горизонтів як умова розуміння.

Мова як горизонт герменевтичної онтології. Мова філософії та поезії, її відмінність від мови науки. Мовна детермінація дієво-історичної свідомості. Мовна природа розуміння. Гра як модель розуміння.


План.

  1. Проблема співвідношення істини і методу у філософії Г.- Ґ. Ґадамера .

  2. Поняття герменевтичного досвіду: досвід мистецтва, історії, мови.

  3. Дієво-історична свідомість. Роль передсуду в пізнанні.

  4. Аналіз структури герменевтичного досвіду.

  5. Діалогічна природа розуміння.

  6. Мова як горизонт герменевтичної онтології.

  7. Гра як модель розуміння.




  1. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика І : Основи філософської герменевтики / [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. І. – С. 332–352.

  2. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика : Вибрані твори. – К. : Юніверс, 2001. – 288 с.

  3. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С.164–401.

  4. Инишев И. Н. Чтение и дискурс: трансформации герменевтики. – Вильнюс : ЕГУ, 2007. – 168 с.

  5. Марков Б. В. М. Хайдеггер и Х.-Г. Гадамер: герменевтический проект // История современной зарубежной философии: компаративистский подход : [cб. науч. трудов / отв. ред. М. Я. Корнеев]. – СПб. : Лань, 1997. – С. 197–206.

  6. Микешина Л. А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс – Традиция, 2002. – С. 420–481.

  7. Hermeneutische Positionen. Schleiermacher. Dilthey. Heidegger. Gadamer. – Hg.v. Birus H. Göttingen, 1982. – 340 s.



Тема 7. Герменевтичні концепції П. Рікера, Р. Рорті, Г. Яусса.

Феноменологічна герменевтика П. Рікера як поєднання герменевтичної та структуралістської методології. Поєднання онтологічного і методологічного виміру герменевтики. Критика декартової концепції суб’єкта та можливостей самопізнання. Герменевтичне витлумачення як спосіб самоідентифікації.

Критика Р. Рорті репрезентативної моделі пізнання. Герменевтика та повчання. Систематична філософія та повчальна філософія. Іронія як форма ставлення до дійсності.

Головні принципи літературної герменевтики Г. Р. Яусса. Розуміння і тлумачення як поєднання горизонтів. Діалогічність тлумачення.


План.

  1. Поєднання герменевтичної та структуралістської методологій у філософії П. Рікера.

  2. Герменевтичні ідеї Р. Рорті.

  3. Літературна герменевтика Г. Яусса.




  1. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / [пер. с фр. И. Сергеевой]. – М. : Медиум, 1995. – С. 3–36.

  2. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 328–357.

  3. Енциклопедія постмодернізму ; [пер. з англ. В. Шовкун, за ред.Ч. Вінквіст, В. Тейлор / наук. ред. О. Шевченко]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”. – 2003. – 503 с.

  4. Кошарний С. Поль Рікер та герменевтична метаморфоза феноменології / Кошарний С. // Філософська і соціологічна думка, 1995. – № 7 – 8. – С. 156–179.

  5. Яусс Г.Р. Естетичний досвід і літературна герменевтика (фрагменти) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 278–307.

  6. Carl Page Philosophical hermeneutics and its meaning for philosophy / Carl Page // Philosophy Today. – Summer, 1991. – Volume 35 : 2 – P. 127–136.



^ 6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

Головним завданням семінарських занять – є засвоєння та поглиблення лекційного матеріалу за допомогою читання творів представників філософської герменевтики. Таким чином, формуватимуться навики герменевтичного тлумачення та самостійного аналізу на матеріалі праць представників герменевтики.


Семінар 1. Виникнення та становлення герменевтики в контексті європейської гуманітарної культури.

План.

  1. Виникнення герменевтики в античності. Герменевтика та риторика.

  2. Роль герменевтики в середньовічній релігійній культурі.

  3. Проблема тлумачення Святого Письма. Протистояння концепцій «духу» і «літери».

  4. Філологічна герменевтика ренесансних гуманістів. Протестантський підхід до тлумачення Святого Письма.

  5. Універсальна герменевтика Ф. Шляермахера.


Література:

  1. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 33–60.

  2. Богачов А. Передісторія філософської герменевтики. – Наукові записки НаУКМА. – К. : Стилос, 2000. – Т. 18. – С. 17–21.

  3. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С.44–60.

  4. Брайович С. М. Герменевтика и религиозная традиция // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – С.204–215.

  5. Габитова Р. М. Универсальная герменевтика Ф. Шлейрмахера // Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – C. 61–96.


Семінар 2. Герменевтичні ідеї В. Дильтая за твором «Нариси до критики історичного розуму».

План.

  1. Завдання критики історичного розуму.

  2. Розуміння другий людей і проявів їх життя.

  3. Елементарні та вищі форми розуміння.

  4. Переживання і розуміння. Герменевтика.


Література:

1. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / [пер. с нем. А. П. Огурцова] // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135–153.


Семінар 3. Головні риси герменвтичної онтології М. Гайдеґера у праці «Буття і час».

План.

  1. Завдання деструкції історії онтології.

  2. Герменевтичне коло між Dasein та Sein.

  3. Тлумачення та розуміння як головні екзистенціали Dasein.

  4. Висловлювання як похідний модус тлумачення.



Література:

1. Хайдеггер М. Бытие и время / [пер. с нем. В. В. Бибихин]. – М. : Ad Marginem, 1997. – С. 19–39; С. 142–160.


Семінар 4. Філософія мови М. Гайдеґера за твором «Із розмови про мову одного японця й одного що його запитував»:

План.

  1. Значення терміну «герменевтика» та «герменевтичний» у творчості М. Гайдеґера.

  2. Європейське та японське поняття мови: мова як «оселя буття» та «кото ба».

  3. Відмінність в розумінні категорії «естетичного» в європейській та японській культурі.


Література.

1. Гайдеґґер М. Із розмови про мову одного японця й одного що його запитував // Дорогою до мови ; [пер. з нім. В. Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2007. – С. 81 – 135.


Семінар 5. Герменевтичний аналіз творів М. Гайдеґера «Мова» та «Навіщо поети».

Література:

  1. Гайдеґґер М. Мова // Дорогою до мови ; [пер. з нім. В. Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2007. – С. 21 – 40.

  2. Гайдеґґер М. Навіщо поети? / [пер. з нім. Ю. Прохасько] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. : [упорядкув., прим. М. Зубрицька]. – Львів : Літопис, 1996. – С. 198–207.


Семінар 6. Герменевтика як «універсальна філософія» (Семінар за твором Ґадамера Г.-Ґ. «Істина і метод».

План.

  1. Поняття герменевтичного досвіду.

  2. Дієво-історична свідомість та її головні риси. Роль передсудів у пізнанні.

  3. Структура герменевтичного досвіду. Діалогічна природа розуміння.

  4. «Злиття горизонтів» як передумова розуміння.

Література:

1. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика І : Основи філософської герменевтики / [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. І. – С. 247–270; 321–343.

Семінар 7. Мова як горизонт герменевтичної онтології (Семінар за творами Ґадамера Г.-Ґ. «Поезія і філософія»; «Про вклад поезії у пошук істини»):

План.

  1. Мовна природа розуміння.

  2. Співвідношення мови поезії та мови філософії.

  3. Поняття істини у герменевтиці та її відкриття у поезії.

Література:

  1. Ґадамер Г.-Ґ. Поезія і філософія / [пер. з нім. С. Голендер] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 208–215.

  2. Ґадамер Г.-Ґ. Про вклад поезії у пошук істини / [пер. з нім. Т. Возняк] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 216–222.



Семінар 8. Герменевтична феноменологія П. Рікера (Семінар за твором «Конфлікт інтерпретацій»).

План.

  1. Походження герменевтики.

  2. Поєднання герменевтики з феноменологією.

  3. Семантичний, рефлексивний та екзистенційний плани тлумачення.

Література:

  1. Рікер П. Конфлікт інтерпретацій (фрагмент) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 229—242.


Семінар 9. Літературна герменевтика Г. Яусса (Семінар за твором «Естетичний досвід і літературна герменевтика»).

План.

  1. Структура горизонту і діалогічність.

  2. Розуміння і тлумачення як поєднання горизонтів.

  3. Діалогічне розуміння у літературній комунікації.

Література:

1. Яусс Г.Р. Естетичний досвід і літературна герменевтика (фрагменти) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 278–307.


^ 8. САМОСТІЙНА РОБОТА:


Метою самостійної роботи є розширення знань студентів про філософську герменевтику, її зв'язок з іншими методами гуманітарних досліджень, через їх знайомство з працями, які не ввійшли в програму семінарських занять.

  1. До з’ясування смислу напису над конхою центральної апсиди Софії Київської // Аверинцев С. Софія-Логос. Словник. 3-е видання / [упор.та автор передм. К. Сігов]. – Київ : Дух і Літера, 2007. – С. 280–317. – 2 год.

  2. Ґадамер Г.-Ґ. Текст і інтерпретація // Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика ІІ : Основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. М. Кушнір]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. ІІ – С. 295–322. – 2 год.

  3. Еко У. Поетика відкритого твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С.405–415. – 1 год.

  4. Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 442—256. – 1 год.

  5. Рикер П. Герменевтика и социальные науки» // http://sprach-insel.com/index.php?option=com_content&task=view&id=129&Itemid=61 – 2 год.

  6. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 328 –357. – 2 год.

  7. Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. Историческое введение / [пер. с англ. под ред. М. Лебедев, О. Никифоров]. – М. : Логос, 2002. – С. 89–104, 291–386. – 2 год.



^ 9. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:


1. Роль герменевтики у контексті європейської гуманітаристики.

2. Роль герменевтики у середньовічній культурі.

3. Мистецтво як спосіб розкриття істини.

4. Г.-Ґ. Ґадамер про співвідношення поезії та філософії.

5. Герменевтика як методологічна основа гуманітарного знання.

6. Проблема розуміння у філософській герменевтиці.

7. “Мова як дім буття” у творчості М. Гайдеґера.

8. Герменевтика як методична база фундаментальної онтології М. Гайдеґера.

9. Розуміння та тлумачення у філософській герменевтиці.

10. Мова як середовище герменевтичного досвіду.

11.Проблема істини у філософській герменевтиці.

12.Мистецтво як сфера герменевтичного досвіду.

13. Рецептивна естетика Г. Яусса.

14.Співвідношення методу та істини у філософській герменевтиці Г.- Ґ. Ґадамера.

15. Зв’язок мови і розуміння у контексті філософської герменевтики.

16. Мистецтво як спосіб розкриття істини.

17.Роль герменевтичного кола у гуманітарному пізнанні.

18. Співвідношення герменевтики, риторики та діалектики.

19. Значення герменевтики для культурології.

20. Іронія як форма ставлення до дійсності.


^ 10. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ НА МОДУЛЬ:


  1. Чи вірним є твердження: “Антиохійська школа наполягала на буквальному тлумаченні Святого Письма, на відміну від Олександрійської, якій було ближче духовно-символічне тлумачення?”:

А) Так;

Б) Ні.


2. Напишіть формулу герменевтичного кола за Августином.


3. Вкажіть, яке з цих тверджень вважається гаслом герменевтики Ф. Шляйермахера:

А) Необхідно зрозуміти автора краще, ніж він сам себе розумів;

Б) Ціле слід розуміти, виходячи з частин, а частини – виходячи з цілого.


4. Процес тлумачення, на думку Ф.Шляермахера, містить дві складові:

А) Психологічну та граматичну;

Б) Порівняльну та інтуїтивну.


5. Головним завданням герменевтики В. Дильтая було:

А) Створення універсальної теорії герменевтики;

Б) Обґрунтування об’єктивності гуманітарних наук;

В) Пошук методології, спільної для природничих та гуманітарних наук.


6. Відправною точкою філософії В. Дильтая є поняття:

А) Життя;

Б) Розуміння;

В) Інтерпретації;

Г) Переживання.


7. Виберіть правильну відповідь:

Предметом герменевтики за В. Дильтаєм є:

А) Писемні пам’ятки, в яких застиг дух епохи;

Б) Душевні переживання, виражені в творах мистецтва;

В) Методологія гуманітарних наук.


8. Продовжте висловлювання М. Гайдеґер: “Онтологія можлива тільки як ….

А) Феноменологія;

Б) Герменевтика;

В) Герменевтична феноменологія.


9. Головним завданням праці “Буття і час” за М. Гайдеґером є:

А) Вирішення питання про смисл буття;

Б) Інтерпретація часу як можливого горизонту розуміння буття;

В) Екзистенційна аналітика Dasein.


10. Напишіть десять головних екзистенціалів Dasein.


11. Dasein “екзистує” в межах:

А) Структури “буття -в-світі”;

Б) Екзистенціалу Турбота;

В) Екзистенціалів Тлумачення та Розуміння;

Г) Екзистенціалів Совість, Вина, Смерть.


12. Виберіть правильну відповідь для закінчення твердження: “В другому періоді творчості М. Гайдеґер трактує герменевтику як …

А) “несення вістки”;

Б) “тлумачення вістки”;

В) “вістку”.


13. При інтерпретації поезії Гайдеґер вважав, що головну увагу слід зосереджувати на тому, як себе виказує в ній:

А) Особа поета;

Б) Мова;

В) Буття.


14. М. Гайдеґер вважає, що герменевтичне коло:

А)Можна розімкнути і вийти з нього;

Б) В нього можна ввійти і рухатися в ньому.


15. Головними видами герменевтичного досвіду за Ґадамером (обведіть правильні варіанти відповіді):

А) Досвід релігії;

Б) Досвід мистецтва;

В) Досвід філософії;

Г) Досвід історії;

Д) Досвід поезії.


16. Які з характеристик дієво-історичної свідомості є правильними:

А) Вона є більше буття, аніж свідомість;

Б) ЇЇ головною рисою є рефлективність;

В) Вона наголошує на принциповій передсудності нашого мислення.


17. Суб’єктивізм при оцінці історичних подій, на думку Ґадамера:

А) Може бути подоланий;

Б) Не може бути подоланий.

18. Онтологічний поворот у герменевтиці Ґадамера відбувається завдяки :

А) Мові;

Б) Дієво-історичній свідомості;

В) Причетності до традиції;

В) Новій концепції істини.


19. Г.- Ґ. Ґадамер відводить мові роль:

А) Оселі буття”;

Б) Середовища герменевтичного досвіду;

В) Засобу пізнання герменевтичної істини.


20. Ідея поєднання герменевтичної та структуралістської методології належить:

А) Г. Яуссу;

Б) П. Рікеру;

В) Р. Рорті.


^ 11. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ:



  1. Значення терміну “герменевтика”. Види герменевтики.

  2. Виникнення герменевтики в античності.

  3. Середньовічна “еґзиґеза”. Дві школи тлумачення Святого Письма.

  4. Суть герменевтичного кола за Августином.

  5. “Універсальна” герменевтика Шляермахера в контексті романтизму.

  6. Герменевтика Шляермахера: рівні тлумачення; герменевтичне коло; головний герменевтичний принцип.

  7. Місце і завдання герменевтики у філософії В. Дильтая.

  8. Психологічний та герменевтичний періоди у творчості В. Дильтая. Герменевтика як методологія гуманітарних наук.

  9. “Герменевтичне коло” у філософії В. Дильтая.

  10. Зв’язок розуміння і переживання в описовій психології В. Дильтая.

  11. Головні ідеї праці В. Дильтая “Нариси до критики історичних наук”.

  12. Поняття “життя” у філософії В. Дильтая.

  13. Причини невдачі В. Дильтая в обґрунтуванні методології гуманітарних наук.

  14. Вплив феноменології Е. Гусерля на розвиток герменевтики.

  15. Герменевтика як аналітика Dasein у фундаментальній онтології М. Гайдеґера.

  16. Головне питання філософії М. Гайдеґера. Тлумачення Гайдеґером понять “феномену” та “феноменології”.

  17. Герменевтичне коло між Sein i Dasein, його вплив на пізнання.

  18. Поняття “екзистенціалу” у герменевтичній онтології М. Гайдеґера. Охарактеризувати головні екзистенціали Dasein.

  19. Охарактеризувати екзистенціали “розуміння” і “тлумачення” та їх зв'язок з пізнанням.

  20. Роль герменевтики в “пізній” період творчості М. Гайдеґера. “Мова – дім буття”.

  21. Головні ідеї праці М. Гайдеґера “Буття і час” (§6, §7, §31, §32).

  22. Загальні риси філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера. Поняття “герменевтичного досвіду”, його види.

  23. Поняття дієво-історичної свідомості. Роль передсуду у пізнанні.

  24. Поняття істини в герменевтиці Ґадамера. Співвідношення істини і методу.

  25. Мова як середовище герменевтичного досвіду у філософії Ґадамера.

  26. Головні ідеї праці Г.-Ґ. Ґадамера “Істина і метод”.

  27. Феноменологічна герменевтики П. Рікера.

  28. Прагматична герменевтика Р. Рорті.

  29. Головні ідеї літературної герменевтики Г. Яусса.

  30. Діалогічність розуміння в літературній комунікації за Г. Яуссом.


^ 12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:


1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – 634 с.

  1. Богачов А. Передісторія філософської герменевтики. – Наукові записки НаУКМА. – К. : Стилос, 2000. – Т. 18. – С. 17–21.

  2. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – 405 с.

  3. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания. – К. : Наукова думка, 1986. – 136 с.

  4. Возняк Т. С. Тексти і переклади. – Харків : Фоліо, 1998. – 667 с.

  5. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика : Вибрані твори. – К. : Юніверс, 2001. – 288 с.

  6. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. І. – 464 с.

  7. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика ІІ : Основи філософської герменевтики ; [пер. з нім. М. Кушнір]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. ІІ – 478 с.

  8. Ґадамер Г.-Ґ. Поезія і філософія / Ґадамер Г.-Ґ. ; [пер. з нім. С. Голендер] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 208–215.

  9. Ґадамер Г.-Ґ. Про вклад поезії у пошук істини / Ґадамер Г.-Ґ. ; [пер. з нім. Т. Возняк] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів : Літопис, 1996. – С. 216–222.

  10. Гайдеґґер М. Дорогою до мови ; [пер. з нім. В. Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2007. – 232 с.

  11. Герменевтика: история и современность : (критические очерки). – М. : Мысль, 1985 – 303 с.

  12. Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному : Новая онтология ХХ века. – М.: Республика, 1997. – 496 с.

  13. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки : [хрестоматія]. – К. : Ваклер, 1996. – С. 33–60.

  14. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / [пер. с нем. А. П. Огурцова] // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135–153.

  15. Земляной С. Н. Герменевтика и проблема понимания // Проблемы и противоречия буржуазной философии 60-70 - х годов. – М. : Наука, 1983. – С. 230 – 266.

  16. Енциклопедія постмодернізму ; [пер. з англ. В. Шовкун, за ред.Ч. Вінквіст, В. Тейлор / наук. ред. О. Шевченко]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”. – 2003. – 503 с.

  17. Инишев И. Н. Чтение и дискурс: трансформации герменевтики. – Вильнюс : ЕГУ, 2007. – 168 с.

  18. К Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн.: ЕГУ, 2001. – 304 с.

  19. Квіт С. М. Основи герменевтики: Навч. посіб. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003.

  20. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  21. Кошарний С. Поль Рікер та герменевтична метаморфоза феноменології / Кошарний С. // Філософська і соціологічна думка, 1995. – № 7 – 8. – С. 156–179.

  22. Ляпушкина Е. И. Введение в герменевтику: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во С. – Петерб. ун-та, 2002. – 96 с.

  23. Марков Б. В. М. Хайдеггер и Х.-Г. Гадамер: герменевтический проект // История современной зарубежной философии: компаративистский подход : [cб. науч. трудов / отв. ред. М. Я. Корнеев]. – СПб. : Лань, 1997. – С. 197–206.

  24. Мартін Гайдеґґер очима сучасників ; [пер. з нім. М. Д. Култаєва]. – К. : Стилос, 2002. – 128 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).

  25. Микешина Л. А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс – Традиция, 2002. – 624 с.

  26. Михайлов А. А. Современная философская герменевтика. Критический анализ. – Минск : Изд-во Университетское, 1984. – 191 с.

  27. Понимание как логико-гносеологическая проблема : сборник научных трудов / [ Быстриций Е. К., Попович М. В., Тульчинский Г. В., Филатов В. П.]. – К. : Наукова думка, 1982. – 272 с.

  28. Проблемы гуманитарного познания / [Р. В. Семенов, Г. А. Антипов, М. А. Розов, Н. И. Кузнецов]. – Новосибирск : Наука, 1986. – 336 с.

  29. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / [пер. с фр. И. Сергеевой]. – М. : Медиум, 1995. – 416 с.

  30. Рорти Р. Философия и зеркало природы ; [перевод с англ. / науч. ред. В. В. Целишев]. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. – 320 с.

  31. Ставцев С. Н. Введение в философию Хайдеггера. – СПб. : Лань. – 2000. – 192 с.

  32. Ставцев С. Н. Герменевтическая тема в хайдеггеровских текстах // Метафизические исследования : Язык ; Альманах Лаборатории Метафизических исследований при философском факультете Санкт-Петербургского унив-та. – СПб. : Алетейя, 1999. – Выпуск 11. – С. 86–96.

  33. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури : [монографія] / [Лук’янець В.С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В.]. – К., 2000. – 304 с.

  34. Феноменологія і філософський метод. Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. – К. : Тандем, 2000. – 228 с.

  35. Философия Мартина Хайдеггера и современность : [Анц В., Мотрошилова Н. В., Рорти Р., Херрман Фр.-В. фон и др.]. – М. : Наука, 1991. – 253 с.

  36. Хайдеггер М. Время и бытие : статьи и выступления ; [пер. с нем., составл., вступ. статья, комент. В. В. Бибихин]. – М. : Республика, 1993. – 447 с. – (Серия “Мыслители ХХ век”).

  37. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / ; [пер. с нем., послеслов. Е. В. Борисов]. – Томск : Водолей, 1998. – 384 с.

  38. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге : избранные статьи позднего периода творчества / [пер. с нем. под ред. А. Л. Доброхотова]. – М. : Высшая школа, 1991. – 192 с. – (Библиотека философа).

  39. Хайдеггер и восточная философия: поиски взаимодополнительности культур / [Е. А. Торчинов, М. Я. Корнеев и др.]. – СПБ. : Издательство СПб философского общества, 2001. – 324 с.

  40. Шпигельберг Г. Феноменологическое движение. Историческое введение / [пер. с англ. под ред. М. Лебедев, О. Никифоров]. – М. : Логос, 2002. – 680 с.

  41. Яусс Г.Р. Естетичний досвід і літературна герменевтика (фрагменти) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – С. 278–307.

  42. Carl Page Philosophical hermeneutics and its meaning for philosophy / Carl Page // Philosophy Today. – Summer, 1991. – Volume 35 : 2 – P. 127–136.

  43. Couzens Hoy David Heidegger and the hermeneutic turn / Couzens Hoy David // The Cambridge Companion to Heidegger. – Ed. C. Guignon : Cambridge University Press, 1993. – P. 170–195.

  44. Dostal Robert J. Philosophical Discourse and Ethics of Hermeneutics / Dostal Robert J. // Festivals of Interpretation. – Ed. Kathleen Wright. Albany : State University of New York, 1990. – P. 63–88.

  45. Hermeneutische Positionen. Schleiermacher. Dilthey. Heidegger. Gadamer. – Hg.v. Birus H. Göttingen, 1982. – 340 s.

  46. Szulakiewicz Marec Filozofia w Heidelbergu. Problem transcendentalizmu w heidelberskiej tradycji filozoficznej / Szulakiewicz Marec. – Rzeszów, 1995. – 228 c.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації