Поиск по базе сайта:
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 030104 політологія, для спеціальності політологія. 2011 р. 16 с icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 030104 політологія, для спеціальності політологія. 2011 р. 16 с




НазваРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 030104 політологія, для спеціальності політологія. 2011 р. 16 с
Сторінка1/5
Дата конвертації22.05.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________2011 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Філософія


Галузь знань 0301 – соціально-політичні науки


Напрям підготовки 6.030104 - політологія


Філософський факультет


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.030104 — політологія, для спеціальності політологія. 2011 р. 16 с.


Розробник:^ Джунь Валерій Володимирови, доцент, кандидат філософських наук


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 14 від “24” червня 2011 р.


Завідувач кафедри філософії


_______________________ (Карась А.Ф.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“25” червня 2011 р.


Схвалено Вченою радою філософського факультету за напрямом 0301 – філософія

Протокол № 137/7 від “30” червня 2011 р.


“01” липня 2011 р. Голова _______________( Мельник В.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


© Валерій Джунь, 2011

© Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2011

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 3

Галузь знань: 0301 – соціально-політичні науки

Нормативна


Модулів – 2

Напрям:

6.030104 – політологія

^ Рік підготовки

Змістових модулів – 2




1-й

-

Семестр

Загальна кількість годин -108

1-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

18 год.

0

^ Практичні, семінарські

36 год.

0

Самостійна робота

54 год.

0

ІНДЗ: тести

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 3:3


  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: дати сту­ден­там цілісне уявлення про специфіку філософського знання, особ­­­ливості вирішення філософією проблем, які хвилювали і про­дов­жують хвилювати людство, розкрити творчу роль філосо­фії в сучасній куль­турі, обгрунтувати необхідність засвоєння філо­соф­ського знання.


Завдання: 1.допомогти студентам скласти чітке уяв­лення про філософію і її мову, засоби і методи, поняття і кате­горії, про історію філософської думки та її сучасні проблеми, що дозволить їм самим орієнтуватися у всьому цьому багатоманітні;.

2. освоєння студентами фі­лософ­ської україністики, аналіз національно-специфічної світо­глядної культу­ри України в контексті світового філософського процесу.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: знати основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх
тем програми; визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер
онтології, антропології,персоналізму,гносеології та епістемології, аксіології, філософії культури,орієнтуватися в першоджерелах, основній
сучасній філософській літературі і філософській україністиці.

вміти: поєднувати набуті знання як природничі так і гуманітарні в цілісний образ світу, застосовувати набувані знання для аналізу сучасних проблем і виформування власної позиції в їх вирішенні.

  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Філософія:предмет,онтологія,філософська антропологія,особа і суспільство.

Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура

Поняття світогляду. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу. Раціональні і нераціональні елементи світогляду.

Категоріальна структура світогляду. Почуття і ідеали. Надія як єдність знання і віри. Віра і переконання. Природа любові. Загальні функції світогляду.

Типологія світогляду. Повсякденний і теоретично осмислений світогляд. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука. Прояв історично сформованих типів світогляду в світогляді сучасної людини.

Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія. Християнство і його роль в формуванні українського національного світогляду. Філософія в системі національного світогляду. Роль філософії у процесі відродження української нації.

Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії. Історія української філософії у працях Д.Чижевського.

Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку. Специфіка філософського знання. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія. Функції філософії. Філософія і політологічні науки.

Тема 2 . Реальність і буття.

Метафізика - загальна теорія дійсності. Основні терміни онтології. Поняття буття. Буття як буття. Роль екзистенціальних суджень в обгрунтуванні буття як буття. Буття і небуття. Буття і річ. Речевість як змістова характеристика буття. Основні різновиди онтологій: монізм, дуалізм, плюралізм.

Спірітуалістичний (ідеалістичний) монізм. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля. Монадологія Ляйбніца. Суб'єктивізм Берклі і Юма. Феноме­на­лізм І.Канта. Фіхте і Шеллінг. Абсолютний ідеалізм Геґеля.

Матеріалістичний монізм. Погляди Демокріта. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм К.Маркса. Марксизм.

Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.

Реальність як буття. Філософія Томи Аквінського. Плюралізм буття в неото­мізмі. "Плюралістичний всесвіт" прагматизму. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше. Позитивізм і його різновиди. Аналітична школа. Онтологія як феноменологія людського буття. Феноменологія. Екзистенціалізм. Структуралізм. Герменевтика. Постмодерн і "прощання з метафізикою".

Структура буття. Вчення про субстанцію. Матерія і форма. Сутність та існування. Можливість і дійсність. Детермінізм і причиновість.

Просторово-часові характеристики буття. Субстанційна і реляційна, суб'єктивістська і культурологічна концепції простору і часу.

Філософське поняття руху. Рух і розвиток. Еволюція і революція. Прогрес і регрес. Культурні виміри прогресу.

Буття духовного. Ідеальне. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування. Структура свідомості. Самосвідомість. Свідомість і мова. Л.Вітгенштайн. Філософія мови О.Потебні. Людина в світі мови. Поняття дискурсу. Мовні ігри. Постструктуралізм.

Тема 3. Проблема людини у філософії

Людина як предмет філософського аналізу. Природа людини. Раціональний і нераціональні погляди на природу людини в історії філософії. Г.Сковорода про самопізнання людини та Преображення її "серця". М.Гоголь. "Філософія серця" П.Юркевича. Критика Юркевичем антропологічного матеріалізму.

Наукові погляди на природу людини. Антропологічні теорії. Еволюційна теорія Дарвіна і сучасна антропологія. Тейяр де Шарден. Хв.Вовк про антропологічні особливості українців. Соціологічні теорії. Маркс і Вебер. Психологічні теорії. Психоаналіз Фройда. Теорія архетипів К.Юнга. Історичний вимір психоаналізу у вченні Е.Фромма. Гуманістична психологія: В.Франкл. Обмеженість науки у вивченні людини.

Проблема сутності людини і її існування. Класична, некласична (модерна) і постмодерна філософія про сутність і існування людини. Марксизм. Філософська антропологія. Екзистенціалізм. Постструктуралізм.

Екзистенціальні і історичні дихотомії людини. Іманентність і трансцендентність людини. Фізична іманентність. Тілесність людини як фрагмент космосу. Біологічна іманентність. Екологія людського існування. Вчення В.Вернадського про ноосферу. Фізіологічна іманентність. Культурні виміри людських інстинктів. Суб'єктивність людини, "Я" як основа її трансцендентності. Горизонтальна і вертикальна трансцендентність. Часова трасцендентність. Воля і свобода як джерела трансценденції. Предметність трансцендентності. Аксіологічна трансцендентність.

Самоцінність людського життя. Скінченість людського буття як онтологічна основа визначення його сенсу. Сенс життя. Індивідуальний і суспільний сенс життя. Критерії сенсу життя. Проблема втрати сенсу життя. М.Шлемкевич про "загубленість" української людини. Пошук і творення сенсу життя. Збагачення сенсу життя. Реалізація сенсу життя.

Тема 4. Особа і суспільство. Філософія

Людина в суспільстві. Поняття особи і особистості. Особа у філософських кон­цепціях сучасності. Персоналізація суспільного буття. М.Шеллер. Етичний персоналізм І.Франка. Екзистенціалістська мужність бути: Л.Українка. Прикмети особи. Здатність до пізнання. Наявність волі. Здатність до любові. Суб'єкт­ність щодо права. Гідність. Повнота. Екзистенція особи, час, свобода: В.Шинкарук.

Свобода - сутність, прагнення і право особистості. Свобода вибору. Свобода автономії. Право на свободу. Постмодерн про "дискурс влади" і "владу дискурсу".


Змістовий модуль 2. Філософія: гносеологія, епістемологія, аксіологія, ілософія культури

Тема 1. Філософський аналіз пізнання.

Онтологія і гносеологія. Предмет гносеології і її методи. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Стихійне пізнання і його особливості. Здоровий глузд як основа теорії пізнання. Складники здорового глузду.

Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм. Наївний реалізм. Критичний реалізм. Суб'єктивний ідеалізм. Декарт, Берклі, Юм. Загроза соліпсизму. Феноменалізм. Об'єктивний ідеалізм. Марбурська школа: Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассірер.

Проблема походження або джерела пізнання: раціоналізм і сенсуалізм. Метафізичний раціоналізм Платона і Демокріта. Математичний раціоналізм Декарта, Гоббса, Спінози. Сенсуалізм Локка, Юма. Спроби подолання крайнощів раціоналізму і сенсуалізму: Ляйбніц. Позиція І.Канта.

Буття, охоплене людським пізнанням. Стихійне пізнання як онтологічне означення суб'єкта, атрибут його реального життя. Поняття досвіду. Визначальні характеристики досвіду. Ствердження існування предмету як знаково неопосередкований, вихідний акт пізнання. Зовнішнє і внутрішнє сприйняття. Зовнішнє сприйняття як презентація предмету у відчуттях. Внутрішнє сприйняття як презентація власного тіла. Інструментальна роль тіла у досвідові. Уявлення як репрезентація предмета в пізнанні. Пригадування і пам'ять. Пізнання в поняттях. Пізнання а судженнях. Судження як носій логічної істинності. Умовивід як форма опосередкованого пізнання. Роль інтуіції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: А.Бергсон.

Поняття пізнання. Види знання. Повсякденне знання і його особливості. Повсякденне знання і повсякденна мова. Повсякденне знання у відношенні до наукового і філософського знання.

Вихідні принципи раціональності людського пізнання. Принцип тотожності. Принцип несуперечності. Принцип рації буття. Принцип причиновості. Принцип доцільності.

Проблема істини а філософії. Поняття істини і фальші. Класична і некласичні теорії істини. Догматизм і скептицизм. Суб'єктивізм і релятивізм. Теорія кореспонденції істини. Теорія когеренції істини. Істина в прагматизмі. Критерії істини.

Тема 2. Наукове пізнання.

Гносеологія і епістемологія. Філософська рефлексія над наукою. Наука як спеціалізована форма пізнання. Прикмети наукової раціональності. Види наукової раціональності. Наука і позанаукове пізнання. Наука і філософія. Наука і релігія.

Філософія науки. А.Уайтхед і Б.Расел. Р.Карнап і Тарський. Г.Башляр. У.Квайн, І.Лакатош, С.Тулмін, К.Поппер. Київська школа філософії науки: П.Копнін, М.Попович, Б.Кримський. Роль парадигм в науці. Н'ютоно-картезі­ансь­ка парадигма. Парадигма некласичної науки. Т.Кун. Формування постнекласич­ної парадигми. П.Фейерабенд.

Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення. Мета емпіричного і теоретичного рівнів пізнання, їх взаємозумовленість.

Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу Багаторівневість методологічного знання. Загальна методологія наукового мислення. Наука і логіка. Загальні методи пізнання. Феноменологічний метод. Семіотичний і аксіоматичний методи. Індуктивний метод. Історичний метод. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу.

Засади наукового пізнання. Ідеали і норми досліджень.

Філософські і загальнонаукові принципи. Поняття "картини світу".

Форми наукового пізнання. Факт. Теоретична заанґажованість наукових фактів. Проблема. Гіпотеза Теорія і її прикмети. Види і структура наукових теорій.

Ідея як форма синтезу знання.

Соціологія науки. Наука як сфера суспільної діяльності. Наукові школи. Етос науки. Відповідальність вчених. Українська наука в контексті європейської науки. Мовознавчі науки і їх роль в житті суспільства.

Тема 3. Філософське вчення про вартощі.

Онтологія і аксіологія. Виникнення проблематики вартостей: Протагор. Об'єктивний характер вартостей. Платон і Арістотель. Вартість і людська особа: християнство. Теорія вартостей Брентано. Сучасні теорії вартостей. М.Шеллер. З.Віндельбанд. Г.Ріккерт. Н.Гартман. Постмодерн і вартощі.

Визначення вартостей. Вартість і оцінка. Структура вартостей. Вартості тілесні і духовні. Абсолютні і відносні вартості. Вартості позитивні і негативні. Свобода як умова буття вартостей. Проблема єрархії вартостей.

Праця як вартість. Отологічні і аксіологічні функції праці. Теорія "сродної праці" як самоствердження особи: Г.Сковорода. Службова роль праці стосовно інших вартостей.

Єдність гносеологічних і аксіологічних функцій істини. Істина як форма самосвідомості людини. Роль істини в мотивації діяльності людини. Істина як підстава інших вартостей. Автономність істини. Ставлення до істини як критерій ставлення до людини. Форми і способи приховування істини.

Добро як утвердження людського в людині. Проблема єрархії добра. Місце добра в структурі людських вартостей.

Краса як вартість. Об'єктивістські і суб'єктивістські концепції краси.

Едність істини, добра і краси як передумова вільного самовизначення особи.

Любов як діяльне прагнення вартостей. Засади любові. Види і форми любові. Приязнь. Щастя як органічний вияв екзистенції людини. Суб'єктивно-реляти­віст­ські концепції щастя: гедонізм. Об'єктивно-абсолютивістські концепції щастя: евдемонізм. Інтегрально-персоналістична концепція щастя.

Задоволення як критерій вартостей. Види задоволення.

Тема 4. Філософія культури.

Культура як здійснення вартостей. Натуралістичне розуміння культури. Просвітництво. Ґердер. Культура як духовна субстанція світу. Кант. Романтики. Геґель. Етнолого-історичні теорії культури. Тайлор. Фрезер. Етнолого-історичні теорії української культури. Куліш. Чубинський. Антонович. Т.Рильський. Огієнко. Аксіологічні теорії культури. Віндельбанд. Ріккерт. Структурно-функціональний аналіз культури. Б.Малиновський. Ігровий аналіз культури. Й.Гайзінга. Ортега-І-Гассет. Культура як знакова система. К.Леві-Стросс. М.Фуко. Ж.Лакан. Діалогічна концепція культури. М.Бахтін. Постмодерн. Р.Барт. У.Еко. Ж.Дерріда. Ж.Дельоз.

Проблема типології культури. Шпенглер. Тойнбі. Порівняльна типологія культури. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Є.Маланюк. Українська культура в контексті світової культури. Типологія української культури у відношенні до Заходу і Сходу. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання. Структура культури. Горизонтальна і вертикальна структури. Масова культура. Субкультура. Повнота культури. Повнота української культури.

Культура і цивілізація. І.Мірчук про критерії розрізнення і культури і цивілізації. Футурологічні концепції "суспільства культури". Ч.Рейч. О.Тоффлер.


^ СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ

ДІЙСНОСТІ
  1   2   3   4   5



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації