Поиск по базе сайта:
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 07. 2012 року погодно-кліматичні умови icon

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 07. 2012 року погодно-кліматичні умови




Скачати 119.28 Kb.
НазваПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25. 07. 2012 року погодно-кліматичні умови
Дата конвертації29.11.2012
Розмір119.28 Kb.
ТипПовідомлення

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
Тел. +380 (32) 252-28-02
Тел./Факс +380 (32) 252-33-40, 252-83-61
Веб-сторінка: http://www.dizr.lviv.ua



Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 25.07.2012 року


ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ


Протягом другої декади місяця спостерігалась переважно тепла погода, вдень і вночі відмічались короткочасні дощі, інколи з грозами. На початку третьої декади похолодало та періодично дощило. Проте вже у наступні дні повернулось тепло. За звітний період температурні показники коливались в межах 15…29°С вдень та 11…21°С вночі. Середньодобова температура по м. Львову становила 14,4…23,9°С. Середня температура за другу декаду липня становила 19,8°С.

Протягом звітного періоду спеціалістами відділу проводились обстеження фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур у господарствах Буського (ФГ “Барком”), Городоцького (ТзОВ “Львівське”, Вишнянський коледж ЛНАУ), Жовківського (ФГ “Кушпіт”), Золочівського (ТзОВ ім. Шашкевича), Пустомитівського (ДП ДГ “Оброшино”, ФГ “Надія”) районів та присадибні ділянки.


^ ФЕНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Озимі та ярі зернові - збір урожаю;

Кукурудза - викидання волоті;

Цукрові буряки - ріст кореня;

Соя - початок бутонізації;

Картопля - ріст бульб;

Плодові зерняткові культури - ріст плодів.


^ СТАН РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Спостереження за змінами динаміки розвитку основних шкідників сільськогосподарських культур та моніторинг розвитку хвороб за звітний період проведено на площі 0,658 тис. га, з них 0,497 тис. га зернових, 0,100 тис. га технічних культур, 0,055 тис. га картоплі та овочів, 0,006 тис. га саду. Інформацію щодо фітосанітарного стану агрокультур – див. табл. 1, 2.

^ БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

У лісостеповій і поліській зонах області в посівах кукурудзи проходить відродження гусені стеблового кукурудзяного метелика. На обстежених площах заселено та пошкоджено рослин 1-2% рослин, чисельністю 1 гус./рослину. Відроджена гусінь всього декілька годин живе на поверхні листка, а потім, проточуючи хід через пазуху листка в стебло, живе та живиться всередині стебла. Гусінь здатна переходити з одного стебла на інше. За відсутності попереднього біологічного захисту та за досягнення порогу шкідливості застосовують дозволені в Україні системні інсектициди.

Триває літ та відродження гусені озимої та інших підгризаючих совок літньої генерації. Осередково в посівах кукурудзи (Золочівський район) гусінь пошкодила стебла 16% рослин, підгризаючи їх на рівні ґрунту, внаслідок чого окремі рослини вилягли.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Продовжується збір урожаю озимих і ярих зернових колосових культур. На незібраних площах триває розвиток оливкової плісняви, фузаріозу, борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозних плямистостей. Зібране зерно може бути вологим, засмічене органічними та мінеральними домішками, бите, травмоване – це суттєво знижує якість зерна при зберіганні. Зерно, зібране прямим комбайнуванням очищають та досушують до вологості не більше 13%. Запізнення з очищенням та сушінням призводить до погіршення якості вже через 10-12 годин. Щоб підготувати зернові склади до зберігання зерна і попередити розвиток мікотоксинів у ньому спеціалісти служби приймали участь у сертифікації послуг зернових складів 19-20.07.2012 спільно з Державною інспекцією сільського господарства.

У посівах вівса прогресує ураження червоно-бурою плямистістю та корончатою іржею. Продовжується живлення злакових попелиць: в міру тепла і волога погода сприяла поширенню фітофага у посівах.

На листках кукурудзи розвивається гельмінтоспоріозна плямистість. Збудник уразив в середньому 4,2, максимально 8% рослин. Захворювання, як правило, розвивається за умов достатнього і надмірного зволоження та підвищених температур. Сильніше уражуються пізні посіви кукурудзи.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Через надзвичайно мінливі погодні умови, що обумовили високий гідротермічний фон (ГТК > 1,5), і оптимальні для розвитку хвороб температури повітря (понад +25°C) у посівах цукрових буряків (Золочівський район) відмічено початок поширення церкоспорозу. На обстежених посівах уражено 3…5% рослин.

Внаслідок пошкодження сисними шкідниками цукрових буряків виявлено ураження окремих рослин вірусною мозаїкою, однак існуючі погодні умови обмежують поширення вірусу та його переносників. Вірус, як облігатний паразит, можна знищити тільки разом із рослиною.

У посівах сої відмічено початок розвитку аскохітозу: уражено 3-5% рослин та 4-6% листків. Існуюча температура повітря та наявність краплинної вологи є оптимальними умовами для проростання конідій і інфікування рослин. Найбільшої шкоди хвороба завдаватиме під час цвітіння – дозрівання бобів сої.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

На рослинах картоплі відмічаються всі стадії онтогенезу колорадського жука: яйцекладки, личинки та дорослі особини фітофага. Осередково на присадибних ділянках на окремих кущах налічувалось до 15-20 імаго на кущ. За умов прохолодної погоди жуки призупиняли живлення, ховаючись у затишні місця, з приходом теплішого періоду вони відновили харчування. В господарствах в середньому виявлялось 4,5 імаго/кущ, пошкоджено в середньому 4,9, макс. 8% рослин.

Зростає ураження фітофторозом листя і стебел: листковою формою в середньому уражено 9,3% рослин, максимально – 20%, стебловою формою відповідно 3,6% та 8%. Зростає також ураження альтернаріозом - в середньому інфіковано 3,6%, макс. 8% рослин. Хвороба сильніше розвивається за існуючих частих короткочасних дощів, рясних нічних рос.

Протягом вегетації розширюється спектр ураження хворобами посівів капусти. При обстеженні виявляли пероноспороз, фузаріоз, фомоз, слизистий бактеріоз. Навіть мінімальний інсектицидно-фунгіцидний захист рослин в приватному секторі зберігає рослини від пошкоджень шкідниками та ураження хворобами. На захищених посівах у господарствах наявність хворих рослин мінімальна – до 3% рослин уражено фомозом та до 3% бактеріозом. Фузаріозом та пероноспорозом в приватному секторі хворіє до 7-8%.

Найважливішими шкідниками капусти цього періоду є капустяна попелиця та капустяна совка. Цими фітофагами заселено 10-14% рослин (приватний сектор) та по 4% на захищених посівах. Заселення гусінню ріпакового білана невелике – до 5% рослин, капустяними та хрестоцвітими блішками на рівні 8-9% рослин.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

Завершується дозрівання літніх сортів яблук. В плодах яблуні триває розвиток гусені яблуневої плодожерки: пошкодження фітофагом плодів сягає 18%. В падалиці переважна більшість яблук заселена гусінню. Помірні опади та достатньо тепла температура повітря сприяли живленню яблуневої попелиці: у слабкому ступені фітофаг заселив дерева у приватних садах, де не проводиться інтенсивний захист.

Сприятливі гідротермічні умови сприяли поширенню парші листків та плодів яблуні. Плід, що був пошкоджений плодожеркою або трачем першочергово уражується й паршею. На деревах, уражених комплексом хвороб, плоди дрібні, деформовані, з нижчими смаковими якостями. На окремих плодах виявляється плодова гниль. За появи перших плодів з ознаками гнилі проводять постійне збирання та їхнє знищення.


^ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ У СЕРПНІ

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

У всіх посівах зернової кукурудзи та інших товстостеблих культур стебловий (кукурудзяний) метелик залишатиметься найпоширенішим і найшкідливішим фітофагом. На початку серпня завершаться літ та яйцекладка метеликів (прикарпатські та гірські райони), триватиме відродження та живлення гусені шкідника. За умови збереження помірно теплої і вологої погоди зростатиме шкідливість гусені. За настання сухої і спекотної погоди знижуватиметься плодючість, висихатимуть яйцекладки, гусінь частково гинутиме. Чисельність та шкідливість личинок регулюють на початку та під час масового відкладання яєць стебловим метеликом та совками, проводячи випуск трихограми вогнівочної форми. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусінню метелика першого і другого віків проводять обприскування посівів лямбда-цигалотрином, 50 г/л, 0,15-0,3 л/га; дельтаметрином, 25 г/л, 0,2-0,25 л/га; хлорантраніліпролом, 200 г/л, 0,15 л/га, або аналогами.

У лісостепових і поліських районах впродовж місяця триватиме літ та яйцекладка метеликів підгризаючих (озима, оклична, інші) і листогризучих (капустяна, совка-гамма, городня, люцернова та ін.) совок другого покоління. Гусінь, що відроджуватиметься, шкодитиме в посівах просапних, овочевих та інших культур. За надпорогової чисельності гусені молодших віків (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних 3-8 екз. на кв.м) застосовують суміш фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах, або гормональні препарати та інгібітори синтезу хітину відповідно до регламентів існуючих технологій.

В ареалі після збирання врожаю зернових колосових культур і оранки полів створяться несприятливі умови для життєдіяльності мишоподібних гризунів, що сприятиме їх міграції на поля із овочевими, пізніми просапними культурами, на узбіччя шляхів та зрошувальних каналів, зарослих бур’янами, надалі – на сходи озимих культур.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

У серпні на сходах падалиці та злакових бур’янах розвиватимуться шведські та гессенська злакові мухи, злакові цикадки і попелиці, які у вересні перелітатимуть на сходи озимини. Ретельна підготовка ґрунту під культуру (впровадження волого- і енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення та інше) і передпосівне протруювання насіння препаратами інсектицидної дії зменшать шкідливість комах.

Протягом місяця жуки хлібного туруна виходитимуть з літньої діапаузи і за достатнього зволоження ґрунту відкладатимуть яйця. Відроджені личинки живитимуться падалицею зернових культур, злаковими бур’янами. Недотримання сівозміни, повторні посіви озимини сприятимуть пошкодженню озимої пшениці фітофагом. При сівбі після колосових попередників проводять обов’язкове протруювання насіння тіаметоксамом, 350 г/л, 0,4-0,5 л/т; імідаклопридом, 700 г/кг, 0,25-0,5 кг/т, або аналогами.

У посівах зернових культур та у валках скошених хлібів завершуватиме живлення клоп - шкідлива черепашка, який надалі перелітатиме у місця зимівлі (лісосмуги і ліси). Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю високопродуктивних сортів пшениці і насіннєвих посівів перешкоджатиме завершенню живлення клопів, що в подальшому обмежить чисельність їх популяції.

Насіння озимої пшениці цьогорічного врожаю уражене збудниками фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, альтернаріозу та іншими фітопатогенами. Щоб не допустити переураження зерна зазначеними хворобами в буртах, його негайно висушують до вологості 13%, ретельно очищують та окремо складують. Ураження колосу, насамперед Fusarium graminearum (збудник утворює вомітоксин, вміст якого не допускається понад 0,5-1% в продовольчій пшениці та зерні), може спричинити захворювання на фузаріотоксикоз людей та свійських тварин.

У посівах кукурудзи листогризучі (совки, хлібні блішки, стебловий метелик) та сисні (злакові попелиці, цикадки, трипси) фітофаги пошкоджуватимуть рослини у слабкому ступені. Повсюдно прогресуватиме гельмінтоспоріоз, осередково рослини хворітимуть на фузаріоз і пухирчасту сажку.

Під час формування – дозрівання бобів сої інтенсивно розвиватимуться та завдаватимуть шкоди рослинам бобова попелиця, трипси, павутинний кліщ, гусінь акацієвої вогнівки і совок, імаго сітонів. За надпорогової чисельності шкідників (листогризучі совки 1-3 гусені на кв.м, акацієва вогнівка 1-2, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, 10% заселених рослин павутинним кліщем, 50-60 на кв.м жуків бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів фозалоном, 350 г/л, 1,5-2 л/га; диметоатом, 400 г/л, 1,5 л/га; хлорпірифосом, 480 г/л, 0,8-1,2 л/га та ін.

Підвищена вологість повітря, опади і температура 15…20 0С стимулюватимуть ослаблення імунітету рослин сої і їх захворювання сірою гниллю, іржею, аскохітозом, бактеріальними, вірусними, іншими хворобами. Розвиток і розповсюдження мікоінфекцій призупиняють захисні обприскування дозволеними фунгіцидами відповідно до регламентів існуючих технологій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

У посівах цукрових буряків за сприятливих гідротермічних умов прогресуватимуть збудники церкоспорозу, фомозу, пероноспорозу, вірусних жовтяниці і мозаїки, гнилей, парші, дуплистості, інших хвороб. За появи ознак захворювань проводять оздоровлення посівів: пероноспороз – диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг, 2 кг/га; традимефон, 200 г/л + флутріафол, 150 г/л, 02-0,5 л/га; окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин – карбендазим, 500 г/л, 0,3–0,4 л/га; тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л, 0,75-1 л/га; за ураження борошнистою росою 5–10% рослин та іншими хворобами листя – ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л, 0,5 л/га, епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л, 0,4-0,6 л/га; пропіконазол, 250 г/л, 0,5 л/га; тебуконазол, 167 г/л + тріадименол, 43 г/л + спіроксамін, 250 г/л, 0,6 л/га, беноміл, 500 г/кг, 0,6-0,8 кг/га, іншими.

Погодні умови та діяльність ентомофагів і ентомофторових грибів обмежуватимуть шкідливість бурякової листкової попелиці. В окремих посівах за допорогової чисельності розвиватимуться бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи.

У серпні розпочнеться посів озимого ріпаку, для якого кращими попередниками є чисті та добре угноєні зайняті пари, зернові колосові та зернобобові культури.

Сучасний сортимент ріпаку включає комплексне поєднання високого рівня продуктивності за високої якості насіння із стійкістю до патогенних хвороб і фітофагів, стресових факторів середовища та технологічністю у виробництві. Такими сортами та гібридами ріпаку є Адріана, Венді, ДК Седона, ДК Екстаро, КСЗ 3061, Ксенон, КСЗ 6262, НК Петрол, НК Технік, Палац, ПР46В20, ПР45Д03.

За умови поширення падалиці колосових культур на ріпаковій ниві застосовують досходові гербіциди на основі пропізохлору, 720 г/л. При проростанні падалиці до сходів культури чистота посівів контролюється грамініцидами на основі клетодиму (120 або 240 г/л). Так, найчутливішою стадією щодо дії грамініцидів для самосівів пшениці є фаза одного-двох листків (ВВСН 09-13), для ячменю – початок кущення або поява чотирьох-шести листків (ВВСН 23-24).

^ Строки сівби озимого ріпаку підбирають з таким розрахунком, щоб до початку зими рослини сформували 8-10 розеткових листків, висота точки росту рослин перебувала не вище 1-1,5 см над поверхнею ґрунту, стрижневий корінь проникав в ґрунт на глибину 50-70 см, діаметр кореневої шийки становив 8-12 см. Для нашого регіону оптимальними строками є 15-25 серпня, які корегуються наявністю доступної вологи в ґрунті.

За сучасних технологій висівають 3-5 кг насіння/га, або 40-60 насінин/кв.м. Причому спостерігається тенденція до зменшення норми висіву насіння: цьому сприяють високі якість насіння та польова схожість завдяки використанню сучасних ґрунтообробно-посівних агрегатів, технологій, що забезпечують добре гілкування рослин ріпаку та зменшення оптимального показника густоти стояння рослин на кв.м.

На початкових етапах органогенезу ріпаку суттєво знижують потенціал рослин ґрунтові фітофаги та різноманітні хвороби (пліснявіння, чорна ніжка, фомоз, альтернаріоз, пероноспороз, гнилі та ін.). Очищене та відкаліброване кондиційне насіння обов`язково протруюють інсектицидно-фунгіцидними препаратами, вносять збалансовану норму добрив. Застосовують протруйники на основі таких діючих речовин: тіаметоксам, 350 г/л; клотіанідин, 400 г/л + бета-цифлутрин, 80 г/л; тіаметоксам, 280 г/л + металаксил-М, 33,3 г/л + флудіоксоніл, 8 г/л; імідаклоприд 600 г/л; фіпроніл, 250 г/л; суміші імідаклоприд, 600 г/л (3,5 л/т) + (тирам, 332 г/л+карбендазим, 148 г/л), 5,5 л/т.

За умов сухої спекотної погоди серпня небезпеку для проростків насіння та сходів озимого ріпаку становитиме літнє покоління хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3-5 жуків/кв.м). За помірної вологості повітря і температури 20…260С у посівах культури живитиметься гусінь біланів (ЕПШ 3-5 екз./рослину) і гусінь підгризаючих та листогризучих совок (2 екз./кв.м). При досягненні зазначеного порогу шкідливості проводять крайове або суцільне обприскування дозволеними у «Переліку» інсектицидами відповідно до регламентів існуючих технологій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

У насадженнях картоплі та інших пасльонових культур продовжать живлення імаго та личинки колорадського жука літнього покоління, шкідливість яких обмежуватимуть фенологічні і погодні умови.

За підвищеної вологості повітря, рясних рос, різких коливань денних та нічних температур альтернаріоз і фітофтороз пасльонових прогресуватимуть та створюватимуть епіфітотійну ситуацію. Зважаючи на строки збирання врожаю, проводять оздоровлення рослин, застосовуючи диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг, 2 кг/га; азоксістробін, 200 г/л + дифеноконазол, 125 г/л, 0,75-1 л/га; пропінеб, 613 г/кг + іпровалікарб, 55 г/кг, 2-2,5 кг/га; цимоксаніл, 250 г/кг + фамоксадон, 250 г/кг, 0,6 л/га, ін.

Повсюдно у насадженнях капусти середніх та пізніх строків достигання шкодитиме гусінь біланів, совок, капустяної молі. За збереження помірно вологої погоди масово розвиватиметься капустяна попелиця. Регулювання фітофагів досягається через обробки дозволеними інсектицидами за регламентами існуючих технологій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

У яблуневих садах завершуватиметься розвиток гусені яблуневої плодожерки першого покоління. На початку серпня у східних районах розпочнеться заляльковування, а наприкінці місяця - літ метеликів фітофага літньої генерації. За збереження теплої з помірними опадами погоди розвиватимуться сисні шкідники (попелиці, плодові кліщі, медяниці, щитівки і несправжні щитівки). В окремих приватних садах триватиме живлення гусені золотогуза і білана жилкуватого з подальшим утворенням зимових гнізд.

Зимові сорти яблуні хворітимуть на паршу, плодову гниль, плямистості, розвиток яких призупиняють захисні обробки. Проти яблуневої плодожерки дерева обприскують феноксикарб, 75 г/л + люфенурон, 30 г/л, 1 л/га чи хлорантраніліпрол, 200 г/л, 0,150-0,175 л/га з додаванням проти парші і плодової гнилі манкоцебу, 800 г/кг, 2-3 кг/га, каптану, 500 г/кг, 3 кг/га; дитіанону, 700 г/кг, 0,5-1 кг/га; тебуконазолу, 250 г/л, 0,4-0,5 л/га; проти борошнистої роси додають пенконазол, 100 г/л, 0,3-0,4 л/га; сірку, 800 г/кг, 6 кг/га; дифеноконазол, 250 г/л, 0,15-0,2 л/га або аналоги.


Заступник начальника,

начальник відділу прогнозування

та фітосанітарної діагностики Т.В. Данілкова




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації