Скачати 15.69 Kb.
|
Десять заповідей батькам 1.Не навчайте того, в чому не обізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості. 2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — виростити її для життя серед людей. 3.Довіряйте вашій дитині, розтлумачуйте те, що вона робить краще, а що — гірше. Залишайте за нею право на власні помилки: дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти. 4.Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово, і з неї виросте відповідальна особистість. 5.Будьте терплячими. 6.Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покараннями, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю. 7.Потурбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху самі вчаться розпоряджатися собою. 8.Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав», замініть цю форму вимоги іншою: «Роби тому, що не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпорядженню, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно. 9.Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості. 10.Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя, системи власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля. Психолог Галабуда І.Б. |