Поиск по базе сайта:
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 020301 Філософія icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 020301 Філософія




НазваРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 020301 Філософія
Сторінка1/4
Дата конвертації22.05.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20 __ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ДІАЛЕКИКА

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія 0301 – філософія

шифр галузі 0203

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності філософія 6.020301

(шифр і назва спеціальності)

Спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення філософський факультет___

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів - 2010


Діалектика

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.020301 - Філософія

2010 рік.- 18 с.


Розробник: професор, доктор філософських наук Лисий В.П.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 15 від. “17”травня 2010 р.


Завідувач кафедрою філософії


___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“18”травня 2010 р.


Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № 125/7 від. “15”вересня 2010 р.


“16”вересня 2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали


Ó Василь Лисий, 2010

Ó Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2010

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

«Діалектика»





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0203 – гуманітарні

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

0301 – філософія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

філософія 6.020301

2010-й




Курсова робота -

Семестр

Загальна кількість годин - 108

4-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 3

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр філософії

34 год.




^ Практичні, семінарські

34 год.




Лабораторні

год.



^ Самостійна робота

112 год.




ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 2:3



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета:

Сформувати у студентів розуміння того, що філософська діалектика є найбільш важливою формою теоретичного мислення. Показати діалектику як адекватний метод пояснення явищ (ідеальних та реальних), що розвиваються, всезагальних зв’язків універсуму та переходів від однієї галузі наукового дослідження до іншої. Скласти уявлення про діалектику як міждисциплінарне дослідження, в якому поєднуються знання з усіх галузей філософії, гуманітарних наук.

Завдання:

Залучити студентів до системного опанування, в першу чергу, гегелівської діалектики шляхом опрацювання класичних філософських праць, а також концепцій діалектики таких філософів сучасності, як Б. Кроче, А. Ліберт, Ж.-П. Сартр, Т. Адорно та інші.

Ознайомити студентів з головними філософськими проблемами у галузі діалектики. Проаналізувати основи та особливості діалектичного методу в контексті гуманітарного знання. Розглянути становлення діалектики на всіх етапах її розвитку у контексті світової філософської думки.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати:

Основні періоди розвитку діалектики, термінологічний матеріал, основні напрямки. Визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, логіки, науки, соціальної філософії, історії філософії, філософії культури, етики, естетикі техніки, релігієзнавства. Добре орієнтуватися в першоджерелах та основній сучасній філософській літературі.


Вміти:

Систематизувати та порівнювати традиції діалектичного методу.

Розкривати фундаментальні основи філософського та діалектичного методу як основи творчого мислення. Використовувати діалектику як метод дослідження не лише стосовно самої філософії, а й спеціальних галузей науки про природу, суспільство, духовне життя та людину. Синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття. Чітко, послідовно і несуперечливо формувати свої думки, дохідливе і переконливо робити висновки. Обґрунтовувати засобами логіки та конкретним матеріалом освоюваної спеціальності розв'язання практичних завдань. Чітко усвідомлювати, що естетично і морально розвинена людина несе елементи прекрасного і доброго в усі види своєї діяльності, роблячи її, таким чином, більш успішною. Застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття; формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.



  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Діалектика, її предмет та філософський статус.


Тема 1. Поняття діалектики та її предмет.

Місце діалектики в структурі філософського знання. Діалектика та типи філософського світогляду. Історична генеза діалектики та її форми: стихійна діалектика стародавніх і діалектика як “мистецтво сперечатися” – засіб досягнення істини; схоластична діалектика; діалектика як порожня словесна суперечка (для Декарта, Бекона і інших філософів Нового часу). Антиномічна діалектика Канта.

Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання.

Діалектика як позитивний метод пізнання (суб’єктивний у Фіхте, об’єктивний у Шеллінга і Геґеля). Діалектика як система суб’єкт – суб’єктних відношень і як діалог ( у вченні Фейєрбаха); матеріалістична діалектика марксизму. Трагічна діалектика А.Ліберта. діалектика екзистенціалізму; “неґативна діалектика” франкфуртської школи; діалектика “інтеґрального раціоналізму” Г.Башляра. Інваріанти змісту різних типів діалектики у сучасних філософських доктринах. Сучасні концепції діалектики.


Тема 3. Проблема всезагального у діалектиці.

... Поняття всезагального. Діалектика як суб’єктивне. Діалектика як об’єктивне. Емпірична і теоретична діалектика. Історія діалектики та її теорія. Логічний апарат діалектики. Категорії, рефлективні визначення, поняття та принципи діалектики. Поняття закону. Форми діалектичного процесу: перехід, рефлексія, розвиток. Буття, сутність, дійсність як сфери реалізації форм діалектичного процесу.

Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика.

Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.

Поняття переходу, взаємопереходу, становлення. Категорії якості, кількості, міри. Основні етапи їх формування. Поняття безмірного. Якісна і кількісна визначеність буття. Міра як єдність якості і кількості. Взаємоперехід кількості і якості та його умови. Якісна і кількісна нескінченність. Поняття неперервності, перервності та стрибка. Взаємоперехід кількості в якість як принцип пізнання і діяльності. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті категоріальних визначень буття.

Тема 5. Рефлексія як сутність.

Сутність як рефлексія. Поняття відображення. Природа універсальних рефлективних визначень сфери сутності. Внутрішня і зовнішня рефлексія. Види рефлексії. Визначеня рефлексії: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа. розум в контексті рефлексії.


Змістовий модуль 2 Діалектика як теорія і метод.

Тема 1. Способи розв’язання логічних суперечностей.

Формальна і діалектична суперечність. Реальна і логічна (пізнавальна) основа та спосіб розв’язання суперечностей. Боротьба протилежностей як філософська проблема. Поняття антагонізму. Чуттєве споглядання, розсудок і розум в контексті рефлексії.


Тема 2. Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина перша)

Поняття дійсності як єдності буття і сутності. Поняття зміни, руху. Рух і розвиток. Еволюція і еманація як моменти розвитку. Поняття метаморфози. Поняття як “стихія” розвитку. Логічна структура принципу розвитку.

Тема 3. Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина друга)

Заперечення та самозаперечення в діалектиці. Формальне та діалектичне заперечення. Принцип “зняття”. Розвиток як перехід в протилежність. Тотожність і відмінність ступенів розвитку. Зовнішні форми вияву розвитку: лінійна, кругова, тріадична, спіралевидна. Розсудок і розум в контексті поняття розвитку.

Тема 4. Діалектика як метод

Діалектика як теорія і метод. Структура діалектичного методу. Поняття системи філософського знання. Діалектичні принципи побудови системи філософського знання. Збіг початку і принципу системи. Сходження від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного – метод побудови філософії як теоретичної системи знання. Історичне і логічне. Співвідношення онтології і діалектики.

Тема 5. Діалектика і методи наукового пізнання.

Теорія пізнання, логіка і діалектика. Діалектичний метод як єдність теоретичного і практичного, пізнавального і перетворювального. Діалектика і методи наукового пізнання. Проблема застосування діалектики в науковій діяльності і практиці: передумови, умови, форми і межі.

Людина як суб’єкт і об’єкт діалектики. Гуманістичний потенціал діалектики. Діалектика і творчість. Діалектика і культура. Реформа філософіі – рух до діалектики.

Тема 6. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.

Діалектика та її альтернативи: еклектика, софістика, метафізика, релятивізм, доґматизм. Діалектика і формальна логіка. Розсудок, розум, діалектика. Діалектика і культура. Діалектика як діалог. Діалектика і творчість.


^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13




^ Змістовий модуль 1. Діалектика, її предмет та філософський статус

Тема 1. Поняття діалектики та її предмет





4

4




























Тема 2. Діалектика як позитивний метод пізнання





4

4




























Тема 3 Проблема всезагального у діалектиці




2

2




























Тема 4. Перехід як форма діалектики в бутті.





2

2




























Тема 5. Рефлексія як сутність.





2

2




























^ Разом – зм. модуль1




14

14







66



















^ Змістовий модуль 2. Діалектика як теорія і метод

Тема 1. Способи розв’язання логічних суперечностей




4

4




























Тема 2. Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина перша)




4

4




























Тема 3. Розвиток як форма діалектики в дійсності. (частина друга)





2

2




























Тема 4. Діалектика як метод




2

2




























Тема 5. Діалектика і методи наукового пізнання.




2

2




























Тема 6. Альтернативи діалектики: історія та сучасність.





4

4




























Разом – зм. модуль 2




20

20







66


















^

Усього годин


108

34

34







122




















^ 5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин



Діалектика як філософська наука і філософія

6



Логічний апарат діалектики

6



Інтелектуальні здатності осягнення діалектики

2



“Перехід” як форма діалектики в сфері буття

2



“Рефлексія” як форма діалектики в сфері сутності

4



“Розвиток” як форма діалектики в сфері дійсності

2



Діалектика як метод

6



Гуманістичний вимір діалектики

6

Разом

34




  1. ^ Самостійна робота

Загальна кількість годин на самостійну роботу складає 122 години. З них на підготовку до практичних занять відведено 60 годин. На підготовку до проведення 1 і 2 змістовного модуля 40 годин. На опрацювання додаткової літератури виділяється 22 години. Пропонована література додається.





з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

На переломе. Философские дискусии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М., 1990.

2

2

Діалектика без апології. – К., 1998. – С. 42-61

2

3

Босенко В.А. Общая теория развития. – К., 2001. – С. 6-21.

2

4

Диоген Лаертский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979. – С. 164-169, 174-176.

6

5

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 160-161, 374-376.

6

6

Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 276-308.

2

7

Диалектика. Познание. Наука. – М., 1988. – С. 226-234.

2




Разом

22




  1. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

    • Розкрийте зміст основних категорій діалектики.

    • Розкрийте зміст основних принципів діалектики.

    • Розкрийте зміст поняття пізнання.

    • Охарактеризуйте особливості категорії причина – наслідок; форми, переваги та недоліки чуттєвого пізнання.

    • Поясніть категорії об'єкт – форма; переваги та недоліки раціонально-логічного пізнання.

    • Поясніть необхідність існування та форми синтезувального рівня пізнання.

    • Охарактеризуйте пізнання як неперервний еволюційний процес.

    • Окресліть сучасне розуміння істини, порівняйте істину та правду.

    • Поясніть необхідність використання таких якісних характеристик знання як очевидність, достовірність, правильність..

    • Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.

    • Випишіть основні терміни, що характеризують провідні позиції у ставленні до пізнання, поясніть їх зміст.

    • Поясніть місце науки в системі духовної культури.

    • Окресліть проблему типів реальності і детермінізму в сучасній науці.

    • Світ як множинна і немножинна цілісність.

    • Поясніть евристичну цінність концепції доповнювальності.

    • Поясніть відносність протиставлення людини і природи, матеріального і ідеального.

    • Охарактеризуйте особливості динаміки наукового знання.

    • Поясніть зміну наукових парадигм.

    • Охарактерезуйте нові типи раціональності: взаємовідношення науки—філософії—релігії.

    • Спробуйте визначити наукове знання і форми його організації.

    • Розкрийте зміст методології науки і наукового методу.

    • Розкрийте зміст специфіки науки, її співвідношення з філософією і позанауковим знанням.

    • Охарактерезуйте методологічні регулятиви розвитку наукового пізнання.



^ 10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Діалектика” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться на 8 тижні II семестру.

2 модуль – на 16 тижні II семестру.


Зміст і форма викладу студентами своїх знань при різних видах контролю повинні відповідати наступним вимогам:

- відрізнятися науковою грамотністю;

- ясністю і чіткістю форми вираження думок;

- логічною послідовністю;

- науковою обгрунтованістю і достатньою стислістю.

Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу з діалектики є такими – знання проблематики, категоріального апарату і головних представників діалектичного методу. Уміння аналізувати основні поняття розділів курсу. Уміння сформулювати центральні проблеми і підходи до їх рішення в області онтології, гносеології, соціальної філософії, методології науки. Володіння навичками критичного мислення і побудови філософської аргументації.

Оцінювання знань студентів:

"Відмінно" – студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу.

"Добре" – студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу

"Задовільно" – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але що допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але що має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою.

"Незадовільно" - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, що не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.



  1. ^ Розподіл балів, що присвоюється студентам


Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів. Оцінювання відбувається за такими формами контролю як – поточний контроль, модульний контроль, іспит.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.


^ 12. Методичне забезпечення



  • Програма курсу (електронний варіант).

  • Плани семінарських занять (електронний варіант).

  • Питання до іспиту (електронний варіант).

  • Рейтингова оцінка знань студентів (електронний варіант).


^ 13. Рекомендована література


Базова


  1. Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 130 с.

  2. Філософія. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 22, 24-27.

  3. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. – С. 158-162, 272-274, 497, 498.

  4. Діалектика без апології. – К., 1998

  5. Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. Изд. доп. – М., 1984. – С. 188-206, 304-319.

  6. Ахлибинский Б.В., Храпенко Н.И. Теория качества в науке и практике: Методологический анализ. – Л., 1989. – 200 с.

  7. Босенко В.А. Диалектика как теория развития. – К., 1966. – С. 133-151.

  8. Босенко В.А. Общая теория развития. – К., 2001. – С. 160-182.

  9. Булатов М.А. Деятельность и структура философского знания. – К., 1976. – С. 79-88.


Допоміжна


Bertell Ollman «Dance of the Dialectic: Steps in Marx’s Method»

Абрамов М. А. Догмы и поиск (сто лет дискуссий о диалектике в английской философии).- М., 1994.-210 с.

Адорно Т. В. Негативная диалектика. Пер. с нем. — М.: Научный мир, 2003.-372 с.

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. — М., 1991. — 383 с.

Берти Э. Древнегреческая диалектика как выражение свободы мысли слова // Историко-философский ежегодник 1990. — М., 1991. — С. 321—344.

Богомолов А. С. Диалектический логос. Становление античной диалектики. — М., 1982. — 263 с.

Бурова И. Н. Парадоксы теории множеств и диалектика. М., 1976.- 176 с.

Гегель Г.В.Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 288-310.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – Наука логики. – С. 421-424.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1975. – Т. 2. – Философия природы. – С. 33-43.

Гулыга А., Ильенков Э. Конкретное // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т. 3. – С. 44-45.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. 2-е изд., доп. – М., 1984. – С. 216-317.

Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 18-202, 275-368.

История античной диалектики. М., 1972.

История диалектики ХУІ-ХУІІІ вв. М., 1974.

Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980. – 120 с.

Категория количества в науке. – К., 1994. – 230 с.

Конечное и бесконечное. – К., 1982. – 247 с.

Кумпф Ф., Оруджев З. Диалектическая логика: Основные принципы и проблемы. – М., 1979. – С. 99-149.

Кушаков Ю.В. Применение диалектики как проблема (К критике гегелевской методологии) // Материалистическая диалектика – методологическая основа развития науки. – К., 1983. – С. 29-58.

Лежебоков П.А. Диалектическое противоречие как закон познания. – М., 1981. – 175 с.

Лосев А. Мера // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1964. – Т.3. – С. 389-394.

Материалистическая диалектика: В 5-ти т. – М., 1981. – Т.1. – Объективная диалектика. – С. 266-296.

Н. С. Имянитов / Количество, качество и противоположности: вчера, сегодня, завтра // Философия и общество. — 2009. — № 1. — С. 44-64.

Н. С. Имянитов / Повторения при развитии // Философия и общество. — 2009. — № 3. — С. 78-101.

Огурцов А. Рефлексия // Философская энциклопедия: В. 5-и т. – М., 1967. – Т. 4. – С. 499-502.

Прерывное и непрерывное. – К., 1983. – 311 с.

Рузавин Г.И. Диалектика и современное научное мышление // Философские науки. – 1991. - №6.

Сковорода Г.С. Пізнай в собі людину. – Львів, 1995. – С.349-352.

Современные зарубежные концепции диалектики. – М., 1987. – С.11-81.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

Яновская С. Количество // Философская энциклопедия: В 5-ти т. – М., 1962. – Т.2. – С. 552-562.


14. Інформаційні ресурси


http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/kaf_fil.htm

http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Rassel/_MZ_Index.php

http://anthropology.ru/ru/texts/brodsky/ruseur_08.html

http://logic.ru/ru/node/622

http://www.philosophy.ru/library/vopros/59.html


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

  1   2   3   4



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації