Поиск по базе сайта:
Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2009 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2009 році» icon

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2009 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2009 році»




НазваМатеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2009 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2009 році»
Сторінка14/25
Дата конвертації02.02.2013
Розмір5.61 Mb.
ТипДокументи
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25
1. /nacional_dop_2010 .docМатеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2009 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2009 році»



5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу


5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі


Площа мисливських угідь області становить 1 млн. 752 тис. 988 га., з яких: польові угіддя – 1 млн. 047 тис.826 га., лісові – 657 тис 913 га. та водно-болотні – 47 тис.249 га. Веденням мисливського господарства займається 65 користувачів мисливських угідь, серед них:

  • 14 підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства, з них 1 державне мисливське господарство "Стир";

  • 15 районних та міських рад УТМР;

  • 10 районних та міських ТМІР "Лісівник";

  • 4 господарства військового товариства Західного регіону України;

  • 2 господарства фізкультурно-спортивного товариства "Динамо";

  • 20 мисливських господарств (5 окремих районних товариства та 15 приватної форми власності).

Загальна чисельність працівників, зайнятих у мисливському господарстві області станом на 01.01.2010 року, становила 379 чоловік, в тому числі 41 мисливствознавець. Відповідно до вимог ст.29 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" створено єгерську службу, штатна чисельність якої становить 217 єгерів. На одного єгеря в середньому припадає 8,1 тис. га мисливських угідь, що відповідає вимогам цього Закону. Крім того, контроль за веденням мисливського господарства в районах області здійснює 20 районних мисливствознавців, які входять в штат підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства та лісова охорона, яка налічує понад 1,5 тис. працівників.


Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у порівнянні з 2008 роком:

  • копитних у 2009 році в порівнянні з минулим роком збільшилось на 1105 голів, що становить 6,7 % при середніх нормах приросту 15-30%. В порівнянні з 2000 роком чисельність копитних зросла на 7тис. 242 голів, що відповідно становить 70 % за 10 років;

  • чисельність хутрових видів тварин у 2009 році в порівнянні з минулим роком збільшилось на 389 голів, що становить 0,4 % при середніх нормах приросту 10-20%. В порівнянні з 2000 роком чисельність хутрових зросла на 14 тис. 759 голів, що відповідно становить 22,3 % за 10 років;

  • чисельність пернатої дичини у 2009 році в порівнянні з минулим роком збільшилось на 863 голови, що становить 0,4 % при середніх нормах приросту 40-60%. В порівнянні з 2000 роком чисельність пернатої дичини зросла на 48 тис. 077 голів, що відповідно становить 27,8 % за 10 років;

Аналізуючи динаміку чисельності диких тварин потрібно відмітити, що за останні роки збільшення чисельності основних видів мисливських звірів та птахів є незначне, в порівнянні, як з минулим роком так із 2000 роком. Динаміка чисельності мисливських тварин наведена у таблиці.


Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)

Таблиця 5.15

Види мисливських тварин

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Копитні


10344

14602

15315

15986

16481

17586

Хутрові


66114

77680

78961

79022

80484

80873

Пернаті


172324

210602

200599

199698

219538

220401



Ведення мисливського господарства, охорона державного мисливського фонду та виявлення випадків порушення правил полювання користувачами мисливських угідь залишаються на низькому рівні, про, що свідчать результати перевірок та дані статистичної звітності. Посадовими особами мисливських господарств та природоохоронних органів в 2009 році виявлено 370 порушень правил полювання, з них: 131 працівниками державної лісової охорони; 86 - працівниками Держекоінспекції та громадськими інспекторами довкілля; решта - 153 протоколи складено штатними працівниками товариств, що в середньому становить 0,7 протоколи на 1-го єгеря за винятком окремих користувачів (Дрогобицька р/р УТМР – 28, Радехівський ТМіР – 15, ТМР "Крижень" - 11, ДП "Сколівський ЛГ" - 10, ДП МГ "Стир" – 9 ДП "Старосамбірський ЛГ" - 9), що складає 82 протоколи і відповідно становить 54%.

Не всіма користувачами забезпечується виконання спільних заходів щодо проведення рейдової роботи з правоохоронними та природоохоронними органами, спрямованої на охорону державного мисливського фонду, і як результат не складено жодного протоколу на порушників правил полювання працівниками мисливських господарств: ВАТ "Шляхбудсервіс", ПП МГ "Екобескид", ПП МГ "Динаміт", ГОМР "Фазан".

Не забезпечується користувачами 100% повернення мисливцями відстрілочних карток на право полювання, внаслідок чого мають місце недостовірні дані щодо обсягів використання об’єктів державного мисливського фонду, що спричиняє допущення неточностей звітних даних при складанні держстатзвітності.

Позитивним результатом роботи за останні рік є проведення мисливського упорядкування угідь усіма користувачами окрім тих яким надано мисливські угіддя в 2009 році (ТзОВ МГ "Вепр", ПП "Екобескид", ВАТ "Шляхбудсервіс", ПП "Біон"). Однак стан ведення мисливського господарства та виконання умов договору ведення мисливського господарства окремими користувачами потребують поліпшення.

Заходи, спрямовані на відтворення диких тварин користувачами мисливських угідь, зводяться переважно до заготівлі кормів та викладки їх для підгодівлі у зимовий період в лісових угіддях. У більшості польових угідь відсутні біотехнічні споруди (солонці, годівниці, шалашики, піднавіси) для зайців, куріпок, тобто в цих угіддях не проводиться їх підгодівля.

Проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин – одинадцять користувачів мисливських угідь займались вольєрним розведенням диких тварин. Всього у вольєрах утримується 8 благородних оленів та 109 кабанів. Протягом року із вольєрів в стан природної волі випущено 79 голів кабана.

Затрати на ведення мисливського господарства в цілому по області за 2009 рік становлять 7 495 495 грн. З них, на охорону і відтворення включаючи біотехнічні заходи витрачено 1млн. 996тис. 644грн. Витрати перевищують надходження, які становлять 2 млн. 577тис. 899грн. в 2,9 рази. Така тенденція спостерігається в громадських організаціях (Товариствах), де частина видатків погашається за рахунок членських внесків, в приватних господарствах ці збитки погашаються за рахунок власника або співвласників (акціонерів).

Переселенням, акліматизацією та реакліматизацією видів тварин занесених до Червоної книги України займаються два господарства: НПП «Сколівські Бескиди» та ДП МГ «Стир».

Виконання та реалізація Плану дій щодо збереження зубра в фауні України покладено на користувачів угідь де заплановано розселення зубра, зокрема на НПП «Сколівські Бескиди» та ДП МГ «Стир». З часу виконання Плану (2007р.) в ДП МГ «Стир» з ДП «Хмільницький лісгосп» Вінницької області завезено 8 голів зубра (4 голови в 2007 та 4 голови 2008 роках), які дали 3 голови потомства. Очікується ще завести 4 голови у 2009 році. На заходи з поліпшення кормової бази завезеним та існуючим в природі зубрам з фонду ОНПС в Львівській області 2008 році виділено кошти в сумі 50 тис.грн. На базі НПП «Сколівські Бескиди» створено інформаційно еколого-освітний центр з метою популяризації знань про популяцію бурого ведмедя та зубра в Карпатах. На ці заходи в 2008 році з фонду ОНПС в Львівській області виділено кошти в сумі 19,5 тис.грн.

Обсяги добування мисливських тварин ще раз підкреслюють завищення чисельності мисливських тварин при проведенні обліків, або непрофесійність штатних працівників господарства. Результатом цього є вкрай низька результативність полювань та обсяги добування тварин, що наводиться в таблиці.


Добування основних видів мисливських тварин

Таблиця 5.16

Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не викорис­тано ліцензій, шт.

Причини невикористання

2000

дані відсутні

2005

Олень бл.

21

25

13

6







Козуля

294

424

264

13







Кабан

229

396

183

22







Куниця

155

155

119

24







Тхір

35

35

30

1







Бобер

272

274

241

16







Ондатра

25

25

9

8







Білка

11

11

10

10




2006

Олень бл.

29

48

16

5







Козуля

324

428

289

7







Кабан

286

436

204

9







Куниця

180

180

129

18







Тхір

278

278

232

40







Бобер

38

38

30

2







Ондатра

27

27

19

3







Білка

31

31

20

11




2007

Олень бл.

32

52

26

4







Козуля

371

519

345

12







Кабан

348

502

312

31







Куниця

207

207

152

27







Тхір

63

63

35

14







Бобер

72

72

24

35







Ондатра

245

245

177

48







Білка

31

31

11

21




2008

Олень бл.

29

44

23

-







Козуля

427

544

404

-







Кабан

429

599

387

-







Куниця

173

173

141

-







Тхір

39

39

36

-







Бобер

70

70

36

-







Ондатра

194

194

170

-




2009

Олень бл.

31

53

22

-







Козуля

555

913

506

-







Кабан

592

742

489

-







Куниця

162

162

122

-







Тхір

47

-

-

47







Бобер

79

79

58

-







Ондатра

216

216

191

-





Для вирішення проблем у галузі оптимізації використання об’єктів державного мисливського фонду необхідно:

  • розвивати туризм і мисливство рахунок коштів з різних джерел (державні кошти, приватний капітал та кошти іноземних інвесторів);

  • суттєво підняти відповідальність правоохоронних органів та судів при розгляді справ з порушення правил полювання;

  • значно поліпшити роботу лісової охорони, єгерської служби з попередження та виявлення фактів браконьєрства, забезпечити надійну охорону державного мисливського фонду, вивільнивши її від невластивих їй функцій, а також шляхом підняття посадових окладів та розмірів страхування здоров’я і життя;

  • покращити матеріально-технічну базу установ та їх відділів на яких покладено охорону державного мисливського фонду;

  • підвищити рівень відповідальності за незаконне полювання та не допускати безкарності за ці правопорушення.


5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні


Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.96р. № 552 «Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів» у Львівській області промисловими ділянками водних об’єктів визначено басейн р.р. Дністер і Зах. Буг з водосховищем. У 2005-2006 роках промисловий вилов риби проводився у відповідності з розробленим Режимом (2003р.) і його Доповненням (25.11.05р.) на Добротвірському водосховищі площею 720 га риболовецькими бригадами Добротвірської ТЕС. При річних обсягах вилову риби: – 25,5т. у 2005р., виловлено – 2,8 т., у 2006р. 34,1 т. виловлено в січні - березні – 0,08 т. В зв’язку з порушенням режиму рибальства, а саме: через не проведення необхідних меліоративних робіт, і зариблення Добротвірського водосховища, дозвіл на вилов риби в літній – осінній період Західним Державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів Добротвірській ТЕС не видавався. У 2007 році промисловий вилов риби на цьому водосховищі проводився ПП Хаником. При квотах 28,3т. виловлено – 5,8 т.


Динаміка вилову риби

Таблиця 5.17

Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2

3

4

2000

інформація відсутня

2006

Водосховище Добротвірської ТЕС

34,1

0,08

2007

Водосховище Добротвірської ТЕС

28,3

5,8

2008

Водосховище Добротвірської ТЕС

36,7

11,84

2009

Водосховище Добротвірської ТЕС

18,9

12,1


5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України


З ініціативи Держуправління Львівською обласною радою прийнято рішення від 13.06.2007р. № 342 «Про заходи щодо охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, що підлягають особливі охороні на території Львівської області». Цим рішенням затверджено Список тварин занесених до Червоної Книги України, які поширені на території Львівської області та підлягають особливі охороні, також затверджено перелік регіонально рідкісних видів тварин, що не занесені до Червоної Книги України і потребують охорони в межах Львівської області.

Одним із пріоритетних завдань Держуправління є збереження біорізноманіття.

На території області реалізуються заходи Програм щодо збереження та відтворення бурого ведмедя, зубра та глухаря в Львівській області. Поставлено завдання щодо розробок регіональної Програми збереження та відтворення глухаря НПП «Сколівські Бескиди».


Охорона та відтворення тваринного світу

Таблиця 5.18



Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Львівська область

136 видів, загальна кількість особин не встановлена

--

--


Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.19

Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

2006

2007

2008

2009

Зубр

16

16

27

37

Бурий ведмідь

53

53

56

59

Рись

62

66

66

67

Дикий кіт

29

29

30

35

Глухар

34

39

47

44

Лось

69

68

62

59


5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними


На виконання ветеринарно-санітарних вимог користувачами мисливських угідь спільно з працівниками Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за звітний період відібрано та надіслано до лабораторії ветеринарної медицини 590 проби пат матеріалу, з них:

1. Дикої перелітної та синантропної птиці з метою проведення досліджень на хворобу Нюкасла і високо патогенний грип птиці.

- для дослідження на хворобу Нюкасла дикої та перелітної відібрано - 15 проб та синантропної птиці - 14 проб,

- для дослідження на високо патогенний грип птиці дикої та перелітної відібрано - 20 проб та синантропної - 12 проб.

Позитивно реагуючої птиці не виявлено.

2. Подано на дослідження на сказ – 496 патматеріалів, з них, 380 від лисиць, 103 від собак, 7 від куниць, 3 від вовків, 1 від єнотовидної собаки і 2 від хом’яка. В результаті проведених досліджень було виявлено 21 випадках захворювання, з них:

- 9 випадках захворювання на сказ у лисиць (3 випадки в Стрийському р-ні., по 2 випадки в Жидачівському та Жовківському р-ні, по 1 випадку в Дрогобицькому, Сокальському р-ні.);

- 1 випадок захворювання куниці (в Городоцькому р-ні);

- 1 випадок захворювання вовка (в Мостиському р-ні);

- 1 випадок захворювання єнотовидної собаки і (в Бродівському р-ні).

Інших 9 випадків виявлено від домашніх тварин (4 випадки Дрогобицькому, 2 в К.Бузькому, по 1 Жовківському, Жидачівському та Самбірському районах).

3. Подано проб крові від диких свиней:

- 33 проби на дослідження на хворобу Ауєскі;

- 33 проби на дослідження на Африканську чуму свиней;

- 33 проби на дослідження на Класичну чуму свиней.

За результатами досліджень виявлено 1 випадок хвороби Ауєскі в Жидачівському районі.


5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття


Хребетних тварин-вселенців на території області виявлено понад 440, з них до інвазійних видів належить 17-18, що становить майже 10%.

Таблиця 5.20




Загальна кількість видів

Інвазійні види, %

Риби

64

11-12

Земноводні

14

0

Плазуни

13

0

Птахи

281

1-5

Ссавці

70

9

Разом:

442

9-10

Найбільше видів-вселенців виявлено серед риб, оскільки майже всі ці види були інтродуковані для вирощування в риборозплідних ставах. Чисельність їх є стабільна і, переважно, підтримується завдяки штучному підтриманню популяції. Виключення становить лише один вид – головешка. Цей вид поширюється спонтанно, протягом останніх десятиліть заселивши практично всі водойми території області. Він становить певну загрозу для популяцій деяких аборигенних видів риб, поїдаючи їхню ікру і мальків.

Серед земноводних і плазунів вселенців на території області не виявлено.

Оскільки саме питання визначення «вид-вселенець» є не достатньо добре опрацьоване, зарахування птахів до цього статусу також є проблематичним.

Серед видів-вселенців з класу ссавців можна виділити дві групи: види вольєрного утримання і вільноживучі. До видів вольєрного утримання можна зарахувати лань (Dama dama).

З точки зору проблеми видів-вселенців, значного важливішими є вільноживучі види. З копитних до них належить плямистий олень (Cervus Nippon); з хижих - собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides, з гризунів - ондатра Ondatra zibethicus, пацюк сірий Rattus norvegicus.

Плямистий олень сьогодні зберігся в дуже незначній кількості, лише на території деяких мисливських господарств. На сьогоднішній день спостерігається схрещування самок з благородним оленем який витісняє підчас гону самців плямистого. Дане питання потребує наукових досліджень.

Єнотоподібний собака – широко розповсюджений хижак на території рівнинної частини області. Його чисельність оцінюється в близько 120 особин. Вид заселив місця з підвищеною зволоженістю: заболочені річкові долини, окраїни боліт, сирі луки, зарості очеретів на берегах водойм, розріджені листяні ліси, що характеризуються густим підліском. Це – типовий еврифаг; окрім різних частин рослин, плодів, комах, безхребетних, дрібних ссавців, рибу, він може споживати птахів (і їхні кладки і пташенят), у т.ч. й водоплавних, чим приносити певну шкоду мисливському господарству. Ондатра – гризун, інтродукований в середині ХХ ст. з Північної Америки. Після інтродукції та розселення ондатри відбувся потужний спалах її чисельності, після якого, відповідно, спад. Сьогодні стан популяції, ймовірно, певною мірою "нормалізувався" (враховуючи ємність середовища). Чисельність виду протягом останніх років залишається відносно стабільною. Ондатра залишається цінним хутровим звірком, рівень здобування якого значною мірою залежить від моди на його хутро.

Сірий пацюк – синантропний вид, крайній генераліст: стиль життя, спритність і потужний репродуктивний потенціал допомогли йому заселити практично весь світ. Він трапляється у різноманітних місцях, включаючи смітники, каналізацію, підвали – всюди, де можна знайти корм та укриття. Всеїдний вид, його кормовий спектр дуже широкий і включає безхребетних, жаб, дрібних ссавців, яйця, а також харчові продукти і відходи. Протягом тривалого часу людина старається контролювати (далеко не завжди успішно) чисельність сірого пацюка, оскільки він є серйозним шкідником і переносником небезпечних захворювань. Особини виду здатні розвивати резистентність до родентицидів та інших отрут, які є високотоксичними для багатьох інших ссавців.


5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду


Одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України Указом Президента України від 23.05.2005 р. №838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» визнано розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також її міжнародних зобов’язань.

Метод територіальної охорони природи слід вважати одним з провідних напрямків екологічної стратегії, як це є в цілому світі. Львівщина не є вийнятком в цьому широкомасштабному загальнодержавному процесі.

З 326 об'єктів природно-заповідного фонду Львівської області 9 є природоохоронними установами зі спеціальними адміністраціями. З них у підпорядкуванні:

  • Мінприроди України 1 (Яворівський НПП)

  • Держкомлісгоспу України – 1 (НПП “Сколівські Бескиди”)

  • Міносвіти України – 4 (природний заповідник “Розточчя”, 3 ботанічні сади)

  • Органів місцевого самоврядування – 4 (РЛП “Знесіння”, РЛП “Верхнє-Дністровські Бескиди”, “Надсянський”, “Равське Розточчя“).

Робота установ природно-заповідного фонду області зосереджена на проведенні наукових досліджень, реалізації програм зі збереження біорізноманіття, виконанні еколого-освітніх програм, проведенні еколого-освітніх заходів, організації та участі у науково-практичних конференціях, рекреаційній діяльності та роботі зі ЗМІ, підготовці публікацій. Всі установи співпрацюють з громадськими організаціями, іншими установами ПЗФ, навчальними закладами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Мережа територій та об”єктів природно-заповідного фонду характеризується значною різноманітністю форм, але домінуючими, на жаль, є дрібні по площі, нестійкі до антропогенного впливу з переважанням консервативних функцій категорії, такі як заказники, пам”ятки природи, заповідні урочища. Вони не можуть суттєво впливати на реалізацію в достатній мірі екологічних, соціальних та інформативних функцій.

Назрілою проблемою для Львівщини є збільшення площі заповідного фонду шляхом створення високорангових багатофункціональних заповідних територій типу національних природних парків, заповідників, регіональних ландшафтних парків, особливо зважаючи на значне ландшафтне різноманіття області, в межах якої налічується 9 природно-географічних районів. Ці форми заповідання досить розвинуті в сусідніх країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Чехії, Словаччині, де ступінь заповіданності (8-15%) наближений до середньоєвропейського рівня.



НПП «Сколівські Бескиди»





Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»





Регіональний ландшафтний парк « Надсянський»


Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення)

Таблиця 5.21

Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990

1995

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-




Природні заповідники

1

1

1

1

1

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5

2084,5




Національні природні парки

-

-

2

2

2

-

-

42762,6

42762,6

42762,6

-

-

5864

5864




Заказники

33

36

38

39

40

34306,6

45590,6

30341,3

30429,3

30725

-

-

-

-




Заповідні урочища

58

68

48

48

48

7289,4

10063,4

6502,3

6502,3

6502,3

-

-

-

-




Пам'ятки природи

243

244

178

165

165

2336,03

2466,03

2294,64

2358,34

2358,34

-

-

-

-




Ботанічні сади

2

2

3

3

3

41,2

41,2

42,7

42,7

42,7

-

-

-

-




Дендропарки

4

4

2

2

2

67,1

67,1

64,0

64,0

64,0

-

-

-

-




Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

61

61

59

59

59

896,42

896,42

879,12

879,12

879,12

-

-

-

-






На виконання Указу Президента від 01.12.2008 року №1129/2028 «Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів», у 2009 році Держупрвлінням виконано роботу зі створенням НПП «Північне Поділля» та розширення Яворівського НПП.

Рішенням Львівської обласної ради № 1126 від 22 грудня 2009 року прийнято рішення про створення національного природного парку «Памятка Пеняцька» (робоча назва «Північне Поділля»), площею більше 15 тис. га.

Відповідно до Указів Президента України від 01.12.2008 року № 1129/2008 “Про розширення мережі територіальних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів”, від 14.08.2009 року № 611/2009 “Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні” на території Львівської області передбачено розширення території Яворівського національного природного парку.

За поданням Держуправління головою Львівської облдержадміністрації видано розпорядження від 3 червня 2009 року №476/0/5-09 «Про затвердження заходів щодо розширення території Яворівського національного природного парку».

Протягом 2009 року та станом на сьогодні:

  • підготовлено наукове обґрунтування розширення території парку;

  • подано клопотання щодо розширення території Яворівського НПП за рахунок земель Магерівського і Старицького військових лісгоспів та Яворівського ДЛГП «Галсільліс», яке схвалене Мінприроди України;

  • підготовлено картосхему Яворівського НПП та територій, пропонованих під розширення;

  • отримано позитивний висновок Яворівського ДЛГП “Галсільліс” та обласного комунального лісогосподарського підприємства “Галсільліс” щодо входження 331 га земель лісового фонду зазначеного підприємствадо складу Яворівського НПП з вилученням та 338 га без вилучення;

  • видано розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 17.09.2009 року № 390 щодо погодження розширення території Яворівського НПП.

За результатами рішення колегії головою Львівської облдержадміністрації видано розпорядження віл 19.05.2009 року № 420/0/5-09 “Про врегулювання питання щодо винесення у натуру меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області”. Розпорядженням зобов’язано голів районних державних адміністрацій, голів міст обласного підпорядкування, лісогосподарські підприємства, головне управління земельних ресурсів у Львівській області, в межах повноважень, вжити вичерпних заходів щодо винесення меж в натуру і нанесення на картографічний матеріал територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області протягом 2009 року та внесення відповідних змін у форму 6-зем.

З метою розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, рішенням сесії Львівської обласної ради від 30 червня 2009 року №933 створено ландшафтний заказник місцевого значення «Климова Дебра» загальною площею 296 га.

Доопрацьовані матеріали (номінаційні форми) щодо створення української частини міжнародного укрїнсько-польського резервату біосфери “Розточчя”, створення якого передбачено Загальнодержавною програмою формування національної екомережі на 2000-2015 роки. Держуправління клопотало перед комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної ради України щодо підтримки у створенні міжнародного українсько-польського біосферного резервату “Розточчя”. ПЗ “Розточчя” та Яворівський НПП відвідав представник національного комітету МАБ ЮНЕСКО з метою ознайомлення з територіями, пропонованими для входження до резервату;

Держуправлінням ведеться робота зі створення у м. Львові ботанічної пам’ятки природи місцевого значення “Дендропарк Бенедикта Дибовського” орієнтовною площею 0,5 га. Це територія Львівського міського еколого-натуралістичного центру на якій зростає понад 110 видів та форм дерев і кущів. Держуправлінням зібрано всі необхідні матеріали і подано клопотання про прийняття рішення про створення цього об’єкту до Львівської міської ради. На даний час готується проект ухвали міської ради.

Підготовлено проекти створення створення 2-ох об’єктів у Карпатському регіоні – лісового заказника місцевого значення “Добромильський” площею 93,0 га та геологічної пам’ятки природи “Червона скеля” площею 1,7 га. Отримано позитивні висновки щодо їх створення від постійних землекористувачів – ДП “Старосамбірське лісомисливське господарство” та ДП “Сколівське лісове господарство”, погодження Сколівської та Старосамбірської райдержадміністрацій.

Держуправлінням підготовлено проекти рішень про створення та подано їх на розгляд обласної ради.

Нижче подано розподіл об’єктів природно-заповідного фонду за кількістю в межах Львівської області.



Рис. 5.1. Структура природно-заповідного фонду області станом 01.01.2009 р.


Таблиця 5.22

п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

1.

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

2.

Національні природні парки

2

42762,6

-

-

2

42762,6

3.

Дендрологічні парки

2

64,0

-

-

2

64,0

4.

Регіональні ландшафтні парки

-

-

4

47379,0

4

47379,0

5.

Заказники – всього, в т.ч.:

9

3303

31

27422,3

40

30725




ландшафтні

3

1866

11

12160,2

14

14026,2




лісові

1

109

10

10360,1

11

10469,1




ботанічні

2

208

4

42,6

6

250,6




загальнозоологічні

1

839

2

3724

3

4563




орнітологічні

-

-

2

836

2

836




іхтіологічні

-

-

-

-

-

-




гідрологічні

2

281

1

53,7

3

334,7




загальногеологічні

-

--

-

-

-

-

6.

Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:

2

592,8

163

1765,54

165

2358,34




комплексні

1

309,8

16

1280,8

17

1590,6




ботанічні

1

283

96

284,22

97

567,22




лісові

-

-

-

-

-

-




гідрологічні

-

-

9

4,72

9

4,72




джерела

-

-

24

6,87

24

6,87




зоологічні

-

-

-

-

-

-




геологічні

-

-

18

188,93

18

188,93

7.

Ботанічні сади

2

41,2

1

1,5

3

42,7

8.

Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва

6

115,3

53

763,82

59

879,12

9.

Заповідні урочища

-

-

48

6502,3

48

6502,3




РАЗОМ

27

46878,9

295

83538,46

322

130417,36


5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон


В області створена широка мережа рекреаційних закладів, а саме: 133 санаторно-курортних закладів, 82 заклади готельного господарства, близько 500 приватних садиб, які займаються сільським туризмом.

Лікувально-оздоровчі та відпочинкові центри:

м. Трускавець – курорт державного і міжнародного значення, понад 25 мінеральних джерел (найбільш відома мінеральна вода “Нафтуся”), інтенсивно застосовується озокеритолікування оскільки поруч (м.Борислав) знаходиться найбільша в Європі шахта з видобутку озокериту, 18 санаторіїв, 19 пансіонатів з лікуванням. На території курорту діє Спеціальна економічна зона “Курортополіс Трускавець” – єдина на Україні СЕЗ туристично-рекреаційного напрямку.

смт. Східниця – бальнеологічний курорт, налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. До послуг туристів та відпочиваючих - 5 пансіонатів, 2 бази відпочинку, лікарня. Варто зазначити що смт. Східниця потребує вагомого вкладення інвестицій, які сприятимуть швидкому розвитку туристичного та санаторно-курортного потенціалу.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації