Поиск по базе сайта:
Http://www dizr lviv ua icon

Http://www dizr lviv ua




Скачати 115.19 Kb.
НазваHttp://www dizr lviv ua
Дата конвертації30.11.2012
Розмір115.19 Kb.
ТипДокументи

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
 Тел. +380 (322) 52-28-02, 52-33-40
Факс. +380 (322) 52-83-61
Веб-сторінка:
http://www.dizr.lviv.ua



ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ

ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

У 2008 РОЦІ


ВНУТРІСТЕБЛОВІ ШКІДНИКИ. Серед внутрістеблових шкідників на території нашої області розвиваються шведська муха, зеленоочка, опоміза, гессенська муха та галиця пшенична стеблова.

Враховуючи те, що на протязі вересня і частково в жовтні погода була менш сприятлива для яйцекладки шкідника, ніж у минулому році, можна сподіватися, що заселеність озимини личинками названих шкідників буде невисокою. Це підтверджується результатами осінніх обстежень, проведеними спеціалістами фітосанітарного контролю. Личинками шведської мухи було заселено 1-2% рослин озимих культур, шкідник виявлений на 10 - 1% обстежених площ, і лише на ранніх посівах озимини.

Личинки зеленоочки та гессенської мухи на обстежених площах не були виявлені.

Про заселеність посівів личинками опомізи можна буде судити в кінці квітня – на початку травня, коли почнеться відродження і живлення личинок названого шкідника.

Не виключається імовірність проведення хімобробок на посівах ярих зернових у квітні – травні 2008 року, у випадку, якщо інтенсивність льоту злакових мух буде вищою 40-50 екз. на 100 помахів сачком.


^ ХЛІБНІ КЛОПИ. З року в рік спостерігається наростання чисельності та шкодочинності хлібних клопів на полях господарств області. Вони є мігрантами з південних областей України, але добре пристосувалися до наших умов, нормально розмножуються і розвиваються. Погодно – кліматичні умови 2007 року були досить сприятливими для життєдіяльності хлібних клопів, оскільки сума ефективних температур набагато перевищувало середньорічну (1161 град.) і становила 2200 градусів.

В цьому році у деяких районах області навіть проведено хімобробки проти клопів.

Найбільш поширеними видами є елія гостроголова, значно менше розповсюдження мали клоп - черепашка та маврський клоп. Шкідники виявлені в усіх зонах області.

Чисельність личинок у період формування - наливу зерна становила в середньому 0,1-0,3 екз. на квадратному метрі. Процент пошкоджених зерен становив 0,3-1,2%.

На зимівлю шкідники пішли у нормальному фізіологічному стані, значить при сприятливих умовах перезимівлі вони вже в середині травня заселятимуть посіви зернових.

Особливо небезпечними клопи та їх личинки будуть у південно-східних та деяких передкарпатських районах області, де на окремих площах треба буде проводити хімбробки проти сисних шкідників .


^ ЗЛАКОВА ПОПЕЛИЦЯ. Агроекологічні умови минулого вегетаційного періоду були задовільними для життєдіяльності шкідника, попелиця набула значного поширення, хоча заселеність рослин була дещо нижчою, ніж у минулому році. Чисельність попелиці обмежувалася не лише погодно-кліматичними умовами та наявністю ентомофагів, на багатьох площах проводилися хімобробки проти комплексу сисних шкідників.

Надзвичайно високою чисельність попелиці була восени 2006 року на сходах зернових. Число рослин, заселених колоніями шкідника становило 4 -15%, при інтенсивності заселення 1 бал, інтенсивність льоту крилатих особин становила від 6 до 20 екз. на квадратному метрі.

На початку жовтня у ряді районів області проводилися хімобробки посівів проти попелиці, проте через 15 - 20 днів спостерігалося повторне заселення, так як досить тепла для цієї пори року погода, сприяла її активному розмноженню і розселенню. Осіннє зараження зіграло вирішальну роль при поширенні вірусної жовтої карликовості зернових.

Навесні 2007 року попелиця поширювалася слабо, що можна пояснити несприятливими погодно - кліматичними умовами.

Наростання заселеності колосся зернових личинками шкідника спостерігалося в фазу цвітіння, а максимального поширення шкідник набув у фази молочної та початку молочно-воскової стиглості, коли число заселених рослин становило 8 – 12 %, при середній щільності шкідника 6 екз. на заселений колос, потім спостерігалося поступове зниження чисельності та шкодочинності попелиці. Найбільш розповсюдженою попелиця була у південно-східній зоні області (Бродівський, Буський, Золочівський р-ни), та у деяких передкарпатських (Миколаївський, Стрийський) районах, де число заселених рослин у півтора – два рази перевищувало середні показники по області.

Слід відмітити, що в цьому році попелиця була досить поширеною на посівах ярої пшениці та ячменю, хоча її чисельність булла нижчою, ніж у минулому році. На окремих полях число заселених рослин у фазах – цвітіння - молочна стиглість становило 12-20 %, при інтенсивності заселення 1-3 бали. На деяких площах ярини проводилися хімобробки проти цього шкідника.

Крім прямої шкоди, різні види злакової попелиці є переносниками вірусних і мікоплазменних хвороб зернових, однією з найбільш небезпечних є жовта карликовість ячменю.

Восени 2007 року заселення озимих різними видами злакової попелиці спостерігалося в кінці вересня – на початку жовтня, шкідник спочатку був виявлений на озимому ячмені. У перших числах жовтня почалося інтенсивне заселення сходів озимої пшениці. У цей період чисельність личинок попелиці коливалася в межах від 30 до 80 особин на квадратному метрі. Рослини у цей період мали по 1-2 листочки.

По області було розіслано дві телефонограми: про початок заселення посівів попелицею та про масове заселення та необхідність хімобробок озимини. Лабораторією проводилися постійні обстеження за динамікою поширення шкідника. Слід відмітити, що навіть на тих площах, де ефективність хімобробок становила 95-97%, спостерігалося повторне заселення посівів. Живлення шкідника на посівах тривало до встановлення стійких холодів.

Чисельність шкідника на полях наших господарств залежатиме в основному від погодніх умов, наявності ентомофагів та хвороботворних мікроорганізмів, які викликають масову загибель личинок від ентомофторозу. Але на деяких площах зернових не виключається необхідність проведення обприскувань інсектицидами на протязі весняно – літнього періоду.


^ ПШЕНИЧНИЙ ТРИПС. Пшеничний трипс на території області зустрічається повсюдно, але на переважній більшості площ його шкодочинність невисока. У минулому році число колосків, заселених личинками шкідника становило 6-8 %, при середній чисельності личинок 4 - 8 екз. на колос.

Спеціальні хімобробки проти трипсів не плануються, оскільки це економічно недоцільно.


^ ХЛІБНА СМУГАСТА БЛОХА. Шкідник дуже небезпечний для ярих зернових на початку їх розвитку. У минулому році число пошкоджених рослин коливалося в межах від 10 - 25 до 100%, при середній щільності блішок 1-2, на прикраєвих смугах - до 6 екз. на квадратному метрі.

На озимих культурах шкодочинність блішок була набагато нижчою, сліди їх пошкоджень виявлено на 5-10 % рослин. Активність шкідника обмежувалася прохолодною погодою на протязі весняного періоду.

Враховуючи значну величину зимуючого запасу шкідника, у 2008 році можна сподіватися помітного пошкодження ними сходів ярини, особливо, якщо весна буде теплою і сухою. На деяких площах необхідними будуть хімобробки посівів.


^ ЗЛАКОВА І ЗВИЧАЙНА П”ЯВИЦІ. У 2007 році розвиток і поширення п’явиці проходили досить інтенсивно, хоча шкода, принесена нею, була нижчою, ніж у минулих роках. Це можна пояснити прохолодною погодою на протязі травня - червня, яка не сприяла активному живленню та розмноженню шкідника.

На посівах озимої пшениці у фазу колосіння число пошкоджених рослин в середньому становило 5 %, на квадратному метрі було виявлено 1 - 2 личинки шкідника. На полях ярини сліди живлення жуків і личинок шкідника були виявлені на 5 - 10% рослин, при щільності личинок 1-4 екз. на квадратному метрі.

У цьому році знову можна чекати заселення і пошкодження посівів зернових культур злаковою і звичайною п’явицею. В минулому сезоні у період масового живлення личинок спостерігалося значне пошкодження прапорцевого листка, що негативно позначилося на врожайності. Щоб це не повторилося, вже зараз можна говорити про можливість хімобробок у цей період на особливо цінних та насіннєвих посівах.


^ БОРОШНИСТА РОСА. Перші прояви інфекції на посівах озимини були відмічені ще в кінці жовтня 2006 року, на посівах озимої пшениці ранніх термінів сівби. Восени хвороба поширювалася дуже інтенсивно, що пов’язано з тривалою теплою погодою на протязі осіннього періоду. В кінці вегетації число уражених рослин становило 5 - 30%, при інтенсивності ураження 1 бал, а на деяких площах по стерньових попередниках зараження рослин було суцільним. Агроекологічні умови зимового періоду були сприятливими для збереження інфекції.

Після весняного танення снігу були відмічені поступове відновлення хвороби та поява свіжого міцелію.

Борошниста роса найбільш інтенсивно розвивалася на посівах озимої пшениці в фазу колосіння, коли середнє число уражених рослин становило 30 -33%, причому ознаки хвороби були виявлені не лише на листках, але і на нижній частині стебел.

На посівах жита та ярих зернових культур інфекція розвивалася набагато слабше.

Для захисту прапорцевого листка на полях господарств області було оброблено 42 тис. га зернових культур.

Осінні обстеження, проведені спеціалістами фітосанітарного контролю на протязі жовтня – листопада 2007 року, вперше за останні 5 – 7 років показали надзвичайно низький рівень розвитку інфекції на посівах зернових. Безпосередньо перед закінченням вегетації хвороба була виявлена приблизно на третині площ, число уражених рослин становило 2 - 6 %.

Враховуючи наявність інфекції, у наступному вегетаційному періоді знову можна чекати появи і розвитку борошнистої роси на посівах зернових культур, хоча можна говорити про спад рівня розвитку хвороби, порівняно з минулорічним періодом.

Рівень розвитку хвороби буде вищим на посівах ранніх термінів сівби, якщо вчасно не будуть проведені хімобробки фунгіцидами. Особливо інтенсивно інфекція проявиться у загущених місцях.


^ БУРА ЛИСТКОВА ІРЖА. Перші уредопустули бурої листкової іржі на посівах озимої пшениці були виявлені у третій декаді жовтня 2006 року, число уражених рослин становило 1 - 2%. До кінця вегетації хвороба прогресувала слабо, вона проявилася лише на деяких ранніх площах у південно - східній зоні області. На житі хвороба розвивалася сильніше.

Навесні 2007 року бура іржа перебувала в стані затяжної депресії. На посівах жита відновлення хвороби відмічено у фазу колосіння, число уражених рослин становило 1 - 2 %, На посівах цієї культури хвороба розвивалася не дуже інтенсивно, в період молочної стиглості середнє число уражених рослин не перевищувало 7 - 12%, при суцільному зараженні площ.

Відновлення хвороби на посівах озимої пшениці було виявлено у фази цвітіння – початок молочної стиглості, коли число рослин з ознаками інфекції становило 1-2 %. Розвиток і поширення іржі тривали до кінця вегетаційного періоду, максимального рівня розвитку хвороба набула в фазу наливу зерна, коли уразила в середньому 3 - 11% рослин.

Аналізуючи результати проведених обстежень, можна сказати, що інфекція розвивалася слабше, ніж у минулому році.

На посівах ярого ячменю та вівса карликова та корончата іржа розвивалися більш інтенсивно, ніж у минулому році. В фазу наливу зерна число уражених рослин коливалося в межах від 10 до 35%.

Треба відмітити, що розвиток іржі стримували хімобробки посівів системними фунгіцидами.

У 2008 році знову можна буде чекати ураження зернових різними видами іржі: бурою листковою, карликовою, корончатою.

Рівень їх розвитку буде вищим на полях з низьким рівнем агротехніки, по стерньових попередниках, при відсутності хімобробок фунгіцидами, та вологій погоді у червні - липні.


^ ПЛЯМИСТОСТІ ЗЕРНОВИХ. У 2007 році серед різних видів плямистостей на посівах зернових найбільш інтенсивно проявилися септоріоз і гельмінтоспоріоз.

Перша поява гельмінтоспоріозу виявлена вже на сходах цих культур, а в фазу колосіння середнє число уражених рослин на посівах озимої пшениці становило 7, а на ярому ячмені - 30%. Ці показники нижчі, ніж у попередньому році.

Хвороба розвивалася до кінця вегетації, особливо інтенсивно вона проявилася на посівах озимого та ярого ячменів. На необроблених полях інфекція набула характеру епіфітотії, спостерігалося суцільне ураження рослин. На посівах переважали сітчаста та смугаста плямистості, темно - бура плямистість була виявлена лише на сорті Вакула.

Септоріоз почав прогресувати відразу ж після танення снігу. У цей період середнє число уражених рослин на посівах озимої пшениці становило 8, жита – 2 %. Після відмирання нижніх, найбільш уражених листків, спостерігалося поступове затухання хвороби. Її розвиток пішов угору на початку цвітіння. У фазу молочно - воскової стиглості середнє число уражених рослин на посівах ярої пшениці становило 2-4, а озимої 20-35%. У кінці воскової стиглості ці показники становили відповідно 4 - 8 та 24 - 54%.

Аскохітоз та ринхоспоріоз проявилися слабо, переважно на протязі квітня - початку травня, потім ознаки ринхоспоріозу були виявлені на нижніх листочках жита та ячменю.

У 2008 році можна чекати ураження посівів зернових названими видами інфекції, характер їх розвитку буде залежати від комплексу зовнішніх факторів, серед яких найбільше значення матимуть погодно - кліматичні умови (плямистості більш інтенсивно розвиватимуться при вологій прохолодній погоді ), рівень агротехніки та наявність і якість хімобробок.


^ ВІРУСНА ЖОВТА КАРЛИКОВІСТЬ ЯЧМЕНЮ. Перші ознаки хвороби були виявленні ще восени 2006 року, особливо на посівах озимої пшениці та ячменю ранніх термінів сівби. Навесні, після підживлення та боронування, спостерігалося пожовтіння та антоціанове забарвлення верхніх листочків, практично на всіх площах ранніх термінів сівби. Число уражених рослин на посівах сортів вітчизняної селекції коливалося від 0,5 до 2.

Хвороба розвивалася до кінця вегетації, заражені рослини дали недорозвинені колоски із щуплим зерном. Під впливом напівсапрофітних мікроорганізмів, вони разом з колосками почорніли і зберегли прямостояче положення, у той же час повні налиті колоски під вагою зерна похилилися.

В кінці вегетації число уражених рослин становило 3 -8 %.

У наступному сезоні можна чекати поширення вірусу на посівах зернових, особливо високий рівень розвитку інфекції буде на ранніх посівах озимої пшениці та ячменю, де хвороба була виявлена ще восени. Проте все–таки треба відмітити, що величина зимуючого запасу інфекції в 2007 році була дещо нижча, ніж у минулому.


^ КОРЕНЕВІ ГНИЛІ. З року в рік на посівах зернових культур спостерігається ураження рослин кореневими гнилями. Найбільш поширеними на території області є гельмінтоспоріозні, пітієві, фузаріозні гнилі, рідше зустрічаються церкоспореллезні.

У минулому році ними було уражено від 3 до 10% рослин зернових культур, при слабкій і середній інтенсивності розвитку хвороби. Характер розвитку інфекції в першу чергу залежав від виду протруйника та якості протруєння, однак ураженість рослин була вищою на загущених площах, при зростанні глибини загортання насіння та на важких запливаючих грунтах, де найчастіше спостерігалося порушення водно - повітряного режиму.

У наступному сезоні розвиток хвороби триватиме, вона є однією з причин зниження врожайності зернових та появи білоколосості.


^ ХВОРОБИ КОЛОСА. Перша поява комплексу грибних хвороб на колоссі зернових була відмічена на початку фази молочно-воскової стиглості. Саме тоді на колоскових лусках були виявлені перші ознаки септоріозу, борошнистої роси, оливкової плісняви, альтернаріозу. При закладанні таких колосків у вологі камери, для мікроскопічного обстеження підтверджувалася наявність комплексу збудників названих видів інфекції.

Хвороби розвивалася до кінця вегетаційного періоду, волога, відносно тепла погода сприяла наростанню рівня їх розвитку. Найбільш інтенсивно хвороби колоса розвивалися на посівах озимої пшениці.

За даними спостережень пунктів служби сигналізації і прогнозів, у фазу молочно-воскової стиглості пшениці оливковою пліснявою було уражено 2 -9% колосків, альтернаріозом – 3 - 20%, септоріозом – 7 - 32%, фузаріозом – 1 - 3 %, на частині колосків була виявлена борошниста роса..

Фітопатологічна експертиза насіння, проведена перед посівом озимої пшениці, підтвердила наявність на колоссі названих видів інфекції.

Перші прояви фузаріозу були виявлені ще до цвітіння, заражені колоски були зігнуті, частково недорозвинені, пізніше проявилося побіління частини колоса і поява міцелію фузаріозу із спороношенням. При закладанні таких колосків у вологу камеру ще в фазу цвітіння і молочної стиглості спостерігалася проростання збудників деяких видів фузаріозу із рясним спороношенням. Число уражених колосків становило 0,5 - 2%.


З року в рік на посівах ярих зернових культур проявляється летюча сажка. В цьому році вона була виявлена на значній частині площ ярої пшениці та ярого ячменю. Число уражених колосків становило відповідно 0,2 та 0,6%.


Одночасно з наростанням посівних площ озимої пшениці в приватному секторі, спостерігається збільшення рівня розвитку твердої сажки, яке можна пояснити тим, що посів проводиться переважно непротруєним насінням. Зараз хвороба виявлена на території всієї області, на деяких площах зараженість колосків становить 10 - 20%. Така пшениця непридатна для використання на харчові цілі, вона має неприємний запах і борошно з неї темне.


В останні роки на посівах жита проявилися ріжки, основна причина появи яких - посів неякісно протруєним, або непротруєним насінням. Число уражених колосків в деяких випадках сягає 4 -10%.


У наступному вегетаційному періоді не виключається поява на колоссі зернових культур названих видів інфекції.

Слід відмітити, що поширення різких видів сажки та ріжків жита залежатиме від якості посівного матеріалу та виду протруйника, а інших хвороб - від проведених хімобробок та агрометеорологічних умов.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації