Поиск по базе сайта:
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 26. 06. 2012 року погодно-кліматичні умови icon

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 26. 06. 2012 року погодно-кліматичні умови




Скачати 143.11 Kb.
НазваПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 26. 06. 2012 року погодно-кліматичні умови
Дата конвертації29.11.2012
Розмір143.11 Kb.
ТипПовідомлення

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
Тел. +380 (32) 252-28-02
Тел./Факс +380 (32) 252-33-40, 252-83-61
Веб-сторінка: http://www.dizr.lviv.ua



Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 26.06.2012 року


ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Погодні умови другої декади червня були мінливими. Третя п’ятиденка місяця була ще прохолодною, а вже у четвертій спостерігалось різке потепління. В цей період температурні показники вдень коливались в межах 20…31°, а вночі 13…21°С. Початок третьої декади червня також видався спекотним та порівняно сухим, вдень відмічалось 23…31°, уночі 15…21°С. Із 25 червня спека припинилась, стало прохолодніше, температура опустилась до 19…20°, в окремих районах пройшли дощі, іноді зливового характеру. Середньодобова температура протягом другої декади червня по м. Львову коливалась в межах 13,9…25,4°, середньодекадна температура становила 19,2°С.

Протягом звітного періоду спеціалістами відділу проводились обстеження фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур у господарствах Буського (ТзОВ “Приват Агро Львів”, ФГ “Апогей”, ФГ “Дзвін”, ФГ “Меркурій”), Городоцького (ТзОВ “Львівське”, Вишнянський коледж ЛНАУ), Жовківського (ТзОВ “Лендком ЮА”, ФГ “Богдан”), Золочівського (ТзОВ ім. Шашкевича), Пустомитівського (ДП ДГ “Оброшино”, ФГ “Надія”) районів та на присадибних ділянках.


^ ФЕНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Озимі зернові - молочна – молочно-воскова стиглість;

Ярові зернові - цвітіння – молочна стиглість;

Кукурудза - 7-11 листків;

Соя - 4-6 листків;

Озимий ріпак - дозрівання стручків;

Ярий ріпак формування стручків;

Цукрові буряки змикання рядків - ріст кореня;

Картопля - цвітіння (пізні);

Капуста - листова розетка (пізні);

Цибуля - ріст цибулини;

Плодові зерняткові культури ріст плодів.


^ СТАН РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Спостереження за змінами динаміки розвитку основних шкідників сільськогосподарських культур та моніторинг розвитку хвороб за звітний період проведено на площі всього 2,032 тис. га, з них 1,145 тис. га зернових, 0,817 тис. га технічних культур, 0,059 тис. га картоплі та овочевих, 0,011 тис. га плодових насаджень. Інформацію щодо фітосанітарного стану агрокультур – див. табл. 1, 2.

^ БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

У посівах кукурудзи продовжувалось пошкодження кореневої системи дротяниками і несправжніми дротяниками (сер. 4, макс. 7% рослин). Протягом росту і розвитку культури відбувається все більше затінення ґрунту листками кукурудзи, а отже і збереження вологи. Крім того, періодичні дощі також забезпечують збереження достатньої вологи в ґрунті. Тому шкідники не пересуваються вглиб ґрунтового шару, а продовжують живитись близько до поверхні. Личинки, що завершили свій розвиток, влаштовують на глибині 5-15 см печерки, в яких вже заляльковуються.

Повсюдно в другій половині місяця з приходом сухої та доволі спекотної погоди тривало живлення поодиноких особин гусені листогризучих і підгризаючих совок (3-4% пошкоджених рослин, чис. 1 гус./росл., приватний сектор Городоцького, Жовківського, Пустомитівського та ін. районів).

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

У посівах озимих та ярих зернових завершується живлення личинок синьої та червоногрудої п’явиць (пошкоджено 6% рослин пшениці, 14% рослин вівса). Розтягнений період живлення пояснюється несприятливими погодними умовами у першій половині червня. Для вдалого заляльковування личинки повинні дохарчуватись та забезпечити необхідний жировий запас.

Продовжували розвиток сисні фітофаги: поодинокі личинки пшеничного трипса завершували живлення соком лусочок та зернівок озимої пшениці (пошкоджено 2, макс. 7% рослин). Злакові попелиці поступово розселялись у посівах колосових культур: крилаті самки перелітали на незаселені посіви ярих зернових для подальшого розмноження. Серед всіх видів попелиць, домінуюче місце займає велика злакова попелиця. Розвиток партеногенетичних самок проходить тільки на злаках. Також у цей період настає пік розмноження сонечок. Максимальна чисельність попелиць становить не вище 7 екз./колос і 12 екз./росл. (лісостепова зона області).

На посівах ярих і озимих культур прогресують мікоінфекції листя та колосків. Помірно тепла і волога погода пришвидшує розвиток фузаріозу колосу (уражено 3,7, макс. 10% колосків). Збудник септоріозу з листків потрапив на колос: посіви озимих зернових уражувались в більшому ступені (сер. 3,5%, макс. 6% колосків - Буський район). Спекотний та сухий період призупинив поширення септоріозу у посівах ярини, проте не слід забувати про захист ярих зернових фунгіцидами. Як результат ураження кореневими гнилями, на окремих рослинах озимої пшениці спостерігалась білоколосиця (уражено 3, макс. 5% рослин). Осередково на посівах ячменю у приватному секторі (Пустомитівський та ін. райони) спостерігалось ураження поодиноких рослин летучою сажкою (2-4%). Це захворювання небезпечне особливо швидким поширенням повітряними потоками, а сусідство великих посівів з малими і недостатньо доглянутими закладає потенціал ураження сажкою насіннєвого зерна.

Розвиток борошнистої роси на листі озимої пшениці сягнув 32,9, макс. 61% рослин (Золочівський район). Ураження патогеном сповільнює колосіння, сприяє поганому наливу зерна, послаблює склеронхіму стебел і викликає вилягання рослин. Потепління сприяло розвитку гельмінтоспоріозу листя, що уразив в середньому 17,2, макс. 21% рослин озимої пшениці та 57,8, макс. 90% ярого ячменю.

На обстежених площах кукурудзи хвороб не виявлено.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

В посівах озимого ріпаку завершується живлення личинок насіннєвого прихованохоботника. (пошкоджено 22% стручків). Личинки фітофага, що вже дохарчувались, мігрували в ґрунт для заляльковування. Личинки капустяного стручкового комарика продовжують живитись насінням всередині стручків (пошк. 20%).

На стручках триває розвиток грибкових захворювань (альтернаріозу, сірої гнилі). Значне випадання нічних рос у період достигання насіння збільшує рівень ураження патогенами. Стислі строки збирання ріпаку зменшують втрати від альтернаріозу, фомозу, білої та сірої гнилей. Посіви скошують із достиганням насіння, а валки обмолочують за вологості не більше 12%, за прямого комбайнування межа вологості - до 15%.

У посівах цукрових буряків високі температури повітря сприяли поширенню бурякової листкової попелиці: за таких умов одне покоління розвивається 10-14 діб. Заселення посіву фітофагом становить 4, макс. 7% рослин, за максимальної чисельності 15 личинок на рослину. Пошкоджені листочки деформуються, а згодом в’януть і засихають.

Чергування спекотної посушливої погоди та прохолодної і вологої призводить до стресу та знижує стійкість рослин цукрових буряків до хвороб і прискорює засихання уражених листків. Оптимальні для розвитку збудника альтернаріозу температури та рясні опади сприяли прогресуванню хвороби – уражено 5, макс. 7% рослин. Вчасно застосовані фунгіциди вбережуть значну частину врожаю.

Осередково у посівах кормових буряків виявляється ураження церкоспорозом (уражено 2, макс. 4% рослин).

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

У посівах картоплі триває яйцекладка і відродження личинок колорадського жука. На рослинах відмічаються личинки різного віку (10,1 екз./кущ), що інтенсивно живляться на листках. Розтягнений період яйцекладки передбачає тривалий період відродження личинок, а отже пошкодження картоплі буде тривалим у часі (пошк. 6,8, макс. 20% рослин, в слабкому 99% і середньому 1% - ступенях). Застосування біологічних або хімічних інсектицидів за існуючих погодних умов забезпечує ефективний захист насаджень картоплі.

Попередній вологий період дав відмінний старт для розвитку фітофторозу. Вже тепер на посівах картоплі повсюдно у приватному секторі відмічається поява стеблової форми хвороби одночасно із листковою, а ураження квітконосного стебла призводить до в’янення квітів. Хвороба уразила в середньому 4,4, макс. 22% листя та 2, макс. 5% стебел. Осередково рослини картоплі хворіють на альтернаріоз – 2,0, макс. 6% уражених рослин.

На ранніх та пізніх сортах капусти триває живлення гусені капустяного і ріпакового біланів (3% пошкодж. росл.), капустяних совки і молі (відповідно 3 і 2% пошкоджених рослин), личинок капустяної попелиці (8% заселених рослин). Нижній ярус листків, сильно пошкоджених хрестоцвітими блішками, вже засихає. Капустяна муха (приватний сектор) пошкоджує точку росту, сприяючи пришвидшенню загнивання рослин, які невдовзі гинутимуть. Гусінь біланів грубо об’їдає листя та прогризає отвір у качані капусти, у які з краплинами роси або дощу потрапляють бактерії мокрої гнилі, і качан гниє із середини. В місцях пошкодження капустяною попелицею листя знебарвлюється або стає синьо-рожевим і деформується.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В яблуневих садах завершується живлення яблуневого пильщика: разом із опалими плодами личинки, що дохарчувались, падають на землю, виходять з плоду та мігрують у ґрунт для заляльковування. Плоди, пошкоджені пильщиком та плодожеркою, уражуються моніліозом та загнивають. У літніх поколіннях зеленої яблуневої та інших видів попелиць з’являються крилаті самки-розселювачки, які перелітають на інші дерева, у молоді сади. Там вони засновують нове покоління попелиць. Підвищена вологість, помірно-теплі температури сприяють активному поширенню шкідників.

Оптимальна вологість та помірні температури повітря сприяють розвитку і розповсюдженню парші: хворобою охоплено 100% насаджень та 16, макс. 22% листя (Городоцький район).


^ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ У ЛИПНІ

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Повсюдно триватиме розвиток гусені листогризучих та підгризаючих совок, які шкодитимуть у посівах цукрових буряків, овочевих, інших просапних культур. В середині липня гусінь заляльковуватиметься, а наприкінці місяця розпочнеться літ метеликів другого покоління. За появи осередків надпорогової чисельності гусені підгризаючих совок (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) посіви обприскують карате зеоном, мк.с. 0,3 л/га, діазиноном, к.е. 1-1,5 л/га, штефесином, к.е. 0,2-0,5 л/га та ін. за регламентами існуючих технологій. За надпорогової чисельності листогризучих совок посіви захищають актелліком, к.е., золоном, к.е. 1,1-1,5 л/га, або аналогами. У посадках капусти ефективні гормональні препарати димілін, з.п. 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е. 0,4 л/га, номолт, к.е. 0,3 л/га.

Осередково ймовірні пошкодження бульб і коренеплідних рослин дротяниками й несправжніми дротяниками, личинками хрущів та інших ґрунтових фітофагів.

Протягом липня у посівах кукурудзи та інших товстостеблих культур триватиме літ та яйцекладка стеблового кукурудзяного метелика. За оптимальних для його розвитку умов (температура 17…30ºС, вологість повітря вище 80%) гусінь виплоджуватиметься та шкодитиме. Для обмеження шкоди фітофага на початку та під час масового відкладання яєць випускають трихограму вогнівочної форми. За наявності яйцекладок на 18% і більше рослин кукурудзи, або 6-8% заселених рослин гусінню метелика, застосовують димілін, з.п. 0,09 кг/га, карате зеон, к.с. 0,2 л/га, або аналоги.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

В агроценозі озимих пшениці та ячменю найшкідливіший фітофаг зернового поля личинки клопа - шкідливої черепашки та інших хлібних клопів продовжуватимуть живлення, а в східних районах - завершуватимуть. В середині липня з’являться дорослі клопи, які дохарчовуватимуться зерном до його повної стиглості, що сприятиме кількісним та якісним втратам урожаю (при 2-3% домішок пошкодженого зерна погіршуються технологічні, смакові і хлібопекарські якості зерна пшениці). Потім імаго окрилюватимуться і наприкінці місяця мігруватимуть в місця зимівлі (ліси та лісосмуги).

За наявності 2 і більше личинок на кв.м на високопродуктивних пізніх посівах сильних і цінних пшениць, 4-6 лич. – на решті посівів, 8-10 лич. - насіннєвому ячмені – поля обприскують біммером, к.е. 1-1,5 л/га, бі-58 новим, к.е. 1,5 л/га, карате зеоном, к.с. 0,15 л/га, ламдексом, мк.с. 0,15-0,2 л/га, пірінексом супер, к.е. 0,4-1,0 л/га або аналогами, які також ефективні проти супутніх шкідників, зокрема, хлібних жуків, жужелиці, попелиць, трипсів.

Осередково, у східних районах області (Буський, Перемишлянський райони) посівам пшениці, жита, ячменю загрожуватимуть хлібні жуки, з яких домінуватиме жук-красун. Імаго харчуватимуться дозріваючим у колосках зерном, що може викликати значне зменшення маси зерна. Після збору врожаю хлібна жужелиця зустрічатиметься переважно в місцях втрати зерна, де з часом відкладатиме яйця. В окремих посівах ярих зернових за умови низького зволоження ґрунту дохарчовуватимуться злакові п’явиці, які незабаром мігруватимуть в ґрунт для заляльковування.

За температури повітря 18…22° та відносної вологості 65…75% посівам зернових шкодитимуть сисні фітофаги. У злакових бур’янах та колосках зернових культур розвиватимуться літні покоління шведських злакових мух, злакові попелиці та цикадки, пшеничний трипс. З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових культур, дикорослі злаки, а згодом - на сходи падалиці. За допорогової чисельності шкідливість попелиць та трипсів обмежуватимуть ентомофаги та грибкові захворювання.

Повсюдно вегетативні органи озимих і ярих зернових колосових культур хворітимуть на гельмінтоспоріоз, борошнисту росу, септоріоз, іржасті хвороби. Тепла і волога погода в період між цвітінням і дозріванням зернових в комбінації з їх пізнім збиранням створюють передумови для розповсюдження патогенів і зараження зерна токсинами. Від комбінації початкового патогенного потенціалу і погодних умов залежатиме накопичення патогена, що надалі може призвести до виникнення фузаріозу, септоріозу, альтернаріозу, сажкових та інших хвороб колоса. На попередньо уражених кореневими гнилями рослинах спостерігатимуться білоколосиця і щуплість зерна.

Захист зернових колосових культур у липні дуже обмежений через строки очікування. Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених шкідливими організмами площ, доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

Протягом бутонізації – цвітіння за умов підвищеної вологості рослини сої хворітимуть на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, можливе ураження збудниками церкоспорозу, бактеріальних та вірусних захворювань. За виявлення перших ознак інфікування мікопатогенами насінницькі посіви обробляють абакусом, мк.е. 1,5-1,75 л/га, колосалем, к.м.е. 0,4-0,6 л/га, корнетом, к.с. 0,6-0,8 л/га та іншими за регламентами існуючих технологій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

У посівах цукрових буряків помірно тепла погода з підвищеною вологістю повітря і відсутністю зливових дощів активізуватиме масове розмноження бурякової листкової попелиці. Діяльність паразитів і хижих комах та поширення грибкових захворювань ефективно контролюватимуть допорогову чисельність фітофага: за співвідношення ентомофаг: попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.

В окремих бурякосіючих господарствах поліської зони (Сокальський район) розвиватимуться й пошкоджуватимуть коріння буряків личинки звичайного бурякового довгоносика. За показників чисельності бурякової мінуючої молі 0,5 гус./рослину, при 15% заселених буряковою попелицею рослин у липні, розвитку щитоносок, 30% заселених рослин і 3-5 лич./росл. мінуючих мух посіви обробляють актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, моспіланом, р.п., 0,05 кг/га, сумітіоном, к.е. 0,6-1 л/га або аналогами.

За рясних ранкових рос, невеликих теплих дощів, середньодобової температури 15…20°С, а також за відносної вологості повітря 96…100% протягом 3-5 днів (не менше 10-12 годин щодня) розвиток церкоспорозу, альтернаріозу, рамуляріозу, пероноспорозу набуватиме масового характеру. За посушливих погодних умов пошириться борошниста роса, а за неналежного виконання всіх технологічних заходів щодо вирощування й захисту культури – фомоз. В окремих посівах за неякісної агротехніки на запливаючих, перезволожених, ущільнених ґрунтах коренеплоди уражуватимуться паршею, дуплуватістю, гнилями. Нестача макро- і мікроелементів викликатиме хвороби голодування. Вірусні жовтяницю та мозаїку поширюватимуть сисні шкідники.

При появі окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин посіви оздоровлюють дерозалом, к.с., 0,3–0,4 л/га, штефозалом, к.с. 0,5 л/га тощо. За появи ознак пероноспорозу проводять обприскування акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га. При ураженні 5–10% рослин борошнистою росою, фомозом, іржею, церкоспорозом або іншими хворобами листків ефективні обробки альто супер, к.е., 0,5 л/га, байлетоном, з.п. 0,6 кг/га, фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га та ін. За наростання хвороб проводять повторні обробки через 12–15 днів, після обробки фундазолом – через 20–25, не забуваючи про обов’язкове чергування препаратів для уникнення резистентності.

У посівах ярого ріпаку личинки насіннєвого прихованохоботника та капустяного стручкового комарика дохарчовуватимуться дозріваючим насінням. Осередково рослини пошкоджуватимуть попелиці, клопи, гусінь совок та біланів, листоїди. Помірно тепла з частими опадами погода зумовить подальше зростання розвитку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей, що вимагатиме проведення десикації за 14 днів до збирання врожаю та побуріння 70% стручків.


^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

Жуки та личинки колорадського жука першої генерації розвиватимуться і шкодитимуть у посівах картоплі та інших пасльонових культур. Завершиться розвиток личинок першого покоління, які заляльковуватимуться в ґрунті, звідки виходитимуть жуки другого покоління. При плануванні вибору препаративної форми інсектициду, за умови високих температур повітря (25…32оС), перевагу слід надавати мікрокапсульованим суспензіям, які забезпечують поступове звільнення діючої речовини з полімерних капсул, чим забезпечується захисна дія до 12-14 днів. Максимальна ефективність досягається за умови проведення обробок у вечірні або ранкові години за температури від +15 до 22С. При цьому шкідливість фітофагів картоплі унеможливлюють обприскування актофітом, к.е. 0,3-0,4 л/га, актарою, в.г. 0,06-0,08 кг/га, банколом, з.п., 0,2-0,3 кг/га, біскайєю (конфідором), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, когінором, в.р.к. 0,2-0,25 л/га, номолтом, к.с. 0,15 кг/га, рімоном, к.е. 0,25-0,3 л/га або аналогами.

Оптимальні температури повітря на фоні підвищеної вологості сприятимуть прогресуванню листової і стеблової форм фітофторозу картоплі. На окремих посівах розвиватимуться альтернаріоз, ризоктоніоз. Для оздоровлення товарних посівів проводять обробки комбінованими фунгіцидами: інфініто, квадріс, к.с. 0,6 л/га, мелоді дуо, з.п. 2-2,5 кг/га, сфінкс екстра, в.г. 2,0 кг/га, фольпан, в.г. 2,0 л/га та ін., або біопрепаратом планриз, в.с. 2 л/га. Останні обробки бажано проводити фунгіцидами контактної дії, у складі яких є мідь (курзат, купроксат), оскільки це запобігає проникненню конідій гриба з листків і стебел в бульби.

Сучасна концепція захисту картоплі від хвороб полягає не в тотальному знищенні фітопатогенів, а в регулюванні їх чисельності до господарсько невідчутного рівня. Одним із способів захисту є підвищення стійкості картоплі до хвороб шляхом індукування захисних механізмів самих рослин за допомогою біопрепаратів, фітогормонів і синтетичних регуляторів росту. На відміну від фунгіцидів, вони є екологічно безпечними, не викликають резистентності патогенів, сприяють біосинтезу захисних речовин в рослині (фітоалексинів, PR-білків, дифензинів та ін.). Використання активаторів стійкості рослин картоплі до хвороб (саліцилова кислота, арахідонова і 2,6-дихлороізонікотинові кислоти, хітозани тощо) є одним з способів зниження фунгіцидного пресу. Індукована стійкість виникає в рослинах при контакті з патогеном або іншим агентом і, найчастіше, пов'язана із змінами в експресії генів, які кодують білки, що забезпечують захист від патогенів. Подібну до активаторів стійкості дію мають окремі метаболіти штамів бактерій Bacillus subtilis (Фітоцид, р. 0,5-1 лга), Pseudomonas fluorescens А-33 (Планриз-БТ, в.с. 2 л/га), Pseudomonas aurofaciens (Агат 25-К, т.п. 30 г/га).

Повсюдно у посівах капусти живитимуться попелиці, гусінь біланів, совок, капустяної молі, осередково - клопи, бариди, прихованохоботники, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. При заселенні капустяною попелицею 5-10% рослин капусту обприскують актарою, к.с. 0,07- 0,09 л/га, базудином, к.е. 1 л/га, золоном, к.е. 1,6-2 л/га, або аналогами. Проти гусені лускокрилих фітофагів використовують діазинон, к.е. 1 л/га, ф’юрі, к.е. 0,1-0,15 л/га, димілін, з.п. 0,8-0,12 кг/га та ін.

^ Гарбузові культури, цибулю, помідори, передусім у приватному секторі, осередково заселятиме баштанна попелиця, павутинний кліщ, тютюновий трипс, інтенсивність розвитку яких зростатиме за умов спекотної і помірно вологої погоди. Захист гарбузових культур від сисних шкідників забезпечується обприскуванням актофітом, к.е. 0,3-0,4 л/га та іншими дозволеними інсектицидами.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Гусінь яблуневої плодожерки першої генерації продовжить живлення у плодах яблуні. Повсюдно фітофаг завдаватиме значної шкоди незахищеним садам. Тепла, з помірними опадами погода сприятиме зростанню чисельності й шкідливості сисних фітофагів (попелиць, кліщів, медяниці, щитівок і несправжньощитівок). Призупиниться шкідливість розанової листовійки, яблуневої молі, шовкопрядів, метелики яких відкладатимуть зимуючі яйця. У прикарпатській зоні осередково живитимуться листям зерняткових порід гусінь білана жилкуватого і золотогуза.

Зимові сорти яблуні проти яблуневої плодожерки та інших листогризучих шкідників обприскують альфагардом, к.е. 0,25 л/га, каліпсо, к.е. 0,2-0,25 л/га, ламдексом, мк.с. 0,4 л/га, когінором, в.р.к. 0,2-0,25 л/га; проти кліщів – апполо, к.с. 0,4-0,6 л/га, проти рухомих личинок щитівок і несправжньощитівок - Бі-58 новим, к.е. 0,8-2 л/га, данадимом, к.е. 2 л/га, санмайтом, з.п. 0,5-0,9 кг/га та ін.

За помірно теплої і дощової погоди прогресуватимуть парша, борошниста роса, філостиктоз, моніліоз тощо, розвиток яких унеможливлюють обробки: проти парші ардент, к.с. 0,2 л/га, делан, в.г. 0,5-1 кг/га, скала, к.с., 0,75 кг/га, дінасті, в.е. 0,4-0,5 л/га, планриз, в.с. 2-4 л/га; проти борошнистої роси - кумулюс, в.г. 6 кг/га, тіовіт джет, в.г. 5-8 кг/га, топаз, к.е. 0,3-0,4 л/га, стробі, в.г. 0,2 кг/га, флінт, в.г. 0,15 кг/га або аналоги.


Заступник начальника,

начальник відділу прогнозування

та фітосанітарної діагностики Т.В. Данілкова




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації