Поиск по базе сайта:
Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 22. 08. 2012 року погодно-кліматичні умови icon

Повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 22. 08. 2012 року погодно-кліматичні умови




Скачати 100.3 Kb.
НазваПовідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 22. 08. 2012 року погодно-кліматичні умови
Дата конвертації29.11.2012
Розмір100.3 Kb.
ТипПовідомлення

Державна інспекція захисту рослин Львівської області
вул. Замарстинівська, 49, м. Львів, 79058, Україна
Тел. +380 (32) 252-28-02
Тел./Факс +380 (32) 252-33-40, 252-83-61
Веб-сторінка: http://www.dizr.lviv.ua



Інформаційне повідомлення про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур на полях господарств Львівської області станом на 22.08.2012 року


ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ


Протягом другої декади серпня спостерігалась мінлива погода, повсюдно відмічались тривалі дощі, подекуди тумани. Під час дощів максимальна температура вдень становила 14…15°С, вночі 12…13°. Та вже наприкінці декади встановилась тепла і суха погода. Стовпчик термометра піднімався удень до 24…30°, вночі до 10…18°С. Середньодобова температура коливалась 12,9…22,2°С, середньодекадна 15,6°С.

Протягом звітного періоду спеціалістами відділу проводились обстеження фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур у господарствах Буського (ФГ “Покровське”, ТзОВ “Барком”, ТзОВ “Лендком ЮА”, ФГ “Дзвін”, ТзОВ “ПриватАгроЛьвів”), Городоцького (ТзОВ “Львівське”, Вишнянський коледж ЛНАУ), Жовківського (ПП “Богдан”, ТзОВ “Лендком ЮА”, ПП “Кушпіт”,), Пустомитівського (ДП ДГ “Оброшино”, ФГ “Надія”, ТзОВ “Барком”) районів та присадибні ділянки.


^ ФЕНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Кукурудза - ріст качана;

Соя - дозрівання стручків;

Цукрові буряки - ріст кореня;

Картопля - ріст бульб – збирання врожаю (ранні);

Капуста - ріст качана;

Плодові зерняткові культури - ріст плодів.


^ СТАН РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Спостереження за змінами динаміки розвитку основних шкідників сільськогосподарських культур та моніторинг розвитку хвороб за звітний період проведено на площі 1,988 тис. га, з них 1,506 тис. га зернових та зернобобових, 0,042 тис. га технічних культур та неорних земель, 0,052 тис. га картоплі та овочів, 0,017 тис. га саду. Інформацію щодо фітосанітарного стану агрокультур – див. табл. 1, 2.

^ БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

На стерні зернових колосових триває заселення мишоподібними гризунами. На площах, де проводилось дискування фітофагів не виявлялось. На інших обстежених площах відмічалось заселення поодинокими жилими норами з краю поля. У резерваціях (Буський район) виявлялось досягнення порогу шкідливості 5-6 жилих колоній на гектар.

У качанах та стеблах кукурудзи тривало живлення гусені стеблового кукурудзяного метелика. В середньому налічувалось 1 гус./качан, осередково 2 гус./качан (Городоцький район). Живлячись, гусінь виїдає зерна, забруднює качани екскрементами, внаслідок чого значно знижується урожайність та якість зернової маси. Шкідливість стеблового метелика збільшується ще й тому, що гусінь здатна переходити з одного качана в інший та з рослини на рослину.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

Триває ураження посівів кукурудзи пухирчатою сажкою. Оптимальні погодні умови (наявність краплинної вологи, температура +23…25°С) зумовили поширення хвороби. Збудник уражує тільки молоді меристемні тканини рослини, тому переважно з’являється на конусі наростання (верхівка стебла, молоді листки, волоть) та на качанах у фазі молочної та молочно-воскової стиглості. Нарости пухирчатої сажки з дозрілою споровою масою такі ж токсичні як ріжки жита. На нижніх листках продовжує розвиватись гельмінтоспоріозна плямистість, найбільш уражені листки відмирають. В середньому уражено 3,2% рослин, макимально 7% (Буський район). У фазу молочно-воскової стиглості захворювання не завдає економічно відчутної шкоди.

У посівах сої триває ураження бактеріозом 10%рослин та початок ураження септоріозом 3% рослин (Буський район). Ураження септоріозом починається з нижніх листків у вигляді кутастих плям. Плями спочатку іржавого кольору, потім майже чорні та зливаючись займають майже всю листкову пластину. Шкідників на посівах сої не виявлялось.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

В посівах кормових буряків (Пустомитівський район) тривало живлення бурякової листкової попелиці. В середньому на одній рослині налічувалось 16 екз. Протягом вегетаційного періоду значного поширення фітофагу не спостерігалось. На листках триває розвиток грибних і вірусних хвороб. Найбільше рослин уразив церкоспороз, в середньому 12% рослин, менше борошниста роса та альтернаріоз відповідно 7% та 5%. З вірусних хвороб більш поширена вірусна мозаїка, нею хворіє 6% рослин, жовтяницею - 2%.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

На посівах картоплі чисельність імаго колорадського жука залишалась на рівні 3 екз./рослину. Сприятливі погодні умови, наявність кормової бази дозволяють продовжувати живлення фітофага на картоплі. Розтягнений вихід другого покоління імаго веде за собою появу незначної кількості поодиноких яйцекладок. При обстеженні посівів на 3% рослин виявлялась 1 яйцекладка на рослину.

Продовжувалось наростання ураження рослин фітофторозом листя та стебел. Хвороба охопила в середньому % 19,1 рослин, максимально 67%. Часті перепади температури і вологості дали поштовх для швидшого розвитку альтернаріозу. Хвороба поширилась в середньому на 12% рослин.

На посівах пізньої капусти, продовжує живитись гусінь ріпакового, капустяного біланів, імаго та личинки ріпакового, капустяного біланів. На площах, де проводився хімічний захист від комплексу шкідників спостерігається значне скорочення чисельності. Обробка проводилась препаратом Децис Профі 25 WG, в.г. за нормою 0,035 кг/га. Технічна ефективність обробки становить 67-75%.

Основні хвороби пізньої капусти цього вегетаційного періоду фомоз та слизистий бактеріоз. Розвитку фомозу сприяла висока вологість та висока температура. Інкубаційний період збудника за температури 25°С 5-6 днів, а при зниженні температури продовжується до 20-23 днів. Цим пояснюється постійна наявність патогенного потенціалу.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В садах завершується живлення гусені яблуневої плодожерки другого покоління. Чисельність гусені другої генерації менш численна ніж першої. Втрати плодів яблуні досягають 60 – 70 %. Ця шкода посилюється ще й тим, що більша частина пошкодженого урожаю (до 65 %) буває з периферійної частини крони, яка дає найбільш якісні плоди.

Листки, що сильно уражені паршею обпадають. В тріщинах плодів, що теж виникають внаслідок ураження паршею, в отвори від пошкодження плодожеркою, проникають спори плодової гнилі (моніліозу). Найінтенсивніший розвиток гриба спостерігають при температурі 24-28°С і відносній вологості повітря понад 75% За умов підвищеної і зниженої температури, а також при відносно низькій вологості повітря спороношення гриба на плоді може не бути. Такий плід муміфікується, набуває темно-синього або чорного, з глянцевим відтінком забарвлення. Муміфіковані плоди часто залишаються на дереві або зберігаються під деревом взимку, а навесні за умов теплої і вологої погоди вкриваються подушечками конідіального спороношення, які є джерелом первинного ураження.


^ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ У ВЕРЕСНІ


БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Протягом вересня триватиме поширення мишоподібних гризунів на незораних полях пісня зернових колосових культур та ріпаку. За сприятливих погодних умов та наявності задовільної кормової бази слід очікувати швидкого розмноження гризунів. Для попередження поширення шкідників застосовують агротехнічні заходи захисту, а саме переорювання площ, що руйнує ходи та знищує самих шкідників. За появи нових нір та колоній та за умов досягнення порогу шкідливості застосовують у першу чергу біологічний препарат бактероденцид. Високий рівень ефективності препарату забезпечується його властивостями. Бактерії Ісаченка викликають популяційну епізоотію, тобто гинуть не тільки ті особини що живились принадою, але й ті, що контактували з хворими або загиблими шкідниками. Ця зернова принада безпечна для інших теплокровних тварин та людини. Особливу увагу слід звернути на стації-резерватори: пасовища, лісосмуги, сади, скирти. Застосовують бактероденцид за нормою 2 г/нору.


^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

У передпосівний період варто нагадати про протруювання посівного матеріалу озимих зернових культур. Ефективними є інсектицидно-фунгіцидні протруйники на основі тіаметоксаму 262,5 г/л + дифеноконазолу 25г/л + флудиоксонілу 25г/л. За нормою 1-2 л/т насіння такі протруйники ефективні проти спектру хвороб, зокрема кореневих гнилей (фузаріозних, гельмінтоспоріозних, пітієвих), сажкових хвороб, альтернаріозу. За норми 1,5-2 л/т захищають від озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, хлібної блішки. Або ж поєднання імідаклоприду 166,7 г/л + клотіанідину 166,7 г/л + протіоконазолу 6,7 г/л 1,4-1,6 л/т. Також застосовують окремо фунгіцидні препарати, що знімають інфекційне навантаження з насіння з такими діючими речовинами: карбоксин 200 г/л + тирам 200 г/л за нормою 2,5-3 л/т, флутріафол 37,5 г/л + імазаліл 15 г/л + тіабендазол 25 г/л 1-1,25 л/т, тритіконазол 200 г/л 0,2 л/т, протіоконазол 100 г/л + тебуконазол 60 г/л + флуопірам 20 г/л за нормою 0,5-0,6 л/т. Інсектицидні препарати що мають пролонговану дію та високу біологічну ефективність, сприяють зменшенню шкідливості ґрунтових шкідників, сисних комах та, головним чином, запобіганню розповсюдження вірусів (знищується комаха - вектор для передачі вірусної інфекції): імідаклоприд 700 г/л за нормою 0,25-0,5 кг/т, тіаметоксам 350 г/л 0,4-0,5 л/т.

Оптимальне підживлення озимих зернових позитивно вливатиме на появу сходів та наступний розвиток культур. Висока та незбалансована кількість азоту негативно позначатиметься на рослинах через повздовжнє витягування клітин, а посилення фосфорної складової в осінній системі удобрення сприяє підвищенню стійкості культур. За несприятливих погодних умов рослини зазнаватимуть стресу, що в майбутньому впливатиме на урожайність. Такими стресовими умовами є : посуха в період проростання насіння, негативна дія ґрунтових патогенів або систем обробітку ґрунту на розвиток первинної кореневої системи, складні погодні умови у період перезимівлі, особливо для сортів з низькою зимостійкістю.

За умов високих температур та нерівномірних періодів зволоження очікується зростання рівня ураження пухирчатою сажкою кукурудзи. Посушливий період – не сприяє розвитку хвороби. Спори пухирчатої сажки добре зберігаються у незруйнованих наростах, розпорошені у несприятливих осінніх та зимових умовах майже не виживають. Щоб запобігти поширенню патогена у першу чергу знищують джерела інфекції, дотримуються сівозміни, здійснюють посів здоровим насінням стійких сортів та гібридів в оптимальні строки, очищують поля від післязбиральних решток. Ураження пухирчатою сажкою впливає на висоту рослини, довжину качана, кількість зерен у качані та масу тисячі насінин. Уражені гельмінтоспоріозом листки кукурудзи засихатимуть. Сильніше уражуватимуться пізні посіви. За сильного ураження хвороба може проявитись на качанах біля їх основ і у заглибленнях, між рядами зернівок у вигляді густого темно-коричневого нальоту.

Триватиме розвиток бактеріозу та септоріозу сої. За умов вологої погоди розвиток хвороб збільшуватиметься. Уражені листки жовтітимуть та опадатимуть. Зимуватиме гриб на опалих листках у формі пікнід із пікноспорами.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

На посівах кормових і цукрових буряків завершуватиме живлення бурякова листкова попелиця. Протягом вересня, із зниженням температури, крилаті самки перелітатимуть на калину, жасмин і бересклет. Там відроджуватимуться личинки, з яких розвиватимуться статеві самки, що після спарювання відкладатимуть у складки кори молодих гілок яйця для перезимівлі. До кінця вегетаційного періоду рослини буряків уражуватимуться хворобами. Зважаючи на гідротермічний режим найбільш шкідливим буде церкоспороз. Науковцями встановлено, що збудник церкоспорозу характеризується значною внутрішньовидовою мінливістю. Вид Cercospora beticola є неоднорідною систематичною одиницею і сформований низкою генетичних форм (ізолятів) зі значним спектром властивих їм особливостей. За сприятливих для розвитку цих ізолятів умов вони можуть посісти домінуюче положення в популяції і спричинити виникнення нових епіфітотій церкоспорозу. Основною умовою розвитку захворювання є чинник вологості: кількість опадів, характер рельєфу та близькість відкритих водойм. Застосування фунгіцидів системної дії дає можливість обмежити кількість обробок посівів. Для максимального ефекту потрібно використовувати фунгіциди різних хімічних груп протягом сезону, враховувати ефективність препаратів, і проводити обробки з урахуванням їхньої економічної доцільності. Із рекомендованих фунгіцидів можна виділити препарати із групи стробілуринів та ципроконазол. Це азоксисторобін 200 г/л + ципроконазол 80г/л 0,5-0,75 л/га, пікоксістробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л 0,5-0,75 л/га; епоксиконазол 187 г/л + тіофанатметил 310 г/л 0,4-0,6 л/га та інші.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ТА КАРТОПЛІ

На посівах картоплі до збору урожаю триватиме живлення імаго та личинок колорадського жука. За сприятливих погодних умов з яєць відроджуватимуться личинки. Проте повністю завершити свій розвиток личинки зможуть тільки за наявності достатньої кормової бази, що складається з картоплі та інших пасльонових та за температури не нижче 12°С. А оскільки, протягом вересня проводитиметься збирання урожаю картоплі, очікується значна загибель імаго та личинок фітофага. За 10-12 днів до збирання картоплі проводять скошування бадилля та його знищення для зниження інфекційного фону фітофторозу та альтернаріозу. Уражені бульби відсортовують і вибраковують. За даними досліджень обробка насіннєвого матеріалу картоплі біопрепаратом планриз перед закладанням на зберігання значно підвищує лежкість бульб та вберігає від переураження грибними хворобами.

На посівах пізньої капусти триватиме розвиток і поширення хвороб та шкідників. Спостерігатиметься відродження гусені біланів першого віку та живлення гусені старших віків. Із зниженням температури н арослинах капусти та хрестоцвітих бур’янах самки капустяної попелиці відкладатимуть яйця, що зимуватимуть. Для зниження чисельності попелиць проводять контроль бур’янів та заорювання рослинних решток, на яких попелиці відкладатимуть яйця. Прихована інфекція слизистого бактеріозу на капусті потрапляє з качанами у сховища, що призводить до загнивання качанів при зберіганні. Тому уражені качани видаляють з поля, ретельно збираючи рештки рослини. Поширенню бактерій сприятимуть капустяна муха, рослинні клопи та інші шкідники

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В плодових садах відбуватиметься завершення живлення гусені яблуневої плодожерки. Гусінь останнього віку мігруватиме для заляльковування у складки кори штамба дерева, щілини, підпори, крім того шкідник зимує у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. Для зниження чисельності гусені в наступному році на штамби дерев накладають пояси оброблені інсектицидами (автоцидні пояси), під які проникає гусінь і там гине. Для покращення зберігання урожаю яблук плоди сортують, видаляють пошкоджені, уражені плодовою гниллю, обробляють біопрепаратом планриз, просушують та складають у тару для зберігання у вентильованих приміщеннях.


Провідний спеціаліст З. Ю. Омельчук




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації