Поиск по базе сайта:
Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2010 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2010 році» icon

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2010 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2010 році»




НазваМатеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2010 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2010 році»
Сторінка24/32
Дата конвертації02.02.2013
Розмір6.78 Mb.
ТипДокументи
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32
1. /НАЦ_ОНАЛЬНА ДОПОВ_ДЬ ЛЬВ_ВСЬКОф ОБЛАСТ_ за 2010 .docМатеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2010 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2010 році»

8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)

Таблиця 8.3.



з/п

Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

1

Утворилося

1,357

1,437

1,9923

2

Одержано від інших підприємств

0,634







3

у тому числі з інших країн

-

-

-

4

Використано

0,589

0,457




5

Знешкоджено (знищено)

0,539

0,680

0,7275

6

у тому числі спалено

0,013

0,012

0,0404

7

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

0,025

0,04

0,1264

8

Передано іншим підприємствам

2,158

1,272

1,0996

9

у тому числі іншим країнам

16,543

-

-

10

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

-

-

-

11

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

-

-

-

12

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

237,631

237,021

37,5489


Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів)

Таблиця 8.4.

з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га



Бродівський

56

35,05



Буський

2

4,0



Городоцький

12

7,7



Дрогобицький

32

24,4



Жидачівський

25

17,87



Жовківський

22

52,19



Золочівський

72

20,80



Кам’янка-Бузький

18

29,10



Миколаївський

21

24,82



Мостиський

26

12,9



Перемишлянський

53

19,14



Пустомитівський

8

9,75



Радехівский

2

1,3



Самбірський

65

58,75



Сколівський

2

4,61



Сокальський

42

48,29



Старосамбірський

44

20,25



Стрийський

13

9,97



Турківський

1

2,14



Яворівський

56

25,72




Усього

572

428,75





Львівське міське сміттєзвалище у с. Грибовичі, Жовківського району


Поводження з непридатними пестицидами

Таблиця 8.5.


з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т



Бродівський

14,97

14,97

-

29,51



Буський

-

-

-

19,66



Городоцький

-

-

-

10,8



Дрогобицький

-

-

-

57,93



Жидачівський

-

-

-

72,301



Жовківський

58,545

58,545

-

0



Золочівський

29,922

29,922

-

69,155



Кам’янка-Бузький

37,438

-

-

44,359



Миколаївський

-

-

-

10,625



Мостиський

-

-

-

0



Перемишлянський

-

-

-

41,182



Пустомитівський

14,814

14,814

-

44,435



Радехівский

24,08

24,08




36,0



Самбірський

-

-

-

-



Сколівський

-

-

-

5,5



Сокальський

-

-

-

6,508



Старосамбірський

-

-

-

9,6



Стрийський

-

-

-

20,5



Турківський

-

-

-

0



Яворівський

37,222

37,222

-

0



м. Львів

-

-

-

16,277




Усього

216,991

179,553

-

494,342

Протягом 2010 року з області було заплановано вивіз непридатних пестицидів в кількості 50 т. Джерелом фінансування робіт зі знешкодження цих пестицидів вбачалися кошти Євросоюзу в рамках проекту «Утилізація токсичних пестицидів на території Львівської області в басейнах транскордонних рік Сян та Західний Буг» Програми Добросусідства Польща-Білорусь-Україна Інтеррег ІІІ А/Тасіс ПКС та кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Однак кошти не виділялись.

В 2010р. на вивіз непридатних пестицидів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 1 млн. грн., проте кошти не були освоєні.

Протягом 2010 року вивезення пестицидів на знешкодження з Львівської області не здійснювалось.


8.3. Використання відходів як вторинної сировини


Динаміка використання відходів

Таблиця 8.6.



з/п

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

I-IV класів

2010

I-IV класів

1

Обсяги утворення відходів, т

5699,0

7735,0

174 543 756,14

172201426,6

2

Обсяги використання відходів, т

158640,0

139424,0

48185,1

397095


Основним переробниками відходів як вторсировина в області є ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» і ВАТ «Кохаванська паперова фабрика».


8.4. Транскордонні перевезення відходів


За період 2010 року не зафіксовано ввезення небезпечних відходів на територію Львівської області.

У 2010 році з Львівської області вивезення пестицидів на знешкодження не здійснювалось.

Водночас, залишається невирішеним питання екологічно безпечної утилізації та зберігання імпортованих впродовж 2002 – 2003 років ДП «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» відходів з Угорщини та виготовлених з них модифікаторів. Всього на території області зберігається 18,928 тис. тонн модифікатора та 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків.

Враховуючи відсутність технологій переробки зазначених речовин на території області та України, що є порушенням вимог Базельської конвенції, Держуправлінням спільно з Львівською облдержадміністрацією неодноразово інформувались Кабінет Міністрів України, Мінприроди України та Міністерство закордонних справ України щодо необхідності започаткування заінтересованими центральними органами виконавчої влади переговорного процесу з угорською стороною стосовно реімпорту відходів в Угорщину. Відповідні переговори велись, проте проблема залишається нерозв”язаною.


8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами


Відповідно до постанови КМУ від 03.081998р. №1218 Держуправлінням на 2011 рік видано 325 дозволи на розміщення відходів та погоджено стільки ж лімітів на утворення та розміщення відходів.


9. Екологічна безпека


9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки


Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи.

На території Львівської області налічується майже 2 тисячі населених пунктів, в яких щорічно утворюється приблизно 5 тис. м3 побутових відходів. Ці відходи практично без сортування (частково відділяється папір, поліетилен і незначна частина скляної тари) вивозяться на сміттєзвалища, яких у області є 53 міських і селищних та 519 сільських. Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво і роботу.

Слід відмітити, що наявні сміттєзвалища не виконують функцію природоохоронних споруд з екологічно безпечного захоронення побутових відходів. Відповідно ні одне сміттєзвалище не можна назвати «полігоном». Погіршення екологічної ситуації в місцях захоронення відходів пов’язано з забрудненням практично усіх природних ресурсів: атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод.

Окремою, надзвичайно складною екологічною і соціальною проблемою є питання функціонування Львівського міського сміттєзвалища, розташованого біля с. Грибовичі Жовківського району, на яке щороку вивозиться біля 1 млн. м3 побутових та невелика кількість мало небезпечних промислових відходів. Сміттєзвалище перевищило передбачені санітарними нормами терміни функціонування. Водночас, незважаючи на неодноразові вимоги нашого держуправління і облсанепідстанції, на даний час відсутнє альтернативне рішення щодо місця розміщення нового полігону для Львова.

На даний час ведуться роботи з будівництва підприємства промислової переробки побутових відходів потужністю до 100,0 тис. т. на рік для мм. Червонограда, Соснівки і смт. Гірник та розпочаті роботи по реконструкції полігону ТПВ Стрийсько-Дрогобицького регіону з подальшою метою побудови сміттєпереробного заводу для Стрийсько-Дрогобицького регіону.

Розв”язання проблеми безпечного поводження з ТПВ можливе через створення сучасних сміттєпереробних заводів, полігонів та спеціалізованих підприємств зі збору ТПВ.

Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 38,0 млн. тон гірничої породи) та ЗАТ «Львівсистеменерго (близько 77,0 млн. тон гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 10,2 млн. тон зололошлаку), накопичувачах Роздільського ДГХП "Сірка" (близько 4 млн. т фосфогіпсів), Стебницького ДГХП "Полімінерал (3826640,0тон шлами і хвости збагачувальної фабрики), в амбарах Львівського дослідному нафтомаслозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК «Галичина (понад 34,0 тис. т нафтошламів).


Поступово вирішується питання утилізації нафтошламів, розміщених на території НПК «Галичина». Щорічно підприємство передає на утилізацію близько 1000,0 тонн нафтошламу.

В області вирішені питання збору, знешкодження, видалення, транспортування та утилізації наступних промислових відходів:

  • відпрацьованих мінеральних олив;

  • нафтошламів;

  • макулатури;

  • поліетиленової плівки;

  • відпрацьованих люмінесцентних ламп;

  • відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів

  • відпрацьованих автомобільних шин


Залишається невирішеним питання екологічно безпечної утилізації та зберігання імпортованих ДП «Спецсервіс», ТзОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини відходів та виготовлених з них модифікаторів. На території області зберігається 18,928 тис. тон модифікатора та 1174 тон нейтралізованих гудронних залишків.


9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку


Найбільшим забруднювачем є вугільно-видобувна, вугільно-збагачувальна гірничо-хімічна галузі, та значна кількість сміттєзвалищ.





Назва підприємства

Показники



Добротвірська ТЕС, ВАТ Західенерго,

Накопичено 10002,0 тис. т. золошлаку




ЗАТ „Львівсистеменерго”

Накопичено 76251,9 тис. т. відходів вуглезбагачення та вуглевидобутку



ДП „Львіввугілля”

Накопичено 38121,1 тис. т. відходів вуглевидобутку



Нафтопереробний комплекс „Галичина”

Накопичено 34,0 тис. т нафтошламу



Львівське комунальне підприємство "Збиранка"

Накопичено 10987,9 тис. т ТПВ



Роздільське Державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка"

Накопичено 3800,0 тис. т фосфогіпсів



ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод"

Накопичено 200,0 тис. т кислих гудронів
Підприємства - найбільші забруднювачі довкілля Львівщини

Таблиця 9.1.


9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія


9.3.1. Радіаційне забруднення територій


Радіоекологічний стан Львівської області є безпечним. На території області немає територій з радіоактивними забрудненнями внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 14-17 мкР/год. На території області знаходиться 44 підприємства та освітні заклади і близько 70 медичних установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання, та 59 спеціалізованих підприємства з заготівлі та переробки металобрухту і 36 приймальних пунктів металобрухту, що мають ліцензії Мінпромполітики на операції з металобрухтом.


9.3.2. Радіоактивні відходи


На території області знаходиться державний міжобласний спецкомбінат ДК Укр ДО “Радон” МНС України, який відноситься до радіаційно-небезпечних об’єктів.

Радіаційний моніторинг навколо пункту зберігання радіоактивних відходів ДМСК ДК УкрДО “Радон” здійснюється службою цього підприємства. За результатами моніторингу перевищень граничнодопустимих показників забруднень не виявлено.

Державний радіологічний контроль за переміщенням вантажів і транспортних засобів через Державний кордон та за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку підприємствами, в тому числі тих, які здійснюють операції з металобрухтом, здійснюється підрозділами Державної екологічної інспекції в Львівській області. За 2010 рік радіоактивнозабруднених фрагментів металобрухту не виявлено.

За період 2010 року радіаційних аварій на території Львівської області не зафіксовано.

Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань радіаційної безпеки покладено на Держатомрегулювання України.


10. промисловість та її вплив на довкілля


10.1. Структура та обсяги промислового виробництва


У 2010р. відносно 2009р. випуск промислової продукції в області збільшився на 0,9%. Наростили виробництво підприємства переробної промисловості (на 5,1%), проте знизили обсяги підприємства з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (на 11,3%), добувної промисловості (на 5,5%).

Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2010 рік1

Таблиця 10.1.




20102

тис.грн.

у % до підсумку

Промисловість

25806963,1

100

Добувна промисловість

1200246,5

4,6

добування паливно-енергетичних корисних копалин

1128750,9

4,3

добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних

71495,6

0,3

Переробна промисловість, з неї

19679555,8

76,3

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

6822195,7

26,4

Легка промисловість

860186,9

3,3

текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

599830,3

2,3

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

260356,6

1,0

Оброблення деревини та виробництво виробів з

деревини, крім меблів

828664,6

3,2

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

1371218,1

5,3

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

1778158,4

6,9

Хімічна та нафтохімічна промисловість

1999306,2

7,8

хімічне виробництво

781115,6

3,1

виробництво гумових та пластмасових виробів

1218190,6

4,7

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

1085193,1

4,2

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

1131504,0

4,4

Машинобудування

3004713,1

11,7

виробництво машин та устаткування

694469,7

2,7

виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

1394114,8

5,4

виробництво транспортних засобів та устаткування

916128,6

3,6

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

4927160,8

19,1


1 Дані сформовано на підставі річної звітності по підприємствах (включаючи малі) та структурних підрозділах підприємств, які знаходяться на території регіону за однорідними продуктами, що за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться до відповідного виду економічної діяльності.

2 Дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду економічної діяльності у 2010 році


10.2. Вплив на довкілля

10.2.1. Гірничодобувна промисловість


Гірничодобувна промисловість у Львівській області представлена Червоноградським вуглевидобувним регіоном. На території цього регіону, внаслідок багаторічного видобутку вугілля, виникла низка проблем техногенно – екологічного характеру, оскільки супроводжувався винесенням на поверхню землі великої кількості вуглемістких порід та значним шахтним водовідливом, який в середньому досяг 6,5млн.м3 в рік. За за весь період експлуатації шахт розміщено на земній поверхні 200 млн. м3 шахтних вод з мінералізацією 6-8 і більше г/л. Геологічне середовище на дослідженій території представляє собою техногенно – природну систему з переважним впливом господарсько – промислової діяльності, в першу чергу, вуглевидобувної. Порушено гідрогеологічний режим підземної гідросфери, триває нагромадження териконів, відбувається процес просідання земної поверхні з наступним підтопленням, утворенням техногенного рельєфу (значна зміна поширення боліт та заболочених земель, зміна характеру гідро мережі, підтоплення орних земель, лісових масивів).

Головною з зазначених проблем є утворення відвалів гірської породи – териконів, різноманітних хвостосховищ, нагромадження котрих зумовлює наступні небезпечні техногенні зміни:

  • накопичення в териконах пухких і нестійких відходів гірської породи, що містять агресивні хімічні субстанції;

  • зміна балансу грунтових вод і виснаження водоносних горизонтів через порушення природної циркуляції;

  • втрата значних площ земельних ресурсів через підтоплення та їх забруднення;

  • забруднення атмосфери, грунтів та підземних вод, зокрема важкими металами;

  • штучне утворення нехарактерного мікроклімату.

Перегоріла частина в загальній кількості породи, видобутої за всі роки експлуатації гірничих підприємств, становить лише 25-30%, виникає загроза обвалів та зсувів, залишки вугілля у териконах самозагоряються і димлять, забруднюючи атмосферне повітря викидами сірчистого ангідриту. Також флотаційні та гравітаційні відходи є джерелами забруднення довкілля фенолами, нафтопродуктами, сульфатами, фосфатами.

З метою мінімізації негативного впливу на довкілля наслідків вуглевидобування на території Червоноградського гірничовидобувного регіону, відновлення та збереження природної еко-системи в районі гірничих виробіток на замовлення Держуправління в 2007 році розроблено «Комплексний проект екологічної реабілітації Сокальського району Львівської області», який скеровано у грудні 2008р. Сокальській райдержадміністрації з метою забезпечення його затвердження у встановленому згідно чинного законодавства порядку. Технологічно – інженерними рішеннями проекту передбачається вирішення техногенно – екологічних і еколого-геологічних проблем та сприяння відновленню природного ландшафту на території Львівсько - Волинського кам’яно – вугільного басейну. Основними проектними рішеннями передбачено:

  • захист сіл Вільшини та Межиріччя;

  • влаштування озер риборозведення та відпочинку;

  • пониження рівня грунтових вод;

  • засипка підтоплених територій;

  • впорядкування території с.Добрячин;

  • облаштування правобережної дамби р.Солокія;

  • рекультивація чаші колишнього водосховища на р.Західний Буг Сокальського заводу хімволокна в районі сіл Теляж та Ульвівок;

  • рекультивація староріччя в районі с.Добрячин;

  • пониження рівня дренажних вод;

  • реконструкція магістральних мереж шахтного відливу;

  • реконструкція магістральних мереж системи побутової каналізації шахт;

  • організація водопостачання с.Добрячин;

  • реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Сокаль;

  • реконструкція зовнішніх мереж газопостачання на підроблених територіях шляхом їх влаштування на опорах.

Сокальською райдержадміністрацією в цілому Проект погоджено із внесенням зауважень та пропозицій. Вартість робіт по зведеному кошторисному розрахунку Проекту становить 322328,486 тис. гри. в цінах 2008 року. Необхідне коригування їх вартості і включення в цільову державну програму.

До внесення Проекту в державну цільову програму необхідно провести його державну експертизу. Орієнтовна вартість експертизи, відповідно до нормативних видатків Держбуду України 99540 гри.

Сокальська райдержадміністрація зверталась з проханням щодо сприяння у виділенні коштів на експертизу проекту за рахунок цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Проте фінансування експертизи Проекту за рахунок природоохоронних коштів суперечить чинному законодавству.

За інформацією, одержаної від Західно-Української виконавчої дирекції з ліквідації шахт, на даний час в стадії фізичної ліквідації знаходиться шахта «Бендюзька». Завершена фізична ліквідація шахт №1 «Червоноградська» та №5 «Великомостівська», проммайданчик та породні відвали рекультивовано, землі передані в земельний фонд м.Червоноград та с.Волевін Сокальського району відповідно. У зв’язку з відсутністю фінансування роботи екологічного характеру на шахті «Бендюзька», на котрі в 2009р. було передбачено 650 тис.грн., не проводились. В 2008 році згідно проекту ліквідації шахти №1 «Червоноградська» виконувались аварійно-відновлювальні роботи по водовідведенню в районі вулиць Крайня-Стрілецька-Нова-Й.Сліпого-Заньковецької в м.Червонограді. Прокладено дренажно-дощову каналізацію по вул.Стрілецька. В 2009 році в зв’язку з припиненням фінансування по статті капітальне будівництво роботи по водовідведенню були призупинені.


10.2.2. Металургійна промисловість

Металургійна промисловість об’єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних та кольорових металів та нерудної сировини, виробництво чавуну, сталі, кольорових та дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини (металобрухту). Основними споживачами продукції металургійної промисловості є машинобудування, будівництво, транспорт.

Металургійна промисловість складається з чорної та кольорової металургії.

У 2010 році в Львівській області відбулося зниження металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 0,6%).


10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість

Підприємства гірничо – хімічної промисловості Львівщини

Одною з головних проблем гірничо-видобувної галузі Львівщини є стабілізація та відновлення екологічної рівноваги в зоні впливу гірничих робіт підприємств гірничо-хімічної промисловості Львівщини та мінімізації техногенного впливу гірничо - видобувних робіт на довкілля.


Стебницьке ДГХП «Полімінерал»

На сьогодні Стебницьке державне гірничо - хімічне підприємство “Полімінерал” належить до еколого – небезпечних об’єктів обласного рівня.

Техногенно-екологічні проблеми в зоні його діяльності пов'язані з утворенням в минулому близько 30,0 млн. м куб. порожнин, що виникли внаслідок багаторічного видобутку і переробки калійних руд із підземних копалень, який проходив без закладки відпрацьованих порожнин та їх заповнення наповнюючим матеріалом. Потрапляння прісних поверхневих вод у підземні виробітки через розгерметеризацію денної поверхні землі над шахтними полями сприяє розчиненню ціликів та створює потенційну небезпеку виникнення землетрусу техногенного походження. Утворені порожнини примикають до санітарно-захисної зони курорту Трускавець, міст Дрогобич, Стебник, Борислав тощо, над ними пролягають лінії електромереж, дорога Дрогобич - Трускавець, водопровід та інші комунікації.

З метою попередження і мінімізації техногенно-екологічних загроз на Стебницькому ДГХП «Полімінерал» у минулі роки Інститутом ВАТ "Гірхімпром", на замовлення Мінпромполітики та Міністерства з питань НС, розроблено комплексний проект «Консервація рудника №2 і рекультивація порушених земель», затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 166-р. Цей проект фінансується по бюджетній програмі КПКВ 2601100 «Реструктиризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності».

Для його ліквідації Інститутом ВАТ "Гірхімпром" у 2009 році розроблено додатковий проект "Проведення капітальних робіт в зоні соляного карсту Стебницького ДГХП "Полімінерал". Проте Проект не одержав позитивного висновку держекоекспертизи і був повернутий на доопрацювання.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2009р. №1181-Р «Про виділення коштів Львівській облдержадміністрації для здійснення заходів з ліквідації з надзвичайної ситуації техногенного характеру, що склалась в зоні соляного карсту Стебницького ДГХП «Полімінерал» для ліквідації соляного карсту у кінці 2009 року реалізовувались окремі інженерні рішення в районі р.Вишниця на шахтному полі Стебницького ДГХП «Полімінерал», згідно котрих споруджено тимчасовий штучний обвідний канал для спрямування в нього р.Вишниця і відведення таким чином її від зони карстоутворення, проведена засипка карсту породними відвалами.

Моніторингові дослідження в зоні Стебницького ДГХП «Полімінерал» у 2009 році проводились на замовлення головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації ВАТ «Інститут гірничо – хімічної промисловості».

За даними цих спостережень визначено локальне просідання земної поверхні та спрогнозоване утворення відкритих карстових провалів.

На думку Держуправління першочерговим заходом на цьому підприємстві має бути прискорення заповнення пустот шахти №2 насиченим соляним розчином, встановлення постійного моніторингу концентрації розчиненої фракції у шахті №2, та невідкладне проведення інвентаризації виконаних проектних та інших рішень.

Яворівське ДГХП «Сірка».

У зв'язку із припиненням гірничовидобувних робіт на Немирівському руднику підземної виплавки сірки в зоні впливу гірничих робіт Яворівського ДГХП «Сірка» реалізується «Проект відновлення екологічної рівноваги та рекультивації порушених гірничими роботами земель Яворівського ДГХП «Сірка», розроблений ВАТ «Гірхімпром». Реалізатором даного Проекту є Новояворівське ДП «Екотрансенерго».

За даними Новояворівського ДП «Екотрансенерго» пріорітетними залишаються роботи з технічної рекультивації залишкових площ сірковидобувних ділянок рудника підземної виплавки сірки, зокрема для ділянок Язівського рудника підземної виплавки сірки ПВС-600.

Підчас перевірок Державної екологічної інспекції виявлено, що також є потреба в проведенні інвентаризації і визначенні кількості сіркодобувних свердловин, котрі необхідно затампонувати; вирішення проблеми гарячого водовідливу по Завадівській і Шаварівській дільницях. На Староязівській ділянці не оконтурені і не ліквідовані газопрояви зі свердловин виплавки сірки.

За даними моніторингових досліджень, що проводились ВАТ «Гірхімпром», екологічним наслідком видобутої сірки стало закислення грунтів, деградація рослинного покриву. З огляду на це, територія колишніх рудників підземної виплавки сірки потребують подальших моніторингових спостережень за масштабами забруднення компонентів довкілля, в першу чергу земельних та водних ресурсів, та розробки рекомендацій щодо їх відновлення.

На думку Держуправління першочерговими до виконання є роботи по рекультивації ділянок підземної виплавки сірки, очистки земель від сірки, ліквідації та тампонажу сірковидобувних свердловин.


Роздільське ДГХП «Сірка»

З метою поліпшення екологічної ситуації та мінімізації негативного впливу наслідків колишньої виробничої діяльності Роздільського ДГХП «Сірка» з 2004 року на підприємстві реалізується Комплексний проект ліквідації сірчаних кар’єрів, відновлення екологічної рівноваги і ландшафту.

Відходи сірчаного виробництва, що утворились внаслідок колишнього видобутку сірки відкритим способом, були заскладовані у хвостосховищах, розташованих на різних ділянках території родовища, а відходи виробництва мінеральних добрив – у відвалі фосфогіпсу.

Отже, на території колишньої діяльності РДГХП «Сірка» знаходяться хвости збагачення, плавки видобутої з кар’єру сірки, що містять сірку, стронцій, інші небезпечні елементи, та відвали фосфогіпсу. Хвостосховище №1 (біля с.Березівці), згідно тодішньої проектної документації, побудовано на заплаві р.Дністер. Східна сторона свостосховища утворена надзаплавною терасою, усі інші обгороджені дамбою висотою 17-22м. Більша частина хвостосховища заросла очеретом. Відходи флотації представлені меленим вапняком з домішками сірки гіпсу, кварцу, глинистих мінералів тощо. Хвостосховище №2 створено в західній частині залишкової виїмки Північного кар’єру. Дно, складене гіпсоангідритами, було екрановано шаром глин потужністю 2м. Рівень води в ньому становить 269,9м, намито тонкий шар фракцій хвостів збагачення сірчаних руд потужністю біля 33м в кількості 10,6 млн.м3. У хвостосховищі на гідровідвалі №2 у алювіальних відкладах заскладовані четвертинні піски, супіски і суглинки, які розроблялися способом гідромеханізації при будівництві Південного кар’єру.

На сьогодні на території хвостосховищ та прилеглих до них територій не здійснюється жодна виробнича діяльність. Пропозицій надання цим територіям статусу державного заповідника до Держуправління раніше не надходили.

Згідно даних РДГХП «Сірка», таном на 01.10.2010р. на балансі підприємства перебуває 8076,6637тис.тонн фосфогіпсів та 6,718 тис.тонн вапняково – сірчаних відходів. Підприємством виконана гідроізоляція відвалу фосфогіпсу з влаштуванням по контуру вапнякового нейтралізуючого шару. В результаті ліквідовано попадання кислих вод з відвалу фосфогіпсу в р.Дністер. Частково виконана нейтралізація дренажних вод залишкової ємності Центрального кар’єру.

При проведенні моніторингових досліджень, під час яких ВАТ «Гірхімпром» проводилось спостереження за береговими процесами на всіх колишніх кар’єрах, встановлено, що в залишковій виїмці Північного кар’єру в Роздолі до проектної відмітки затоплення (253м) залишилось 4,4м. В процесі знімання показників реперів на зсувному північному схилі озера Глибокого виявилось, що верхні репери , які знаходяться за межами зсувного тіла, практично не зміщюються і спостереження не дають ніякої інформації. В той же час репери, які знаходяться на площі зсувного тіла, зруйновані. Однак констатація факту, що зміщень немає, необхідна для того, щоб довести, що розвиток зсуву не виходить за межі, не створює небезпеки проживанню на прилеглій території. Внаслідок катастрофічних опадів в серпні 2008 року зсув інтенсифікувався, однак не вийшов за межі, визначені прогнозами. Новороздільським ДГХП «Сірка» проведена засипка верхівок ярів та заліснення зсувного схилу.

ВАТ «Гірхімпром» пропонується: вишукати інше місце для тимчасового зберігання імпортованих з Угорщини гудронів; провести санацію місця складування побутових відходів; продовжувати нейтралізацію дренажних вод відвалу фосфогіпсу; використати промиті фосфогіпси з хвостосховища №1 та гідровідвалу для цементної промисловості; здійснити будівництво полігону ТВП на території внутрішнього відвалу південного кар’єру. На ці заходи необхідно значні додаткові кошти.


ДГХП «Подорожненський рудник»

На виконання природоохоронних заходів по проекту «Закриття сірчаного карєру і відновлення ландшафту» передбачено 29,8 млн.грн.

Основними для виконання роботами є:

  • укріплення зсувонебезпечних ділянок бортів кар’єру і схилів відвалів в зоні с.Подорожне;

  • гірничо – технічна рекультивація берегової смуги та територій, порушених гірничими роботами для затоплення кар’єрної виїмки;

  • лісонасадження на ділянках яроутворення відвалу №1;

  • будівництво і відновлення наявних водоскидних каналів для регульованого наповнення і скиду вод кар’єрного озера;

  • консервація порушених земель;

  • влаштування системи гідроспостережних свердловин.

За даними ДП «Подорожненський рудник», у відповідності до узагальнених результатів моніторингових досліджень відділення гірничо – хімічної сировини АГН України, у водах затопленого Подорожненського сірчаного кар’єру триває процес очищення. На даний час загальна мінералізація води до глибини 30м становить менше 1000мл/л, тільки на глибині 70м і глибше мінералізація досягає 1,3 – 1,6г/л.

Для попередження зсувних процесів підприємством проведено формування бортів кар’єру згідно Проекту. В даний час будь – яких деформацій бортів кар’єру не виявлено. Станом на 01.09.2010р. абсолютна відмітка рівня затоплення складає 249,60м (при проектному 255,00м), об’єм води 95млн.м3, площа водного дзеркала 350га.

На замовлення ДП «Подорожненський рудник» ВАТ «Гірхімпром» виконана науково – дослідна робота «Схема районування території порушеної гірничими роботами Подорожненського кар’єру».

Держуправління ОНПС запропонувало Львівській облдержадміністрації створити Комісію для проведення інвентаризації виконаних заходів по комплексних проектах на вищезазначених підприємствах з метою визначення пріорітетних напрямків подальшого фінансування природоохоронних та інших заходів в рамках вищевказаних комплексних проектів по кожному об'єкту гірничо – хімічної промисловості, реалізація котрих дасть змогу максимально покращити екологічну ситуацію в найближчий час.

На даний час комісія не створена.


10.2.4. Харчова промисловість

Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів.

       Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють поверхневі води, атмосферу та ґрунти. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова),  для миття обладнання  та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. Основною особливістю стічних вод є високий вміст розчинених органічних речовин.

Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості.

Харчопереробна галузь займає значну частку у промисловості області. Вона преставлена цукровою (Ходорів, Самбір, Красне, Золочів, Радехів), м’ясною (Львів, Стрий, Дрогобич, Борислав, Золочів), молочною і маслосироробною (Львів, Червоноград, Дрогобич), хлібопекарною, кондитерською, олійно-жировою, пивоварною, лікеро-горілчаною, плодоовочеконсервною, тютюновою та іншими галузями.


10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації