Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет icon

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет




Скачати 188.74 Kb.
НазваМіністерство освіти і науки України Львівський національний університет
Дата конвертації22.05.2013
Розмір188.74 Kb.
ТипРобоча програма


Міністерство освіти і науки України


Львівський національний університет

імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра філософії


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС


ЛЬВІВ 2009


Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університети імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




_________Феноменологія____________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки_____філософія_________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)____філософія_______________________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації______________філософія_______________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення_____філософський факультет______________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


2009– 2010


__Феноменологія___________________. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки _філософія________________, спеціальністю _____філософія___________. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади) - асистент кафедри філософії, к. філос. наук Пухта І. С.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Феноменологія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1

Галузь знань

філософія

(шифр, назва)

Нормативна



Модулів – 1

Напрям

філософія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

філософія

3-й



Курсова робота --

Семестр

Загальна кількість годин –18

1-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи студента – 0,5

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаврат


18 год.

год.

^ Практичні, семінарські

0 год.

год.

Лабораторні

0 год.

год.

^ Самостійна робота

6 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 3:1

для заочної форми навчання -


^ 2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Предметом спецкурсу є феноменологія як напрям сучасної філософії, спрямований на вивчення свідомості, заснований на початку ХХ століття Едмундом Гусерлем.

1.1 Місце дисципліни в навчальному процесі:

Спецкурс “Феноменологія” читається на підставі знайомства студентів з курсами історії філософії, логіки, метафізики, онтології та становить собою базу для подальшого вивчення філософських курсів, зокрема, спецкурсу “Герменевтика”.

1. 2. Мета викладання дисципліни:

– знайомство студентів з головними ідеями феноменології Е. Гусерля та її різновидів;

  • формування уявлення про феноменологічну природу свідомості;

  • формування навиків феноменологічного аналізу різного роду культурних явищ.

Завдання вивчення дисципліни:

– засвоєння студентами теоретичних положень феноменології Е. Гусерля;

  • орієнтація в різновидах феноменології;

– читання та аналіз текстів, які відображають ключові ідеї феноменології;

– формування уявлення про місце і роль феноменології для гуманітарного знання та філософії в цілому;

Студент повинен знати:

– основні етапи розвитку феноменологічного вчення Е. Гусерля;

– основні феноменологічні поняття;

– зв’язок феноменології з іншими ключовими напрямами філософії ХХ століття.

Студент повинен вміти:

– читати і аналізувати тексти з феноменології;

– здійснювати феноменологічний аналіз різного роду культурних явищ.



  1. ^ СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ:


Всього годин – 18, з них лекційні – 18, семінарські – 0, самостійна робота – 6 год.

Форма контролю – залік в усній формі.

Назви тем Кількість годин

1. Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей – 4 год.

2. Головні поняття трансцендентальної феноменології – 4 год.

3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу – 2 год.

4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології – 2 год.

5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу – 2 год.

6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії ХХ століття – 4 год.


^ 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ


Оскільки в даному спецкурсі не передбачені практичні заняття, критерієм оцінювання знань студентів є тестування, оцінка реферату чи есе та залік в кінці семестру, який проводиться в усній формі. Тест складається з 15 запитань, кожне з яких оцінюється в 3 бали. Також студенти пишуть письмову роботу у формі есе або реферату, який оцінюється в 5 балів. Студент отримує допуск до складання заліку, якщо в сумі він набирає від 40 до 50 балів. Решта балів студент може набрати на заліку, який передбачає усну відповідь на два поставлені запитання, кожна з яких оцінюється в 20 балів, та презентації виконаної самостійної роботи (10 балів).

91-100 балів – “5”; А.

81-90 балів – “4”; В.

71–80 балів – “4”; С.

61-70 балів – “3”; D.

51-60 балів – “3”; E.

40-50 балів – отримує допуск до здачі заліку.

Менше 40 балів – складає залік за талоном №2.

Менше 20 балів – складає залік за талоном “К”.


^ 5. ПРОГАРМА СПЕЦКУРСУ “ФЕНОМЕНОЛОГІЯ”


Тема 1. Теоретичні витоки феноменології та зародження феноменологічних ідей (4 год.)

Предмет феноменології. Зародження феноменології та її розвиток у працях учнів і послідовників Е. Гусерля. Місце феноменології у сучасній філософії. Зв’язок феноменології та інших гуманітарних дисциплін.

Періодизація творчості Гусерля. Вплив ідей інтенційної психології Ф. Брентано на творчість Е. Гусерля. Критика психологізму в І томі “Логічних досліджень”. Формування першого варіанту феноменології як дескриптивної науки в ІІ томі “Логічних досліджень”.

Критика натуралізму та історицизму як форм релятивізму у праці “Філософія як строга наука”. Програма розбудови феноменологічної філософії.


План.


  1. Предмет феноменології.

  2. Місце феноменології у сучасній філософії.

  3. Вплив Ф. Брентано на творчість Е. Гусерля.

  4. Критика Гусерлем натуралізму, психологізму, історицизму.




  1. Гуссерль Э. Философия как строгая наука // Гуссерль Эдмунд. Избранные работы / Сост. В.А. Куренной. М. : Издаетльский дом “Территория будущего”, 2005. – C. 185 – 220.

  2. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – (Сучасна гуманітарна бібліотека). – С. 11–26.

  3. Кебуладзе В. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – C. 8–30.

  4. Шпигельберт Г. Феноменологическое движение. Историческое введение. – М. : Логос, 2002. – С. 89–104.

  5. Феноменологія: рецепція в Східній Європі : Щорічник 2000 / Українське феноменологічне товариство при Українському філософському фонді : [відп. ред. А. Л. Богачов]. – К. : Тандем, 2001. – 242 с.



Тема 2. Головні поняття трансцендентальної феноменології (4 год.)

Поняття феномену у феноменології. Відмінність феноменологічного розуміння феномену від класичної концепції феномену. Співвідношення понять “феномен”, “факт”, “сутність”.

Поняття природної настанови. Головні елементи світу природної настанови. Виключення природної настанови.

Поняття феноменологічної редукції, передумови її виникнення. Зв’язок понять “редукція”, “еpoche”, “залучення в дужки”. Структура редукційної діяльності: “залучення в дужки” природного об’єктивного світу; “залучення в дужки” індивідуальних предметностей; виключення чистого Ego; виключення трансценденції Бога. Ейдетична та трансцендентальна редукції.

Інтенційність як фундаментальна характеристика свідомості. Поняття інтенційності у Середньовіччі та психології Брентано. Поняття “ноема”, “ноеза”, “смисл”, “ноематичне ядро”.


План.

  1. Поняття «феномену» у феноменології.

  2. Природна та феноменологічна настанова.

  3. Феноменологічна редукція.

  4. Ейдетична редукція.

  5. Інтенційність як хараткеристика свідомості.

  6. Поняття «ноема», «ноеза», «ноематичне ядро».




  1. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – Т. І – С. 183-187; 194-216.

  2. Гуссерль Э. Феноменология. Статья в Британской энциклопедии / [пер, предисл, примеч. В.И. Молчанова] – Логос, 1991. – № 1. – С. 12–21.

  3. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля: Лекции 1967 г. в Осло. (пер. с норвежск Денежкин А., Куренной В.). – М.: Дом интеллект. книги, 1999. – С. 141–205.

  4. Федорика Д. Інтенціональність і самосвідомість / Федорика Д. ; [пер. з англ. Т. Добко] // Досвід людської особи: нариси з філософської антропології. – Львів : Свічадо, 2000. – C. 67–122. – (Антологія персоналістсичної думки).

  5. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / [пер. с нем., послеслов. Е. В. Борисов]. – Томск : Водолей, 1998. – С. 30–86.

  6. Sokolovski R. Introduction to Phenomenology / Cambridge de University press, 2000. – S. 8–41.



Тема 3. Феноменологічна концепція внутрішньої свідомості часу (2 год.)

Особливості феноменологічної концепції часу у праці “Феноменологія внутрішньої свідомості часу”. Темпоральна структура сприйняття: ретенція і протенція. Ретенція та репродукція. Рівні конституювання часу. Квазі-темпоральний характер потоку свідомості. Поняття “горизонту”.


План.

  1. Поняття «внутрішньої свідомості часу».

  2. Темпоральна структура сприйняття: ретенція та протенція.

  3. Рівні конституювання часу.

  4. Поняття «горизонту» свідомості.




  1. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени. Собр. соч. – Т.1. – М.: Гнозис, 1994. – 162 с.

  2. Молчанов В. И.  Время и сознание. Критика феноменологической философии: Моногр. – М.: Высш. шк., 1998 – 144 с.

  3. Очерки феноменологической философии : Учеб. пособие / Под. ред. Я.А. Слинина, Б.В. Маркова. СПБ. : Изд-во С.-Петербургского университета, 1997. – С. 133–163.

  4. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.

  5. Sokolovski R. Introduction to Phenomenology / Cambridge de University press, 2000. – S. 130–146.



Тема 4. Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології (2 год.)

Проблема подолання соліпсизму у праці “Картезіанські медитації” та наближення до інтерсуб’єктивної проблематики.

Поняття трансцендентальної інтерсуб’єктивності як спільної основи досвіду різних суб’єктів. Поняття аппрезентації та парування. Рівні інтермонадної єдності. Тлумачення інтерсуб’єктивності у Ж.-П. Сартра та А. Шюца. Феноменологічна концепція інтерсуб’єктивності у вченні Е. Левінаса.


План.

    1. Роль V «Картезіанських медитацій» у подоланні проблеми соліпсизму у феноменології.

    2. Поняття трансцендентальної інтерсуб’єктивності.

    3. Аппрезентація та парування та їх роль у конституюванні Іншого.

    4. Рівні інтермонданої єдності.




  1. Гуссерль Э.. Картезианские размышления. – СПб : Наука ; Ювента, 1998. – 320 с.

  2. Кебуладзе В. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – C. 75–93.

  3. Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – С. 244–287.

  4. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.

  5. Очерки феноменологической философии : Учеб. пособие / Под. ред. Я.А. Слинина, Б.В. Маркова. СПБ. : Изд-во С.-Петербургского университета, 1997. – С. 113–133.



Тема 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу (2 год.)

Місце праці “Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія” у творчості Е. Гусерля. Аналіз причин кризи європейської науки. Критика наївного об’єктивізму (фізикалізму) науки. “Життєсвіт” (Lebenswelt) як конкретно-історична основа інтерсуб’єктивного досвіду людини та нетематизований горизонт сприйняття. Переорієнтація програми феноменологічних досліджень в бік історизму. Перша історична “зустріч” феноменології Е. Гусерля та герменевтики В. Дильтая.


План.


  1. Причини кризи європейських наук. Критика об’єктивізму науки.

  2. Поняття «життєсвіт» як конкретно-історичної основи досвіду людини.

  3. Вплив концепції «життєсвіту» Е. Гусерля на творчість В. Дильтая.




  1. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. – СПб: Владимир Даль, 2004. – 399 с.

  2. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  3. Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 372 с.

  4. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – С. 32–37.

  5. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск : Водолей, 1999. – С. 67–94.

  6. Sokolovski R. Introduction to Phenomenology / Cambridge de University press, 2000. – S. 198–226.



Тема 6. Розвиток феноменологічних ідей у філософії ХХ століття – (4 год.)

Вплив феноменології на розвиток філософських концепцій ХХ століття. Екзистенціальна феноменологія Ж.-П. Сартра. Аксіологія М. Шелера. Феноменологічна концепція тілесності М. Мерло-Понті. Феноменологічна соціологія А. Шюца. Етика Іншого Е. Левінаса. Вплив феноменології на розвиток філософської герменевтики: В. Дильтай, М. Гайдеґер.

Застосування феноменологічної методології у різних регіонах наук: психіатрія, психоаналіз, педагогіка, право та суспільні науки, природничі науки, лінгвістична науки, естетика, теорія літератури та мистецтва, релігієзнавство та теологія.

План.

  1. Феноменологія Ж.-П. Сартра.

  2. Феноменологічна соціологія А. Шюца.

  3. Феноменологія тілесності М. Мерло-Понті.

  4. Застосування феноменологічної методології в науках.




  1. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. –С.38–74.

  2. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  3. Моріс Мерло-Понті Видиме й невидиме з робочими нотатками / [пер. з фр. Є. Марківа; упоряд. К. Лефор]. – Київ: Вид. Дім. “Вид. дім “КМ Академія”, 2003 – С. 10–50.

  4. Сартр Ж.–П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Основи, 2001. – С. 432–504.

  5. Феноменологія і філософський метод. Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. – К. : Тандем, 2000. – 228 с.

  6. Феноменологія: рецепція в Східній Європі : Щорічник 2000 / Українське феноменологічне товариство при Українському філософському фонді : [відп. ред. А. Л. Богачов]. – К. : Тандем, 2001. – 242 с.

  7. Шпигельберт Г. Феноменологическое движение. Историческое введение. – М.: Логос, 2002. – С. 469–580.


^ 6. САМОСТІЙНА РОБОТА:

Метою самостійної роботи є засвоєння студентами головних ідей феноменологічної філософії через знайомство з працями Е. Гусерля. Оскільки даний курс складається тільки з теоретичної частини, то на самостійну роботу студентам виносяться уривків з творів Е. Гусерля, відповідно до тем, запропонованих у програмі.

  1. До теми 2. “Головні поняття трансцендентальної феноменології”: Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – Т. І – С. 183–187; 194–216. – (2 год.)

  2. До теми 4. “Концепція інтерсуб’єктивності у трансцендентальній феноменології”: Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб : Наука ; Ювента, 1998. – С. 182–283. – (2 год.)

  3. До теми 5. Поняття “життєсвіту” як культурно-історичної передумови пізнавального відношення людини до світу: Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. – СПб: Владимир Даль, 2004. – С. 17–33, 187–210, 350–358. – (2 год.)



^ 7. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ НА МОДУЛЬ:


1. Пронумеруйте в правильному порядку праці Г. Гусерля від більш ранніх до пізніх:

“Феноменологія внутрішньої свідомості часу”;

“Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія”;

“Логічні дослідження”;

“Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії”.


2. У праці “Логічні дослідження” Гусерль критикує:

А) психологізм;

Б) натуралізм;

В) історицизм;


3. Головна теза “природної настанови”:

А) Світ має просторово-часовий вимір;

Б) Світ є;

В) Світ складається з природи, свідомості, інших людей.


4. Пронумеруйте в правильному порядку етапи феноменологічної редукції:

А) Виключення індивідуальних предметностей практичної діяльності та культури;

Б) Виключення природного об’єктивного досвіду;

В) Виключення чистого Ego;

Г) Виключення трансценденції Бога.


5. Головними характеристиками свідомості є:

А) Інтенційність та інтерсуб’єктивність;

Б) Інтенційність та темпоральність;

В) Ноетичність та ноематичність.


6. Поняття “інтенційності” Гусерль запозичив у:

А) Ф. Брентано;

Б) середньовічних схоластів:

В) І. Канта;

Г) Г.- В. Ф. Ґеґеля.


7. Що означає поняття “інтенційність свідомості” і яке його значення для феноменології?

8.З’єднайте лініями правильні визначення:

А) Ноеза первісне очікування чи випередження

Б) Ноема первісне утримання тут-точки

В) Ретенція те, на що спрямована свідомість

Г) Протенція спрямованість свідомості.

9. В чому полягає парадокс людської суб’єктивності (опишіть одним реченням).


10. Вкажіть, яке твердження є вірним:

А) Ейдетична редукція є синонімом поняття “епохе”;

Б) “Епохе” та “взяття в дужки” є притаманні тільки для ейдетичної редукції;

В) “Ейдетична редукція” означає взяття в дужки питання про існування зовнішнього світу;

Г) Ейдетична редукція слідує за феноменологічною редукцією.


11. Проблему конституювання суб’єктивності “Іншого” Гусерль розв’язує завдяки зверненню до поняття:

А) Парування;

Б) Аппрезентація;

В) Асоціація.


12. Опишіть темпоральну структуру сприйняття за Гусерлем.

13.Спільною основою життєвого досвіду людей є:

А) Інтерсуб’єктивність;

Б) Життєсвіт.


14. Головною причиною кризи європейських наук є:

А) Криза європейського “життєсвіту”;

Б) Криза концепції раціональності;

В) Криза концепції інтерсуб’єктивності.


15. Дайте визначення поняттям «життєсвіт» та «чиста свідомість».


^ 8. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:


  1. Поняття інтенційності у феноменології.

  2. Феноменологічна критика натуралізму, психологізму та історицизму.

  3. Природна та феноменологічна настанова у вченні Гусерля.

  4. Вчення Гусерля про внутрішню свідомість часу.

  5. Парадокс трансцендентальної суб’єктивності у феноменології Е. Гусерля.

  6. Концепція інтерсуб’єктивності у феноменології Гусерля.

  7. Криза європейських наук та забуття життєсвіту.

  8. Вплив феноменології на розвиток філософії ХХ століття.

  9. Феноменологія та неокантіанвство.

  10. Феноменологія тілесності М. Мерло-Понті.

  11. Вплив феноменології на аксіологію М. Шелера.

  12. Феноменологія як методологія соціального дослідження у концепції А. Шюца.

  13. Вплив феноменології на екзистенціалізм Ж.-П.Сартра.

  14. Вплив феноменології на герменевтику В. Дильтая.

  15. Феноменологія як методологія гуманітарного дослідження.



^ 9. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ:


1. Які етапи можна виділити у творчій еволюції Е. Гусерля?

2. В чому полягає зміст гасла Гусерля: “Назад до самих речей?”

3. За що Гусерль критикує такі явища, як психологізм, натуралізм, історицизм?

4. В чому полягає головне завдання феноменології за Гусерлем?

5. Якою є головна теза природної настанови?

6. Що таке феноменологічна настанова?

7. Який зміст понять “епохе”, “редукція”, “взяття в дужки” та який між ними зв'язок?

8. Що таке трансцендентальна редукція?

9. Які є етапи трансцендентальної редукції?

10. Що таке ейдетична редукція?

11. В чому полягає парадокс суб’єктивності у феноменологічному методі?

12. В чому суть інтенційності як головної характеристики свідомості?

13. Що таке інтенційний предмет?

14. Що означають поняття “ноеза”, “ноема”, “смисл”?

15. Що таке “ноематичне ядро”?

16. Якою є темпоральна структура сприйняття за Гусерлем?

17. Які є рівні конституювання часу?

18. Яким чином Гусерль обґрунтовує поняття “інтерсуб’єктивність”?

19. Що таке аппрезентація?

21. Що є причиною кризи європейських наук за Гусерлем?

22. Який зміст Гусерль вкладає в поняття “життєсвіт”?

23. На розвиток яких філософських концепцій ХХ століття вплинула феноменологія?

24. В чому особливості екзистенційної феноменології Ж.-П. Сартра?

25. Які головні риси феноменології тілесності М. Мерло-Понті?

25.Яким є вплив феноменології на етику М. Шелера?

26. В чому специфіка застосування феноменологічної методології до гуманітарних наук?


^ 10. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:


БАЗОВА:


  1. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – Т. І – 336 с.

  2. Гуссерль Эдмунд. Избранные работы / Сост. В.А. Куренной. М. : Издаетльский дом “Территория будущего”, 2005. – 464 с.

  3. Гуссерль Э. Логические исследования. Часть І. Пролегомены к чистой логике. – К. : Вентури, 1995. – 256 с.

  4. Гуссерль Э. Картезианские размышления. – СПб : Наука ; Ювента, 1998. – 320 с.

  5. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. – СПб : Владимир Даль , 2004. – 399 с.

  6. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени. Собр. соч. – Т. 1. – М. : Гнозис, 1994. – 162 с.

  7. Гуссерль Э. Феноменология. Статья в Британской энциклопедии. [пер, предисл, примеч. В.И. Молчанова] – Логос, 1991. – № 1. – С. 12 – 21.


ДОПОМІЖНА:


  1. Богачов А. Філософська герменевтика. – К. : Курс, 2006. – С. 90 –106.

  2. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).

  3. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля: Лекции 1967 г. в Осло. (пер. с норвежок. Денежкин А., Куренной В.) – М . : Дом интеллект. книги, 1999. – 224 с.

  4. Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн. : ЕГУ, 2001. – 304 с.

  5. Кебуладзе В. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с.

  6. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с.

  7. Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 372 с.

  8. Молчанов В. И.  Время и сознание. Критика феноменологической философии: Моногр. – М. : Высш. шк., 1998. – 144 с.

  9. Моріс Мерло-Понті Видиме й невидиме з робочими нотатками / [пер. з фр. Є. Марківа; упоряд. К. Лефор]. – Київ: Вид. Дім. “Вид. дім “КМ Академія”, 2003 – 265 с.

  10. Очерки феноменологической философии : Учеб. пособие / Под. ред. Я. А. Слинина, Б. В. Маркова. – СПБ. : Изд-во С. -Петербургского университета, 1997. – 224 с.

  11. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.

  12. Причепій Е. М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – Київ : Наукова думка, 1971. – 103 с.

  13. Сартр Ж.–П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Основи, 2001. – 854 с.

  14. Хайдеггер М. Пролегомены к истории понятия времени / ; [пер. с нем., послеслов. Е. В. Борисов]. – Томск : Водолей, 1998. – 384 с.

  15. Федорика Д. Інтенціональність і самосвідомість / Федорика Д. ; [пер. з англ. Т. Добко] // Досвід людської особи: нариси з філософської антропології. – Львів : Свічадо, 2000. – C. 67–122. – (Антологія персоналістсичної думки).

  16. Феноменологія і філософський метод. Щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. – К. : Тандем, 2000. – 228 с.

  17. Феноменологія: рецепція в Східній Європі : Щорічник 2000 / Українське феноменологічне товариство при Українському філософському фонді : [відп. ред. А. Л. Богачов]. – К. : Тандем, 2001. – 242 с.

  18. Шпигельберт Г. Феноменологическое движение. Историческое введение. – М. : Логос, 2002. – 680 с.

  19. Dostal Robert J. Time and Phenomenology in Husserl and Heidegger / Dostal R. J. // The Cambridge Companion to Heidegger. – Ed. C. Guignon. : Cambridge University Press, 1993. – P. 141–170.

  20. Ricoeur P. Phenomenology and Hermeneutics / Ricoeur P. ; [еd. and trans. John B. Thompson] // Hermeneutics and the Human Sciences. – Cambridge, 1988. – P. 101–128.

  21. Sokolovski R. Introduction to Phenomenology / Cambridge de University press, 2000. – 238 S.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації